Рішення

від 04.04.2019 по справі 910/17385/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

04.04.2019Справа № 910/17385/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/17385/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВІП ПРІОРИТЕТ , м. Київ,

до приватного підприємства РОСЬ , м. Київ,

про стягнення 89 347,38 грн.,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.12.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ВІП ПРІОРИТЕТ (далі - Товариство) до приватного підприємства РОСЬ (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг від 28.02.2018 №б/н (далі - Договір), а саме: 74 560,80 грн. основного боргу; 6 166,11 грн. 3% річних та 8 620,47 грн. втрат від інфляції, а всього 89 347,38 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 28.02.2018 Товариством (охорона) і Підприємством (замовник) було укладено Договір, за умовами якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт нежитлові будівлі та споруди філії Охтирський Сиркомбінат , перелік та місце розташування яких визначені в акті приймання-здачі об'єкта охорони, а також передає обов'язки диспетчерської служби цивільного захисту, а охорона приймає об'єкт та приймає до виконання обов'язки диспетчерської служби цивільного захисту;

- у зв'язку з невиконанням Підприємством своїх зобов'язань за Договором щодо оплати послуг охорони, сторонами Договору було підписано додаткову угоду від 14.05.2018 №1 про припинення дії Договору;

- станом на 14.05.2018 заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 179 560,80 грн.;

- починаючи з 01.06.2018 Підприємство сплатило частину заборгованості у сумі 105 000 грн.;

- таким чином, заборгованість за Підприємством становить 74 560,80 грн.;

- 14.11.2018 Товариство направило на адресу Підприємства вимогу про сплату заборгованості від 13.11.2018 №13.11.18 та акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2018 по 09.11.2019, яка залишилася без відповіді;

- крім суми заборгованості позивачем нараховано 6 166,11 грн. 3% річних і 8 620,47 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

25.01.2019 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач 14.02.2019 подав суду документи, підготовлені на виконання ухвали від 30.01.2019 та оригінали документів, долучених до позовної заяви.

Судом оглянуто оригінали документів, встановлено їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям, та листом від 18.02.2019 повернуто такі оригінали позивачу.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 04.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; правом на подання відзиву Підприємство у визначений судом строк не скористалося та заперечення на позов не подало.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 Товариством (охорона) і Підприємством (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:

- замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт нежитлові будівлі та споруди філії Охтирський Сиркомбінат , перелік та місце розташування яких визначені в акті приймання-здачі об'єкта охорони, а також передає обов'язки диспетчерської служби цивільного захисту, а охорона приймає об'єкт та приймає до виконання обов'язки диспетчерської служби цивільного захисту (пункт 2.1 Договору);

- при прийманні об'єкта, зазначеного у пункті 2.1 Договору, під охорону сторони спільно складають акт приймання-здачі об'єкта охорони відповідно до Інструкції по охороні об'єкта, яка є невід'ємною частиною Договору (додаток №1 до Договору) та Інструкції про порядок прийому (здачі) об'єктів та окремих приміщень під охорону (додаток № 2 до Договору; пункт 2.4 Договору);

- замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за Договором (підпункт 6.1.10 пункту 6.1 Договору);

- загальна вартість послуг за Договором складає 84 000 грн. на місяць, в тому числі ПДВ 20% - 16 800 грн., виходячи з розрахунку місячної вартості одного цілодобового поста охорони, яка становить 14 000 грн., в тому числі ПДВ 20% (пункт 8.1 Договору);

- оплата послуг з охорони здійснюється: замовником згідно з виставлених охороною рахунків та належним чином складених актів про надання охоронних послуг (виконаних робіт) не пізніше 25 числа місяця, що йде за місяцем в якому надавались послуги; при наявності претензій до охорони з приводу отриманих послуг, замовник має право призупинити оплату по рахунку до остаточного вирішення спірного питання (пункт 8.2 Договору);

- оплата послуг з охорони може здійснюватись, як безпосередньо замовником, так і його філіями (відокремленими підрозділами, при наявності), майно яких зазначено в Договорі як об'єкт охорони (пункт 8.3 Договору);

- акт про надання охоронних послуг (виконаних робіт) підписується сторонами щомісяця; даний акт підписується в останній день місяця, в якому надавались охоронні послуги; у разі дострокового розірвання (припинення) Договору акт про надання охоронних послуг (виконаних робіт) підписується сторонами в останій день дії Договору; проте, при наявності претензій до охорони з приводу отриманих послуг, замовник має право відкласти підписання акта до остаточного вирішення спірного питання (пункт 8.4 Договору);

- дія Договору може бути припинена достроково за згодою сторін або за ініціативою однієї сторони (пункт 10.1 Договору);

- кожна із сторін має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання Договору у випадку істотного порушення іншою стороною взятих на себе зобов'язань; також замовник має право відмовитись від Договору при зміні його фінансового становища втрати необхідності в охороні об'єкта, закінчення терміну дії ліцензії на надання послуг пов'язаних з охороною державної та іншої власності та не надання охороною ліцензії на новий термін дії, з інших причин, які на погляд замовника є поважними (пункт 10.2 Договору);

- у випадку розірвання Договору в порядку, передбаченому пунктами 10.1 та 10.2 Договору, сторони зобов'язані скласти акт здачі-приймання об'єкта з-під охорони у день припинення договірних правовідносин; у разі, якщо охорона відмовляється від підписання такого акта, замовник має право самостійно провести інвентаризацію об'єкта охорони та товарно-матеріальних цінностей та у разі виявлення будь-яких збитків та недостач, пред'явити охороні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди; при отриманні вимоги охорона повинна відшкодувати збитки протягом 7 банківських днів з моменту її отримання; вимога може бути направлена будь-яким придатним для замовника засобом, у тому числі шляхом поштового зв'язку, факсом, електронною поштою тощо (пункт 10.4 Договору);

- Договір набирає чинності з 01.03.2018 і діє до 28.02.2019, якщо будь-яка із сторін протягом одного місяця до терміну закінчення дії Договору письмово не повідомить іншу сторону про закінчення дії Договору в термін, зазначений в пункті 11.1 Договір вважається пролонгованим на 1 рік (пункт 11.1 Договору);

- всі зміни та доповнення, які вносяться до Договору оформляються додатковими угодами, що є його невід'ємними частинами; всі виправлення за текстом Договору зміни та доповнення, мають силу та можуть братися до уваги виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані, засвідчені підписами сторін та скріплені їх печатками (пункт 11.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено та не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, за своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором з надання послуг з охорони.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору позивачем були надані відповідачу послуги з охорони, а останнім такі послуги прийняті, що підтверджується такими акта здачі-приймання робіт (надання послуг): за березень 2018 року від 31.03.2018 № ОУ-0000039 на суму 84 000 грн., в тому числі ПДВ 20%; за квітень 2018 року від 30.04.2018 № ОУ-0000053 на суму 76 305 грн., в тому числі ПДВ 20% та за травень 2018 року від 13.05.2018 № ОУ-0000054 на суму 19 255,80 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб без зауважень.

Проте, відповідач належним чином умови Договору щодо оплати вартості наданих охоронних послуг не виконував.

14.05.2018 позивачем і відповідачем було укладено додаткову угоду від 14.05.2018 №1, за умовами якої сторони, керуючись пунктом 10.1 Договору, вирішили достроково припинити дію Договору з 14.05.2018.

Разом з тим, 13.05.2018 позивачем та відповідачем підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) за травень 2018 року №ОУ-0000054 на суму 19 255,80 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Станом на 14.05.2018 (дата розірвання Договору) заборгованість відповідача перед позивачем становила 179 560,80 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Після розірвання Договору, а саме з 01.06.2018 відповідач почав щомісячно гасити заборгованість шляхом перерахунку частинами невеликих сум на розрахунковий рахунок позивача.

Станом на 10.11.2018 відповідач перерахував позивачу 105 000 грн., таким чином, заборгованість Підприємства перед Товариством склала 74 560,80 грн., в тому числі ПДВ 20 %.

14.11.2018 позивачем було надіслано відповідачу претензію від 13.11.2018 №13.11.18 та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 09.11.2018, в якій Товариство просило Підприємство погасити заборгованість у сумі 74 560,80 грн. у строк 10 днів з дати отримання даної претензії.

Станом на день подання позову (19.12.2018 - дата підписання позовної заяви) відповідач відповіді на претензію не надіслав позивачу, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 09.11.2018 підписаним не повернув; заборгованість не сплатив; доказів протилежного суду не подано.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 74 560,80 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім заявленої суми основної заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 6 166,11 грн. 3% річних та 8 620,47 грн. втрат від інфляції за період з 01.04.2018 по 21.10.2018 з врахуванням здійснення часткових оплат відповідачем.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні.

Так, за перерахунком суду сума 3 % річних, нарахованих на заборгованість за актом виконання робіт від 31.03.2018 № ОУ-0000039 (залишок боргу станом на 02.06.2018 становить 44 000 грн.), складає 169,97 грн. з 27.04.2018 (оскільки 26.04.2018 є останнім днем оплати 44 000 грн. заборгованості за видатковою накладною від 31.03.2018 №ОУ-0000039) по 12.06.2018 (день сплати частини боргу - 10 000 грн.).

Що ж до решти розрахунку 3 % річних, то він є правильним.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 6 162,49 грн. 3 % річних; у стягненні решти суми 3 % річних (3,62 грн.) слід відмовити.

За розрахунком суду втрати від інфляції і періоди її нарахування становлять:

- за актом виконання робіт від 31.03.2018 № ОУ-0000039: на суму 84 000 грн. з 01.05.2018 по 31.05.2018 - 0 грн.; на суму 44 000 грн. з 01.06.2018 по 12.06.2018 - 0 грн.; на суму 34 000 грн. з 13.06.2018 по 04.07.2018 - 0 грн.; на суму 29 000 грн. з 05.07.2018 по 16.07.2018 - - 203 грн. (дефляція); на суму 24 000 грн. з 17.07.2018 по 13.08.2018 - 0 грн.; на суму 19 000 грн. з 14.08.2018 по 14.08.2018 - 0 грн.; на суму 14 000 грн. з 15.08.2018 по 16.08.2018 - 0 грн.; на суму 9 000 грн. з 17.08.2018 по 11.09.2018 - 0 грн.; на суму 4 000 грн. з 12.09.2018 по 12.09.2018 - 0 грн.;

- за актом виконання робіт від 30.04.2018 № ОУ-0000053: на суму 76 305 грн. з 01.06.2018 по 12.09.2018 - - 534,14 грн. (дефляція); на суму 75 305 грн. з 13.09.2018 по 19.09.2018 - 1 430,80 грн.; на суму 70 305 грн. з 20.09.2018 по 20.09.2018 - 0 грн.; на суму 65 305 грн. з 21.09.2018 по 05.10.2018 - 0 грн.; на суму 60 305 грн. з 06.10.2018 по 12.10.2018 - 0 грн.; на суму 55 305 грн. з 13.10.2018 по 31.10.2018 - 940,19 грн.;

- за актом виконання робіт від 13.05.2018 № ОУ-0000054: на суму 19 255,80 грн. з 01.07.2018 по 31.10.2018 - 559,74 грн.

Слід зазначити, що періоди нарахування були визначені у межах, які вказані самим позивачем при визначенні сукупного індексу інфляції.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 2 930,73 грн. втрат від інфляції; у стягненні решти суми втрат від інфляції (5 689,74 грн.) слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю ВІП ПРІОРИТЕТ (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160-Б; ідентифікаційний код 40788743) до приватного підприємства РОСЬ (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; ідентифікаційний код 32191954) про стягнення 89 347,38 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства РОСЬ (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; ідентифікаційний код 32191954) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВІП ПРІОРИТЕТ (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160-Б; ідентифікаційний код 40788743): 74 560 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 80 коп. основного боргу; 6 162 (шість тисяч сто шістдесят дві) грн. 49 коп. 3% річних; 2 930 (дві тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 73 коп. втрат від інфляції та 1 649 (одну тисячу шістсот сорок дев'ять) грн. 72 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.04.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук