Ухвала

від 05.04.2019 по справі 522/4071/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/4071/19

У Х В А Л А

05 квітня 2019 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Єршова Л.С., дослідивши матеріали позовної заяви Спільного підприємства СОЛІНГ до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої СП СОЛІНГ внаслідок вчинення безладу, погрому та знищенню майна Літнього театру (АДРЕСА_2), розташованого на території земельної ділянки загальною площею 0,3916 га АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 ), у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень 00 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Спільне підприємство СОЛІНГ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої СП СОЛІНГ внаслідок вчинення безладу, погрому та знищенню майна Літнього театру (АДРЕСА_2), розташованого на території земельної ділянки загальною площею 0,3916 га (АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 ), у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень 00 копійок.

Предмет та підстави подання позову - стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконними діями відповідача.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 15 березня 2019 року зазначений позов було залишено без руху, 22.03.2019 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Таким чином, станом на теперішній час позов відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

З огляду на матеріали справи та враховуючи вимоги ч. 3 ст. 274 ЦПК України, суддя встановив, що позов необхідно прийняти до провадження, слухати справу за правилами загального позовного провадження, та з метою виконання завдань підготовчого провадження, передбачених ст. 189 ЦПК України, провести підготовче засідання.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зокрема зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом з позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Разом з позовом позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно нерухоме/рухоме та грошові кошти, які належать відповідачу, у розмірі 1000000,00 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути сумірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У даному випадку є неможливим забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно відповідача без зазначення виду конкретного майна (яке саме майно, де воно знаходиться, за якою адресою, його вартість тощо) та накладення арешту на грошові кошти без зазначення де вони розміщені, про яке просить представник позивача у заяві, крім цього, тягне за собою неможливість виконання судового рішення про забезпечення позову у такий спосіб, оскільки, як стверджує сам представник позивача, із-за відсутності у відповідача ідентифікаційного номеру неможливо ідентифікувати яке саме рухоме, нерухоме майно йому належить на праві приватної власності, вирізнити у Державному реєстрі речових прав рухоме, нерухоме майно, власником якого є саме відповідач, неможливо. Арешт майна вноситься у відповідні реєстри заборон та обтяжень рухомого і нерухомого майна. Накладення арешту на все майно, яке належить фізичній особі на ім`я ОСОБА_1 , потягне за собою накладення арешту на майно інших осіб з таким же прізвищем, ім`ям та по-батькові, що буде порушувати права інших осіб які не є учасниками зазначеної справи та є неприпустимим. Стороною позивача також не надано доказів щодо наявності у відповідача грошових коштів, на яких саме рахунках, у яких банках вони розміщені, що унеможливлює ідентифікувати наявність цих коштів у відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що заява не відповідає вимогам чинного ЦПК України щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову, а саме позивач не у повній мірі обґрунтував необхідність забезпечення позову; не надав пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Так, позивач просить суд накласти арешт на майно нерухоме/рухоме та грошові кошти, проте не надає жодних відомостей щодо існування взагалі такого майна (коштів).

Згідно з ч. 9 ст. 153 ЦПК України суддя, встановивши, що ухвалу про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову.

Суд роз`яснює, що повернення вказаної заяви не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України

Керуючись ст.ст. 7, 19, 149-154, 157, 175, 177, 187, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Спільного підприємства СОЛІНГ до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої СП СОЛІНГ внаслідок вчинення безладу, погрому та знищенню майна Літнього театру (АДРЕСА_2, розташованого на території земельної ділянки загальною площею 0,3916 га АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 ), у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень 00 копійок, прийняти до розгляду та відкрити провадження по справі.

Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання по справі призначити на 30 травня 2019 року о 16 год. 15 хв.

Підготовче судове засідання відбудеться в залі судових засідань № 216 у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси (вул. Балківська, 33, 2 поверх).

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов.

Заяву позивача про забезпечення позову - повернути.

Копію ухвали надіслати учасникам справи .

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею .

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України в апеляційному порядку ухвала може бути оскаржена лише з підстав порушення правил підсудності та забезпечення позову. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Л.С. Єршова