Рішення

від 01.04.2019 по справі 922/3021/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3021/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд", Харківська область, місто Мерефа до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль", місто Харків про стягнення 390 405,37 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" (відповідач) про стягнення основної заборгованості за Договором поставки № АП18/1909-01 від 19.09.2018 в розмірі 169 201,76 грн., а також пені в розмірі 2 848,76 грн. і суми понесених позивачем збитків в розмірі 218 354,85 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 856,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3021/18; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 04.03.2019 підготовче провадження у справі № 922/3021/18 закрито та призначено справу № 922/3021/18 до судового розгляду по суті на 05 березня 2019 року.

В судовому засіданні 05.03.2019 у справі № 922/3021/18 оголошено перерву до 18 березня 2019 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу від 05 березня 2019 року.

В судовому засіданні 18.03.2019 у справі № 922/3021/18 оголошено перерву до 01 квітня 2019 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу від 18 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 19.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" повідомлено про те, що в судовому засіданні у справі № 922/3021/18 оголошено перерву до 01 квітня 2019 року о 12:00 годині.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" в судове засідання 01.04.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивача було повідомлено належним чином: під підпис керівника ОСОБА_1 у явочному листі від 18.03.2019, який долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв. З матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення з ухвалами суду, якими відповідача повідомлено про час та місце судового засідання у справі № 922/3021/18 були направлені рекомендованими листами за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61035, місто Харків, вулиця Каштанова, будинок 1А. Однак, з поштових повідомлень Укрпошти вбачається, що жодне відправлення не було вручено адресатові, а всі копії ухвал (в т.ч. ухвала про повідомлення від 19.03.2019) повернулись до суду із позначкою "за закінченням встановленого терміну зберігання", про що свідчать довідки відділення поштового зв'язку .

Враховуючи належне виконання судом вимог Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судових засідань у справі № 922/3021/18, а неявка представників позивача та відповідача в судове засідання, згідно приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи; приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, а також з огляду на те, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" (Покупець) було укладено Договір поставки № АП18/1909-01, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію, в т.ч. власного виробництва, оцинкований металопрокат та/або металопрокат з полімерним покриттям (далі за текстом - товар), асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікації/ях та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'я зується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Згідно пунктів 2.1. - 2.3. Договору поставка товару здійснюється відповідно до письмової заявки Покупця, що має бути уз годжена з Постачальником. Право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту відвантаження на складі Постачальника. Відповідальність за збереження продукції та всі пов'язані з цим ризики несе Покупець з моменту переходу права власності на продукцію. Вивіз продукції здійснюється Покупцем за свій рахунок.

Ціна на товар встановлюється Постачальником у національній валюті України та вказу ється в рахунках-фактурах, товарних накладних, що є невід'ємними частинами цього договору. Оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в національній валюті України (п.п. 3.1., 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору визначено, що порядок оплати - попередня сплата у розмірі 100% від суми замовлення, протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури на оплату.

Згідно пункту 5.2. Договору за прострочення передачі продукції, передачу меншої кількості продукції, ніж передба чено цим Договором, Постачальник виплачує Покупцеві за вимогою останнього неустойку в розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожен день, що передбачені Цивільним Кодексом України, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сто ронами та його скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2018 року. Якщо ні одна із сторін за місяць письмо не повідомить іншу про припинення договору, він вважається автоматично пролонго ваним ще на один календарний рік (п. 8.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що 19 вересня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" було виставлено Покупцю рахунки на оплату № 3266 на суму 154 232,51 грн. та № 3270 на суму 14 969,25 грн. В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" було перераховано на розрахунковий рахунок Постачальника попередню оплату в загальному розмірі 169 201,76 грн. Вказані обставини підтверджуються копіями платіжного доручення № 321 від 19 вересня 2018 року на суму 154 232,51 грн. та платіжного доручення № 357 від 04 жовтня 2018 року на суму 14 969,25 грн. (том 1, арк.с. 26, 28).

Позивач зазначає, що на підставі усних домовленостей Товариство з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" зобов'язалося поставити товар у 14-денний термін з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок. Тобто товар сплачений за рахунком № 3266 від 19.09.2018 повинен був бути поставлений до 03 жовтня 2018 року, а товар сплачений за рахунком № 3270 від 19.09.2018 повинен був бути поставлений до 18 жовтня 2018 року. Однак, Постачальник так і не виконав свої зобов'язання щодо поставки сплаченого товару.

За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" зверталося до відповідача з претензією щодо поставки сплаченого товару, яку отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" 12.10.2018. На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано копію Претензії вих. № 09/10 від 09 жовтня 2018 року та копію Претензії вих. № 09/10 від 11 жовтня 2018 року, в яких директор ТОВ "Будівельне управління "Аеродорбуд" просив відповідача протягом двох календарних днів поставити товар, а також виплатити пеню та завдані збитки.

Враховуючи викладене, позивач наголошує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" має повернути попередню оплату в загальному розмірі 169 201,76 грн., а також сплатити нараховану за прострочення передачі продукції суму неустойки - 2 848,80 грн. Також позивач змушений був сплатити працівникам 35 днів простою - 154 000,00 грн. та додатково орендувати приміщення, вартість якого становить 57 000,00 грн. за 1 календарний місяць, що за 35 календарних днів призвело до збитку 64 354,84 грн. Обставини щодо стягнення вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Окремим видом зобов'язання є договір поставки. Так, згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Крім того, частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вже було встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" грошові кошти в загальному розмірі 169 201,76 грн. При цьому суд визначає правову природу сплаченої суми коштів, як передоплату, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов'язань. Товариство з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль", в свою чергу, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростувало, жодних доказів передачі товару в розпорядження позивача матеріали справи не містять.

Разом з тим, суд зазначає, що правова природа вищезазначених коштів внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов'язань за договором - не змінюється і залишається такою доти, поки сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми. Обумовлені законом підстави для зміни правової природи перерахованих Покупцем (позивачем) коштів, внаслідок непоставки Постачальником (відповідачем) товару, - не настали, що тягне за собою правові наслідки, обумовлені частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд виходить з того, що припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Отже, наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, враховуючи, що частина друга статті 693 Цивільного кодексу України наділяє особу правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом, що було реалізовано позивачем в межах даної справи шляхом подання відповідного позову (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18), суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" в частині примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" 169 201,76 грн. попередньої оплати - обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Разом з тим, як вказує позивач, у зв'язку з простроченням відповідачем строку поставки товару у період з 03.10.2018 по 06.11.2018 - 154 232,51 грн. та у період з 18.10.2018 по 06.11.2018 - на суму 14 969,25 грн. позивач на підставі пункту 5.2. Договору здійснив нарахування пені в загальному розмірі 2 848,76 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Однак, дослідивши умови Договору поставки № АП18/1909-01 від 19.09.2018, суд зазначає, що сторони строк поставки товару не встановили, погодивши при цьому, що право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту відвантаження на складі Постачальника, а вивіз продукції здійснюється Покупцем за свій рахунок (п.п. 2.2, 2.3. Договору).

Суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" на підставі усних домовленостей зобов'язалося поставити товар у 14-денний термін з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок, оскільки належних та допустимих доказів таких домовленостей до матеріалів справи не надано.

Крім того, посилання позивача на звернення до відповідача із Претензіями вих. № 09/10 від 09 жовтня 2018 року та вих. № 09/10 від 11 жовтня 2018 року, також не можуть бути прийняті судом, оскільки належних та допустимих доказів направлення таких претензій на адресу ТОВ "АМКІФ Профіль" до матеріалів справи позивачем не надано, як не надано і доказів отримання їх саме 12.10.2018. Щодо наявного в матеріалах справи опису вкладення в цінний лист, направлений на адресу відаповідача позивачем від 07.11.2018р. (арк.спр.46), суд зазначає, що відповідно вказаного опису, на адресу відповідача направлено претензію № 09/10 від 08.10.2018, тоді як в матеріалах справи така претензія відсутня.

Відтак, враховуючи, що строк (термін) виконання Постачальником обов'язку з поставки товару за Договором поставки № АП18/1909-01 від 19.09.2018 не встановлений; обов'язок негайного виконання такого зобов'язання також не випливає із актів цивільного законодавства, а доказів пред'явлення вимоги позивачем не надано, суд зазначає, що строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України не настав.

Крім того, відповідно до частини другої статті 689 ЦК України покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Позивач, однак, не надав суду жодних доказів звернення до Постачальника із письмовою заявкою на поставку товару, як це передбачено пунктом 2.1. Договору, що виключає наявність підстав стверджувати про прострочення виконання зобов'язання відповідачем по поставці товару саме з 03.10.2018 та 18.10.2018, як розраховано Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд". Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" пені у розмірі 2 848,80 грн.

Розглянувши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" в частині стягнення з відповідача збитків в загальному розмірі 218 354,84 грн., суд зазначає таке.

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до статті 224 ГК України збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

На підтвердження понесених збитків позивач надав до суду копію ресурсної відомості і копію договору оренди, та зазначив, що згідно статті 12 Закону України "Про оплату праці" та статті 113 КЗпП України, роботодавець має оплачувати працівнику час простою. Обов'язковий мінімум, гарантований державою становить не нижче ніж 2/3 тарифної ставки. Отже, з вини відповідача компанія вимушена сплатити працівникам 35 днів простою. Працівників, задіяних на об'єкті 11 осіб, а заробітна плата одного будівельника в день складає 600 (шістсот) гривень. Простій: 2/3 від 600 грн. становить 400 грн. за один день на одну людину, а відтак, позивач зазнав збитки на суму 154 000,00 грн. Також, позивач змушений додатково орендувати приміщення, вартість орендної плати якого становить 57 000,00 грн. за 1 календарний місяць, що за 35 календарних днів призвело до збитку 64 354,84 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши надані до матеріалів справи ТОВ "Будівельне управління "Аеродорбуд" докази, суд зазначає, що позивачем жодним чином не доведено наявності складу правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків: не доведено обставин заподіяння збитків, не обґрунтовано розмір та реальність таких збитків. Також відсутня визначальна складова, за якої неможливо притягнути суб'єкта господарських відносин до відповідальності, а саме протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" збитків в розмірі 218 354,85 грн.

Підсумовуючи викладене, суд встановлює, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" 169 201,76 грн. попередньої оплати. В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 2 848,76 грн. та суми понесених позивачем збитків в розмірі 218 354,85 грн. суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 2 538,03 грн.

Керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями. 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМКІФ Профіль" (місцезнаходження: 61035, місто Харків, вулиця Каштанова, будинок 1А; код ЄДРПОУ 40721762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління "Аеродорбуд" (місцезнаходження: 62472, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Західна, будинок 24; код ЄДРПОУ 38526066) суму попередньої оплати в розмірі 169 201,76 грн. та судовий збір в розмірі 2 538,03 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "05" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/3021/18