Рішення

від 04.04.2019 по справі 280/5567/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2019 року Справа № 280/5567/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12)

до Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 55-Ж)

про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (далі - позивач) до Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму капіталізованих платежів в розмірі 616 479,33 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 16.01.2019 з викликом (повідомлення) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем призначено страхові виплати по відшкодуванню шкоди, завданої здоров'ю потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. 04.10.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи в результаті ліквідації комунальної установи та зазначено, що кредитори мають право подати свої кредиторські вимоги в термін до 08.12.2018. Вказує, що відповідно до чинного законодавства у випадку ліквідації страхувальників фінансування витрат Фонду здійснюється за рахунок капіталізованих платежів. Зазначає, що позивачем до відповідача направлялось звернення про визнання вимог Фонду зі сплати капіталізованих платежів, проте, відповіді на запит від відповідача не надійшло, що зумовило звернення з позовом до суду. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача 16.01.2019 подав до суду клопотання (вх.1907) про розгляд справи в порядку письмового провадження. На задоволені позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відповідачем на виконання ухвали про відкриття провадження у справі протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали (09.01.2019 уповноваженою особою відповідача отримано ухвалу про відкриття провадження) не подано відзиву або будь-яких заяв, клопотань, документів.

Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч. 3 ст. 194 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За правилами, встановленими ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням заяви представника позивача, неявки відповідача, розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Комунальну установу Токмацька центральна районна лікарня (код ЄДРПОУ 01993003) зареєстровано в якості юридичної особи.

04.10.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи в результаті ліквідації комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня та зазначено, що кредитори мають право подати свої кредиторські вимоги в термін до 08.12.2018.

Комунальна установа Токмацька центральна районна лікарня є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, та перебуває на обліку у позивача.

31.10.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про грошові вимоги, в якій просив визнати грошові вимоги позивача в розмірі 1315164,43 грн.; внести до проміжного ліквідаційного балансу вимоги позивача у першу чергу; сплатити 1315164,43 грн. на розрахунковий рахунок позивача, однак про результати розгляду заяви не повідомлено та не сплачено суму грошових вимог.

Суму в розмірі 698 685,10 грн. стягнуто з відповідача постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2017 по справі 808/3242/17 та в подальшому 28.02.2018 отримано виконавчий лист. Однак відповідачем вищевказана сума не сплачена.

Позивач зазначив, що на обліку у Токмацькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області перебувають ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які мають право на страхові виплати як постраждалі внаслідок нещасного випадку у Комунальній установі Токмацька центральна районна лікарня ,

Токмацьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в порядку ст. 37 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування проведено перерахунок щомісячних страхових виплат та з 01.03.2018 ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 призначено перераховані страхові виплати.

Отже збільшилась потреба в капіталізації коштів для відшкодування шкоди, що завдана умовами виробництва вказаним особам та станом на 04.10.2018 становить 1315164,43 грн. в т. ч. 698685,10 грн., які стягнуто за постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі 808/3242/17, проте не сплачені.

В матеріалах справи наявні акти про нещасний випадок б/н від 30.10.1989, № 1 від 28.12.2001, № 1 від 29.01.2002; виписки із Акта огляду МСЕК АВ № 008158 від 10.04.2013, АВ № 003593 від 30.01.2008, АБ № 0033881 від 09.08.2017.

Відповідно до постанов Фонду: від 06.03.2018 №0805/5/5/65 "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2018 року" ОСОБА_3 призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 2346,85 грн.; від 06.03.2018 №0805/35/35/15 "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2018 року" ОСОБА_5 призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1079,84 грн.; від 06.03.2018 №0805/517/517/47 "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2018 року" ОСОБА_1 призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1173,43 грн.

Позивачем наданий розрахунок потреби у капіталізації коштів відповідача для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 04.10.2018, відповідно до якого потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим ОСОБА_3 становить 654771,15 грн., ОСОБА_5 становить 313715,12 грн., ОСОБА_1 становить 346678,16, отже загальна сума становить 1315164,43 грн.

Оскільки сума грошових вимог з капіталізованих платежів частково стягнута з відповідача постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2017 по справі №808/3242/17, то сума позовних вимог становить 616479,33 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено на користь Фонду суму капіталізованих платежів для подальшого розрахунку з потерпілим на виробництві в розмірі 616479,33 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-ХІV (далі - Закон №1105-ХІV) та Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №765 (далі - Порядок № 765).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначено Законом №1105-ХІV.

Основними принципами соціального страхування, зокрема, є: державна гарантія реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону №1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону №1105-ХІV роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону №1105-ХІV перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Таким чином, наведеними нормами Закону №1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок №765), відповідно до якого здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

Відповідно до абазу 2 п. 1 Порядку №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно п. 3 Порядку №765, капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Пунктом 4 Порядку №765 передбачено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

Таким чином, наведеними нормами законодавства передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів щодо осіб, яким безстроково встановлений відсоток втрати працездатності та призначені страхові виплати використано дані Таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя на 2017 рік, надані Державною служби статистики України.

Щомісячні страхові виплати щодо потерпілого розраховуються відповідно до Тимчасових рекомендацій щодо порядку розрахунку та сплати капіталізованих платежів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України за наступною формулою: ПКПРПвш(грн.) = РЩВвш(грн.) х 12 місяців х СОТЖ (років), де:

ПКПРПвш - потреба в капіталізації платежів для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню шкоди;

РЩВвш - розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди;

СОТЖ - середня очікувана тривалість життя, яка визначається за таблицею смертності та середньої очікуваної тривалості життя Держкомстату.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає правомірним проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також, на думку суду, позивачем обґрунтовано була розрахована сума капіталізації платежів страхових виплат, як підлягає стягненню в розмірі 616479,33 грн.

На дату розгляду справи, сума капіталізованих платежів у розмірі 616479,33 грн. відповідачем не сплачена.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про стягнення капіталізованих платежів підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути з Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 55-Ж; код ЄДРПОУ 01993003) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12; код ЄДРПОУ 41320207) суму капіталізованих платежів в розмірі 616 479,33 грн. (шістсот шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 33 копійки).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 04.04.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко