Постанова

від 01.04.2019 по справі 751/8887/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 751/8887/15-ц

провадження № 61-28020св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Чернігівська міська рада, товариство з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен , реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції,

позивач за зустрічним позовом - товариство з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен ,

відповідачі за зустрічним позовом: Чернігівська міська рада, ОСОБА_4, Чернігівське міське управління юстиції,

третя особа - приватне підприємство Дізельсервіс ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 лютого 2017 року у складі судді Цибенко І. В. та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 червня 2017 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Лакізи Г. П., Шарапової О. Л.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство Продовольча компанія Ясен , зараз товариство з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен , (далі - ТДВ ПК Ясен ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, Чернігівської міської ради, реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, в якому просило: визнати недійсним та скасувати пункт 31 рішення Чернігівської міської ради Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою та надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам (49 сесія 6 скликання) від 12 березня 2015 року про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) в короткострокову оренду, строком до 27 лютого 2020 року, площею 0,1019 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_4; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2909 від 03 квітня 2015 року, укладений між Чернігівською міською радою та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції від 08 квітня 2015 року про державну реєстрацію інших речових прав - прав оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою під кадастровим номером НОМЕР_3, яка перебуває в оренді ТДВ ПК Ясен , шляхом зобов'язання ОСОБА_4 за власний рахунок демонтувати (знести) паркан, установлений на земельній ділянці з кадастровим НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 вздовж суміжної земельної ділянки під кадастровим номером НОМЕР_2.

Позовна заява обґрунтована тим, що у користуванні позивача з 2002 року перебуває земельна ділянка площею 0,2580 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Право користування вказаною земельною ділянкою виникло на підставі рішення Чернігівської міської ради (5 сесія

14 скликання) від 12 листопада 2002 року та договору оренди земельної ділянки від 12 листопада 2002 року, яке в подальшому продовжувалося на умовах договору оренди № 84 від 13 листопада 2007 року. У 2010 році ТДВ ПК Ясен на вказану земельну ділянку було виготовлено технічну документацію із землеустрою та земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер НОМЕР_3. 16 вересня 2010 року Чернігівською міською радою було прийнято рішення про надання ТДВ ПК Ясен в оренду земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована по АДРЕСА_1 на строк до 16 вересня 2015 року, а рішенням Чернігівської міської ради від 27 квітня 2015 року поновлено право оренди до 24 квітня 2020 року та укладено відповідний договір оренди земельної ділянки від 08 травня 2015 року.

У 2014 році суміжним землекористувачем ОСОБА_4, яка користується земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована по АДРЕСА_1 був встановлений бетонний паркан, який заглиблений на територію земельної ділянки ТДВ ПК Ясен на 3,5-4 м по всій довжині межі суміжних земельних ділянок.

ТДВ ПК Ясен зверталося до ОСОБА_4 з письмовою вимогою щодо перенесення паркану поза межі земельної ділянки, яка перебуває у їхньому користуванні, однак ОСОБА_4 повідомила про те, що паркан установлений на земельній ділянці, яка передана саме їй у користування, на підставі рішення Чернігівської міської ради від 12 березня 2015 року та договору оренди, укладеного 03 квітня 2015 року між нею та Чернігівською міською радою, тому ТДВ ПК Ясен звернулося до суду з указаним позовом та просило позовні вимоги задовольнити.

У вересні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Чернігівської міської ради, ТДВ ПК Ясен , реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, в якому просила: визнати недійсним рішення Чернігівської міської ради (5 сесія 24 скликання)

від 12 листопада 2002 року в частині оренди земельної ділянки НОМЕР_3; визнати недійсним договір оренди земельних ділянок від 12 листопада 2002 року в частині оренди земельної ділянки НОМЕР_3; визнати недійсним пункт 44 рішення Чернігівської міської ради (21 сесія 5 скликання) від 11 жовтня 2007 року в частині оренди земельної ділянки НОМЕР_3; визнати недійсним договір оренди земельних ділянок № 84 від 13 листопада 2007 року в частині оренди земельної ділянки НОМЕР_3; визнати недійсним пункт

161 рішення Чернігівської міської ради (53 сесія 5 скликання) від 16 вересня 2010 року в частині оренди земельної ділянки НОМЕР_3; визнати недійсним договір оренди земельних ділянок № 84 від 21 жовтня

2010 року в частині оренди земельної ділянки НОМЕР_3; визнати недійсним пункт 31.2 рішення Чернігівської міської ради (50 сесія

6 скликання) від 27 квітня 2015 року в частині оренди земельної ділянки НОМЕР_3; визнати недійсним договір оренди земельних ділянок № 84 від 08 травня 2015 року в частині оренди земельної ділянки НОМЕР_3; скасувати реєстрацію прав оренди в частині оренди земельної ділянки НОМЕР_3 за договорами оренди б/н

від 12 листопада 2002 року та № 84 від 13 листопада 2007 року, від 21 жовтня 2010 року, від 08 травня 2015 року.

Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27 вересня 2013 року, укладеного між нею та

ПП Дізельсервіс , вона є власником об'єкту нерухомості - склад літ. В , загальною площею 413,62 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1. Згідно пункту 1.1 зазначеного договору вказаний об'єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці, площею 0,1019 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка перебуває в оренді ПП Дізельсервіс згідно договору оренди, укладеного 28 жовтня 2010 року між

ПП Дізельсервіс та Чернігівською міською радою. Після укладення вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна, вона у встановленому законом порядку 03 квітня 2015 року уклала договір оренди земельної ділянки, площею 0,1019 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована по АДРЕСА_1 для експлуатації частини об'єкту нерухомості строком до 27 лютого 2020 року. При цьому ОСОБА_4 зазначає про те, що складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди площею 0,1019 по АДРЕСА_1, ПП Дізельсервіс , є акт встановлення та погодження меж земельної ділянки від 11 вересня

2009 року, погоджений в тому числі і представником ТДВ ПК Ясен . В той же час, ТДВ ПК Ясен , при складанні технічної документації у 2002 році щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3, а саме в акті відновлення та погодження меж, зазначило суміжним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 ДП Постач-Нафто-Сервіс , в той час як власником складу, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 було ПП ВКФ Антар , на підставі договору купівлі-продажу від 21 листопада 2000 року, укладеного між ДП Поста-Нафто-Сервіс та ПП ВКФ Антар . Крім того, при складанні нової технічної документації у 2010 році ТДВ ПК Ясен в акті відновлення та погодження меж, суміжним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 було знову зазначено ДП Постач-Нафто-Сервіс , в той час як власником складу, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 було ПП Дізельсервіс , на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2002 року, укладеного між ПП ВКФ Антар та ПП Дізельсервіс .

У зв'язку з тим, що ТДВ ПК Ясен при складанні технічної документації подав до компетентних органів недостовірну інформацію, що призвело до прийняття органом місцевого самоврядування незаконних рішень та відповідно до накладення їхніх земельних ділянок, тому звернулась до суду з вказаним позовом та просила його задовольнити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 грудня

2015 року цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Чернігівської міської ради, ТДВ ПК Ясен , реєстраційної служби міського управління юстиції, третя особа - ПП Дізельсервіс , про визнання недійсними рішень, договорів оренди та скасування реєстрації та цивільна справа за позовом ТДВ ПК Ясен до ОСОБА_4, Чернігівської міської ради, реєстраційної служби міського управління юстиції про визнання недійсними рішень, договорів оренди та скасування реєстрації об'єднано в одне провадження.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 лютого

2017 року, провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 до реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції про скасування державної реєстрації прав оренди земельної ділянки НОМЕР_4 та в частині позовних вимог ТДВ ПК Ясен до Чернігівського міського управління юстиції про скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції від 08 квітня 2015 року про державну реєстрацію інших речових прав оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, - закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог ТДВ ПК Ясен до ОСОБА_4, Чернігівської міської ради про визнання недійсними рішення, договору оренди земельної ділянки відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Чернігівської міської ради, ТДВ ПК Ясен , третя особа - ПП Дізельсервіс , про визнання недійсними рішень, договорів оренди земельної ділянки відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні вимог заявлених позовів, суд першої інстанції, з посиланням на статтю 107 ЗК України, виходив із того, що межа між земельними ділянками кадастровий номер НОМЕР_1 та кадастровий номер НОМЕР_3, де відбулось накладення земельних ділянок, не переміщувалась, фактичне використання цих земельних ділянок не змінювалось, а накладення сталось внаслідок помилок при виготовленні технічної документації на вказані земельні ділянки, які не були спричинені поведінкою сторін. Щодо користування іншими частинами земельних ділянок (крім частин, що накладаються), спорів сторони не мають. За даних обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог заявлених сторонами спору позовів необхідно відмовити, і оскільки зазначені земельні ділянки перебувають у комунальній власності, то Чернігівській міській раді необхідно здійснити заходи щодо визначення спільної межі в порядку, передбаченому статями 106, 107 ЗК України, із внесенням відповідних змін до договорів оренди.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 02 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Апеляційну скаргу ТДВ ПК Ясен задоволено частково.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 лютого

2017 року змінено в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ТДВ ПК Ясен .

В іншій частині рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова

від 16 лютого 2017 року залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ТДВ ПК Ясен , апеляційний суд виходив із того, що накладання земельних ділянок № АДРЕСА_1, наданих в оренду ТДВ ПК Ясен згідно договору оренди земельної ділянки № 84 від 08 травня 2015 року та

ОСОБА_4, згідно договору оренди земельної ділянки № 2909

від 03 квітня 2015 року, має місце. Проте, сторонами спору не представлено суду належних та допустимих доказів відносно того, з яких саме причин та підстав відбулось накладення вказаних земельних ділянок, за рахунок і з боку якої саме земельної ділянки відбулось зазначене накладення.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

22 червня 2017 року ТДВ ПК Ясен через засоби поштового зв'язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 лютого 2017 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТДВ ПК Ясен та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТДВ ПК Ясен задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд констатувавши факт укладання та існування одночасно двох договорів оренди земельної ділянки на одну і ту ж спірну площу, за наслідком судового розгляду, спір по суті не вирішив.

Доводи інших учасників справи:

11 серпня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу ТДВ ПК Ясен відхилити, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова

від 16 лютого 2017 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 червня 2017 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2017 року відкрито провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 лютого

2017 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Чернігівської міської ради, ТДВ ПК Ясен про визнання недійсними рішень, договорів оренди заявником не оскаржується, а тому згідно правил статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій:

Згідно із частиною п'ятою статті 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 124 ЗК України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами другою та третьою статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із частиною першою статті 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів встановив, що згідно висновку судової земельно-технічної експертизи

від 02 лютого 2015 року № 48-15 накладання земельних ділянок АДРЕСА_1, наданих в оренду ТДВ ПК Ясен згідно договору оренди земельної ділянки № 84 від 08 травня 2015 року та ОСОБА_4, згідно договору оренди земельної ділянки № 2909

від 03 квітня 2015 року, має місце. Площа перетину між земельними ділянками складає 0,0162 га. Проте, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТДВ ПК Ясен до ОСОБА_4, Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, оскільки ОСОБА_4 згідно договору оренди від 03 квітня 2015 року № 2909 отримала земельну ділянку в оренду раніше ніж ТДВ ПК Ясен згідно договору від 08 травня 2015 року № 84.

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 лютого 2017 року, в не зміненій його частині, та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТДВ ПК Ясен до ОСОБА_4, Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень в цій частині відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16 лютого

2017 року, в не зміненій його частині, та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 02 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю Продовольча компанія Ясен до ОСОБА_4, Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська