Рішення

від 05.04.2019 по справі 420/813/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/813/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Чос М.В. (за ордером), представника відповідача - Поперечного Д.І. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАТОРГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАТОРГ" до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000101202 від 06.02.2019 року;

- зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленого ТОВ "МИРАТОРГ" у розмірі 31302343 грн., у відповідності до абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ МИРАТОРГ зареєстровано як платника податку на додану вартість 01.12.2013 року. Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

Позивач вказав, що ТОВ МИРАТОРГ згідно ст.200.7 Податкового Кодексу України та Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, засобами електронного зв'язку 03.12.2018 року було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області в складі декларації з податку на додану вартість №9270181166 за жовтень 2018 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 31302343 грн. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування, є придбання товарів (пшениці, жита, кукурудзи, ячменю) на митній території України у платників ПДВ з подальшим здійсненням експортних операцій з продажу, які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою 0 .

Позивач зазначив, що згідно наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 04.01.2019 року №19, відповідно до положень Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, з підстав достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку. 09.01.2019 року директору ТОВ МИРАТОРГ було вручено запит про надання оригіналів документів в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, які стали підставою для формування від'ємного значення з ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування за жовтень 2018 року.

Позивач вказав, що ТОВ МИРАТОРГ було надано всю первинну документацію за перевіряємий період.

В ході проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ МИРАТОРГ виявлено порушення вимог Податкового Кодексу України, в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2018 року №9270181166 від 03.12.2018 року, а саме: п.44.1, п.44.6, ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого, ТОВ МИРАТОРГ завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) на загальну суму 31302343 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника в обслуговуючому банку за жовтень 2018 року на 31302343 грн.

На підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки № 101/15-32-12-02/38785869 від 22.01.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2019 року №0000101202, яким фактично ТОВ МИРАТОРГ відмовлено у наданні бюджетного відшкодування та накладено штрафні санкції у розмірі 7825586 грн.

Також позивач зазначив, що відповідно до поданої декларації з ПДВ за жовтень 2018 року вх.№9270181166 від 03.12.2018 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку відображена у рядку 20.2.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні та звітний (податкові) періоди, у загальній сумі 31302343 грн., у тому числі: червень 2018 року - 239,18 грн.; липень 2018 року - 195,96 грн.; серпень 2018 року - 239, 18 грн.; вересень 2018 року-11701536,12 грн.; жовтень 2018 року - 19599882,94 грн. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування, є придбання таких товарів, як пшениця, жито, кукурудза, ячмінь на митній території України у платника ПДВ - ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (код ЄДРПОУ 39035313) за Договорами поставки, саме: №10-09-2018/35 від 10.09.2018 року щодо купівлі та передачі жита 3168 т (+/-10%); №20-09-2018/18 від 20.09.2018 року щодо купівлі та передачі ячміню 1260 т (+/-10%); №17-09-2018/3 від 17.09.2018 року щодо купівлі та передачі кукурудзи 11204 т (+/- 10%); №17-09-2018/01 від 17.09.2018 року щодо купівлі та передачі пшениці 2,3,5,6 класів 7060 т (+/- 10%); №03-10-2018/18 від 03.10.2018 року щодо купівлі та передачі ячміню 3 класу 2500 т (+/- 10%); №01-10-2018/22 від 03.10.2018 року щодо купівлі та передачі 2,3,5,6 класів пшениці 200 т (+/- 10%); №01-10-2018/8 від 01.10.2018 року щодо купівлі та передачі кукурудзи 12000 т (+/- 10%); №01-10-2018/33 від 03.10.2018 року щодо купівлі та передачі пшениці 2,3,5,6 класів 10000 т (+/- 10%), з подальшим здійсненням експортних операцій з продажу, які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою 0 .

Позивач вказав, що продаж вищевказаної сільськогосподарської продукції здійснювався за зовнішньоекономічними контрактами з LINK TRADE GROUP Kft.

Експортні операції щодо придбаного у СІЛЬГОСП ПРОФІ товару було здійснено від імені ТОВ МИРАТОРГ на адресу компанії - покупця LINK TRADE GROUP Kft (Угорщина), що підтверджується вантажними митними деклараціями.

Загальна кількість експортованого сільськогосподарського товару дорівнює кількості товару, яка була придбана ТОВ МИРАТОРГ за Договорами поставки у ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ , тобто ТОВ МИРАТОРГ використав товар у власній господарській діяльності, що підтвердив первинними документами у повному обсязі.

Позивач вказав, що згідно п.3.12 Акту перевірки, станом на час проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, не встановлено включення ТОВ МИРАТОРГ до складу податкового кредиту податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто ГУ ДФС у Одеській області констатують факт та підтверджують реєстрацію податкових накладних, а отже законність формування податкового кредиту. На документальне підтвердження реальності здійснення операцій з контрагентом ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ перевіряючим були надані видаткові та податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, банківські виписки, що підтверджують факт повної оплати поставки товару та надання послуг.

Як зазначено в Акті перевірки, за результатами аналізу ланцюгів вбачається, що ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ не є виробником сільськогосподарської продукції, а придбання ним продукції кукурудзи, пшениці, ячменю, пшениці та жита від ТОВ "ЕКО-ТРЕЙД ЗАХІД", ТОВ "ЛАКСОН", ТОВ "АГРОСОРТ КОМПАНІ" відсутнє, тому що постачальники перерахованих контрагентів, такі як ТОВ "ІНВЕСТ ТРЕЙД СЕРВІС", ТОВ Н-ПРОДАКШН , ТОВ "ВЕСТ ВУДСТОК", ТОВ "СЕРВІСАГРО КОМПАНІ", ТОВ "ТРЕЙДКОМ-ЗАХІД", ТОВ "ФРУТАРІЯ", ТОВ "ІМПОРТ МАРКЕТ ГРУП", ТОВ "СПЕЦ ТОРГ ГРУП", ТОВ "БІЗНЕС ПРАЙС", не вирощували та не купували сільськогосподарської продукції, а податковий кредит сформовано за рахунок "скрутки".

Позивач зазначив, що перевіряючі в Акті перевірки вказали, що під час перевірки ТОВ МИРАТОРГ не надало документи, які підтверджують походження сільськогосподарської продукції, а саме: СГ "Звіт про площі валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду", СГ "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур", довідки сільських рад про наявність власних чи орендованих земельних ділянок тощо.

Доводи ДФС, які викладені в Акті, щодо неможливості встановлення походження товару у ланцюгах постачання, не можуть бути покладені у провину позивачу та бути достатніми підставами для висновку про непідтвердженість тієї чи іншої операції.

ТОВ "МИРАТОРГ" зазначило, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між замовником та його безпосередніми контрагентами. Жодна норма законодавства не встановлює обов'язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов'язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування.

ТОВ МИРАТОРГ вказало, що господарські операції фактично здійснені та підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та зміни майнового стану платника податків.

Фактично підставою для відмови ТОВ МИРАТОРГ в бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 31302343 грн., стали висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів, а як наслідок, недійсності господарських операцій та неможливість встановити відповідне придбання товару його контрагентом та встановити виробника.

Окрім того, висновки відповідача, які ґрунтуються лише на податковій інформації та звітності контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів за умови наявності первинних документів.

Позивач зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За викладених обставин позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 22.02.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 14 березня 2019 року о 15:15 год.

Ухвалою від 14.03.2019 року судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 26 березня 2019 року о 15 год. 30 хв.

У судове засідання, призначене на 26 березня 2019 року на 15:30 годину, з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим. 01.03.2019 року представник відповідача надав письмовий відзив (а.с. 5-9, т. 3), в якому зазначив, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МИРАТОРГ з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за жовтень 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість № 9270181166 від 03.12.2018 року).

Представник відповідача вказав, що згідно з поданою ТОВ МИРАТОРГ до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області декларацією з ПДВ за жовтень 2018 року вх. № 9270181166 від 03.12.2018 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток №3 до декларації з ПДВ), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображена у рядку 20.2.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні та звітний (податкові) періоди, у загальній сумі 31302343 грн.

Представник відповідача зазначив, що у періоді з 01.10.2018 року по 31.10.2018 року підприємство здійснювало експортні операції - продаж сільськогосподарської продукції (кукурудзи 3-го класу, пшениці 6-го класі та ячменю 3-го класу) за контрактами.

В ході проведення перевірки з метою з'ясування факту придбання кукурудзи, пшениці, ячменю, жита TOB СІЛЬГОСП ПРОФІ та виконання умов договорів поставки здійснено аналіз баз даних ІС Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДФС України , Архіву електронної звітності Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН), та порівняння номенклатури (товарів, робіт, послуг) за період здійснення фінансово-господарської діяльності (вересень-жовтень 2018 року) встановлено, що TOB СІЛЬГОСП ПРОФІ реалізовувало перераховані зернові культури на суму ПДВ 68826,222 грн. за відсутністю факту реального придбання даного товару.

За результатами аналізу баз даних ГУ ДФС в Одеській області не встановлено земельних ділянок, основних засобів взагалі у TOB СІЛЬГОСП ПРОФІ та по ланцюгу постачання не встановлено сільськогосподарських підприємств-виробників, які звітують з плати за землю та/або єдиного податку 4 групи.

Дослідивши ланцюги постачання товару (постачання зазначених зернових культур з 1-ої по 5-ту ланку) платником відображено взаємовідносини з контрагентами постачальниками, в яких існує невідповідність номенклатури між придбаними та реалізованими ними товарів, тобто відбулося розірвання ланцюга постачання відповідної групи товарів до кінцевого споживача зернових культур пшениці, ячменю, кукурудзи, жита, у зв'язку з чим неможливо встановити виробника того, хто фактично вирощував поставлену TOB МИРАТОРГ сільськогосподарську продукцію.

За результатами аналізу ланцюгів постачання на підставі даних ЄРПН та баз даних ДФС України вбачається, що TOB СІЛЬГОСП ПРОФІ не є виробником сільськогосподарської продукції, а придбання ним кукурудзи, пшениці, ячменю, жита від TOB ЕКО-ТРЕЙД ЗАХІД , TOB ЛАКСОН , TOB АГРОСОРТ КОМПАНІ взагалі відсутнє, тому що постачальники вищеперерахованих контрагентів, такі як TOB ІНВЕСТ ТРЕЙД СЕРВІС , TOB Н-ПРОДАКШН , TOB ВЕСТ ВУДСТОК , TOB СЕРВІСАГРО КОМПАНІ , TOB ТРЕЙДКОМ-ЗАХІД , TOB ФРУТАРІЯ , TOB ІМПОРТ МАРКЕТ ГРУП , TOB СПЕЦ ТОРГ ГРУП , TOB БІЗНЕС ПРАЙС кукурудзу, ячмінь, пшеницю не придбавали та не вирощували, податковий кредит сформовано за рахунок скрутки , від'ємне значення сформоване за рахунок придбання приправ, арахісу, свіжих овочів, фруктів, сухофруктів, соку, безалкогольних напоїв, м'ясних продуктів, макаронних виробів, кави, масла, майонезу, продуктів швидкого приготування, смаженого насіння, сухарів, чаю, сигарет в асортименті, жіночої білизни, одягу, автомобілів, причепів, бра, взуття, іграшок та інших товарів народного споживання.

Представник відповідача вказав, що ним вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, які не мають реального товарного характеру.

Згідно наданих до перевірки експортних вантажно-митних декларацій у графі 20 Умови поставки зазначено DAP UA Одеса, поставка до терміналу, у графі 26 Вид транспорту в межах країни відомості відсутні, у графі 25 Вид транспорту на кордоні зазначено код 10 Морське судно , у графі 18 Ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при відправленні/прибутті відомості відсутні, у графі 19 Кількість контейнерів зазначено 0 .

Представник відповідача зазначив, що TOB МИРАТОРГ був зобов'язаний забезпечити транспортування кукурудзи, пшениці та ячменю до Одеського морського торгівельного порту/зернового терміналу розвантаження або за рахунок власного транспортного засобу, або із залученням інших підприємств-перевізників. Однак будь-яка товарно-транспортна документація, яка б підтверджувала перевезення зернових культур з місця навантаження до місця призначення, відсутня. За відсутності таких документів неможливо ідентифікувати предмет фактичної поставки та його відповідності предмету договору.

Представник відповідача вважав, що перевезення вантажу мало б здійснюватись за рахунок постачальника ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ самостійно та/або із залученням автомобільних перевізників. Однак основні та транспортні засоби у підприємства відсутні, оскільки платником податку Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (Баланс) та додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств протягом 2018 року не подавались.

Згідно ЄРПН послуги з транспортування вантажу не надавались. Згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за 3 квартал 2018 року кількість працюючих становить 3 особи.

Представник відповідача зазначив, що встановити фактичне місце зберігання кукурудзи, ячменю 3-го класу та пшениці 6-го класу, жита неможливо, оскільки у видаткових накладних не зазначено інформації щодо адреси розміщення складу, місця відвантаження товару, та будь-яка товарно-транспортна документація, яка б підтверджувала транспортування зернових культур зі складу продавця до місця поставки - зерновий термінал Одеського морського торгівельного порту, та містила б необхідні відомості про вантаж та учасників транспортного процесу відсутня. При відсутності таких документів неможливо ідентифікувати предмет фактичної поставки та його відповідності предмету договору.

Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції, а саме: невиконання істотних умов договору, відсутність обов'язкових реквізитів у первинних документах, придбання сировини (пшениці, кукурудзи, ячменю) невідомого походження, відсутність матеріально-технічної можливості TOB СІЛЬГОСП ПРОФІ та його контрагентів-постачальників для здійснення вирощування зернових культур, незначна кількість працівників, відсутність товарно -транспортних накладних.

Також представник відповідача зазначив, що податкові накладні на загальну суму ПДВ за період вересень-жовтень 2018 року на суму ПДВ 31015086,60 грн. згідно додатку 3 до декларації з ПДВ за жовтень 2018 року, виписані TOB СІЛЬГОСП ПРОФІ на адресу TOB МИРАТОРГ , TOB ЕЛЕВАТОР-АГРО - 281 151,51 грн. були складені на підставі первинних документів, які не відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Представник відповідача вказав, що в порушення п.200.1, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України TOB МИРАТОРГ завищено розрахунок суми бюджетного відшкодування (завищено бюджетне відшкодування ПДВ), заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку, (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2018 року) у розмірі 31302343,00 грн. по факту включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток №3 до податкової декларації з ПДВ) сум ПДВ, по яким завищено від'ємне значення з ПДВ по постачальникам товарів (робіт, послуг), по яким не встановлено походження поставлених товарів (підміна товарних позицій скрутка або відсутність придбання товару із вказаною номенклатурою (згідно баз даних ЄРПН по ланцюгу постачання).

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "МИРАТОРГ" зареєстроване 14.06.2013 року за №1 556 102 0000 047005 (а.с. 27-28, т. 1).

Основним видом економічної діяльності ТОВ "МИРАТОРГ" є: "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин" (код КВЕД 46.21).

Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1715534500647, ТОВ "МИРАТОРГ" зареєстроване платником податку на додану вартість 01.12.2013 року (а.с. 26, т. 1).

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 04.01.2019 року №19, згідно направлень на перевірку від 04.01.2019 року №17/12-02, №18/12-02, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МИРАТОРГ з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100000 грн. та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за жовтень 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість №9270181166 від 03.12.2018 року).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 22 січня 2019 року №101/15-32-12-02/38785869 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ МИРАТОРГ (код ЄДРПОУ 38785869) з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника у банку, який визначений у рядку 20.2.1 по декларації з ПДВ за жовтень 2018 року (а.с. 45-72, т. 1).

Відповідно до висновку Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ МИРАТОРГ вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2018 року (№9270181166 від 03.12.2018 року), а саме: в порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200 ПК України завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) на загальну суму 31302343 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку за жовтень 2018 року на 31302343 грн.

На підставі акту перевірки від 22 січня 2019 року №101/15-32-12-02/38785869 Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2019 року №0000101202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку за звітний період жовтень 2018 року на 31302343 грн., та до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 7825596 грн. (а.с. 24, 25, т. 1).

Як вбачається з поданої позивачем декларації з ПДВ за жовтень 2018 року №9270181166 від 03.12.2018 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку відображена у рядку 20.2.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні та звітний (податкові) періоди, у загальній сумі 31302343 грн., у тому числі: червень 2018 року - 239,18 грн.; липень 2018 року - 195,96 грн.; серпень 2018 року - 239, 18 грн.; вересень 2018 року-11701536,12 грн.; жовтень 2018 року - 19599882,94 грн. (а.с. 32-40, т. 1).

Також судом встановлено, що 10 вересня 2018 року між ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (Постачальник) та ТОВ МИРАТОРГ (Покупець) укладено договір поставки №10-09-2018/35, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі. Для цілей цього договору під сільськогосподарською продукцією розуміється жито врожаю 2018 року. Загальна кількість (вага) сільськогосподарської продукції, яку Покупець зобов'язується передати Покупцеві, становить жито 3168 тон (+/- 10%) (а.с. 202-204, т. 1).

17 вересня 2018 року між ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (Постачальник) та ТОВ МИРАТОРГ (Покупець) укладено договір поставки №17-09-2018/3, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі. Для цілей цього договору під сільськогосподарською продукцією розуміється кукурудза врожаю 2018 року. Загальна кількість (вага) сільськогосподарської продукції, яку Покупець зобов'язується передати Покупцеві, становить кукурудза 11204 тони (+/- 10%) (а.с. 212-214, т. 1).

17 вересня 2018 року між ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (Постачальник) та ТОВ МИРАТОРГ (Покупець) укладено договір поставки №17-09-2018/01, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі. Для цілей цього договору під сільськогосподарською продукцією розуміється пшениця 2, 3, 5, 6-го класів, врожаю 2018 року. Загальна кількість (вага) сільськогосподарської продукції, яку Покупець зобов'язується передати Покупцеві, становить пшениці 7060 тон (+/- 10%) (а.с. 217-219, т. 1).

20 вересня 2018 року між ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (Постачальник) та ТОВ МИРАТОРГ (Покупець) укладено договір поставки №20-09-2018/18, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі. Для цілей цього договору під сільськогосподарською продукцією розуміється ячмінь 3-го класу, врожаю 2018 року. Загальна кількість (вага) сільськогосподарської продукції, яку Покупець зобов'язується передати Покупцеві, становить ячмінь 1260 тон (+/- 10%) (а.с. 207-209, т. 1).

01 жовтня 2018 року між ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (Постачальник) та ТОВ МИРАТОРГ (Покупець) укладено договір поставки №01-10-2018/33, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі. Для цілей цього договору під сільськогосподарською продукцією розуміється пшениця 2, 3, 5, 6-го класів, врожаю 2018 року. Загальна кількість (вага) сільськогосподарської продукції, яку Покупець зобов'язується передати Покупцеві, становить пшениці 10000 тон (+/- 10%) (а.с. 226-228, т. 1).

01 жовтня 2018 року між ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (Постачальник) та ТОВ МИРАТОРГ (Покупець) укладено договір поставки №01-10-2018/22, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі. Для цілей цього договору під сільськогосподарською продукцією розуміється пшениця 2, 3, 5, 6-го класів, врожаю 2018 року. Загальна кількість (вага) сільськогосподарської продукції, яку Покупець зобов'язується передати Покупцеві, становить пшениці 200 тон (+/- 10%) (а.с. 230-232, т. 1).

01 жовтня 2018 року між ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (Постачальник) та ТОВ МИРАТОРГ (Покупець) укладено договір поставки №01-10-2018/8, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі. Для цілей цього договору під сільськогосподарською продукцією розуміється кукурудза врожаю 2018 року. Загальна кількість (вага) сільськогосподарської продукції, яку Покупець зобов'язується передати Покупцеві, становить кукурудзи 12000 тон (+/- 10%) (а.с. 234-236, т. 1).

03 жовтня 2018 року між ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (Постачальник) та ТОВ МИРАТОРГ (Покупець) укладено договір поставки №03-10-2018/18, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі. Для цілей цього договору під сільськогосподарською продукцією розуміється ячмінь 3-го класу, врожаю 2018 року. Загальна кількість (вага) сільськогосподарської продукції, яку Покупець зобов'язується передати Покупцеві, становить ячменю 2500 тон (+/- 10%) (а.с. 222-224, т. 1).

На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем надано специфікації до договорів, додаткові угоди до договорів, платіжні доручення (а.с. 205, 206, 210, 211, 215, 216, 220, 221, 225, 229, 233, 237-248, т. 1); видаткові накладні (а.с. 29-225, т. 3; т. 4-13); квитанції про реєстрацію податкових накладних (а.с. 2-92, т. 14).

Продаж вищевказаної сільськогосподарської продукції здійснювався за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними ТОВ МИРАТОРГ з LINK TRADE GROUP Kft (Угорщина), а саме: №MIR-001-WHW від 18.09.2018 року щодо продажу пшениці 5-6-ого класів, врожаю 2018 року, кількістю 2500 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; №MIR-002-CR3 від 18.09.2018 року щодо продажу ячменю 3-ого класу, врожаю 2018 року, кількістю 2000 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; №MIR-003-CR3 від 20.09.2018 року щодо продажу ячменю 3-ого класу, врожаю 2018 року, кількістю 2 000 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; №MIR-004- WHW від 21.09.2018 року щодо продажу пшениці 5-6-ого класів, врожаю 2018 року, кількістю 2500 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; №MIR-005-CR3 від 24.09.2018 року щодо продажу кукурудзи 3-ого класу, врожаю 2018 року, кількістю 3 000 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; №MIR-006-ВR3 від 25.09.2018 року щодо продажу ячменю 3-ого класу, врожаю 2018 року, кількістю 2000 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; №MIR-007-CR3 від 26.09.2018 року щодо продажу кукурудзи 3ого класу, врожаю 2018 року, кількістю 3000 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; № MIR-008-CR3 від 27.09.2018 року щодо продажу кукурудзи 3ого класу, врожаю 2018 року, кількістю 3000 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; №MIR-009-CR3 від 01.10.2018 року щодо продажу кукурудзи 3-ого класу, врожаю 2018 року, кількістю 3000 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; № MIR-011-WHW від 03.10.2018 року щодо продажу пшениці 5-6-ого класів, врожаю 2018 року, кількістю 2500 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; № MIR-014-ВR3 від 08.10.2018 року, щодо продажу ячменю 3ого класу, врожаю 2018 року, кількістю 2 000 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; № MIR-018-WHW від 08.10.2018 року щодо продажу пшениці 5-6-ого класів, врожаю 2018 року, кількістю 2500 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; №MIR-025-WHW від 16.10.2018 року щодо продажу пшениці 5-6-ого класів, врожаю 2018 року, кількістю 2500 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною; №MIR-027-WHW від 16.10.2018 року щодо продажу пшениці 5-6-ого класів, врожаю 2018 року, кількістю 2500 метричних тон, +/-10% в опціоні Продавця та за контрактною ціною.

На підтвердження реальності укладення вищезазначених контрактів позивачем надано рахунки-проформи, рахунки фактури до контрактів та акти передачі права власності на товар (а.с. 76-189, т. 1).

Також судом встановлено, що 18.09.2018 року між ТОВ ЗПК ІНЗЕРНОЕКСПОРТ (Декларант) та ТОВ МИРАТОРГ (Вантажовласник) укладено договір з декларування вантажів №112/1, відповідно до якого Вантажовласник доручає, а Декларант за плату зобов'язується виконати комплекс робіт з митного оформлення вантажів, що переміщуються Вантажовласником через митний кордон України (а.с. 190-191, т. 1).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано платіжне доручення, акти надання послуг, рахунки на оплату, листи ТОВ ЗПК ІНЗЕРНОЕКСПОРТ щодо обставин виконання договору на адресу ТОВ МИРАТОРГ (а.с. 192-201, т. 1).

24.09.2018 року між ТОВ ЕЛЕВАТОР-АГРО (Зерновий склад) та ТОВ МИРАТОРГ (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання №104, відповідно до якого Поклажодавець на умовах цього договору зобов'язується передати, а Зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання за заліковою вагою зернові, зернобобові, круп'яні та олійні культури, а саме: кукурудзу 5000 тон, термін поставки з 24.09.2018 року до 01.12.2018 року (а.с. 1-7, т. 2).

На виконання вказаного договору позивачем надано тарифи на послуги по ТОВ ЕЛЕВАТОР-АГРО , порядок розрахунку, додаткову угоду, акти виконання робіт (надання послуг), платіжні доручення (а.с. 8-19, т. 2).

Також судом встановлено, що експортні операції щодо придбаного у ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ товару було здійснено декларантом ТОВ ЗПК ІНЗЕРНОЕКСПОРТ від імені ТОВ МИРАТОРГ на адресу компанії-покупця LINK TRADE GROUP Kft (Угорщина), що підтверджується вантажними митними деклараціями: МД № UA500040/2018/010368 від 10.10.2018 року, кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/010372 від 10.10.2018 року, кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/010472 від 12.10.2018 року, пшениця 6-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/010476 від 12.10.2018 року, пшениця 6-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/010672 від 17.10.2018 року, ячмінь -го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/010678 від 17.10.2018 року, ячмінь 3-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/011082 від 26.10.2018 року, пшениця 6-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/011083 від 26.10.2018 року, пшениця 6-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/011084 від 26.10.2018 року, пшениця 6-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/011085 від 26.10.2018 року, пшениця 6-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/011114 від 26.10.2018 року, кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/011116 від 26.10.2018 року, кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/011117 від 26.10.2018 року, кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/011118 від 26.10.2018 року, кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року; МД № UA500040/2018/011119 від 26.10.2018 року, кукурудзи 3-го класу, врожаю 2018 року (а.с. 20-34, т. 2).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Суд не бере до уваги викладені в Акті перевірки доводи про те, що за результатами аналізу ланцюгів постачання вбачається, що ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ не є виробником сільськогосподарської продукції, а придбання ним продукції кукурудзи, пшениці, ячменю, пшениці та жита від ТОВ "ЕКО-ТРЕЙД ЗАХІД", ТОВ "ЛАКСОН", ТОВ "АГРОСОРТ КОМПАНІ" відсутнє, тому що постачальники вище перерахованих контрагентів, такі як ТОВ "ІНВЕСТ ТРЕЙД СЕРВІС", ТОВ "Н-ПРОДАКШН", ТОВ "ВЕСТ ВУДСТОК", ТОВ "СЕРВІСАГРО КОМПАНІ", ТОВ "ТРЕЙДКОМ-ЗАХІД", ТОВ "ФРУТАРІЯ", ТОВ "ІМПОРТ МАРКЕТ ГРУП", ТОВ "БІЗНЕС ПРАЙС" не вирощували та не купували сільськогосподарської продукції, а податковий кредит сформовано за рахунок "скрутки", - оскільки вказані доводи податкового органу щодо неможливості встановлення походження товару у ланцюгах постачання, не можуть бути покладені у провину позивачу та бути достатніми підставами для висновку про непідтвердженість тієї чи іншої господарської операції.

При цьому, суд зауважує, що позивач не налічений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару, тим більше до 4-5 контрагентів у ланцюгу постачання, на яких відповідач вказує про підміну номенклатури товару.

Крім того, суд враховує і наявність певної процедури реєстрації податкових накладних, запровадженої законодавством.

Відповідно до положень п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами таких перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) та відповідно до п.14 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до п.18 Порядку №1246, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно п.19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Також, згідно п.201.1 ст.200.1 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Тобто, при реєстрації податкової накладної контролюючий орган здійснює масштабну перевірку. Якщо контролюючий орган в ході перевірки не знаходить порушень і податкова накладна не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків господарської операції та оцінки ступеня ризиків платника податків, серед яких є і перевірка номенклатури товарів, в такому випадку податкова накладна приймається до реєстрації та реєструється, а платнику податків надсилається засобами електронного зв'язку підтвердження про реєстрацію - квитанція. Платник податків, якому надіслано Квитанцію, як підтвердження реєстрації податкової накладної, фактично пройшов перевірку законності формування податкового зобов'язання ним, як продавцем, та законність формування податкового кредиту його контрагентом-покупцем, який зазначений у зареєстрованій податковій накладній, а отже, неможливо припускати, що має місце незаконність дій або підміна номенклатури у платника податків, якого контролюючий орган вже перевірив та підтвердив законність цієї дії.

На підтвердження реєстрації ДФС України поданих ТОВ МИРАТОРГ податкових накладних, позивачем надано Квитанції №1 (а.с. 2-92, т. 14).

Факт реєстрації податкових накладних, виписаних ТОВ "СІЛЬГОСП ПРОФІ" у жовтні 2018 року, підтверджується Актом перевірки та відповідачем не оспорюється.

Таким чином, з одного боку, податкове законодавство не покладає на платника податків - покупця обов'язку здійснювати перевірку походження товару у продавця по ланцюгу аж до виробника продукції, а з іншого боку, покладає обов'язок на фіскальний орган перевіряти подані продавцем на реєстрацію податкові накладні на відповідність їх визначеним критеріям оцінки ступеня ризиків, що є, на думку суду, певним запобіжним механізмом для покупця від потрапляння його на недобросовісного продавця (платника податків).

Тому суд вважає, що за умови перевірки контролюючим органом податкових накладних під час реєстрації та реєстрація таких податкових накладних, платник податків-покупець, за умови наявності належним чином оформлених первинних документів по господарській операції, не повинен зазнавати негативних наслідків, як то зменшення податкового кредиту чи позбавлення права на відшкодування ПДВ з бюджету.

Тому суд погоджується з доводами ТОВ "МИРАТОРГ", що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між замовником та його безпосередніми контрагентами.

Жодна норма законодавства не встановлює обов'язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов'язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов'язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація має оцінюватись судом з урахуванням інших доказів у справі.

Також суд бере до уваги доводи позивача, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що на дату проведення перевірки позивача не було виявлено судових рішень, які вступили в законну силу відносно компаній-постачальників, які б підтверджували факт порушення ними податкового законодавства.

ГУ ДФС в Одеський області не надано жодного доказу на підтвердження факту притягнення до відповідальності постачальників 2, 3, 4 або 5 ланки.

Згідно Акту перевірки, в ході проведення документальної виїзної позапланової перевірки виявлено, начебто, невиконання істотних умов договору, а саме: до перевірки не були надані сертифікати якості, фітосанітарні сертифікати, сертифікати походження товару, сертифікати характеристики ваги, якості та стану, видані незалежним оцінювачем, сертифікати фумігації, інформація про маркування товару від вантажовідправника (зернових культур - пшениці, кукурудзи, ячменю, жита), що було передбачено п.п.2.1, п.п.10.4 експортних контрактів.

Як вбачається з п.п.2.1, п.п.10.3 та 10.4 експортних контрактів, Продавець повинен надати експедитору Покупця Довіреність, уповноважуючи його готувати від імені Продавця та за рахунок Покупця наступні документи необхідні для здійснення експорту товару: сертифікат про походження; сертифікат радіоактивності, та згідно п.10.4 - у випадку необхідності проведення фумігації товару, фумігація проводиться за рахунок Покупця.

Суд бере до уваги доводи позивача, що сертифікати радіоактивності та сертифікати походження, фітосанітарний сертифікат є обов'язковими для здійснення експортних операцій, тому після завершення митних процедур, оригінали сертифікатів були надані представнику Продавця.

ТОВ МИРОТОРГ було виконано всі вимоги за зовнішньоекономічними контрактами, доказом виконання цих вимог можуть слугувати митні декларації, які були оформлені у митному режимі експорт (сільськогосподарського товару) Одеською митницею ДФС, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 20-34, т. 2).

Суд зауважує, що ці документи не є первинними документами, і не можуть бути підставою для встановлення факту недійсності господарської операції чи невиконання умов договорів у разі не отримання їх ревізором в ході проведення перевірки.

Відповідно до Акту перевірки ревізори, аналізуючи надані ТОВ "МИРАТОРГ" видаткові накладні, виписані протягом вересня-жовтня 2018 року від ТОВ "СІЛЬГОСП ПРОФІ" на відвантаження сільськогосподарської продукції, вказаної в графі "Найменування товару" зазначено пшениця, кукурудза, ячмінь без зазначення класів культур, що не відповідає графам "Найменування товару" вантажно-митних декларацій пшениця 6-го класу, ячмінь та кукурудза 3-ого класу, а також в графі "Склад" не зазначено конкретну адресу місця відвантаження товару, не зазначено повні реквізити одержувача продукції, не зазначена конкретна адреса місця складання видаткової накладної.

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо відсутності місця складання у первинних документах і не зазначення конкретної адреси в графі Склад , суд зазначає, що це не є необов'язковими реквізитами первинного документу.

При цьому, у видаткових накладних у графі Місце складання зазначено місто Одеса , а у графі Склад - зазначено Основний .

Відповідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд погоджується з позивачем, що неістотність недоліку первинного документа може бути усунена інформацією з інших документів і не лише первинних. У експортних ВМД, що були оформлені у період, який перевірявся, можна також ідентифікувати товар, країну походження, номенклатуру, сорт тощо.

Також суд бере до уваги доводи позивача, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документ обумовлений вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

За умовами СРТ, покупець бере на себе обв'язки по доставленню товару до вказаного місця, якщо цей товар необхідно транспортувати, але ТОВ МИРАТОРГ придбав сільськогосподарську продукцію у ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ , яка вже була розташована Продавцем та зберігалась на складі ТОВ ПЗТ "ОЛІМПЕКС-Купе Інтернейшнл".

Суд бере до уваги доводи позивача, що ТОВ МИРАТОРГ, як покупцю, який придбав товар, вже розміщений на складі, невідомо, ким саме транспортувалась сільськогосподарська продукція на складські приміщення ТОВ ПЗТ "ОЛІМПЕКС-Купе Інтернейшнл". Послуги перевезення вантажу ТОВ "МИРАТОРГ" у даному випадку не замовлено.

Тому, оскільки ТОВ МИРАТОРГ не був у даному випадку отримувачем, за договором перевезення, чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця отримувати чи вимагати товарно-транспортні накладні від продавця, якщо покупець не є стороною по договору перевезення.

Крім того, ТОВ "МИРАТОРГ" не може відповідати за дії своїх контрагентів, у даному випадку, за дії постачальника ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ , тому витребування перевіряючих ревізорів ГУ ДФС в Одеській області у ТОВ "МИРАТОРГ" товарно-транспортних накладних, шляхових листів та інших документів, що підтверджують перевантаження вантажу від постачальника товару для ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ до зазначеного ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ , як покупцем, місця призначення, навантажувально-розвантажувальні роботи - є безпідставними та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Також в Акті перевірки зазначено, що відповідно міжнародних торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2010", умов DAP, ТОВ "МИРАТОРГ" не надав до перевірки товарно-транспортні накладні на транспортування товару до продавця, тому що відповідно п.4 контрактів поставка товару буде здійснена залізничним та/або автомобільним транспортом на вибір продавця на умовах DAP Одеса, Україна.

Товар зберігався та відвантажувався зі складу ТОВ ПЗТ "ОЛІМПЕКС-Купе Інтернейшнл" на території Зернового терміналу Одеського морського торгівельного порту, та перевантаження здійснювалось безпосередньо зі складу (елеватора) на морський транспорт, без залучення допоміжного автомобільного транспорту.

Згідно п.4 Контрактів, поставка буде здійснена на транспортом на вибір продавця на умовах DAP, Одеса, Україна, відповідно з Інкотермс-2010 та документарних інструкцій Продавця. Всі ризики пов'язані з товаром переходять до покупця у момент розвантаження товару у місці призначення, згідно Інкотермс-2010.

Згідно міжнародних торгових термінів Інкотермс-2010, DАP - поставка в місце призначення. Термін DAP позначає перевезення товару будь-яким видом транспорту, в тому числі і змішане транспортування. Умови такої поставки наступні: продавець зобов'язаний доставити товар в обумовлене місце, поки вантаж туди не прибув, продавець несе всі ризики. Покупець починає нести всі ризики по втраті вантажу або його псування з того моменту, як товар був доставлений в пункт призначення, доставлення товару в пункт призначення в даному випадку - є склад ТОВ ПЗТ "ОЛІМПЕКС-Купе Інтернейшнл" на території Зернового терміналу Одеського морського торгівельного порту.

Згідно умов DAP, Одеса, Україна, вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар.

Згідно п.3.2 та п.4 Контрактів з покупцем Link Trade Group Kft, право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання Акту прийому-передачі товару. Тобто ТОВ "МИРАТОРГ" виконав обов'язки по контракту щодо передачі товару покупцю у місці призначення, що підтверджується Актами передачі права власності на товар (а.с. 174-189, т. 1).

Придбаний сільськогосподарський товар, згідно Договору декларування вантажів №1124 від 18.09.2018 року, укладеному між ТОВ "МИРАТОРГ" та ТОВ "ІНЗЕРНОЕКСПОРТ", був оформлений у митному режимі експорт, на території Зернового терміналу Одеського морського торгівельного порту, та як зазначено вище, був завантажений на морський транспорт зі складу (елеватора) ТОВ ПЗТ "ОЛІМПЕКС-Купе Інтернейшнл" без допоміжних автотранспортних засобів.

З огляду на зазначене, витребування товарно-транспортних накладних та встановлення ревізором невиконання істотних умов контракту з боку ТОВ "МИРАТОРГ" - є безпідставними.

Перевіркою встановлено, що до розрахунку сум бюджетного відшкодування до декларації за жовтень 2018 року ТОВ МИРАТОРГ включило суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 281151,51 грн., сформовану за рахунок придбання послуг від ТОВ ЕЛЕВАТОР-АГРО , з яким було укладено Договір складського зберігання від 24.09.2018 року №104. Первинні документи, що підтверджують дані бухгалтерського обліку - відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до п.2.3 Акту, вказується, що перевіркою охоплено у вибірковому порядку акти виконаних робіт, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та договори, контракти.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ ЕЛЕВАТОР-АГРО позивачем були надані усі первинні документи, а саме: Договір складського зберігання від 24.09.2018 року № 104, Додаток №1 до договору № 104 від 24.09.2018 року, Додаток №2 до договору № 104 від 24.09.2018 року, Додаток №3 до договору № 104 від 24.09.2018 року, Додаткова угода №1 до договору складського зберігання № 104 від 24.09.2018 року, Акт виконаних робіт № 1485 від 30.09.2018 року, Акт виконаних робіт № 1569 від 22.10.2018 року, Акт виконаних робіт № 1626 від 30.10.2018 року, Акт виконаних робіт № 1630 від 31.10.2018 року, платіжне доручення № 22, від 30.10.2018 року, платіжне доручення № 336, від 12.10.2018 року, платіжне доручення № 341, від 29.10.2018 року (а.с. 1-19, т. 2).

Згідно п.3.14.2 Акту перевірки, за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено завищення податкового кредиту на суму 239,18 грн. по ПП ОФІС -МАЙСТЕР .

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ПП ОФІС -МАЙСТЕР надано первинні документи за період, який перевіряючі, а саме: видаткову накладну №О-00002522 від 19.06.2018 року на суму 1435,08 грн., платіжне доручення №289 від 19.06.2018 року на суму 1435, 08 грн. (а.с. 73-74, т. 1).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 06.02.2019 року №0000101202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку, за звітний період "жовтень 2018 року" на 31302343 грн., та до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 7825596 грн. - є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно п.п. "ґ" п.200.12 ст.200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (абз. 6, 8 п.200.12 ст.200 ПК України).

Відповідно до абз. 1 та 2 п.200.15 ст.200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 встановлено, що орган ДФС здійснює формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, шляхом внесення даних щодо, зокрема найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу тощо.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на зазначене, оскільки судом визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.02.2019 року №0000101202, задоволенню також підлягає вимога про зобов'язання Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "МИРАТОРГ" у розмірі 31302343 грн., у відповідності до абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України, оскільки це необхідно для відновлення прав позивача в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАТОРГ" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАТОРГ" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0000101202 від 06.02.2019 року.

Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "МИРАТОРГ" у розмірі 31302343 грн., у відповідності до абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАТОРГ" (адреса: вул. Велика Арнаутська, 2В, кабінет 213, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 38785869) судові витрати у розмірі 21131 грн. (двадцять одна тисяча сто тридцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 квітня 2019 року.

Суддя В.В. Андрухів

.