Рішення

від 02.04.2019 по справі 131/2001/18

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/2001/18

Провадження № 2/131/272/2019

2019 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Телевань С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні без фіксації процесуальної дії технічними засобами в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Китайгородської сільської ради Іллінецького району вінницької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її батько ОСОБА_6, який за життя заповіту не залишив.

На день його смерті залишилося спадкове майно, що складалося з цілого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,1500 га., яка в подальшому була уточнена та розмір якої визначено 0,1428 га., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи, позивач по справі на день смерті батька і по даний час постійно була прописана у спадковому будинку, користувалася спадковим майном, доглядала за будинком, обробляла присадибну ділянку, що підтверджується записом у паспорті спадкоємця та відповідною довідкою, вона вважається спадкоємцем, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, даний факт не оспорюється відповідачами по справі.

За вищевказаних обставин та із відповідними документами ОСОБА_2 звернулася до державного нотаріуса Іллінецької державної нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, однак не може цього зробити в нотаріальному порядку, оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно на ім'я покійного відсутні, за життя не було проведено державної реєстрації його прав на дане нерухоме майно, реєстрація права власності в ДРРПНМ відсутня.

Тому позивач ОСОБА_2 просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку розташованих по АДРЕСА_2.

В судове засідання позивач не з'явилась, натомість подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задоволити та розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача Росоховатської сільської ради Іллінецького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, проте надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить справу розглядати за відсутності представника ради, щодо задоволення позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, проте подала до суду заяву в якій позовні вимоги визнає у повному обсязі, зазначила, що спадщину після смерті батька не приймала та приймати відмовляється, просить розгляд справи проводити у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі, спадщину після смерті чоловіка не приймала і приймати відмовляється.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, проте подала до суду заяву в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, вказала, що спадщину після смерті батька не приймала та приймати її відмовилась, просить розгляд справи проводити у її відсутність.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с.9).

До спадкового майна покійного належить житловий будинок з господарськими будівлями га спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, що належала покійному батькові як голові робітничого двору згідно довідки виконавчого комітету Китайгородської сільської ради №1187 від 06.12.2017 року про склад робітничого двору (а.с. 12), земельної ділянки, розташованої в селі Камяногірка. Іллінецького району. Вінницької області, по вулиці Соборна (Леніна). 69 площею. 0.1500 га, що належала покійному на підставі рішення 17 сесії 21 скликання Китайгородської сільської ради від 01 квітня 1994 року про передачу у приватну власність земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку (а.с. 15), площа якої згідно технічної документації була в подальшому уточнена та розмір якої визначено 0,1428 га., (а.с 17).

У разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні положення Цивільного кодексу Української PCР від 1963 року. Спадкоємцями першої черги за законом стала дружина покійного - ОСОБА_4 та доньки - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (ст.ст. 527, 529 ЦК УРСР).

У ст. 549 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

У шестимісячний термін із заявою до нотаріальної контори жоден із спадкоємців не звертався.

Згідно копії паспорта громадянина України (а.с.6-8), копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 та копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 (а.с. 10), позивач є дочкою спадкодавця, а відповідно є спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом на його майно.

Спадкоємцями першої черги також є сестри позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_5 та їх мати - ОСОБА_4, однак вони відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, однак 12 грудня 2018 року державним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори ОСОБА_8 позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані в. АДРЕСА_2, через відсутність правовстановлюючих документів на них на ім'я спадкодавця (а.с.14).

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Спадкодавцем за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки.

Зазначене рішення про приватизацію земельної ділянки прийнято в період чинності Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок .

Згідно із статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

За статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена й право на її завершення.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що:

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139- V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-V1). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України).

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Враховуючи вищевикладене, а також повне визнання позовних вимог відповідачем, вважаю, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на спадковий житловий будинку з господарськими будівлями і спорудами та право на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 2588,35 грн. (а.с. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по сухі суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв'язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та право на земельну ділянку площею 0,1428 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з Китайгородської сільської ради Іллінецького району Вінницької області на користь ОСОБА_2 1294 (одна тисяча двісті дев'яносто чотири) грн. 18 (вісімнадцять) коп. сплаченого нею судового збору.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 1294 (одна тисяча двісті дев'яносто чотири) грн. 18 (вісімнадцять) коп. сплаченого нею судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, поштова адреса: АДРЕСА_2, тел. (НОМЕР_8.

Відповідач: Китайгородська сільська рада Іллінецького району Вінницької області, адреса: 22751, с. Китайгород Іллінецького району Вінницької області, Код ЄДРПОУ: 04327904.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, поштова адреса: АДРЕСА_1, тел. (НОМЕР_9.

Відповідач: ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3, поштова адреса: АДРЕСА_2, тел. (НОМЕР_10.

Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 ідентифікаційний номер - НОМЕР_4, поштова адреса: АДРЕСА_3, тел. (НОМЕР_10.

Головуючий: