Рішення

від 04.04.2019 по справі 340/554/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/554/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Релігійної громади (Парафії) Покрова Пресвятої Богородиці Олександрійської єпархії Української Православної Церкви с.Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області до Коротяцької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Коротяцької сільської ради "Про розгляд клопотання настоятеля Релігійної громади (Парафії) Покрови Пресвятої Богородиці ОЄУПЦ на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Релігійній громаді" від 20.12.2018 № 133;

- зобов'язати Коротяцьку сільську раду надати дозвіл Релігійній громаді (Парафії) Покрови Пресвятої Богородиці Олександрійської єпархії Української Православної Церкви с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 0,36 га, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Коротяк, вул. Абади, 1а, для будівництва та обслуговування культової та інших будівель, необхідних для забезпечення її діяльності за рахунок земель житлової та громадської забудови на території Коротяцької сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, на підставі відповідного клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 09.11.2018 року звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 0,36 га, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Коротяк, вул. Абади, 1а, для будівництва та обслуговування культової та інших будівель, необхідних для забезпечення її діяльності за рахунок земель житлової та громадської забудови на території Коротяцької сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. При цьому, зазначав, що до клопотання було додано: копії технічного паспорта на будівлю церкви; витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно будівлі церкви, виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; статуту релігійної громади; плану-схеми земельної ділянки та указу Єпископа Олександрійського і Світловодського №742 від 09.09.2011 р. про призначення в.о. настоятеля парафії Гуменюка Є.М. Однак, рішенням сесії Коротяцької сільської ради від 20.12.2018 року №133 відмовлено Парафії у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю проекту встановлення та зміни меж населеного пункту с. Коротяк, відповідно до якого земельна ділянка на якій знаходиться будівля церкви буде внесена у межі населеного пункту. Позивач, не погоджуючись з такою відповіддю, наполягаючи на тому, що ним виконано всі вимоги, передбачені законодавством для отримання дозволу та у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні йому дозволу, просить суд зобов'язати відповідача надати йому такий дозвіл.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.96), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення.

У відповідності до п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.257 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Релігійна громада (Парафія) Покрова Пресвятої Богородиці Олександрійської єпархії Української Православної Церкви с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області 10.12.2010 р. зареєстровано як юридична особа та згідно з п. 6.1 Статуту Релігійної громади Парафія з благословення правлячого єпархіального архієрея може створювати власні або сумісні заклади підзвітні парафії, для ведення добродійної, просвітницької, видавничої, комерційної, фінансової, будівельної, художньої, реставраційної, сільськогосподарської та іншої господарської діяльності, а також спілки, братства та інші добровільні об'єднання громадян православного віросповідання, що діють у відповідності з цілями і завданням парафії як самостійні юридичні особи (а.с.12-24).

Позивач є власником нерухомого майна релігійної споруди - Церква Парафії Покрови Пресвятої Богородиці Олександрійської єпархії Української Православної Церкви, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Коротяк, вул. Абади, 1А, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.35).

09.11.2018 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 0,36 га, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Коротяк, вул. Абади, 1а, для будівництва та обслуговування культової та інших будівель, необхідних для забезпечення її діяльності за рахунок земель житлової та громадської забудови на території Коротяцької сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (а.с.26).

До вказаного клопотання позивачем додані копії: технічного паспорта на будівлю церкви; витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно будівлі церкви; виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; статуту релігійної громади; плану-схеми земельної ділянки та указу Єпископа Олександрійського і Світловодського №742 від 09.09.2011 р. про призначення в.о. настоятеля парафії Гуменюка Є.М (а.с.12-25, 27-36).

Рішенням двадцять другої сесії Коротяцької сільської ради сьомого скликання від 20.12.2018 р. №133 відмовлено у наданні дозволу в.о. голови Релігійної громади (Парафії) Покрови Пресвятої Богородиці Олександрійської Єпархії Української Православної Церкви протоієрею Гуменюку Є.М. на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,36 га в постійне користування для розміщення та обслуговування будівлі із земель житлової та громадської забудови комунальної власності (запасу) Коротяцької сільської ради, що розташована за адресою с. Коротяк, вул. Абади, 1а у зв'язку з відсутністю проекту встановлення та зміни меж населеного пункту с. Коротяк, відповідно до якого земельна ділянка на якій знаходиться будівля церкви буде внесена у межі населеного пункту с. Коротяк (а.с.37).

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.б ч.1 ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема землі житлової та громадської забудови.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом "в" ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Відповідно до частин 2, 3 статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відтак, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбаченому статтею 123 ЗК України.

Із аналізу положень Земельного кодексу України слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так, отримавши клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування відповідач, згідно з частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Однак, відповідач рішенням від 20.12.2018 №133 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, посилаючись на відсутність проекту встановлення та зміни меж населеного пункту с.Коротяк, відповідно до якого земельна ділянка на якій знаходиться будівля церкви буде внесена у межі населеного пункту с. Коротяк.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що 25 вересня 2017 року на п'ятнадцятій сесії Коротяцької сільської ради сьомого скликання прийнято рішення №89 "Про оновлення та внесення змін до генерального плану села Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області. План зонування території (зонінг села Коротяк)" затверджено містобудівну документацію та план зонування території села Коротяк (а.с.38).

Згідно оновленого генерального плану села Коротяк (а.с.39-61) судом встановлено, що на вулиці Абади, яка є головною вулицею знаходиться будинок культури, церква, пам'ятник та фельдшерсько-акушерський пункт (розділ 2.2. оновленого генерального плану).

Існуючими вулицями села залишаються вулиці Абади, Молодіжна та інші (розділ 3.2 оновленого генерального плану).

Таким чином, вбачається, що с. Коротяк має затверджений генеральний план, в якому зазначено, що на головній вулиці села - Абади, яка входить в його межі, розташована церква.

Окрім цього, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вбачається, що об'єкт нерухомого майна - церква, розташована по вул. Абади, 1а в с. Коротяк Компаніївського району.

До того ж, церква нанесена на план існуючого використання території Генерального плану с. Коротяк.

Аналогічні відомості містяться в Плані зонування території (Зонінг) с. Коротяк (а.с.62-90), в яких зазначено, що населений пункт має церкву. В громадському центрі розміщується, серед іншого, церква (Розділ 3 Зонінгу).

Будь-яких спростувань та заперечень відповідачем з цього приводу не подано.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до п.1 ч.3 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи.

З аналізу наведених правових норм, наявного Генерального плану і Плану зонування території с. Коротяк, а також документу, який посвідчує право власності Парафії на нерухоме майно, вбачається, що земельна ділянка, на якій розташована церква перебуває в межах села Коротяк, і у Коротяцької сільської ради були відсутні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду, що, розглядаючи клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення Коротяцької сільської ради про відмову в наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 0,36 га, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Коротяк, вул. Абади, 1а, для будівництва та обслуговування культової та інших будівель, необхідних для забезпечення її діяльності за рахунок земель житлової та громадської забудови на території Коротяцької сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Відтак, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Коротяцьку сільську раду надати дозвіл Релігійній громаді (Парафії) Покрови Пресвятої Богородиці Олександрійської єпархії Української Православної Церкви с.Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 0,36 га, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Коротяк, вул. Абади, 1а, для будівництва та обслуговування культової та інших будівель, необхідних для забезпечення її діяльності за рахунок земель житлової та громадської забудови на території Коротяцької сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, на підставі відповідного клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, у випадку, коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи утриматись від вчинення певних дій, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі повноваження, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №806/1772/18.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 та Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2018 року у справі № 804/1469/17.

З урахуванням викладеного та обставин справи, зокрема, мотивів за яких відповідач відмовив у задоволенні правомірного звернення позивача, належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання Коротяцьку сільську раду надати дозвіл Релігійній громаді (Парафії) Покрови Пресвятої Богородиці Олександрійської єпархії Української Православної Церкви с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 0,36 га, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Коротяк, вул. Абади, 1а, для будівництва та обслуговування культової та інших будівель, необхідних для забезпечення її діяльності за рахунок земель житлової та громадської забудови на території Коротяцької сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, на підставі відповідного клопотання.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України суд стягує на користь позивача здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. (а.с.3) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, ВИРІШИВ:

Позовну заяву Релігійної громади (Парафії) Покрова Пресвятої Богородиці Олександрійської єпархії Української Православної Церкви с.Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області (28104, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Коротяк, вул. Абади, 1-А, ЄДРПОУ: 37323825) до Коротяцької сільської ради (28434, Кіровоградська область, Компаніївський район, с.Коротяк, вул.Молодіжна, 11, ЄДРПОУ: 22217042) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Коротяцької сільської ради "Про розгляд клопотання настоятеля Релігійної громади (Парафії) Покрови Пресвятої Богородиці ОЄУПЦ на розробку землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Релігійній громаді" від 20 грудня 2018 року № 133.

Зобов'язати Коротяцьку сільську раду надати Релігійній громаді (Парафії) Покрови Пресвятої Богородиці Олександрійської єпархії Української Православної Церкви с. Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 0,36 га, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Коротяк, вул. Абади, 1а, для будівництва та обслуговування культової та інших будівель, необхідних для забезпечення її діяльності за рахунок земель житлової та громадської забудови на території Коротяцької сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.

Стягнути на користь Релігійної громади (Парафії) Покрова Пресвятої Богородиці Олександрійської єпархії Української Православної Церкви с.Коротяк Компаніївського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ: 37323825) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Коротяцької сільської ради (код ЄДРПОУ 22217042) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина