Рішення

від 28.03.2019 по справі 1340/5958/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1340/5958/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Мордовіна І.Ю.,

представника відповідача 2 Гавриляка Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Регно Дистриб'юшн до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Регно Дистриб'юшн (80103, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Івасюка, буд.2Б) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, пл.Львівська, 8), із вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.10.2018 року №962467/40280698;

-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю ЧІЗ-ВЕСТ укладений договір поставки №2206/1 від 22.06.2016 року. За результатами виконання умов договору, позивачем сформовано та подано до фіскального органу на реєстрацію в ЄРПН податкову накладу від 06.11.2017 року №1. Проте, фіскальним органом зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН з посиланням на відповідність ПН Критеріям оцінки ступеня ризиків та запропоновано надати пояснення й відповідні документи, необхідні для реєстрації ПН в ЄРПН. Позивач вказує, що загальне та формальне посилання фіскального органу в квитанції про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН на пункт 6 Критеріїв є порушенням норм законодавства, оскільки жодної конкретизації там не міститься. Позивачем надані відповідачу 1 усі необхідні пояснення та документи, обсяг яких був достатній для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Проте, такі документи не взяті контролюючим органом до уваги та прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Позивач зазначає, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.12.2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 21.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі.

18.01.2019 року представник відповідача 1 подав до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, що викладені у позовній заяві, просив суд позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача у відзиві наголосив, що оскаржуване рішення було прийнято комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів кладені з порушенням законодавства. Представник вважає, що податкова накладна №1 від 06.11.2017 року відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФ України від 13.06.2017 року №567.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.

22.06.2016 року між ТзОВ Регно Дистриб'юшн (постачальник) та ТзОВ ЧІЗ-ВЕСТ було укладено договір поставки №2206/1, згідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти товари, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість; постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті, що зазначені у специфікації (накладній), яка є невід'ємною частиною договору (п.2.1. договору).

На виконання умов договору поставки 04.11.2017 року покупцем - ТзОВ ЧІЗ-ВЕСТ було подано позивачу замовлення №ЗАК17-006030 на відпуск товару 19 найменувань (сир Беле де Холанд та Ландана різних видів) на загальну суму - 921793,25 грн.

У свою чергу, позивач 04.11.2017 року звернувся до ТзОВ Регно Італія УА з відповідним замовленням №17-0417 на суму 894117,14 грн.

Попередня оплата за товар здійснювалася згідно платіжних доручень: №616 від 24.10.2017 року на суму 200000,00 грн.; №480 від 06.11.2017 року на суму 300000,00 грн.; №488 від 07.11.2017 року на суму 200000,00 грн.; №489 від 09.11.2017 року на суму 194350,00 грн.; №496 від 20.11.2017 року на суму 150000,00 грн.; №8 від 20.11.2017 року на суму 145026,47 грн.; №11 від 24.11.2017 року на суму 332149,51 грн.

Перевезення товару здійснювалось ТзОВ Е Ван Вайк і МОЯ Логістик , відповідно до умов:

-замовлення №1205 (до договору №859) на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 06.11.2017 року;

-договору про надання транспортних послуг автомобільного перевезення №870 від 16.02.2017 року, за яким ТзОВ Е Ван Вайк і МОЯ Логістик (експедитор), який діє за дорученням замовника - ТзОВ Регно Дистриб'юшн бере на себе зобов'язання виконати і організувати виконання послуг по доставці вантажу, а замовник - прийняти і оплатити виконані перевізником послуги.

Факт виконання вказаного договору засвідчено сторонами, шляхом підписання акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2757 від 08.11.2017 року (транспортні послуги). При цьому, перевезення товару/вантажу підтверджується товарно-транспортною накладною №Н71104р0055 від 06.11.2017 року.

Окрім того, судом з'ясовано, що позивачу на праві оренди, з метою зберігання товару, за договором оренди нерухомого майна №1602/1 від 16.02.2016 року, укладеним між гр. ОСОБА_4 та позивачем, належить частина нежитлового приміщення першого поверху площею 25,00 кв.м., що знаходиться у будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Між позивачем та контрагентами за періоди жовтень 2017 року, з 01.11.2017 року по 02.11.2017 року було проведено звірку по взаємних розрахунках, про що свідчать акти звіряння.

У зв'язку із виконанням договору поставки від 04.11.2017 року №2206/1, позивачем, відповідно до діючого законодавства, була складена та направлена для реєстрації податкова накладна від 06.11.2017 року №1.

Як вбачається зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2017 року, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:0406. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до пп. в п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України.

З огляду на це, позивач 11.10.2018 року надав пояснення та всі первинні документи здійсненої господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №1 від 06.11.2017 року.

Дані документи були долучені в ході судового розгляду до матеріалів справи. Повідомлення щодо подачі цих документів відповідачу зареєстровані в автоматизованій системі, що також не заперечується і представником відповідача.

22.10.2018 року за результатами розгляду отриманих від позивача пояснень та документів контролюючим органом прийнято рішення №962467/40280698 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зі змісту цього рішення слідує, що підставою для його прийняття є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме надання платником документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Не погодившись з вказаним рішенням контролюючого органу та результатами адміністративного оскарження цього рішення, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складення податкової накладної) встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відповідно до п.12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі за текстом Порядок №117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 14 Порядку №117, визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п.15-16 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.18 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 22 Порядку №117, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п.23 Порядку №117, комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно з п.27 Порядку №117, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно з п.21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Судом встановлено, що позивачем надано контролюючому органу повідомлення щодо подачі документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, у тому числі факт надання послуг з поставки товару та копії таких документів: повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних; пояснення господарської діяльності ТзОВ Регно Дистриб'юшн ; договору оренди нерухомого майна №1602/1 від 16.02.2016 року; акта приймання-передачі об'єкта оренди від 16.02.2017 року; договору поставки №0507/1 від 05.07.2017 року, що укладений між ТзОВ Регно Італія УА та ТзОВ Регно Дистриб'юшн ; договору поставки №2206/1 від 22.06.2016 року, що укладений між ТзОВ Регно Дистриб'юшн та ТзОВ ЧІЗ-ВЕСТ ; договору про надання транспортних послуг автомобільного перевезення №870 від 16.02.2017 року, укладеного між ТзОВ Е Ван Вайк і МОЯ Логістик та ТзОВ Регно Дистриб'юшн ; акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2757 від 08.11.2017 року; замовлення на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 06.11.2017 року №1205 до договору №859; актів звіряння; оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 за 06.11.2017 року та рахунках позивача і контрагентів 361 за жовтень-листопад 2017 року; штатного розпису на 2017 року ТзОВ Регно Дистриб'юшн про наявність на підприємстві однієї посади - директора із фондом заробітної плати 5300, грн.. на місяць; видаткових накладних №123 від 06.11.2017 року, №Н1104р0055 від 06.11.2017 року; товарно-транспортної накладної №Н71104р0055 від 06.11.2017 року; замовлення покупця №ЗАК17-006030 від 04.11.2017 року ТзОВ ЧІЗ-ВЕСТ у ТзОВ Регно Дистриб'юшн товару; замовлення покупця №17-0417 від 04.11.2017 року ТзОВ Регно Дистриб'юшн у ТзОВ Регно Італія УА товару; платіжних доручень №616 від 24.10.2017 року на суму 200000,00 грн.; №480 від 06.11.2017 року на суму 300000,00 грн.; №488 від 07.11.2017 року на суму 200000,00 грн.; №489 від 09.11.2017 року на суму 194350,00 грн.; №496 від 20.11.2017 року на суму 150000,00 грн.; №8 від 20.11.2017 року на суму 145026,47 грн.; №11 від 24.11.2017 року на суму 332149,51 грн.

Однак, як вже було зазначено судом, фіскальний орган не визначив певний перелік документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття комісією ГУ ДФС у Львівській області рішення про реєстрацію ПН №1.

Крім того, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення комісії ГУ ДФС у Львівській області містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, і підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

При цьому, фіскальний орган у спірному рішенні від 22.10.2018 року зазначив про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства , як підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

Така неоднозначність підстави зупинення реєстрації податкової накладної суперечить принципу визначеності, який повинен бути характерним для рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

У цьому контексті суд зазначає, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу 1 первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу Електронний кабінет платника були надіслані позивачем фіскальній службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

При цьому, представник відповідачів в оскаржуваному рішенні, а також і під час розгляду справи не навів доводи щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Суд вважає, що рішення відповідача 1 про відмову у реєстрації ПН №1 від 06.11.2017 року в ЄРПН, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті такого рішення фіскальним органом не дотримано критеріїв, встановлених статтею 2 КАС України.

Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.07.2015 року (справа №К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 року (справа №К/800/63884/14).

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 06.11.2017 року суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Як встановлено судом, стверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем, наданими позивачем копіями документів належним чином підтверджено реальність спірної господарської операції та обґрунтованість складення податкової накладної №1 від 06.11.2017 року, а відтак, були достатніми підстави для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Обставин, які б перешкоджали реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року у справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom, пп.2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II) .

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача 2 зареєструвати означену податкову накладну.

Згідно зі ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не надано суду належних і достатніх доказів, які спростовували би твердження позивача, не наведено мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Регно Дистриб'юшн до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.10.2018 року №962467/40280698.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700; 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регно Дистриб'юшн (код ЄДРПОУ 40280698; 80103, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Івасюка, буд.2Б) судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197; 04655, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Регно Дистриб'юшн (код ЄДРПОУ 40280698; 80103, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Івасюка, буд.2Б) судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08 квітня 2019 року.