Постанова

від 01.04.2019 по справі 693/376/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 693/376/16-ц

провадження № 61-35167св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Королівка-Агро ,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Королівка-Агро , подану адвокатом Бєляєвим ОлегомАнатолійовичем, на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 11 січня

2018 року у складі судді Шимчика Р. В. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів:

Карпенко О. В., Бородічука В. Г., Нерушак Л. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Королівка-Агро (далі - ТОВ Королівка-Агро ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 29 серпня 2007 року між ТОВ Королівка-Агро і директором ОСОБА_4 було укладено контракт на управління підприємством № 1, згідно якого останній зобов'язався здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність.

11 грудня 2010 року між іноземним підприємством Агро-Вільд Україна

(далі - ІП Агро-Вільд Україна ), як позичкодавцем, та ТОВ Королівка-Агро , як користувачем, було укладено договір позички, за умовами якого позичкодавець передає користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим договором, продукцію, яку користувач зобов'язується повернути позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором.

Відповідно до умов договору об'єктом позички є 800 тон кукурудзи урожаю 2010 року, вартість якої на момент передачі користувачу визначена сторонами у договорі і становить 1 360 000,00 грн. Строк, на який надається продукція, становить 12 календарних місяців з моменту її передачі, останнім днем строку користування продукцією вважається 11 грудня 2011 року.

10 лютого 2011 року між ІП Агро-Вільд Україна та ТОВ Королівка-Агро було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до умов якої, останнім днем строку користування продукцією вважається 11 грудня 2012 року.

У зв'язку з невиконанням умов договору ІП Агро-Вільд Украйна звернулося із позовом до господарського суду Черкаської області, за результатами розгляду якого рішенням від 14 вересня 2015 року стягнуто з ТОВ Королівка-Агро на користь ІП Агро-Вільд Україна 800 тон зерна кукурудзи, вартість якої на момент передачі становила 1 360 000,00 грн.

05 грудня 2012 року, у зв'язку з незадовільним фінансовим станом на підприємстві, загальними зборами засновників ТОВ Королівка-Агро , ОСОБА_4 було усунуто від виконання обов'язків директора.

Проведеною ТОВ Королівка-Агро 08 квітня 2015 року інвентаризацією документів, майна та товарно-матеріальних цінностей було виявлено недостачу 800 тон кукурудзи, загальною вартістю на час інвентаризації

2 536 000,00 грн, будь-які бухгалтерські документи, які б свідчили про повернення кукурудзи або її реалізацію чи розпорядження кукурудзою іншим способом, також відсутні.

ТОВ Королівка-Агро просило стягнути із ОСОБА_4 на користь ТОВ Королівка-Агро матеріальну шкоду в сумі 2 536 000,00 грн, спричинену недостачею 800 тон кукурудзи, отриманої у користування від ІП Агро-Вільд Україна та сплачений судовий збір.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 11 січня

2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено факт наявності недостачі саме через дії (бездіяльність) відповідача як керівника ТОВ Королівка-Агро , оскільки на момент усунення його від виконання обов'язків директора товариства (05 грудня 2012 року) факту недостачі зерна кукурудзи зафіксовано не було. При цьому, на час проведення інвентаризації 08 квітня 2015 року ОСОБА_4 вже майже два з половиною роки було заборонено рішенням Загальних зборів товариства серед іншого отримання та розпорядження матеріальними активами товариства.

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Королівка-Агро залишено без задоволення.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 11 січня

2018 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ Королівка-Агро , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд вказав про недоведеність позивачем обставин, передбачених статтею 134 КЗпП України.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

07 червня 2018 року представник ТОВ Королівка-Агро - адвокат Бєляєв О. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 11 січня

2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій внаслідок порушення норм процесуального права в частині дослідження та оцінки доказів, а саме судами не надано жодної правової оцінки та безпідставно відхилено доводи позивача та надані ним докази щодо неможливості проведення інвентаризації майна та матеріальних цінностей ТОВ Королівка-Агро відразу після усунення відповідача від виконання обов'язків директора товариства, а також докази щодо виникнення недостачі товарно-матеріальних цінностей (зерна кукурудзи) саме через дії відповідача, як керівника товариства.

Доводи інших учасників справи:

05 липня 2018 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу представника ТОВ Королівка-Агро - адвоката БєляєваО. А. залишити без задоволення, а рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 11 січня

2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жашківського районного суду Черкаської області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій:

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

За правилами частини першої та другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Вказана стаття Закону перелічує юридичні факти, сукупність яких дає власникові право притягти працівника до матеріальної відповідальності. Таких юридичних фактів чотири: порушення працівником трудових обов'язків, наявність прямої дійсної шкоди, причинний зв'язок між порушенням і шкодою та вина працівника. Відсутність хоча б одного з цих фактів виключає можливість притягнення працівника до матеріальної відповідальності.

Згідно з статтею 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що позивачем не доведено факт наявності недостачі саме через дії (бездіяльність) відповідача як керівника ТОВ Королівка-Агро , оскільки на момент усунення його від виконання обов'язків директора товариства

(05 грудня 2012 року) факту недостачі зерна кукурудзи зафіксовано не було. При цьому, на час проведення інвентаризації 08 квітня 2015 року

ОСОБА_4 вже майже два з половиною роки було заборонено рішенням Загальних зборів товариства серед іншого отримання та розпорядження матеріальними активами товариства. Крім того, позивачем не доведено обставини, передбачених статтею 134 КЗпП України, за яких у працівника настає повна матеріальна відповідальність. Всупереч вимогам статті 135-1 КЗпП України договір про повну матеріальну відповідальність між ТОВ Королівка-Агро та ОСОБА_4, як з особою, яка займає посаду або виконує роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей, не укладався. Суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог ТОВ Королівка-Агро не надано, а матеріали справи таких не містять.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 14 вересня 2015 року, яким стягнуто з ТОВ Королівка-Агро на користь ІП Агро-Вільд Україна

800 тон зерна кукурудзи вартістю 1 360 000,00 грн на виконання умов договору позички від 11 грудня 2010 року, свідчить про доведеність факту договірних відносин саме між підприємствами та наявність заборгованості

ТОВ Королівка-Агро перед ІП Агро-Вільд України .

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Королівка-Агро , подану адвокатом Бєляєвим ОлегомАнатолійовичем, залишити без задоволення.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 11 січня

2018 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська