Рішення

від 02.04.2019 по справі 925/1360/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року          

м. Черкаси справа № 925/1360/18          

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В. за участю представників: позивача – не з'явився, відповідача – не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київський механічний завод "Магістраль" ім. М.П. Шульгіна до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" про стягнення 221225,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Заявлено позов про стягнення 221225,08 гривень заборгованості по договору №3-03/17/15 від 02.03.2017 з урахуванням пені, річних та інфляційних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав взяті на себе грошові зобов'язання щодо оплати вартості придбаного та отриманого товару.

Відповідач у відзиві на позов заперечував проти стягнення нарахованої позивачем пені посилаючись на те, що між сторонами не укладався відповідний письмовий правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання відповідачем, а чинним законодавством України не встановлено нарахування пені у спірних правовідносинах, а тому ця вимога є незаконною і необґрунтовано.

Ухвалою від 26.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 10 год. 00 хв. 02 квітня 2019 року.

14.03.2019 від позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив, в якій позивач погодився з доводами відповідача щодо необґрунтованого нарахування пені та просив суд стягнути з відповідача 148 000 грн. боргу, 7639 грн. 3% річних та 24 791,07 грн. втрат внаслідок інфляції, а в решті позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Факт належного повідомлення судом сторін про час, дату і місце розгляду справи підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» форми № 119.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2017 між сторонами був укладений договір № 3-03/17/15 на виготовлення та поставку товару згідно специфікації вартістю 240 000 грн., в т.ч. ПДВ (далі - Договір).

Відповідно до умов цього Договору позивач зобов'язався за замовленням відповідача виготовити та поставити Товар, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити цей Товар в розмірі і в терміни, передбачені Договором.

Згідно видаткової накладної від 31.03.2017 за № РН-0000012 позивачем відповідачу поставлено Товар (робочий орган фрези навісної горизонтальної мод. 9901-2) на суму 240 000 грн.

Накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками.

За умовами п.2.2 Договору розрахунок за Товар покупець мав здійснювати у два етапи:

-          Перший етап: до 14.04.2017 – 100 000 грн.;

-          Другий етап: до 14.07.2017 – 140 000 грн.

Відповідачем було частково оплачено придбаний ним Товар в розмірі 92000 грн.

Борг відповідача перед позивачем склав 148 000 грн.

Факт належного виконання позивачем умов вищевказаного Договору підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-          видатковою накладною від 31.03.2017 № РН-0000012;

-          карткою рахунку № 361 за період з 01.03.2017 по 31.08.2017;

-          листом (досудовим нагадуванням) позивача, направленим відповідачу 24.09.2018 про перерахування боргу та господарських санкцій.

Станом на день порушення провадження у справі борг відповідача становив 148 000 грн.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 54354,52 грн.

За приписами ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд, дослідивши поданий позивачем розрахунок щодо стягнення 54354,52 грн. пені, оцінює його критично, оскільки умовами договору не передбачено нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення терміну оплати товару саме Покупцем (п.6.3 Договору). Відтак вимога позивача про стягнення 54354,52 грн. пені є безпідставною, і такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати, нараховані на суму боргу, та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні кредитору матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.

Отже, порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених статтею 625 ЦК України платежів, не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами.

Таким чином, сума нарахованих позивачем відповідачу 3% річних за період з 13.07.2017 по 02.04.2019 (628 днів прострочення) складає 7 639,00 грн.

Розмір втрат внаслідок інфляції нарахованих позивачем відповідачу за період з 13.07.2017 по 02.04.2019 становить 24 791,07 грн.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованим розрахунок, поданий позивачем 14.03.2019 щодо нарахування відповідачу 7 639,00 грн. 3% річних та 24 791,07 грн. втрат внаслідок інфляції.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки № 3-03/17/15 від 02.03.2017. Даний договір виходячи з його умов, є договором поставки. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу товар, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін видатковим документом.

Частина поставленого позивачем товару відповідачем не оплачена.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару по вказаному Договору, а саме 148 000 грн.

На час розгляду справи доказів оплати вказаної суми відповідач суду не подав.

Суд вважає здійснений 14.03.2019 позивачем розрахунок щодо нарахування відповідачу господарських санкцій у вигляді 3% річних та втрат внаслідок інфляції по цьому Договору таким, що підлягає до задоволення.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 54 354,52 грн. є необґрунтованою та безпідставною, і задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 180 430,07 грн., з яких: 148 000 грн. боргу за отриманий товар; 7 639,00 грн. 3% річних та 24 791,07 грн. втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових зобов'язань по договору від 02.03.2017 № 3-03/17/15.

Також з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

           Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31141625; бул.Шевченка, 389, м.Черкаси, 18006) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київський механічний завод "Магістраль" ім. М.П. Шульгіна (код ЄДРПОУ 05416857; вул.Каунська,3, м.Київ, 02160) – 180 430,07 грн. (сто вісімдесят тисяч чотириста тридцять грн.), з яких: 148 000 грн. (сто сорок вісім тисяч грн.) боргу; 7 639,00 грн. (сім тисяч шістсот тридцять дев'ять грн.) 3% річних; 24 791,07 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто одна грн. 07 коп.) втрат внаслідок інфляції та 2706,45 грн. (дві тисячі сімсот шість грн. 45 коп.) витрат по сплаті судового збору.

          В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.04.2019р.

СУДДЯ                               К.І.Довгань