Рішення

від 22.03.2019 по справі 179/383/19

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/383/19

2/179/343/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Нестер К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Шевченківської сільської Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Шевченківської сільської Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на Ѕ та 2/3 частини земельної ділянки по праву спадкування за законом.

Позивач в позові посилається на те, що 22 вересня 2007 року помер його дід - ОСОБА_3. Після його смерті залишилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 7,180 га (кадастровий номер 1222387400:01:001:1161), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Заповіт він не залишав. Його спадкоємцями першої черги були дружина - ОСОБА_4, його син - ОСОБА_5. Вони були такими, що прийняли спадщину, оскільки на день смерті спадкодавця проживали з ним та були зареєстровані за однією адресою. Але в нотаріуса спадкова справа не заводилася та свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

01 травня 2010 року померла баба позивача - ОСОБА_4. Після її смерті крім половини земельної ділянки, яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3 залишилася земельна ділянка площею 6,390 га (кадастровий номер 1222387400:01:001:0377), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Заповіт вона не залишала. Її єдиними спадкоємцями першої черги за законом були її діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_5. ОСОБА_6 у встановлений законом шестимісячний строк подала до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, про що заведена спадкова справа, а ОСОБА_5 був таким, що відповідно прийняв спадщину.

17 березня 2017 року ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину на ј частину від земельної ділянки площею 7,180 га (кадастровий номер 1222387400:01:001:1161) та на Ѕ частину від земельної ділянки площею 6,390 га (кадастровий номер 1222387400:01:001:0377).

Батько позивача ОСОБА_5 не отримав свідоцтво про право на спадщину, оскільки помер 14 липня 2011 року. Заповіт він не залишав, його спадкоємцями першої черги були: його дружина - ОСОБА_7, позивач та його брат - ОСОБА_2

ОСОБА_7 померла 22 грудня 2016 року.

Між позивачем та його братом виник спір щодо порядку спадкування. Позивач вважає, що має право на ѕ частини від земельної ділянки площею 7,180 га (кадастровий номер 1222387400:01:001:1161) та на Ѕ частину від земельної ділянки площею 6,390 га (кадастровий номер 1222387400:01:001:0377).

Тому позивач вимушений звертатися до суду та просить визнати за ним право власності на спадкове майно по праву спадкування за законом.

Позивач в судове засідання не з'явився та надав до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає.

Дослідивши докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 та дідом позивача (а. с. 9, 25).

ОСОБА_3 помер 22 вересня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 163116, актовий запис № 16 (а. с. 5).

Відповідно до довідки Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області на день смерті ОСОБА_3 з ним проживали та були зареєстровані його дружина - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_5 (а. с. 11).

ОСОБА_4 померла 01 травня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 326589, актовий запис № 11 (а. с. 6).

Відповідно до довідки Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області на день смерті ОСОБА_4 з нею проживав та був зареєстрований її син - ОСОБА_5 по вул. Євдокіївська, 13 в с. Євдокіївка Магдалинівського району Дніпропетровської області (а. с. 15).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Після смерті ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини подала її донька - ОСОБА_6, якій видано свідоцтва про право на спадщину від 17 березня 2017 року, згідно яких ОСОБА_6 отримала у спадок: 1/4 частину земельної ділянки площею 7,180 га, кадастровий номер 1222387400:01:001:1161 та Ѕ частину земельної ділянки площею 6,390 га, кадастровий номер 1222387400:01:001:0377 (а. с. 35, 36).

Інші частки після смерті батьків фактично прийняв ОСОБА_5, свідоцтва про право на спадщину він не отримав.

ОСОБА_5 є батьком позивача (а. с. 9).

ОСОБА_5 помер 14 липня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 407756, актовий запис № 12 (а. с. 7).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є сином померлого ОСОБА_5, має право на спадкування за законом, прийняв спадщину. Тому суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності по праву спадкування за законом на:

- ѕ частини земельної ділянки площею 7,180 га, кадастровий номер 1222387400:01:001:1161, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-ДП № 039236 від 26 лютого 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 12642, виданого на ім'я ОСОБА_3, після ОСОБА_5, померлого 14 липня 2011 року;

-Ѕ частину земельної ділянки площею 6,390 га, кадастровий номер 1222387400:01:001:0377, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-ДП № 039235 від 26 лютого 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 12639, виданого на ім'я ОСОБА_4, після ОСОБА_5, померлому 14 липня 2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук