Рішення

від 08.04.2019 по справі 360/245/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/245/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути з Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1, недонараховану та недосплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період часу з 06.09.2014 по 31.12.2014 у сумі 10373,00 гривень; в період часу з 01.01.2015 по 31.03.2015 у сумі 425,33 гривень; з 01.04.2015 по 31.08.2015 у сумі 245,76 гривень; за період з 01.10.2015 по 31.10.2015 у сумі 11,23 гривень та за період часу з 01.11.2015 по 06.11.2015 у сумі 2643,96 гривень, в загальному розмірі 13699,26 гривень.

В обґрунтування якого позивач послався на те, що під час проходження служби в ОВС у спірний період він брав безпосередню участь в антитерористичній операції. Згідно довідки № 179 від 11.12.2018 в період часу з 06.09.2014 по 31.12.2014 позивачу не була сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО, а також в період часу з 01.01.2015 по 31.03.2015 ОСОБА_1 нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО у сумі 8570,00 грн, в період часу з 01.04.2015 по 31.08.2015 нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 15710,00 грн, в період часу з 01.09.2015 по 30.09.2015 нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 3000,00 грн, в період часу з 01.10.2015 по 31.10.2015 нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 3703,00 грн, в період часу з 01.11.2015 по 06.11.2015 нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 741,00 грн. Позивач вважає, що даний розрахунок є не правильним, винагорода за безпосередню участь в АТО йому виплачена не в повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 позовну заяву залишено без руху (арк.спр. 17).

Ухвалою суду від 11.02.2019 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр. 1).

18.03.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 42-52), в обґрунтування якого останній послався на таке. Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 06.09.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015. Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки підставою для її виплати, згідно п. 1 наказу МВС № 719 від 23.07.2017, є наказ начальника відповідного органу внутрішніх справ, який відносно ОСОБА_1 не видавався. Наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 про включення позивача до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, сам по собі не свідчить про виконання позивачем завдань, передбачених п. 2 постанови КМУ № 158 від 04.06.2014, за виконання яких і нараховується винагорода за участь в АТО. Також відповідач вважає, що матеріали справи свідчать лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції на території Луганської області у спірний період, а докази того, що позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції в спірний період, в матеріалах справи відсутні. Вказаний період часу є загальним періодом, що визначає лише можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції. Безпосередня участь позивача у проведення антитерористичної операції здійснюється на підставі відповідних рапортів керівництва, за якими і проводиться нарахування та виплата винагороди за таку участь (на підставі відповідних наказів). Наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУМВСУ позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Також зазначив, що ч. 3 ст. 112 ЦК України визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Щодо недорахованої та недоплаченої винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за загальний період з 01 січня 2015 року по 06 листопада 2015 року, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 було нараховано та виплачено виплати за роботу у нічний час: у січні 2015 року - 97,85 грн, у лютому 2015 року - 12,88 грн, у березні 2015 року - 8,53 грн, у квітні 2015 року - 65,18 грн, у травні 2015 року - 169,68 грн, у червні 2015 року - 329,76 грн, у липні 2015 року - 39,72 грн, у серпні 2015 року - 81,33 грн, у вересні 2015 року - 89,27 грн, у жовтні 2015 року - 11,63 грн, у листопаді 2015 року - 63,82 грн. Також відповідач посилався на те, що виплати за роботу у нічний час не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, не мають постійного характеру, їх розмір не є фіксованим, мають компенсаційний характер, розраховуються відповідно до графіку залучення особового складу до несення служби у нічний час, який змінюється помісячно. Щодо розрахунку винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за листопад 2015 року, відповідач зазначив, що у листопаді 2015 року ОСОБА_1 сплачено премію за жовтень 2015 року у розмірі 2580,60 грн та за листопад 2015 року у розмірі 516,12 грн, а всього у розмірі 3096,72 грн. Для розрахунку винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за листопад 2015 року для розрахунку повинна братися премія у розмірі 516,12 грн, а не у загальному розмірі 3096,72 грн. Отже, заборгованість щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 01.01.2015 по 06.11.2015 у Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області відсутня. Позивач звільнений з ОВС 06.11.2015, остаточний розрахунок проведений у квітні 2016 року, до суду звернувся 16.01.2019, тобто з пропуском місячного строку. Крім цього, вважає, що винагорода за безпосередню участь в АТО не є складовою заробітної плати. На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві серед іншого просив розглянути без його участі (арк.спр. 5).

Представник відповідача до суду не прибув, у відзиві на позов просив розглядати справу без його участі (арк.спр. 51).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

У довідці Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 08.07.2015 № ВДЗ/7103/А зазначено, що ОСОБА_1 з 06.09.2014 по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 14).

Також, у витягу з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158 зазначено таким, що перебуває у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганських областей, забезпечені її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань - рядовий міліції ОСОБА_1 в період з 06.09.2014 (арк. спр.64-66).

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015. (арк.спр. 61-63).

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області від 05.03.2019 № 36 ОСОБА_1 у період 06.09.2014 по 06.11.2015 перебував у відпустці з 08.10.2014 по 17.10.2014 та з 15.12.2014 по 12.01.2015, а також перебував на лікарняному з 23.02.2015 по 02.03.2015 ( арк.спр. 56).

Згідно довідки ліквідаційної комісії Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області від 05.03.2019 № 38 винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за 2014 рік ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась (арк.спр. 58).

Відповідно до довідки від 05.03.2019 № 34, виданою ліквідаційною комісією Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганський області, у липні 2015 року ОСОБА_1 виплачена винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у сумі 8570,00 грн за період з 01.01.2015 по 31.03.2015, у вересні 2015 року виплачено винагороду у сумі 15710,00 грн за період з 01.04.2015 по 31.08.2015, у жовтні 2015 року виплачено винагороду у сумі 3000,00 грн за період з 01.09.2015 по 30.09.2015, у листопаді 2015 року виплачено винагороду у сумі 3703,00 грн за період з 01.10.2015 по 31.10.2015, у грудні 2015 року виплачено винагороду у сумі 741,00 грн за період з 01.11.2015 по 06.11.2015. (арк.спр. 55).

Згідно довідки ліквідаційної комісії Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області від 05.03.2019 № 32 у вересні 2014 року ОСОБА_1 було нараховано 3650,34 грн., з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 2075,70 грн, індексація 135,20 грн, нічні 317,44 грн, у жовтні 2014 року нараховано 3591,86 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 2075,70 грн, індексація 135,20 грн, нічні 258,96 грн, у листопаді 2014 року нараховано 3547,98 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за званням 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 2075,70 грн, індексація 185,14 грн, нічні 165,14 грн, у грудні 2014 року нараховано 9929,26 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 2580,60 грн, індексація 219,24 грн, матеріальна допомога на оздоровлення 2600,00 грн, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань 3197,70 грн, нічні 209,72 грн, у січні 2015 року нараховано 4087,32 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за званням 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 3085,50 грн, індексація 218,03 грн., нічні 97,85 грн, у лютому 2015 року нараховано 4015,95 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 2670,36 грн, індексація 210,71 грн, нічні 12,88 грн, у березні 2015 року нараховано 3853,49 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 2468,40 грн, індексація 254,56 грн, нічні 8,53 грн, у квітні 2015 року було нараховано 3955,65 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 2434,74 грн, індексація 333,73 грн, нічні 65,18 грн, у травні 2015 року нараховано 3823,10 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 2030,82 грн., індексація 500,60 грн., нічні 169,68 грн, у червні 2015 року нараховано 3753,10 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 1559,58 грн, індексація 741,76 грн, нічні 329,76 грн, у липні 2015 року нараховано 3662,77 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 1716,66 грн, індексація 784,39 грн., нічні 39,72 грн, у серпні 2015 року нараховано 3760,48 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за званням 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 1772,76 грн, індексація 784,39 грн, нічні 81,33 грн., у вересні 2015 року нараховано 3725,60 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн, оклад за звання 30,00 грн, за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 1626,90 грн, індексація 887,43 грн, нічні 89,27 грн, у жовтні 2015 року нараховано 3714,23 грн, з яких посадовий оклад 650,00 грн., оклад за звання 30,00 грн., за вислугу років 68,00 грн, за виконання особливо важливих завдань 374,00 грн, премія 2580,60 грн., індексація 0 грн, нічні 11,63 грн, у листопаді 2015 року нараховано 3384,94 грн, з яких посадовий оклад 130,00 грн, оклад за звання 6,00 грн., за вислугу років 13,60 грн, за виконання особливо важливих завдань 74,80 грн, премія 3096,72 грн, індексація 0 грн., нічні 63,82 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Статтею 13 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.

За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

У спірний період (вересень-грудень 2014 року) питання виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції було врегульовано пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", відповідно до якого за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць, а також виданим на виконання цієї постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України № 719 від 23 липня 2014 року.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23.07.2014, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 01 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Пунктом 2 наказу № 719 від 23.07.2014 встановлено: "Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ".

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах.

При цьому безпосередня участь в АТО на території Донецької та Луганської областей має бути обов'язково підтверджена наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) та довідкою, виданою безпосередньо органом, в якому особа проходила службу.

Отже, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який свідчить про залучення особи до виконання заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою тощо та, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

Як встановлено судом, безпосередня участь позивача з 06.09.2014 в проведенні антитерористичної операції території Луганської області підтверджена наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158 та довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 08.07.2015 № ВДЗ/7103/А.

Однак, суд приймає до уваги те, що відповідачем у відзиві зазначено, що у 2014 році керівництвом ГУМВС України в Луганській області та начальником Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області не видавались накази про залучення ОСОБА_1 до виконання заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою тощо.

Відсутність відповідних наказів про залучення позивача до безпосередньої участі у виконанні заходів АТО у період з 06 вересня 2014 року унеможливлює вирішення питання про нарахування позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за визначений період.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження доводів позивача щодо виконання ним завдань, пов'язаних з участю в АТО, за період з 06.09.2014 по 31.12.2014 рік, а також беручи до уваги те, що виконання службових обов'язків в містах, які відносяться до зони проведення АТО, в даному випадку у м. Рубіжному Луганської області, де позивач проходив службу, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю в проведенні АТО, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 № 805/4523/16-а, провадження №№ К/9901/20506/18, К/9901/20508/18.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період часу з 06.09.2014 по 31.12.2014 у сумі 10373,00 гривень.

Щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період часу з 01.01.2015 по 31.03.2015 у сумі 425,33 грн; з 01.04.2015 по 31.08.2015 у сумі 245,76 грн; за період з 01.10.2015 по 31.10.2015 у сумі 11,23 грн та за період часу з 01.11.2015 по 06.11.2015 у сумі 2643,96 грн, в загальному розмірі 13699,26 грн.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Таку ж саму норму щодо виплати винагороди військовим службовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичного операції встановлено постановою КМУ від 31.01.2015 № 24 "Про особливості виплати винагороди військовим службовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичного операції".

З аналізу наведених вище нормативних актів, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Рубіжанського МВ ГУМВС України у Луганській області від 05.03.2019 № 36 ОСОБА_1 у період 06.09.2014 по 06.11.2015 перебував у відпустці з 08.10.2014 по 17.10.2014 та з 15.12.2014 по 12.01.2015, а також перебував на лікарняному з 23.02.2015 по 02.03.2015 ( арк.спр. 56).

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.05.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 06.09.2014 та наказом АТЦ при СБУ від 29.10.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Луганської області з 07.11.2015, винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна становити за період з січня по листопад 2015 року включно:

у січні 2015 року - 4305,35 грн/31 (кількість днів у місяці) х 19 днів (безпосередньої участі в АТО) = 2638,72 грн;

у лютому 2015 року - 3805,24 грн/28 (кількість днів у місяці) х 22 днів (безпосередньої участі в АТО) = 2989,83 грн;

у березні 2015 року - 3598,93 грн/31 (кількість днів у місяці) х 29 днів (безпосередньої участі в АТО) = 3366,61 грн;

у квітні 2015 року - 3621,92 грн. за 30 днів безпосередньої участі в АТО;

у травні 2015 року - 3322,50 грн.30 днів безпосередньої участі в АТО;

у червні 2015 року - 3011,34 грн. за 30 днів безпосередньої участі в АТО;

у липні 2015 року - 3000 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО;

у серпні 2015 року - 3000 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО;

у вересні 2015 року - 3000 грн. за 30 днів безпосередньої участі в АТО;

у жовтні 2015 року - 3714,23 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО;

у листопаді 2015 року - 3384,94 грн за 6 днів безпосередньої участі в АТО.

Суд зазначає, що згідно наданої довідки від 05.03.2019 вих.№ 34 позивачу виплачено винагороду за участь в Антитерористичної операції, зокрема, у липні 2015 року за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 в сумі 8570,00 грн, у вересні 2015 року за період з 01.04.2015 по 31.08.2015 в сумі 15710,00 грн, у жовтні 2015 року за період з 01.09.2015 по 30.09.2015 в сумі 3000,00 грн, у листопаді 2015 року за період з 01.10.2015 по 31.09.2015 в сумі 3703,00 грн у грудні 2015 року за період з 01.11.2015 по 06.11.2015 в сумі 741,00 грн, що не заперечується позивачем (арк.спр. 55).

Тобто, за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 відповідач не доплатив позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО у розмірі 425,16 грн; за період з 01.04.2015 по 31.08.2015 у розмірі 245,76 грн, за період з 01.10.2015 по 31.10.2015 у розмірі 11,23 грн, за період з 01.11.2015 по 06.11.2015 недоплачено 2643,94 грн (3384,94 грн - 741,00 грн)

Загальний розмір недоплаченої суми винагороди за період з 01.01.2015 по 07.11.2015 складає 3326,09 грн.

Доводи відповідача про те, що виплати за роботу у нічний час не повинні входити до загальної суми при розрахунку винагороди за безпосередню участі в АТО є безпідставними по вище викладеним мотивам, а саме у зв'язку з тим, зазначена доплата віднесена до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно частини 1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Правові позиції Конституційного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих у справах щодо офіційного тлумачення статті 233 КЗпП України від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - Рішення від 15.10.2013 № 9-рп/2013) та від 15.10.2013 № 8-рп/2013.

Згідно п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.10.2013 № за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1,12 Закону України "Про оплату праці" (далі - Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013).

Відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013, під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Згідно вищезазначеного Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у публічних спорах про стягнення заробітної плати (суддівської винагороди, грошового забезпечення тощо) у разі порушення законодавства про оплату праці і, відповідно, обмеження права на звернення до суду місячним строком призведе до дискримінації державних службовців за ознакою місця роботи, оскільки працівники інших установ та організацій, на яких не поширюється частина п'ята статті 122 КАС України, можуть застосувати своє право безстроково.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне застосувати частину другу статті 233 КЗпП України по даній справі, тобто позивач не обмежений строком зверненням з даним адміністративним позовом. Таким чином, суд не враховує посилання відповідача стосовно пропущеного позивачем строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму заробітку, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення недоплаченої винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 06.09.2014 по 06.11.2015 підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача недоплаченої суми винагороди за період з 12.01.2015 по 06.11.2015, оскільки відповідач за вказаний період здійснював виплату позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО, але розрахував її розмір з порушенням вимог постанови КМУ від 31.01.2015 № 24, а саме не врахував всі види грошового забезпечення позивача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського міського відділу Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити частково.

Стягнути з Рубіжанського міського відділу Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670705, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Смирнова, буд.1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) недонараховану та недосплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 01.01.2015 по 07.11.2015 у загальному розмірі 3326,09 (три тисячі триста двадцять шість грн 09 коп) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Смішлива