Постанова

від 03.04.2019 по справі 826/10126/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10126/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Пилипенко О.Є., Сорочка Є.О.

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

представника позивача: Яцишина О.Р.;

представника відповідача: Пінчука Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Валентаймбуд на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Валентаймбуд до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство "Валентаймбуд" з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005521401 від 27.04.2018.

Позов мотивовано тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки Підприємства, стосовно відсутності реального характеру господарських операцій між ПП "Валентаймбуд" та ТОВ "БК "Профітван", є необґрунтованими та не доведеними належними доказами, відповідно, були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.12.2018 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наявність певних недоліків в первинних документах позивача, невідповідність дат укладення договорів субпідряду з датою відкриття банківського рахунку субпідрядника ТОВ БК Профітван , відсутність у нього трудових ресурсів та основних засобів не може бути беззаперечною підставою для висновків щодо відсутності реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ БК Профітван . При цьому, в матеріалах справи відсутній вирок у кримінальній справі відносно ТОВ БК Профітван , а тому пояснення його директора та засновника щодо непричетності до господарської діяльності не можуть бути взяті судом до уваги в якості належного доказу, який би свідчив про нереальність останніх.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, спірні господарські операції нереальними, оскільки за останніми оформлювалися лише окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалася видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

В судовому засіданні 03.04.2019 р. сторонами заявлено клопотання про виклик в судове засідання в якості свідка директора та засновника ТОВ БК Профітван ОСОБА_4, яке було визнано судом передчасним. Окрім того, представник відповідача зазначив, що директор ТОВ БК Профітван викликається в якості свідка по іншим справам, проте в судові засідання не з'являється.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м.Києві було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Валентаймбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "БК "Профітван" (код ЄДРПОУ 40916300) за лютий, березень, травень, червень, серпень 2017 року, за результатами чого складено акт від 11.04.2018 №219/26-15-14-01-01/35390397 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зафіксовано встановлене порушення позивачем вимог пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 382 874 грн.

Вказаного висновку контролюючий орган дійшов з огляду встановлену під час перевірки відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК "Профітван".

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005521401 від 27.04.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 382 874,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 95 719 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Поряд з цим, згідно абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПП "Валентаймбуд" як замовником та ТОВ "БК "Профітван" як субпідрядником було укладено договори, копії яких наявні у матеріалах справи:

- №23/12 від 23.12.2016 - на виконання комплексу будівельних та оздоблювальних робіт нежитлового приміщення на першому поверсі ж/б №14 по вул. Ломоносова 73-79 м.Києва. Довідки про вартість виконаних будівельних робіт б/н від 24.02.2017, від 31.03.2017, від 29.06.2017, від 31.08.2017; акти від 24.02.2017 №1, від 31.03.2017 №2 та №3, від 29.06.2017 №5, акт №4, від 31.08.2017 №6 та акт №7;

- №29/11 від 29.11.2016 - на виконання робіт з улаштування цегляної кладки на об'єкті: Реконструкція дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Барвінок" по вул. Булгакова, 2-а у с.Крюківшина Києво-Святошинського району Київської області. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт б/н від 24.02.2017 та акт від 24.02.2017 №1;

- №16/12 від 16.12.2016 - на виконання комплексу робіт по влаштуванню цегляної кладки зовнішніх, внутрішніх стін та перегородок ТП-4 на об'єкті: Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-побутового призначення та підземною автостоянкою по вул. Ломоносова, 73-79 в Голосіївському районі м.Києва. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт б/н від 24.02.2017 та акт від 24.02.2017 №1;

- №15/05 від 15.05.2017 - на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з заповненням монолітно-залізобетонного каркасу цегляною кладкою на об'єкті: Будівництво житлово-громадського корпусу з паркінгом на Оболонському проспекті (біля озера Опечень) в Оболонському районі м.Києва. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт б/н від 31.05.2017 та акт від 31.05.2017 №1;

- №28/11 від 28.11.2016 - на виконання комплексу робіт по влаштуванню цегляної кладки зовнішніх, внутрішніх стін та перегородок на об'єкті: Будівництво адміністративної будівлі сервісного центру "Готово" на пл.Лесі Українки, 1 у Печерському районі м.Києва. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт б/н від 24.02.2017 та акт від 24.02.2017 №1;

- №14/02 від 14.02.2017 - на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з заповненням монолітно-залізобетонного каркасу кладкою з газобетон них блоків на об'єкті: Будівництво житлового комплексу по вул.Тираспільській, 43 в Подільському районі м.Києва, житловий будинок №5-А. Довідки про вартість виконаних будівельних робіт б/н від 31.03.2017, 03.05.2017, 31.05.2017 та акти від 31.03.2017 №1, твід 03.05.2017 №2, від 31.05.2017 та №3.

Так, предметом договору №23/12 від 23.12.2016 є виконання комплексу будівельних та оздоблювальних робіт нежитлового приміщення на першому поверсі ж/б №14 по вул. Ломоносова 73-79 м.Києва.

Натомість, довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 24.02.2017 №1 до вказаного договору, акт від 31.03.2017 №2 та №3 , довідка від 31.03.2017 , акт від 29.06.2017 №5, акт №4, довідка від 29.06.2017 , акт від 31.08.2017 №6, акт №7, довідка від 31.08.2017 складені стосовно "Розміщення в приміщеннях громадського призначення Медичного центру репродукції людини за адресою: вул. Ломоносова, 71Е у Голосіївському районі м.Києва". Додаткові угоди про зміну договірної ціни згідно додатків - протоколів узгодження ціни виконання укладені також щодо комплексу будівельних та оздоблювальних робіт нежитлового приміщення на першому поверсі ж/б №14 по вул. Ломоносова 73-79 м.Києва.

Вказане дає підстави стверджувати, що роботи, вказані у вищеперелічених первинних документах не співпадають з предметом договору 23/12 від 23.12.2016, за наслідком виконання умов якого мали бути складені зазначені документи.

Акт № 4 та акт № 7 серпень не містять дати їх складання, що є обов'язковим реквізитом первинного документа.

Окрім того, за п.1.1 договору №23/12 від 23.12.2016, замовник, зокрема, зобов'язується надати субпідряднику проектну документацію.

Згідно з п.2.1, субпідрядник розпочинає роботи після виконання замовником зобов'язань щодо передачі проектної, дозвільної документації та після розробки і погодження із замовником кошторису.

А відповідно до пп.3.5.1 п.3.5, субпідрядник зобов'язаний здійснювати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг, зміст та вартість робіт.

Доказів передачі замовником субпідряднику проектної, дозвільної документації суду не надано, як не надано розробленого і погодженого замовником кошторису.

У відповідності до п.2.2 договору №23/12 від 23.12.2016, замовник у разі необхідності може прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт із внесенням у встановленому порядку відповідних змін у цей договір, у т.ч. до календарного графіку виконання робіт, договірної ціни, плану фінансування, графіків передачі субпідряднику матеріалів, устаткування шляхом підписання сторонами додаткової угоди.

Проте, як календарний графік виконання робіт , так і план фінансування, графіки передачі субпідряднику матеріалів і устаткування, - відсутні.

Не надано також доказів надання замовником субпідряднику ресурсів відповідно до пп.3.3.1 п.3.1 вказаного договору.

Аналогічна ситуація також і з рештою договорів між позивачем та ТОВ "БК "Профітван".

При цьому, у договорах №23/12 від 23.12.2016, №29/11 від 29.11.2016, №16/12 від 16.12.2016 та №28/11 від 28.11.2016 вказано розрахунковий рахунок субпідрядника ТОВ "БК "Профітван" в ПАТ "Укрсоцбанк" №26004012054865.

Згідно з п.69.2 ст.69 ПК України, банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

З витягу з інформаційної системи ДФС, долученого до відзиву на позовну заяву, вбачається, що дата відкриття рахунка №26004012054865 - 29.12.2016 .

Таким чином, у вказаних договорах зазначено розрахунковий рахунок ТОВ "БК "Профітван", який відкрито пізніше за дату укладення договорів.

З даного приводу позивач зазначив, що відповідні договори були переукладені первісною датою, оскільки у контрагента змінилися платіжні реквізити.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.15.3 договорів №23/12 від 23.12.2016, №29/11 від 29.11.2016, №16/12 від 16.12.2016 та №28/11 від 28.11.2016, усі зміни реквізитів сторін, інших змін, які можуть перешкодити виконанню цього договору, сторони зобов'язуються повідомити одна одну не пізніше 3-х днів з моменту настання таких змін.

Таким чином, зазначені пояснення позивача є безпідставними, оскільки зазначене не відповідає вимогам закону та договорів, а відтак, судом першої інстанції вірно не взято до уваги.

Крім того, як вбачається з Акта перевірки, висновку про відсутність реального характеру відповідних господарських операцій, контролюючий орган дійшов з огляду на:

1) Інформацію щодо ТОВ "БК "Профітван", що свідчить про неможливість вчинення господарських операцій з ПП "Валентаймбуд" у період, що перевірявся:

- ТОВ "Профітван" з моменту реєстрації 26.10.2016 по дату акта не подавало до органів ДФС звіти за формою 1ДФ, що не дає можливості встановити кількість працівників на підприємстві у перевіряємому періоді;

- баланс, звіт про фінансовий результат ТОВ "БК "Профітван" з моменту реєстрації 26.10.2016 по дату акта не подавались, у зв'язку з чим не можливо встановити наявність основних засобів на підприємстві;

- декларації з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку, які могли б свідчити про наявність відповідних ресурсів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки) ТОВ "БК "Профітван" з моменту реєстрації 26.10.2016 по дату акта до органів ДФС не подавало;

- згідно аналізу даних ЄРПН з моменту реєстрації 26.10.2016 по дату акта ТОВ "БК "Профітван" не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, водо-, тепло- постачання, зв'язку, не придбавала канцелярські засоби тощо.

Висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ БК Профітван зроблені також з огляду на пояснення директора та засновника ТОВ БК Профітван гр. ОСОБА_5, викладені у протоколі його допиту слідчим о/у ОАВ МОУ Офісу ВПП ДФС від 29.08.2017, згідно яких останній непричетний до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "БК "Профітван".

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, листом від 27.02.2018 №04/5-62-3-18, адресованому заступнику начальника ГУ ДФС у м.Києві, прокурор у кримінальному провадженні №42017100000000370 за фактом фіктивного підприємництва за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 КК України, згідно з вимогами ст.222 КПК України, надав дозвіл на розголошення даних досудового слідства у зазначеному кримінальному провадженні в частині використання протоколу допиту директора ТОВ "БК "Профітван" ОСОБА_4 при здійсненні контрольно-перевірочних заходів.

Як вбачається з протоколу допиту ОСОБА_4 від 29.08.2017, попередженого про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, він зазначив, що не здійснював жодних фінансово-господарських взаємовідносин із підприємствами покупцями/постачальниками від імені керівника ТОВ "БК "Профітван" та нікого не уповноважував на їх здійснення, договорів, податкових накладних, актів виконаних робіт та інших документів від імені керівника не складав, не підписував, печаткою не завіряв; ніяких ТМЦ, робіт, послуг від постачальників не отримував та не реалізовував їх на адресу підприємств-покупців; ТОВ "БК "Профітван" не реєстрував, реєстраційних документів не підписував, ліцензії н здійснення будівельних робіт не отримував.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вказаний протокол допиту не може бути належним та беззаперечним доказом нереальності господарських операцій, оскільки за приписами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили.

Колегія суддів зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, колегія суддів також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.03.2018 року у справі №816/809/17.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Окрім встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів вважає за необхідне вказати про відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про рух коштів, доказів реалізації отриманих від ТОВ БК Профітван послуг в іншому ланцюгу постачання. В матеріалах справи відсутні податкові накладні та інші документи, які б підтверджувати реальність спірних господарських операцій та їх відображення в бухгалтерському обліку.

Водночас, слід зазначити, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

В свою чергу, господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В даному випадку, за спірними операціями з контрагентом лише оформлялися окремі первинні документи без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що платник не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Валентаймбуд залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 грудня 2018 року року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: О.Є.Пилипенко

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 04.04.2019 р.