Рішення

від 27.03.2019 по справі 826/5488/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2019 року № 826/5488/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю А.В.С. до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю А.В.С. (далі - позивач, ТОВ А.В.С. ) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.01.2017 №0000511402, видане ГУ ДФС у м. Києві;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.01.2017 №0000501402, видане ГУ ДФС у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками контролюючого органу про завищення ним від'ємного значення об'єкта оподаткування за І півріччя 2016 року та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2016 року.

Позивач вважає безпідставним та необґрунтованим висновок відповідача про те, що позивачем 100% облігацій (право власності на цінні папери) було передано ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду Бест Фонд недиверсифікованого виду закритого типу, витрати з пошуку клієнтів на вторинному ринку, які оплатив ТОВ А.В.С. теж належить ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , оскільки останній є безпосередньо в них зацікавлений, і не можуть вважатись такими, що пов'язані із введенням господарської діяльності ТОВ А.В.С. .

Позивач стверджує, що ним укладались договори резервування з багатьма інвесторами в процесі виконання Проспекту емісії. Усі інвестори мають право відчужувати належні їм облігації на вторинному ринку, товариство не надає жодним інвесторам послуг з пошуку клієнтів, рекламних послуг, послуг з організації процесів резервування та продажу квартир, паркінгів та нежитлових приміщень, розміщення контекстної реклами в мережі інтернет, розробки концепції дизайну рекламної компанії тощо, позивач не має жодних домовленостей, правочинів з інвесторами, ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал щодо надання останнім послуг з пошуку клієнтів, у зв'язку із чим, на його думку, висновки акта перевірки суперечать діяльності товариства та чинному законодавству України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2017 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ А.В.С. придбавало рекламні послуги, зокрема, послуги з розміщення реклами, послуги з технічного обслуговування біг-бордів, розміщення рекламних матеріалів на проекті, послуги з організації процесів резервування та продажу квартир, паркінгів та нежитлових приміщень тощо, у контрагентів ТОВ Гугл , ТОВ Арт Медіа Харків , ТОВ Яндекс. Україна , ТОВ Канзас Ріал Естейт , ТОВ Лун ЮА , ТОВ Діджімедіа . В той же час, перевіркою встановлено, що ТОВ А.В.С. на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.06.2008 продано ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал 100% облігацій, тобто витрати на згадані рекламні послуги, які оплатило ТОВ А.В.С. також належать ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , у зв'язку з чим, відповідач вважає, що ТОВ А.В.С. повинно було виписувати вказаному підприємству податкові накладні та акти надання послуг, у зв'язку з чим в порушення вимог податкового законодавства занизило дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування та доходу від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України), визначеній Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи зазначені положення, судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Крім того, частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи у порядку письмового провадження ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 18.10.2016 №6549 та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ А.В.С. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 16.12.2016 №522/26-15-14-02-04/32348227.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема:

підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14., підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 10 158 408,00 грн., у тому числі по періодам: І півріччя 2016 року - 10 158 408,00 грн.,

пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 2 438 500,00 грн ., у тому числі по періодам: червень 2016 року - 2 438 500,00 грн.

Не погоджуючись із викладеними в акті висновками, позивач подав заперечення на акт від 12.01.2017 вих. №4, за результатами розгляду яких ГУ ДФС у м. Києві встановило допущення технічних помилок та змінило виклад деяких висновків у наступній редакції, зокрема, Таким чином, враховуючи, що 100% облігацій (право власності на цінні папери) було передано ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду Бест Фонд недиверсифікованого виду закритого типу, витрати на рекламні послуги, послуги з організації процесів резервування та продажу квартир, паркінгів та нежитлових приміщень, розміщення контекстної реклами в мережі Інтернет, розробка концепції дизайну рекламної кампанії тощо, які оплатив ТОВ А.В.С. теж належать ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , оскільки останній є безпосередньо в них зацікавлений. .

На підставі викладеного, ГУ ДФС у м. Києві прийняла рішення висновки акта перевірки викласти у наступній редакції, зокрема:

Перевіркою встановлено порушення ведення бухгалтерського обліку:

пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14., п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємного значення об'єкта оподаткування, на загальну суму 10 158 408,00 грн., в т.ч. по періодам: І півріччя 2016 року - 10 158 408,00 грн.,

п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 936 987,00 грн ., в т.ч. по періодам: червень 2016 року - 1 936 987,00 грн. .

На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2017:

№0000501402, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 158 408,00 грн.;

№0000511402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 936 987,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення від 30.01.2017 оскаржувались позивачем в порядку адміністративного оскарження, за наслідками чого Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 11.04.2017 №7529/6/99-99-11-01-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 30.01.2017 №0000501402 та №0000511402, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України).

Підпункт 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Виходячи з викладеного, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 встановлено заниження задекларованих ТОВ А.В.С. показників у рядку 02 Декларацій Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10 158 409,00 грн.

Зокрема, як зазначено в акті, перевіркою встановлено відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках ТОВ А.В.С. (код 32348227) за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 з: ТОВ Гугл (код 35252040), ТОВ Канзас Ріал Естейт (код 37195440), ТОВ Арт Медіа Харків (код 33480292), ТОВ Діджімедіа (код 37924243), ТОВ Яндекс.Україна (код 33942824), ТОВ Лун ЮА (код 37251625).

Після опису операцій з даними контрагентами зроблено висновок про те, що оскільки 100% облігацій (право власності на цінні папери) було передано позивачем ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду Бест Фонд не диверсифікованого виду закритого типу на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.06.2008, витрати з пошуку клієнтів на вторинному ринку, які оплатив ТОВ А.В.С. теж належать ТОВ КУА Фінансовий капітал , оскільки останній є безпосередньо в них зацікавлений та позивач повинен був виписати йому податкові накладні та акти надання послуг.

У відповідності до пунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу, статтею 1 Закону України Про рекламу визначено, що реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. При цьому під товаром розуміється будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.

Отже, призначенням реклами є сприяння реалізації товарів (продукції, робіт, послуг тощо) їх кінцевим споживачам, тобто сприяння господарській діяльності, яка спрямована на досягнення суб'єктом господарювання економічного ефекту від такої діяльності. При цьому, її завданням є формування обізнаності, як щодо товару, так і щодо виробника цього товару.

ТОВ А.В.С. є замовником будівництва (забудовником) житлового комплексу Престиж Хол з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса, 37/1 у Печерському районі м. Києва. Кінцевою метою діяльності з будівництва ЖК Престиж Хол є передача у власність інвестору усіх квартир, приміщень допоміжного та комерційного призначення, які споруджені або будуть споруджені у складі ЖК Престиж Хол .

Як пояснив позивач, для ТОВ А.В.С. , як забудовника ЖК Престиж Хол , важливо забезпечити своєчасну передачу у власність вищевказаних приміщень кінцевому інвестору, оскільки успішне завершення бізнес-проекту посилить позиції компанії на ринку будівництва первинного житла. Дані облігації перебували в обігу згідно Проспекту емісії придбавалися та продавалися інвесторами на вторинному ринку.

ТОВ А.В.С. , як емітент цінних паперів, безпосередньо заінтересований у проведенні повного та своєчасного погашення емітованих ним облігацій згідно з положеннями Проспекту емісії, тому вживав заходів до попиту на його продукцію, а саме житло та інше нерухоме майно, шляхом укладання договорів про надання рекламних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ А.В.С. (Замовник) та ТОВ Гугл (Виконавець) укладені договори про надання послуг від 08.02.2015, від 09.02.2015, якими передбачені умови рекламної програми компанії Гугл , що регулюють участь Замовника у рекламних програмах та послугах Гугл, які доступні через обліковий запис (облікові записи), надані Замовнику у зв'язку з цими Умовами, або які містять посилання або на які міститься посилання в цих Умовах.

Замовник уповноважує Гугл та будь-яку компанію, яка прямо або опосередковано контролює Гугл, контролюється Гугл або перебуває під спільним контролем з нею у відповідний час розмістити рекламні матеріали та пов'язані технології Замовника в будь-якому контенті або на будь-якому майні, наданому з боку Гугл або її Афілійованих компаній, що діють від власного імені або, залежно від обставин, від імені третьої особи.

В цих Умовах термін Рекламодавець означає особу, Рекламні оголошення якій (створені нею самостійно або третьою особою від її імені) розміщуються Замовником з використанням Програми.

Відповідно до договірних умов в процесі надання послуг Гугл одноособово видає акт прийому передачі послуг та податкову накладну та щомісячно направляє їх Замовнику (або його представнику). Послуги вважаються надані належним чином та в повному обсязі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання акту прийому Замовник не надав обґрунтовану скаргу в письмовій формі.

Замовник сплачує усі витрати у зв'язку з Програмою і які розраховуються на підставі системи он-лайн аукціону Гугл, якщо інше не погоджено Сторонами. Замовник повинен здійснювати усі платежі у зв'язку з Програмою у формі грошових коштів, доступних для негайного використання, або в іншому порядку, погодженому компанією Гугл.

На виконання умов договору про надання послуг ТОВ А.В.С. отримано від ТОВ Гугл та підписано акти прийому-передачі послуг (а.с.205-221 т.1) та податкові накладні (а.с.162-184 т.4), копії яких додані до матеріалів справи.

Також, у перевіряємому періоді ТОВ А.В.С. , як Замовник, укладено ряд договорів з ТОВ Канзас Ріал Естейт (Виконавець):

договір про надання послуг від 01.04.2011 №01/04-11-д, згідно умов якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника здійснити комплекс дизайнерських робіт та послуг щодо об'єкту Замовника - Житловий комплекс Престиж Холл , розташований за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 37/1, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи і надані послуги (Розробка концепції дизайну рекламної кампанії на 2011-2016 роки Об'єкту Замовника Житлово-офісного комплексу Престиж Хол з вбудованими, прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вулиці Анрі Барбюса, 37/1 у Печерському районі м. Києва) та оплатити їх в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.1.2 цього Договору зміст, обсяг і форму робіт та послуг, а також їх вартість та строк виконання Сторони визначають і погоджують у відповідних додаткових угодах до цього Договору.

На виконання умов цього Договору сторонами укладено додаткові угоди від 01.04.2011 №1, від 03.01.2012 №2, від 02.01.2013 №3, від 08.01.2014 №4, від 31.12.2014 №5, від 31.12.2015 №6.

Окрім того, згідно ТОВ Канзас Ріал Естейт надавав послуги ТОВ А.В.С. по організації процесів резервування і продажу квартир, паркінгів і нежилих приміщень Житлово-офісного комплексу Престиж Хол з вбудованими, прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вулиці Анрі Барбюса, 37/1 у Печерському районі м. Києва згідно договору про надання послуг від 01.03.2010 №01/03-10-Н та укладених до нього додаткової угоди №5 від 01.03.2011 та Додатку №1.

Також, у перевіряємому періоді позивачем здійснювались господарські взаємовідносини з ТОВ Канзас Ріал Естейт на підставі договорів про надання послуг з розміщення реклами в мережі Інтернет.

Зокрема, до матеріалів справи долучено копії договорів про надання послуг №08/01-14-к від 08.01.2014, №02/01-13-к від 02.01.2013, №31/12-14-к від 31.12.2014, №31/12-15-к від 31.12.2015, відповідно до умов яких Виконавець (ТОВ Канзас Ріал Естейт ) зобов'язується за завданням Замовника (ТОВ А.В.С. ) надавати послуги з розміщення контекстної реклами в мережі Інтернет, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити Виконавцеві зазначені Послуги.

В підтвердження надання дизайнерських робіт та інших послуг щодо рекламної кампанії відповідно до вищезазначених договорів позивачем долучено до матеріалів справи копії актів надання послуг (а.с.222-259 т.1, а.с.1-100 т.2), податкові накладні (а.с.7-194 т.3).

Також, у періоді, що перевірявся ТОВ А.В.С. укладено ряд договорів з ТОВ Арт Медіа Харків .

Так, за матеріалів справи вбачається, що між ТОВ А.В.С. (Замовник) та ТОВ Арт Медіа Харків (Виконавець) укладено договір № АМ-017 від 01.05.2014, згідно умов якого Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується провести обслуговування бігбордів в інтересах Замовника на робочих поверхнях спеціальних конструкцій, а Замовник зобов'язується приймати й оплачувати такі послуги Виконавця у порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Також, між ТОВ А.В.С. (Замовник) та ТОВ Арт Медіа Харків (Виконавець) укладено договір № АМ-018 від 01.04.2014, відповідно до якого Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з розміщення рекламних та інформаційних матеріалів: аудіо, відео роликів, на відеобордах, телебаченні або спеціальну у надрукованому виді інформацію про особу, продукцію, товари, послуги, розповсюджувана у друкарських виданнях тобто засобах масової інформації, перелік яких надається у Додатку №1 до цього Договору, а Замовник зобов'язується приймати та сплачувати послуги Виконавця в термін та на умовах, передбачених цим Договором.

На виконання умов договору ТОВ А.В.С. отримано від ТОВ Арт Медіа Харків передбачені договорами послуги, що підтверджується актами (а.с.102-170 т.2) та податковими накладними (а.с.88-167 т.4).

Крім того, між ТОВ А.В.С. (Замовник) та ТОВ Діджімедіа (Виконавець) укладено договір № 13ДМ від 10.01.2013, згідно умов якого Виконавець зобов'язується розповсюдити рекламу Замовника з застосуванням Інформаційних ресурсів, згідно відповідного Додатку до Договору, а Замовник зобов'язується надати Рекламу для розповсюдження та сплатити вартість рекламних послуг.

За окремим замовленням Замовником Виконавець може виготовити Рекламний матеріал для розповсюдження його на інформаційних ресурсах.

Розміщення кожної реклами Замовника відбувається відповідно до умов цього Договору та лише у разі та після узгодження Сторонами змісту і вигляду Банеру, шляхом підписання Сторонами відповідного Додатку.

На виконання умов цього Договору Сторонами складені та підписані акти надання послуг (а.с.171-185 т.2), податкові накладні (а.с.56-87 т.4).

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, взаємовідносини ТОВ А.В.С. (Замовник) з ТОВ Яндекс.Україна (Виконавець) з розміщення рекламних матеріалів на проекті Яндекс.Директ в період з 01.01.2013 по 30.06.2016 здійснювались на підставі попередніх оплат.

На виконання умов договору ТОВ А.В.С. отримано від ТОВ Яндекс.Україна послуги, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.186-282 т.2), податковими накладними (а.с.14-55 т.4).

Також, договірні взаємовідносини ТОВ А.В.С. (Замовник) та ТОВ Лун ЮА (Виконавець) з надання рекламних послуг в період з 01.01.2013 по 30.06.2016 здійснювались на підставі попередніх оплат.

На виконання умов договору ТОВ А.В.С. отримано від ТОВ Лун ЮА послуги, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с.283-309 т.2), податковими накладними (а.с.195-208 т.3, а.с.1-13 т.4).

Факт виконання та отримання послуг, оплата їх вартості підтверджуються документально.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що такі документи відповідають положенням чинного законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача. Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Оскільки ТОВ А.В.С. є замовником будівництва (забудовником) житлового комплексу Престиж Хол з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса, 37/1 у Печерському районі м. Києва, метою його діяльності з будівництва ЖК Престиж Хол є передача у власність інвестору усіх квартир, приміщень допоміжного та комерційного призначення, які споруджені або будуть споруджені у складі ЖК Престиж Хол .

Придбання позивачем рекламних послуг у контрагентів було необхідно для здійснення господарської діяльності, реклама ЖК Престиж Хол є важливою для закріплення та підвищення позицій ТОВ А.В.С. на ринку житла та сприятиме поширенню позитивного іміджу про ТОВ А.В.С. , як забудовника з успішно реалізованими проектами.

Реклама ЖК Престиж Хол , який споруджується на замовлення ТОВ А.В.С. , є за своєю суттю також рекламою самого забудовника через оприлюднення та поширення відомостей про позитивні та привабливі для інвестора приклади господарської діяльності забудовника, тобто, через формування та підтримання обізнаності інвесторів реклами та їх інтересу щодо особи - виробника товару, яким в даному випадку є житло.

Призначенням реклами є сприяння реалізації товарів їх кінцевим споживачам, тобто сприяння господарській діяльності, яка спрямована на досягнення суб'єктом господарювання економічного ефекту від такої діяльності. При цьому, її завданням є формування обізнаності, як щодо товару, так і щодо виробника цього товару.

Оскільки ТОВ А.В.С. в рамках здійснення власної господарської діяльності займається реалізацією проекту будівництва житлово-офісного комплексу, то отримані від ТОВ Гугл , ТОВ Канзас Ріал Естейт , ТОВ Арт Медіа Харків , ТОВ Діджімедіа , ТОВ Яндекс.Україна , ТОВ Лун ЮА послуги спрямовані також на становлення ділового іміджу та репутації ТОВ А.В.С. як забудовника, який виконує власні зобов'язання у сфері інвестиційної діяльності, та має на меті забезпечення нерухомістю власників облігацій, які придбавають нерухомість не лише при ході первинного продажу облігацій, а й на вторинному ринку, підтримання рейтингу емітента облігацій, доведення до споживачів інформації про ЖК із використанням належного ТОВ А.В.С. знаку для товарів та послуг PRESTIGE HALL згідно свідоцтва №133204 від 27.12.2010 та знаку для товарів та послуг ПРЕСТИЖ ХОЛЛ ЖИЛОЙ КОМПЛЕКС згідно свідоцтва №93251 від 10.06.2008.

ТОВ А.В.С. , як емітентом цінних паперів, безпосередньо заінтересованого у проведенні повного та своєчасного погашення емітованих ним облігацій згідно з положеннями Проспекту емісії, вживаються заходи до пожвавлення попиту на його продукцію.

Підтримання рейтингу емітента облігацій визначається у відповідності до законодавства відповідно до Генеральної угоди №24/12 Р про рейтингування від 13.03.2012, укладеного між ТОВ А.В.С. та ТОВ Рейтингове агентство ІВІ-Рейтинг .

Поряд з цим, підтвердженням використання результатів послуг, отриманих ТОВ А.В.С. від ТОВ Гугл , ТОВ Канзас Ріал Естейт , ТОВ Арт Медіа Харків , ТОВ Діджімедіа , ТОВ Яндекс.Україна , ТОВ Лун ЮА є укладені позивачем договори резервування нерухомості з власниками облігацій, випущених ТОВ А.В.С. , обов'язкове укладення яких передбачено Проспектом емісії іменних цільових облігацій ТОВ А.В.С. .

При цьому, як пояснив позивач, що не спростовано відповідачем жодними доказами, ТОВ А.В.С. укладались договори резервування з багатьма інвесторами в процесі виконанням Проспекту емісії, усі інвестори мають право відчужувати належні їм облігації на вторинному ринку, ТОВ А.В.С. не надає жодним інвесторам послуг з пошуку клієнтів, рекламних послуг, послуг з організації процесів резервування та продажу квартир, паркінгів та нежитлових приміщень, розміщення контекстної реклами в мережі Інтернет, розробки концепції дизайну рекламної компанії тощо, ТОВ А.В.С. не має жодних домовленостей, правочинів з інвесторами та/або ТОВ КУА Фінансовий капітал щодо надання останнім послуг з пошуку клієнтів, у зв'язку із чим висновки акта перевірки суперечать діяльності товариства, первинним документам, наданим в ході перевірки та чинному законодавству України.

В свою чергу, відповідач посилається на те, що ТОВ А.В.С. передано право власності на цінні папери (100% облігацій) ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду Бест Фонд недиверсифікованого виду закритого типу, на підставі договору купівлі-продажу №04/06-08 від 04.06.2008. У зв'язку з чим, на думку контролюючого органу, витрати на рекламні послуги, послуги з організації процесів резервування та продажу квартир, паркінгів та нежитлових приміщень тощо, які оплатив ТОВ А.В.С. теж належать ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , оскільки останній є безпосередньо в них зацікавлений та позивач повинен був виписати на адресу останнього відповідні первинні документи.

Проте в матеріалах справи відсутні зазначені докази, що унеможливлює перевірити суду вказані операцій та їх наслідки, в той час позивач заперечує проти укладання будь-яких правочинів з інвесторами та/або ТОВ КУА Фінансовий капітал щодо надання останнім послуг з пошуку клієнтів, у зв'язку із чим суд не бере до уваги вказані твердження відповідача, а висновки акта перевірки є необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами.

Враховуючи викладене, у зв'язку із тим, що послуги, придбані ТОВ А.В.С. у ТОВ Гугл (код 35252040), ТОВ Канзас Ріал Естейт (код 37195440), ТОВ Арт Медіа Харків (код 33480292), ТОВ Діджімедіа (код 37924243), ТОВ Яндекс.Україна (код 33942824), ТОВ Лун ЮА (код 37251625) були призначені та фактично використані в господарській діяльності товариства, як замовника будівництва (забудовника) житлового комплексу Престиж Хол , що підтверджується первинними документами, висновки ГУ ДФС у м. Києві про порушення пп.14.1.56 п.14.1. ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України та заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування та доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 10 158 409,00 грн. та про завищення задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 на загальну суму 10 158 408,00 грн. є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі таких висновків є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 936 987,00 грн.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8).

При цьому, відповідно до статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, у тому числі з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Здійснення господарських операції ТОВ А.В.С. з ТОВ Гугл (код 35252040), ТОВ Канзас Ріал Естейт (код 37195440), ТОВ Арт Медіа Харків (код 33480292), ТОВ Діджімедіа (код 37924243), ТОВ Яндекс.Україна (код 33942824), ТОВ Лун ЮА (код 37251625) підтверджується належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін, зареєстровані у встановленому законодавством порядку та відповідають вимогам чинного законодавства, у тому числі Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та положенням Податкового кодексу України.

Таким чином, ТОВ А.В.С. правомірно визначено податковий кредит, суми ПДВ включені до складу податкового кредиту з повним дотриманням вимог законодавства України.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Висновки відповідача ґрунтуються лише на тому, що позивачем ніби-то передано право власності на облігації ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , а тому витрати позивача по вищевстановленим господарським операціям з його контрагентами також належать ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал .

Проте на підтвердження зазначеного відповідних доказів суду не надано. До того ж, позивачем заперечується укладання будь-яких договорів з ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал щодо надання останнім послуг з пошуку клієнтів тощо.

Придбання позивачем рекламних послуг, розміщення рекламних матеріалів у контрагентів було необхідно для здійснення господарської діяльності, зокрема, послуги спрямовані на становлення ділового іміджу та репутації ТОВ А.В.С. як забудовника, який виконує власні зобов'язання у сфері інвестиційної діяльності, та має на меті доведення до споживачів інформації та забезпечення нерухомістю житлового комплексу Престиж Хол з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Анрі Барбюса, 37/1 у Печерському районі м. Києва, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг, податковими накладними тощо.

В матеріалах справи є достатньо доказів, які свідчать про існування всіх необхідних підстав для формування податкового кредиту, зокрема, наявність у платника податку належно оформлених податкових накладних, які сформовані, підписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, сплата грошових коштів контрагентам в сумі, визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у позивача як платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, оцінюючи докази надані учасниками кожного окремо та в їх сукупності, суд звертає увагу на те, що операції позивача з контрагентами здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, підтверджені первинними документами, з огляду на що, суд вважає, що ТОВ А.В.С. правомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, а висновки акту перевірки в цій частині є помилковими.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю А.В.С. (03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд.37/1, літ. Б, ідентифікаційний код 32348227) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30.01.2017 №0000511402 та №0000501402.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю А.В.С. (ідентифікаційний код 32348227) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 181 430,93 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур