Рішення

від 02.04.2019 по справі 600/903/18

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/903/18

Справа № 2/600/252/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Козівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 06.03.2018 року, яке набрало законної сили 16.04.2018 року визнано за нею право на земельну частку (пай), в розмірі 2,34 умовних кадастрових гектарів, що відповідає розміру середньої земельної частки (паю) колишньої селянської спілки Вівсянська , село Вівся, Козівського району, Тернопільської області. На підставі даного рішення у червні 2018 року позивачка звернулася до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,3400 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населеного пункту на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, до якого нею було долучено Викопіювання із планово-картографічних матеріалів щодо бажаного місця розташування земельної ділянки. Також позивачем було долучено довідку щодо класифікації земельної ділянки на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, яку планується передати у власність ОСОБА_2

Однак 06.07.2018 року позивачці було відмовлено у задоволенні її клопотання, оскільки у рішенні суду не визначено за рахунок яких земель (комунальної чи державної власності) позивачка вправі реалізувати своє право на земельну частку (пай), а тому у відповідача відсутні підстави для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Зазначила, що з наданої відділом у Козівському районі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області відповіді вбачається, що згідно проекту роздержавлення земель селянської спілки Вівсянська було створено резервний фонд загальною площею 128,8 га., по облікових документах станом на 01.01.2016 року на території Вівсянської сільської ради землі колективної власності ненадані у власність та користування відсутні та станом на 01.07.2018 року на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області рахується 58,5523 га. сільськогосподарських угідь державної власності не наданих у власність і користування (землі резервного фонду).

Посилаючись на викладені обставини, з метою реалізації свого права на землю, позивач просила зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області виділити їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду державної власності розташовану за межами населеного пункту на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, в розмірі 2,34 умовних кадастрових гектарів, відповідно до рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06.03.2018 року та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі.

20.11.2018 року ОСОБА_3 управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області подано до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 06.03.2018 року за ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай) в розмірі 2,34 умовних кадастрових гектарів, що відповідає розміру середньої частки (паю) колишньої селянської спілки Вівсянська , село Вівся, Козівського району Тернопільської області. У даному рішення суду не зазначено, що земельна частка (пай) ОСОБА_2 має бути виділена саме за рахунок земель державної власності, розпорядником якої є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Також зазначено, що земельна частка (пай) являє собою умовну частку сільськогосподарських земель, розмір якої визначений як середній по господарству в умовних кадастрових гектарів. На відміну від земельної ділянки, яка має чітко визначені межі і розмір у фізичних гектарах, місцезнаходження та межі земельної частки (паю) є невизначеними. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а тому позивачу необхідно у порядку, встановленому ст. 118 ЗК України одержати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після виготовлення у встановленому законом порядку документації із землеустрою, остання має бути затверджена та прийняте рішення повноважного органу про передачу земельної ділянки у власність. З огляду на це просив у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, представник позивача - адвокат ОСОБА_4 подав клопотання, у якому просив справу розглянути у його відсутності та відсутності позивача.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань від останнього на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 06.03.2018 року, яке набрало законної сили 16.04.2018 року, за ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай), що в розмірі 2,34 умовних кадастрових гектарів, що відповідає розміру середньої земельної частки (паю) колишньої селянської спілки Вівсянська , село Вівся, Козівського району Тернопільської області.

Згідно листа № Б-3254/0-1467/0/17-18 від 06.07.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області розглянуло клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,3400 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населеного пункту на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області та повідомило позивача, що підстави стосовно надання дозволу на розроблення документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,34 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель державної власності (резервного фонду, як зазначено у даному клопотанні), у ОСОБА_3 управління відсутні.

Із відповіді Відділу у Козівському районі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.10.2018 року № 799/108-18 випливає, що по облікових документах станом на 01.01.2016 року на території Вівсянської сільської ради землі колективної власності ненадані у власність та користування відсутні. Крім цього повідомлено, що згідно проекту роздержавлення земель селянської спілки Вівсянська було створено резервний фонд загальною площею 128,8 га., станом на 01.07.2018 року на території Вівсянської сільської ради рахується 58,5523 га. сільськогосподарських угідь державної власності ненаданих у власність і користування (землі резервного фонду).

Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Отже зазначений закон є спецальним щодо проведення процедури виділення земель.

Установлено, що на час звернення позивача до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області відсутні вільні землі, які належали селянській спілці Вівсянська та із яких можна було б виділити земельну ділянку в натурі, однак в наявності є землі в частині сільськогосподарських угідь державної власності, які не надавалися у власність та користування (землі резервного фонду).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема є: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ при неможливості надати особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Оскільки усі землі селянської спілки Вівсянська вже розпайовані та виділені громадянам в натурі (на місцевості), позивач має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу).

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

В абзаці 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05 червня 2003 року № 899-IV визначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року № 5245-VI внесено зміни до Земельного Кодексу України, які набрали чинності з 01 січня 2013 року, цим Законом змінено суб'єктів розпорядження землями сільськогосподарського призначення та визначено, що такі повноваження перейшли до Держземагенства України, а згодом - до Держгеокадастру України.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Тобто законодавцем змінено компетенцію органів щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та передано такі функції Держгеокадастру України замість державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

З огляду на викладене належним суб'єктом, який наділений правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення, є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Право особи на власність не може ставитися в залежність від визначення законодавчого органу, який повинен забезпечити реалізацію цього права.

Як зазначалося вище, звернення ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо виділення їй земельної ділянки на підставі рішення суду залишене без задоволення.

Відповідно до частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Право позивача на земельну частку (пай) встановлено рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 06 березня 2018 року, яке в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України має преюдиційне значення, а повноваження щодо реалізації права ОСОБА_2 на земельну частку (пай) в силу вимог частини четвертої статті 122 ЗК України із земель резервного фонду покладені саме на Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом зобов'язання ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області виділити ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду державної власності, розташовану за межами населеного пункту на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, в розмірі 2,34 умовних кадастрових гектарів, відповідно до рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06.03.2018 року у цивільній справі № 600/518/16-ц.

В силу вимог статті 141 ЦПК України з ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії- задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області виділити ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду державної власності, розташовану за межами населеного пункту на території Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області, в розмірі 2,34 умовних кадастрових гектарів, відповідно до рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06.03.2018 року у цивільній справі № 600/518/16-ц.

Стягнути із ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_2 704 гри. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 48010, с. Мирне Підгаєцького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, 46021, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 39766192.

Суддя І.А.Чорний