Рішення

від 04.04.2019 по справі 656/102/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 р.м. ХерсонСправа № 656/102/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Іванівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Тишковця Ігора Володимировича, Іванівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в Іванівський районний суд Херсонської області з позовною заявою до начальника Іванівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Тишковця І.В. (далі - відповідач 1), в якій просила визнати неправомірними дії відповідача 1 щодо винесення постанови про накладення на неї штрафу у сумі 1700 грн від 02.02.2019 року та скасувати її.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою відповідача 1 на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду про встановлення часу побачень з дитиною накладено штраф у розмірі 1700 грн. Позивач не погоджується із таким рішенням, вважає, що оскаржуваний документ був прийнятий безпідставно, оскільки не були враховані фактичні обставини, через які позивач не мала змоги забезпечити виконання рішення суду. По-перше, не врегульованим залишилось питання хто саме повинен доставляти дитину на побачення зі стягувачем та за чий кошт, оскільки стягувач та дитина проживають у різних селах. По-друге, рішенням суду не конкретизовано, на які свята дідусь повинен зустрічатись з онуком, державні або усі. Також, позивач зазначає, що вона неодноразово повідомляла відповідача 1 та стягувача про те, що вона не заперечує проти спілкування дідуся та онука, однак коштів на забезпечення проїзду до іншого населеного пункту вона не має. 01.02.2019 року позивач зверталась до відповідача із листом, в якому просила роз'яснити порядок виконання рішення суду, оскільки воно є незрозумілим для неї. Проте, замість врегулювання вказаних обставин, було накладено штраф.

15.02.2019 року ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю. Справа надійшла до суду 12.03.2019 р.

13.03.2019 року ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду позовна заява залишена без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

29.03.2019 року у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Іванівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач 2).

У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що не може з'явитись в суд, оскільки має на вихованні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач 1 надав до суду заперечення на адміністративний позов. Зазначив, що позивач не виконує рішення суду, відповідно до якого, вона зобов'язана забезпечити побачення своєї дитини зі стягувачем за місцем його проживання, вказаний факт був двічі зафіксований начальником відділу Тишковцем І.В., про що складені відповідні акти. Внаслідок таких дій, на ОСОБА_1 накладено штраф.

Відповідач 2 надав заяву про неможливість прибути у судове засідання на вказану дату та час, посилався на відсутність державних виконавців які б могли представити інтереси у суді, у зв'язку із відпустками та перевірками їх роботи, просили призначити розгляд справи в режимі відеоконференції.

Суд зазначає, що дана справа на підставі ч. 4 ст. 287 КАС України розглядається протягом 10 днів після відкриття провадження, а заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подається не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання (ч. 2 ст. 195 КАС України). У даному випадку розгляд справи був призначений на 04.04.2019 року, заява про призначення відеоконференції надійшла до суду 03.04.2019 року, доказів неможливості забезпечити участь представника у судовому засіданні суду не надано, у зв'язку із чим, така заява задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладені обставини, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Судом встановлені наступні обставини справи.

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 01.06.2018 року у справі № 656/1044/17, цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Іванівської районної державної адміністрації Херсонської області, про визначення способу участі у вихованні дитини задоволено частково.

Визначено ОСОБА_4 способи участі у вихованні онука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, шляхом встановлення часу для побачень з дитиною:

- щосуботи кожного тижня з 10 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 без присутності матері ОСОБА_1, з обов'язковим поверненням ОСОБА_4 онука - ОСОБА_5 до місця проживання останнього;

- у святкові дні з 10 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. у присутності матері ОСОБА_1;

- 10 днів кожного літнього місяця (червня, липня, серпня) для відпочинку за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 без присутності матері ОСОБА_1 та за попередньою домовленістю з матір'ю ОСОБА_1

Зобов'язано ОСОБА_1 повідомляти письмово ОСОБА_4 про зміну місця проживання дитини.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вищевказане рішення набрало законної сили 10.07.2018 року.

01.02.2019 року позивач звернулась до начальника Іванівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області Тишковця І.В. з листом, яким повідомила про те, що вона не буде чинити перешкоди для виконання рішення суду, однак дитину не буде доставляти до місця проживання стягувача, оскільки суд не зобов'язував її вчиняти такі дії.

02.02.2019 року начальником відділу Іванівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Тишковцем І.В. була винесена постанова у виконавчому провадженні № 57525100 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн за не виконання рішення суду про встановлення часу побачень з дитиною.

Оскаржуваний документ був прийнятий на підставі заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження, так як боржник (позивач у справі) перешкоджає побаченням стягувача з дитиною. 02.02.2019 року при перевірці було встановлено, що побачення з дитиною не відбулось, так як боржницею не було забезпечено побачення стягувача з дитиною в порядку визначеному рішенням, а саме, не доставила дитину за місцем зустрічі за адресою: АДРЕСА_2, чим не виконала вимоги ч. 1 ст. 64-1 ЗУ "Про виконавче провадження".

Суд вважає доводи позивача, які викладені у позові обґрунтованими з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у самостійному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 р. (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1404-VIII, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Правила виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною встановлений статтею 64-1 Закону № 1404-VIII, за змістом якої, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем (ч. 2).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 3).

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею (ч. 6).

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону (ч. 7).

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Аналізуючи викладені норми Закону № 1404-VIII та обставини по справі суд вважає, що посадовою особою, яка виносила оскаржуваний документ, не були досліджені в повній мірі всі обставини, які виникли в ході правовідносин щодо виконання рішення суду про визначення способу участі у вихованні дитини, причини його невиконання, внаслідок чого, позивача неправомірно було притягнуто до відповідальності.

Головним моментом у спірних правовідносинах є невиконання боржником рішення без поважних причин, внаслідок чого, наступає відповідальність у вигляді накладення штрафу як передбачено ст. 75 Закону № 1404-VIII.

Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Відповідно до рішення Іванівського районного суду від 01.06.2018 р. встановлено місце та час для побачень стягувача із дитиною, проте не визначено, хто саме повинен доставити дитину до місця зустрічі і за чий рахунок, оскільки стягувач і дитина разом з матір'ю проживають у різних населених пунктах.

Суд погоджується з позицією ОСОБА_1, що в рішенні суду не визначено хто і у який спосіб доставляє дитину до місця проживання ОСОБА_6 з с. Воскресенка, Іванівського району до смт. Іванівка де у відповідності до цього рішення без присутності матері повинно відбуватись побачення.

Про цю невизначеність та неможливість доставляти дитину до стягувача, ОСОБА_1 повідомила відповідача по справі, а також стягувача ОСОБА_4 якому запропонувала особисто з'являтись за дитиною для побачення за місцем проживання дитини, але здійснювати побачення за місцем проживання ОСОБА_4

Крім того, у позивача на утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Наведені обставини повинні бути врахований як при розгляді заяви ОСОБА_1 так і при винесенні оскаржуваного рішення, адже вони впливає на матеріальний стан позивача та можливість догляду за новонародженою дитиною, що фактично позбавляє її можливості доставити дитину у встановлений час до іншого населеного пункту.

Суд також звертає увагу, що позивач повідомляла листом відповідача 1 про неможливість доставити дитину до місця побачення на вказану дату та час, однак жодних дій для врегулювання цього питання вчинено не було, відповіді не надано.

Також, в матеріалах справи наявна копія довідки про те, що ОСОБА_5 02.02.2019 року перебував на лікуванні, отже, дитина через стан свого здоров'я не була готова для зустрічі зі стягувачем.

Обов'язковість встановлення відсутності поважних причин не виконання судових рішень покладена саме на державного виконавця, та випливає зі змісту ст. 75 Закону № 1404-VIII.

Суд вважає, що наведені ОСОБА_1 обставини та доведені до відповідача є поважними причинами невиконання судового рішення та унеможливлюють притягнення її до відповідальності.

Крім того, відповідно до ст. 18 ЗУ № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про неможливість виконання судового рішення державним виконавцем не розглянута і вона є такою, що збов'язує його звернутись до суду із заявою про роз'яснення порядку і способу його виконання чи зміни.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи Закону, судом встановлені поважні причини, які перешкоджали боржниці виконати рішення суду у визначений час та дату, проте при винесенні оскаржуваної постанови це враховано не було, що свідчить про поверхневий підхід посадової особи до спірних правовідносин, які склались між боржником та стягувачем у вищезгаданому виконавчому провадженні, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова від 02.02.2019 року - скасуванню.

Розподіл судових витрат відбувається за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) задовольнити у повному обсязі.

Постанову начальника відділу Іванівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 02.02.2019 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 1700 грн. визнати протиправною та скасувати.

Стягнути з Іванівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 34114573, місцезнаходження: 75401, Херсонська обл., Іванівський район, смт Іванівка, вул. Молодіжна, буд. 4) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 105000000