Ухвала

від 05.04.2019 по справі 260/448/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 квітня 2019 рокум. Ужгород№ 260/448/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулося Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.Загорська, буд.2) до Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Гранітна, буд.14), якою просить суд:

1) звільнити Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду Укарїни Закарпатської області від сплати судового збору;

2) розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження та стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по Списку №2, яка виникла за спірний період в сумі 2 150,84 грн..

Згідно частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Пільги щодо сплати судового збору встановлені статтею 5 Закону України Про судовий збір .

До наданого суду позову не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. При цьому із позову та з доданих до нього документів не вбачаються обставини, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Пунктом 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить звільнити від сплати судового збору. Наведене позивача мотивує тим, що згідно з ч.2 ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом. Вказує, що оскільки позивач не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, просить відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" звільнити від сплати судового збору.

З приводу вказаного клопотання, слід зазначити наступне.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України викладеної в ухвалі від 08 червня 2017 р. у справі № К/800/18373/17, ЄДРСРУ № 67039401 та у справі № К/800/18388/17, ЄДРСРУ № 67039458 звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватись, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.

Окрім цього, Верховний Суд України в ухвалі від 25 квітня 2016 року (справа № 686/19687/14-а) зазначив, що оскільки скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України Про судовий збір в чинній редакції, така позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 24 грудня 2015 року у справі № 477/2598/14-а, в ухвалі від 9 листопада 2015 року у справі № 810/2302/15, в ухвалі від 23 січня 2017 року у справі № 826/9725/15, в ухвалі від 25 січня 2017 року у справі № 722/1112/16-а, в ухвалі від 30 січня 2017 року у справі № 826/25559/15.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв'язку із викладеним обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати такої. Відтак, у задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.

Суд роз'яснює, що Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Частиною 1 статті 4 вказаного Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921 грн. 00 коп..

З матеріалів справи вбачається, що звернена позивачем до суду вимога є майнового характеру.

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено суму до стягнення з відповідача у розмірі 2150,84 грн.

Відтак, у даному випадку, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень становить 1921,00 грн..

Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34314206084005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду: оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1921,00 грн..

Відповідно до ч. ч. 4, 5 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 242, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати Ужгородському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Закарпатської області десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду (ч.3 ст.293 КАС України).

Суддя Ю.Ю. Дору