Постанова

від 03.04.2019 по справі 826/7201/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7201/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

представника позивача: Терземана Д.В.;

представника відповідача: Трембача О.С., Половка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Калпа до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2018 р. № 0008041409,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЛПА" (далі-позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.02.2018 № 0008041409, яке було прийняте на підставі акту перевірки №0159/26/15/14/41079889 від 06.02.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, при здійснені перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21.02.2018 №0008041409 не було враховано норму абз. 4 п. 39 Постанови №148, чим порушено принцип презумпції правомірності рішень платника податку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України, а також пп. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, тобто, було обрано тлумачення національного законодавства, менш сприятливого для платника податків, зокрема, порушено принцип пропорційності та справедливої рівноваги. Також, ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України не враховано правову позицію НБУ, викладену у своїх роз'ясненнях з питань ведення касових операцій відокремленими підрозділами підприємств, що призвело до залишення без змін протиправного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.12.2018 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Калпа"задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.02.2018 № 0008041409, яке було прийняте на підставі акту перевірки №0159/26/15/14/41079889 від 06.02.2018.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги те, що оприбуткування готівки за своїм визначенням є відображенням готівкових коштів у касовій книзі. Вважає, що позивач всупереч положенням чинного законодавства проводив господарську діяльність без ведення касової книги, чим порушено п. 11 р. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 148 від 29.12.2017 р.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти її задоволення. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу №15285 від 29.12.2017 та направлень від 10.01.2018 №113/26-15-14-09 та №114/26-15-14-09 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, було проведено фактичну перевірку магазину "Тоус" (структурний підрозділ ТОВ "Калпа") за адресою: пл. Спортивна, 1-А, м. Київ, за результатами якої 06 лютого 2018 року було складено Акт фактичної перевірки № 0159/26/15/14/41079889 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено не оприбуткування готівки в касі підприємства в період з 05.01.2018 по 04.02.2018 в сумі 210 816,20 грн., а саме, на думку відповідача підприємством не здійснено облік готівки в касовій книзі в повній сумі її фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків (прибуткових касових ордерів), чим порушено вимоги п.11 ч.2 Положення НБУ від 29.12.2017 №148.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що під час перевірки було встановлено, що у магазині "ТОУС" застосовується РРО та ведеться КОРО та будь-які зауваження щодо ведення КОРО у посадових осіб контролюючого органу відсутні.

Також, зі змісту Акту перевірки вбачається, що підприємством не здійснено оприбуткування в касі підприємства готівкових коштів у сумі 210 816,20 грн. за період з 05.01.2018 по 04.02.2018 включно, а саме не здійснено облік готівки в касовій книзі в повній сумі її фактичного надходження на підставі фіскальних звітних чеків (прибуткових касових ордерів), чим порушено п.11 розділу II Постанови №148, яка встановлює наступне: готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/ відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

У зв'язку із незгодою з висновками Акту перевірки позивачем подано заперечення №0004/К01-03/2018 від 12.02.2018 на Акт перевірки до відповідача, за результатами розгляду якої відповідно до відповіді ГУ ДФС у м. Києві від 20.02.2018 №7415/10/26-15-14-09-12 заперечення на Акт перевірки залишено без задоволення, а висновки Акту перевірки - без змін.

27 лютого 2018 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2018 №0008041409 та розрахунок сум штрафних (фінансових) санкцій.

01 березня 2018 року позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення від 21.02.2018 №0008041409 до Державної фіскальної служби України, та рішенням від 21.03.2018 ДФС України було продовжено розгляд та призначено розгляд матеріалів скаргу у закритому засіданні за участю представника Ради бізнес-омбудсмена.

26 квітня 2018 року рішенням ДФС України податкове повідомлення-рішення від 21.02.2018 №0008041409 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Незгода позивача із даним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідності до абз. 4 п. 39 р. IV Положення № 148, для відокремлених підрозділів, які здійснюють готівкові кошти із застосуванням РРО та веденням КОРО про оприбуткування коштів може свідчити наявність роздрукованих фіскальних звітних чеків, підклеєних у КОРО, а відтак відокремлені підрозділи касової книги не ведуть.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України суб'єктами господарювання, а також окремі питання організації роботи з готівкою небанківськими фінансовими установами регламентується: Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - Положення № 148); Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, що затверджена Постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 №174 (далі - Постанова № 174); Правилами внутрішньодержавної платіжної системи "ЕЛЕКТРУМ" узгоджені НБУ, про що видано Свідоцтво № 30 від 07.11.2016.

Відповідно до п. 1 Положення № 148, Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), фізичними особами.

Згідно з п. 11 Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій). Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для: 1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; 2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії; 3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Пунктом 13 зазначеного Положення № 148 визначено, що підприємства та фізичні особи - підприємці, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про застосування реєстраторів) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфікація функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК. Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Абзацом 1 пункту 23 Положення № 148 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Згідно з п.п. 24-25 Положення № 148 розрахункові операції, що проводяться відповідно до Закону про застосування реєстраторів, оформляються згідно з вимогами цього Закону. Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим. Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Відповідно до абзацу 4 пункту 39 розділу IV Положення №148, відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи-підприємці касової книги не ведуть.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для відокремлених підрозділів, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та веденням КОРО у випадках, передбачених вище, про оприбуткування буде свідчити наявність роздрукованих фіскальних звітних чеків, підклеєних у КОРО.

Наказом Міністерства фінансів України затверджений Порядок "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій" № 547 від 14.06.2016 (далі - Порядок № 547). Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі.

У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

- реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

- Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 547 внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Тобто розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції "службове внесення".

Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію "службове внесення".

Відповідно до п. 48 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:

1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за ДИСМ надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Відповідно до п. 49 Положення №148 підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати/програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Строки здавання готівкової виручки (готівки), установлені пунктом 48 розділу V цього Положення, узгоджуються установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами з банком і обов'язково визначаються в договорах банківського рахунку між установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами та банками.

Установа/підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

Порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації коштів визначаються в договорі на інкасацію коштів. Сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.

Згідно з пунктом 16 розділу II Положення № 148, готівкова виручка (готівка) здається суб'єктами господарювання самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів, або через підприємства, які отримали ліцензію Національного банку України на надання банкам послуг з інкасації.

Відповідно до пункту 29 розділу III Положення № 148, вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або РК для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції "службова видача".

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Готівкова виручка відокремлених підрозділів, які не ведуть касової книги, що здається ними до кас банку через інкасаторську службу, зараховується на рахунок підприємства - юридичної особи у безготівковому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки, перевіряючі будь-яких документів, які підтверджують факт передачі готівки до інкасаторів-збирачів не витребували, однак інспектори ДФС склали акт про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства, не зважаючи на те, що ці кошти на момент перевірки були здані в банківську установу, на підтвердження чого суду надані докази:

1) копія договору про надання послуг з інкасації коштів №09/161-3/986, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк аваль" та ТОВ "Калпа" (з додатками);

2) виписки по рахунку (банківська виписка) за період 05.01.2018 - 04.02.2018;

3) копії супровідних відомостей до сумки з готівкою за період 05.01.2018 - 04.02.2018;

4) копія наказу № 01/К-01-01/2018/11 "Про встановлення лімітів у касах магазинів";

5) Х-Звіти за період 05.01.2018 - 04.02.2018;

6) Z- Звіти за період 05.01.2018 - 04.02.2018;

7) копія сторінок КОРО за період 05.01.2018 - 04.02.2018.

Всі вищезазначені документи були в наявності під час перевірки, але посадовими особами ГУ ДФС м. Києва не витребувалися, при цьому в акті перевірки факт застосування РРО та ведення КОРО підтверджується, а зауваження щодо форми та змісту вищезазначених документів відсутні.

Крім того, позивач в своїй діяльності не допускає жодних порушень стосовно оприбуткування готівки в касу підприємства. Усі дані про продаж своєчасно передавались через модем в органи ДФС, інкасація магазина відбувається щоденно, в інкасацію здаються всі кошти, по яким було зроблено службове вилучення перед закриттям магазина (службове вилучення, яке робиться перед закриттям робочого дня) та службове вилучення безпосередньо перед інкасацією.

Враховуючи вищенаведене, висновки відповідача викладені в акті щодо порушення законодавства, допущених платником податків, зокрема щодо не забезпечення оприбуткування готівки в касовій книзі підприємства в сумі 210 816,20 грн. є необґрунтованим.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм та, з урахуванням матеріалів справи, суд приходить до висновку, що на підставі норм чинного законодавства та норм внутрішніх нормативних документів, всі операції оформлені належними касовими документами, що свідчить про повне оприбуткування надходжень готівки за період 05.01.2018 - 04.02.2018.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, щодо не забезпечення позивачем оприбуткування готівки в касовій книзі підприємства в сумі 210 816,20 грн., а також доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 21.02.2018 №0008041409 протиправним та його скасування, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 04.04.2019 р.