Рішення

від 05.04.2019 по справі 826/6238/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 05 квітня 2019 року                                                    № 826/6238/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління ДФС у Чернігівській області до Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» пронакладення арешту на кошти та інші цінності,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДФС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, Реміснича, 11, код ЄДР: 39392183) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, код ЄДР: 25635395), в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» на суму 3  728  337,46 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем станом на 02.04.2018 обліковується заборгованість у розмірі 3  728  337,46 грн., яка на день звернення до  суду відповідачем не погашена. При цьому, представник позивача зазначив, що вказана заборгованість виникла по орендній платі з юридичних осіб на суму 3  367  522,21 гри.; по податку на нерухоме майно на суму 1  518,23 гри. та земельного податку з юридичних осіб на суму 359  297,02 грн., що підтверджується рішенням суду від 05.02.2015 по справі № 826/16084/14, від 17.11.2015 по справі № 826/16573/15 та від 11.12.2017 по справі № 826/6763/17, податковою декларацією з податку на нерухоме майно, податковим розрахунком земельного податку. Позиція відповідача. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. Процесуальні дії, вчинені у справі. Ухвалою суду від 14.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу відповідно до положень ст. 263 КАС України у спрощеному (письмовому) провадженні та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Вказана ухвала отримана відповідачем 18.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105102514269 (том 1 а.с. 48). Зважаючи на те, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи, однак останнім не було надано відзиву на позовну заяву, суд, у відповідності до ч. 6 ст.  162 та ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує даний спір за наявними матеріалами справи. Встановлені судом обставини. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Як встановлено судом, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 3  728  337,46 грн., яка виникла по орендній платі з юридичних осіб на суму 3  367  522,21 гри.; по податку на нерухоме майно на суму 1  518,23 гри. та земельного податку з юридичних осіб на суму 359  297,02 грн., що підтверджується довідкою по запиту користувача станом на 02.04.2018 (том 1 а.с. 7), обліковою карткою ПП «Компанія «Інексукрпаркет» з податку на нерухоме майно (том 1 а.с. 8), обліковою карткою ПП «Компанія «Інексукрпаркет» з податку орендна плата з юридичних осіб (том 1 а.с. 9-10) та обліковою карткою ПП «Компанія «Інексукрпаркет» з земельного податку з юридичних осіб (том 1 а.с. 11-12). 04.12.2013 позивачем було сформовано податкову вимогу № 306-15, якою позивачу визначено суму податкового боргу у розмірі 97  650,20 грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 06.12.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400024381970 (том 1 а.с. 19). Між тим, у зв'язку з несплатою відповідачем вказаних грошових зобов'язань, позивач звернувся до суду про стягнення з рахунків Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» заборгованості. Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2015 №  826/16084/14 позов ДПІ у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області задоволено та стягнуто з Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» (Чернігівська філія приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет») податковий борг: по земельному податку з юридичних осіб в сумі 18831,42 грн. та по орендній платі з юридичних осіб в сумі 254  135,60 грн., з рахунків в установах банку. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2015 у справі №  826/16573/15 позов ДПІ у місті Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області задоволено та стягнуто з Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» суму податкового боргу розмірі 892699,58 грн. з наступних податків: орендної плати з юридичних осіб у розмірі 831943,83 грн. (вісімсот тридцять одна тисяча дев'ятсот сорок три гривні 83 копійки) на р/р 33217812700002, код 18010600, місцевий бюджет, отримувач: УК у м. Чернігові/ м. Чернігів/ 18010600, код ЄДРПОУ 38054398, банк одержувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592; земельного податку з юридичних осіб у розмірі 60755,75 грн. (шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень 75 копійок) на р/р 33218811700002, код 18010500, місцевий бюджет, отримувач: УК у м. Чернігові/ м. Чернігів/ 18010500, код ЄДРПОУ 38054398, банк одержувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2018 у справі №  826/16307/17 позов ГУ ДФС у м. Києві задоволено повністю та стягнуто з ПП «Компанія «Інексукрпаркет» податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 596   555,40 грн.; податкову заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 95 076,24 грн. та заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1012,13 грн. з розрахункових рахунків, які відкритті у банках. Між тим, у позовній заяві позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю у відповідача майна для погашення суми податкового боргу, податковий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет», що знаходяться в банку. Вирішуючи спір, суд виходить з наступного. Відповідно до підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків. Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. При цьому, суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового Кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду. Так, згідно з пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України, Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки). З вказаних норм законодавства вбачається, що адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених вище обставин. В той же час, суд вказує на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена підпунктом 20.1.33. пункту 20.1. статті 20 ПК України норма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених підпункту п 94.2. статті 94 Податкового кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № К/9901/465/18 та від 31.07.2018 № К/9901/4493/18. В даному випадку, проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає, що позивачем не надано доказів наявності жодної з перелічених пунктом 94.2. статті 94 ПК України умов, за настання яких суд може прийняти рішення про накладення арешту коштів відповідача, а також наявності підстав, що надають позивачу право на звернення до суду із зазначеним позовом. Крім іншого, суд також вказує, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Суд повторно зазначає, що винятковість адміністративного арешту коштів законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 ПК України, що виникли між платником податків та податковим органом. Більш того, як зазначає сам позивач у позовній заяві податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 3367522,21 грн., податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 359  297.02 грн., а також податковий борг по податку па нерухоме майно в сумі 1518,23 грн. підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2015 по справі № 826/16084/14; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2015 по справі №  826/16573/15 та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 по справі № 826/6763/17 Тобто, позивачем вже реалізовано у судовому порядку право контролюючого органу на стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб на суму 3  367  522,21 гри., по податку на нерухоме майно на суму 1  518,23 гри. та земельного податку з юридичних осіб на суму 359 297,02 грн. Більш того, вказаними вище рішеннями суду стягнуто заборгованість саме з банківських рахунків відповідача, що виключає можливість звернення податкового органу до суду з даним позовом про накладення арешту на кошти Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» на суму 3  728  337,46 грн. що знаходяться на таких відкритих рахунках у банках. Забезпечення виконання судових рішень здійснюється державними виконавцями, у т.ч. шляхом накладення арешту на кошти чи майно у встановлених випадках. Наведене додатково вказує також на те, що позивач обрав неналежний спосіб реалізації наданих йому повноважень та покладених на нього функцій через звернення до суду із даним позовом, оскільки за загальним правилом та за обставин взаємовідносин сторін реалізуються у порядку виконання судових рішень. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Підсумовуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено суду правомірності заявлення даних вимог та застосування арешту коштів на рахунках Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет», з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити. Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ: У задоволенні позову Головного управління ДФС у Чернігівській області (14000, м.  Чернігів, Реміснича, 11, код ЄДР: 39392183) до Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1, код ЄДР: 25635395) про накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» на суму 3  728  337,46 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках,- відмовити повністю. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                О.А. Кармазін