Рішення

від 20.03.2019 по справі 574/804/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/804/18

Провадження №2/574/108/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області та Буринської районної державної адміністрації Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом мотивуючи тим, що 03.11.1996 року померла ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) розміром 3,34 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0202609. Після смерті останньої спадщину прийняв ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем за заповітом, але юридично не оформив і помер 01.10.1998 року. Після його смерті також відкрилася спадщина, яку прийняла дружина останнього ОСОБА_5 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем за законом, але юридично не оформила і померла 30.12.2012 року. Вона прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви до органів нотаріату, входячи до кола спадкоємців першої черги за законом і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Разом з тим, оформити свої спадкові права на право на земельну частку (пай) в нотаріальній конторі вона не може, оскільки вище зазначений сертифікат був виданий вже після смерті спадкодавця. Просила визнати за нею право на цю земельну частку (пай) розміром 3,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості.

Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі, про що повідомила суд письмовою заявою.

Представники відповідачів ОСОБА_2 сільської ради та Буринської РДА в задоволенні позовної заяви не заперечували, просили справу розглянути без їх участі, про що повідомили суд письмово листами.

Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність , тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зокрема, судом встановлено, що 03 листопада 1996 року померла ОСОБА_3, яка мешкала в с.Чернеча Слобода, Буринського району, Сумської області, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) , яка перебувала у колективній власності САПТЗТ Чернечослобідське розміром 3,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке посвідчено сертифікатом серії СМ №0202609, яку прийняв батько позивачки ОСОБА_4 фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.534, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем за заповітом, але юридично не оформив і помер 01 жовтня 1998 року. Спадщину після смерті останнього прийняла його дружина (мати позивачки) ОСОБА_5 фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.529, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем першої черги за законом, але юридично не оформила і померла 30 грудня 2012 року. Дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5, копією свідоцтва про одруження ОСОБА_4, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4, довідками ОСОБА_2 сільської ради, заповітом, копією сертифікату на право на земельну частку (пай), довідкою відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області, інформаційною довідкою про вартість земельної частки (паю), актовим записом про смерть ОСОБА_3, інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.5,8-11,14,17,20,25,51-57).

Після смерті ОСОБА_5 також відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло в тому числі, право на вище згадану земельну частку (пай), яку прийняла її дочка ОСОБА_1 - позивачка по справі подавши згідно ст.1269 ЦК України до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, будучи спадкоємцем першої черги за законом і на частину спадкового майна отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, свідоцтвом про право на спадщину за законом, довідкою про склад сім'ї, копіями свідоцтв про народження та укладення шлюбу позивачки, копією паспорта позивачки, копією спадкової справи (а.с.5-7,15-16,31,62-91).

Разом з тим, позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вище згадану земельну частку (пай), оскільки зазначений сертифікат виданий 18.03.1997 року, тобто після смерті ОСОБА_3, що також вбачається з роз'яснення приватного нотаріуса ОСОБА_6 за №325/02-14 від 19.04.2018 року (а.с.18).

Однак право ОСОБА_3 на вказану земельну частку (пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, будучи колишнім членом КСП, пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії СМ №000013, який був виданий колективному сільськогосподарському підприємству Чернечослобідське 11.07.1995 року і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) , розміром 3,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий вже після смерті, що підтверджується копією державного акту на право колективної власності на землю та доданим до нього списком громадян, членів сільськогосподарських підприємств, в тому числі пенсіонерів (а.с.21-24).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачами не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а також те, що позивачка прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.529,534,549 ЦК Української РСР, ст.ст. 392, 1218, 1269, 1297 ЦК України, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №66/94 від 10.11.1994 року, Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області та Буринської районної державної адміністрації Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, (проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2) в порядку спадкування за законом після померлої 30 грудня 2012 року в м.Шостка, Сумської області ОСОБА_5, право на земельну частку (пай) розміром 3,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу Чернечослобідське , яка належала померлій 03 листопада 1996 року ОСОБА_3, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0202609, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №1132.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: