Рішення

від 27.02.2019 по справі 320/6462/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року           № 320/6462/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗВІНКОВЕ" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЗВІНКОВЕ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2018 №0085935001, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 158 958,33 грн.

В основу визначення грошового зобов'язання на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки посадових осіб податкового органу, зазначені в акті камеральної перевірки, про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкової накладної за травень 2017 року, яка підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що своєчасно, у передбачені законом строк, порядок і спосіб подав до податкового органу на реєстрацію податкову накладну, але податковий орган прийняв податкову накладну із запізненням і застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення незаконним і просив суд його скасувати.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час проведення перевірки з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "ДЗВІНКОВЕ" вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та є підставою для застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, відповідач зазначив, що камеральна перевірка з питань своєчасності реєстрації податкових накладних проведена у відповідності до вимог податкового законодавства, оскільки предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі. У зв'язку з зазначеним, відповідач вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте в межах повноважень, наданих чинним законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29.01.2019.

Про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились: позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності; відповідач підтримав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин суд, на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЗВІНКОВЕ" є юридичною особою, що зареєстрована 10.10.2016 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 1 356 102 0000 004490), видом діяльності за КВЕД є - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку у Рокитнянському відділенні Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області.

У липні 2018 року посадовими особами Білоцерківського відділення ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2017 року з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (акт від 06.07.2018 №1155/50-01/40889089).

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу встановили, що позивач порушив вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що виявилось у реєстрації податкових накладних, наданих покупцям-платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням визначених законом граничних термінів.

Не погоджуючись з висновками, зазначеними в акті перевірки від 06.07.2018 №1155/50-01/40889089, позивач, 09.08.2018, подав до Головного управління ДФС у Київській області письмові заперечення, однак відповіді, станом на день звернення до суду, не отримав.

На підставі висновків Акту перевірки та відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2018 №0085935001, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 158 958,33 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящого податкового органу в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарги, рішенням ДФС України податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Положеннями п. п. 1, 2, 5 - 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246) встановлено наступне. Подання податкової накладної ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Постачальник (продавець) складає податкову накладну у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у визначеному порядку.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є наявність помилок під час заповнення податкової накладної.

А саме, причиною відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС

Датою та часом подання податкової накладної в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Зі змісту наведених норм Порядку вбачається, що перелік причин відмов у прийнятті податкової накладної є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, рішення щодо прийняття або відмови у прийнятті податкової накладної приймається за фактом подання платника податку електронних податкових накладних у встановленому порядку, а саме визначеного п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 233.

Відповідні електронні квитанції про неприйняття податкових накладних формуються та надсилаються платникам податків виключно з центрального рівня ДФС України, який як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде Єдиний реєстр податкових накладних.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем 09.06.2017 було відправлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну №1 від 17.05.2017.

Податкову накладну №1 від 17.05.2017 було доставлено до центрального рівня ДФС України 09.06.2017 о 12:54 год., що зафіксовано у квитанції №1 від 09.06.2017 .

За результатами обробки, податкову накладну №1 від 17.05.2017 не було прийнято.

При цьому, у графі "виявлені помилки" квитанції від 09.06.2017, що надійшла за результатами обробки податкової накладної, контролюючий орган зазначив: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: '40889089'. Можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів".

У період з 13.06.2017 по 15.06.2017 позивачем було неодноразово відправлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну №1 від 17.05.2017, однак за результатами обробки податкову накладну №1 від 17.05.2017 не було прийнято, у графі "виявлені помилки" квитанції, що надійшла за результатами обробки податкової накладної, контролюючий орган зазначив: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: '40889089'. Можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів". Вказане підтверджується копіями квитанцій №1 від 13.06.2017 (час отримання ДФС України 14:38); 14.06.2017 (час отримання ДФС України 14:37); 14.06.2017 (час отримання ДФС України 16:42); 15.06.2017 (час отримання ДФС України 11:43); 15.06.2017 (час отримання ДФС України 19:05); 15.06.2017 (час отримання ДФС України 22:12); 15.06.2017 (час отримання ДФС України 22:52); 15.06.2017 (час отримання ДФС України 23:05); 15.06.2017 (час отримання ДФС України 23:04); 15.06.2017 (час отримання ДФС України 23:10); 16.06.2017 (час отримання ДФС України 18:10).

У зв'язку з неприйняттям на реєстрацію податкової накладної №1 від 17.05.2017, позивачем, 15.06.2017, було направлено до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області лист (вих. №1), в якому товариство просило відновити дію договору про визнання електронних документів №140220171 та пояснити підставу припинення дії договору.

З пояснень позивача, зазначених у позовній заяві вбачається, що станом на день звернення до суду з даним позовом, жодної відповіді від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на вищезазначений лист не надходило. Водночас, 16.06.2017, після спливу граничного терміну реєстрації податкової накладної, позивачу відновили дію договору про визнання електронних документів №140220171.

16.06.2017 податкова накладна №1 від 17.05.2017 була зареєстрована в ЄРПН за №9115791330.

Судом досліджено договір про визнання електронних документів №140220171, копія якого наявна в матеріалах справи та встановлено, що пунктом 4 розділу 6 визначено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Разом з тим, судом встановлено та не заперечувалось відповідачем у відзиві на позов, що позивач мав дійсні сертифікати, відкритий ключ та не змінював місця реєстрації.

При цьому податковий орган у відзиві, не зміг пояснити дійсну причину не реєстрації вказаної податкової накладної. Це означає, що за наведених обставин вина позивача у не реєстрації податковим органом вказаної податкової накладної у термін визначений Податковим кодексом України відсутня.

Наведені обставини свідчать про те, що підставою для неприйняття податкової накладної позивача в електронному вигляді та відмови в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у термін визначений законодавством послугували причини, які не залежали від позивача, а позивач, у свою чергу, вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації вказаного документу в Реєстрі у термін до 15 днів.

Також, суд звертає увагу на те, що Верховним Судом у справах № 804/5153/17, № 815/2745/17 зроблений висновок, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійсненна з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом під час розгляду справи не було встановлено вини позивача в несвоєчасній реєстрації податкової накладної від 31.12.2017 №196.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення "Москаль проти Польщі").

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, висновок контролюючого органу про застосування штрафних санкцій у розмірі 158 958,33грн. є неправомірним, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 10.08.2018 №0085935001 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 158 958,33 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2384,37 грн. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 10 серпня 2018 року №0085935001.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗВІНКОВЕ" (код ЄДРПОУ 40889089) сплачений судовий збір у розмірі 2384 (дві тисячі триста вісімдесять чотири) грн. 37 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Василенко Г.Ю.