Постанова

від 02.04.2019 по справі 816/1859/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 р.Справа № 816/1859/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представник позивача Балабанова Г.Л.

представника відповідача Бурби К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.10.18 року по справі № 816/1859/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якій просило суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2018 №№ 0001601407, 0001611407, 0001621407.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вважає спірні рішення неправомірними, прийнятими з порушенням чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Зазначив, що під час перевірки представнику контролюючого органу надано необхідні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту за спірні періоди.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у відповідності із приписами пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, а також на підставі плану-графіка перевірок на грудень 2017 року та направлень від 07.12.2017 №№ 3766, 3768, 3769, 3770, виданих ГУ ДФС у Полтавській області, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Полтава-Сад (код 31034773) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, валютного за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.07.2014 по 31.12.2016, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ Полтава Сад відповідачем складено акт від 06.02.2018 № 172/16-31-14-07-08/31034773 /том 1 а.с. 53-120/, на підставі даних висновків якого ГУ ДФС Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001601407 від 19.02.2018, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 411182,00 грн. /том 1 а.с. 15/;

- №0001611407 від 19.02.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 990800,00 грн., в т.ч. основного платежу в розмірі 792 640,00 грн., штрафної санкції в розмірі 198160,00 грн. /том 1 а.с. 17/;

- №0001621407 від 19.02.2018, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 62 926,41 грн. /том 1 а.с. 19/.

ТОВ Полтава Сад подано скаргу до ДФС України, за результатами розгляду якої рішенням від 24.04.2018 № 14256/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення №№ 0001601407, 0001611407 від 19.02.2018 в частині завищення податкового кредиту декларації спеціального режиму оподаткування за жовтень 2015 року за рахунок включення сум ПДВ від вартості майна, отриманого за договорами фінансового лізингу та штрафна санкції у від повідній частині, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення № 0001621407 від 19.02.2018 залишено без змін, а скаргу частково задоволено /том 1 а.с. 144-153/.

Відмовляючи в задволенні позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення прийняті відповідачем правомірно, відповідно до функцій, передбачених ПК України, в межах наданих чинним законодавством повноважень.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з вимогами визначеними п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Посадовими особами контролюючого органу встановлено той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю Полтава-Сад зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування.

Пунктом 209.2 статті 209 кодексу передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України наведено поняття виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит. Зокрема, у відповідності до абз. а п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що до виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, віднесено товари/послуги. які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Таким чином, при визначенні напрямку декларування сум податку на додану вартість визначальним є безпосереднє використання придбаних товарів/послуг у виробництві сільськогосподарської продукції.

На законодавчому рівні визначено види діяльності у сфері сільського господарства, до яких згідно абз. а п.п. 209.15.2 п. 209.15. ст. 209 Податкового кодексу України зокрема відноситься: виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів. квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих грунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Тому, п. 5 Розділу І Загальні положення Наказу Міністерства Фінансів України № 966 від 23.09.2014 (із змінами та доповненнями) "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", згідно якого: Платники податку, які згідно зі статтею 209 Розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім Декларації 0110 "Загальна", подають податкову Декларацію з позначкою "121"/''122"/"123", яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період". До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею .

Зміст поняття діяльність у сфері сільського господарства викладено у п.п. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, абзацом в , де зазначено про можливість надання послуг 3 використанням лише сільськогосподарської техніки.

Придбаний позивачем автомобіль використовується у господарській діяльності підприємства, однак таке використання автомобіля ніяким чином не свідчить про безпосередній зв'язок із сільськогосподарським виробництвом, про що зокрема свідчить предмет договору від 01.07.2016 (автомобіль легковий). Відтак сума ПДВ з вартості придбання такого автомобіля має бути включена до загальної, а не скороченої, декларації з ПДВ .

Отже, придбані ТОВ Полтава-Сад легкові автомобілі, запасні частини до них та ПММ не призначені для їх безпосереднього використання у виготовленні сільськогосподарської продукції, а тому суми ПДВ від вартості таких придбань не підлягають включенню до Декларації спеціального режиму оподаткування за відповідні звітні періоди та порушують вимоги п.п. 209.15.1. п. 209.15. ст. 209 Податкового кодексу України.

На підставі вищенаведеного встановлено, що позивачем завищено суму дозволеного податкового кредиту за 2016 рік Декларації спеціального режиму оподаткування на суму 161115,41 грн., в т.ч. по періодах: червень 2016р. - 11440,10 грн., липень 2016р. - 78 632,27 грн., серпень 2016р. - 71 043,04 грн. :за рахунок включення ПДВ від вартості придбаних легкових автомобілів марки: ТОYОТА Land Cruiser, LEXUS LX 470, Ssang Yong ACTYON SPORTS А200XDISTD-1 МТ, ПММ та автозапчастин до них.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Полтава-Сад за червень -серпень 2016 року здійснило оприбуткування легкових транспортних засобів на Баланс підприємства (в бухгалтерському обліку у період за червень, липень, серпень 2016 року зроблено відповідні проведення: Д-Т 105 "Транспортні засоби" К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками": 355 215,21 грн. - за серпень 2016 року; 393 161,36 грн. - за липень 2016 року; 57 200.50грн. - за червень 2016 року.) на підставі укладених договорів купівлі-продажу транспортних засобів:

- № 5341/2016/112551 від 10.06.2016, укладений між СП "Полтавська газонафтова компанія" код 20041662 - "Продавець" та ТОВ "Полтава-Сад" - "Покупець". За умовами договору Продавець зобов'язаний передати у власність Покупцеві транспортний засіб марки LEXUS LX 470, 2005 року випуску, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2. За домовленістю сторін вартість транспортного засобу складає 331504,94 грн. без ПДВ;

- № 5341/2016/000245 від 26.07.2016, укладений між СП "Полтавська газонафтова компанія" код 20041662 - "Продавець" та ТОВ "Полтава-Сад" - "Покупець". За умовами договору Продавець зобов'язаний передати у власність Покупцеві транспортний засіб марки ТОYОТА Land Cruiser 4.2, 2006 року випуску, колір сірий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_3. За домовленістю сторін вартість транспортного засобу складає 393161,36 грн без ПДВ. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання;

- № Б/Н від 17.06.2016р., укладений між ТОВ "Агрофірма "Яковлівська" код 31148788 - "Продавець" та ТОВ "Полтава-Сад" - "Покупець". За умовами договору Продавець зобов'язаний передати у власність Покупцеві транспортний засіб марки Ssang Yong ACTYON SPORTS А200XDISTD-1 МТ, 2011 року випуску, колір чорний, номерний знак НОМЕР_5. За домовленістю сторін вартість транспортного засобу складає 57200,50 грн. без ПДВ. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Також на підставі видаткових накладних: № 7 від 22.08.2016 на суму 426258,24 грн в т.ч. ПДВ - 71 043,04 грн придбано автомобіль LEXUS LX 470, бензин А-95 в кількості 58 л, автошини 275х60х18 в кількості 8 шт.; № 9 від 18.07.2016 на суму 471 793,63 грн в т.ч. ПДВ - 78632,27 грн придбано автомобіль ТОYОТА Land Cruiser, дизельне пальне в кількості 96л. автошини 275/70 R-l6 в кількості 8шт.; № РН-0000007 від 17.06.2016 на суму 686 640,60 грн в т.ч. ПДВ - 11440,10 грн придбано автомобіль Ssang Yong ACTYON SPORTS A200XDISTD-1 5МТ всі придбані автотранспортні засоби оприбутковані на баланс ТОВ "Полтава-Сад".

Позивачем на підставі податкових накладних ПДВ від вартості легкових автотранспортних засобів включено до Декларації спеціального режиму оподаткування за червень, липень, серпень 2016 року, а саме:

- № 1 від 17.06.2016 ТОВ "Агрофірма "Яковлівська" на суму 68640,60 грн. в т.ч. ПДВ 11440,10 грн включено до Декларації спеціального режиму оподаткування за червень 2016 рок) (порядковий номер запису в Додатку 5 №138);

- № 94 від 18.07.2016 СП "Полтавська газонафтова компанія" код 20041662 на суму 471793,63 грн. в т.ч. ПДВ - 78632,27 грн. включено до Декларації спеціального режиму - оподаткування за липень 2016 року (порядковий номер запису в Додатку 5 № 14);

- № 110 від 22.08.2016 СП "Полтавська газонафтова компанія" код 20041662 на суму 426258,24 грн. в т.ч. ПДВ - 71 043,41 грн. включено до Декларації спеціального режиму оподаткування за серпень 2016 року ( порядковий номер запису в Додатку 5 № 15 ).

Оплата за отримані автотранспортні засоби здійснена з розрахункового рахунку (не спеціальний рахунок).

Надані позивачем документи не підтверджують факт використання легкових автомобілів безпосередньо у виробництві сільгосппродукції, як того вимагає визначення виробничих факторів , викладених у п. 209.15.1 п. 209.15. ст. 209 Податкового Кодексу України.

Тому включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ спеціального режиму оподаткування суми ПДВ від вартості придбаних легкових автомобілів суперечить умовам визначеним п.п. 209.15.1. п. 209.15 ст. 209 ПК України, за змістом яких виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит, це товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, враховуючи вищевикладене, на порушення вимог ст.198 Податкового кодексу України за рахунок не включення ПДВ від вартості придбаних легкових автомобілів, що оприбутковані на баланс ТОВ Полтава-Сад до податкового кредиту загальної декларації за відповідні звітні періоди, підприємством тим самим занижено загальну суму податкового кредиту загальної Декларації за 2016 рік, всього на суму 161 115,41 грн., в т.ч. по періодах: червень 2016р - 11 440,10 грн, липень 2016 р - 78 632,27 грн, серпень 2016р - 71 043,04 грн.

Згідно із абз. г п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до, та скласти не пізніше останнього дня звітного податкового періоду зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаних або виготовлених до 01.07.2015, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що господарською діяльністю платника податків.

Вказана позиція узгоджується із правовими висновками, викладеними в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 у справі № К/800/53724/14 де зазначено, що при списанні товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих), які вже не можуть бути використані в межах його господарської діяльності, платник податків повинен був у періоді, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою та відобразити таку операцію у податковій звітності.

Також, позивачем занижено податкові зобов'язання у Декларації спеціального режиму оподаткування за березень 2016 року на суму ПДВ від вартості сільгосппродукції, яка списана з балансу, але не включена до загальних обсягів реалізованої сільськогосподарської продукції власного виробництва, що є базою для нарахування податкових зобов'язань за відповідний звітний період, всього на 211783,28 грн.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що згідно даних звіту про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2016 рік (Форма 50-СГ), ТОВ Полтава-Сад у розділі 4 Звіту "Баланс продукції сільського господарства" відображено списання (гр. 10 "Інші витрати"): соняшнику - 654ц, що дорівнює - 65,4тн. = 65400 кг; сої - 562ц., що дорівнює - 56,2тн. = 56200кг; овочів - 270ц" що дорівнює - 27,0 тн. - 27000кг.

Документів, що засвідчують причини, правомірність та підстави проведеного списання перевірці не надано.

Згідно даних Декларації спеціального режиму оподаткування (№ 9060616651 від 20.04.2016 за березень 2016 року та даних Додатку №5 до неї), сума ПДВ від вартості списаної сільськогосподарської продукції в розмірі 211783,28 грн., включена до загальної суми податкового зобов'язання на підставі виписаних податкових накладних, в яких номенклатура списаної сільськогосподарської продукції частково не відповідає даним Звіту про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2016 рік (Форма 50-СГ).

Уточненим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок (№9068188058 від 29.04.2016), ТОВ "Полтава Сад" здійснено коригування структури податкового зобов'язання за березень 2016 року, шляхом перенесення суми ПДВ від вартості списаної сільськогосподарської продукції в розмірі 21178 3грн із графи 4.1. "Нараховано податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ПК до графи 1.1 "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою". Податкові накладні на проведене коригування виписані: № 46/2 від 31.03.2016, № 47/2 від 31.03.2016.

Таким чином, загальна сума податкового зобов'язання за березень 2016 року залишилась не змінною.

Відповідно даних наступного Уточнюючого розрахунку: № 48 (№ 9165981507 від 13.09.2016) до податкової накладної № 46/2 від 31.03.2016 сума податкового зобов'язання, що нараховано на вартість списаної (реалізованої) сільськогосподарської продукції відсторнована (знята).

Відповідно даних наступного Уточнюючого розрахунку: № 49 № 9166005292 від 13.09.2016 до податкової накладної № 47/2 від 31.03.2016 сума податкового зобов'язання, що нараховано на вартість списаної (реалізованої) сільськогосподарської продукції відсторнована (знята).

При цьому, ч.1 ст.10 Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні покладено обов'язок на підприємства проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Згідно приписів п.1 розділу І Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 (далі Положення №879), визначено порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів.

Так, пунктом 7 Положення №879 визначено, що проведення інвентаризації є обов'язковим перед складанням річної фінансової звітності у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (в день встановлення таких фактів).

Крім того, розділ ІІ Положення №879 затверджує порядок організації та основні правила проведення інвентаризації, зокрема:

п. 1 - для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника створюється інвентаризаційна комісія;

п. 5 - до початку перевірки фактичної наявності активів визначаються залишки на дату інвентаризації;

п. 7 - наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру;

п. 14 - інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених Наказом Міністерства фінансів У країни від 05.06.1995 № 168/704 (із змінами);

п. 15 - інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності стану та оцінки активів підприємства;

п. 19 - після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення та відображення в обліку результатів інвентаризації.

Підпунктом 4.4. п. 4 Розділу ІІІ Положення №879 затверджено порядок інвентаризації запасів, у відповідності до вимог якого: "Виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси вносяться до окремого інвентаризаційного опису, в якому вказується найменування відповідних запасів, їх кількість. причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання цих предметів у господарській діяльності підприємства".

Також варто зазначити, що окрім наявних Розрахунків коригування кількісних і вартісних показників (Додаток 2 до податкової накладної), інших документів, які б підтверджували правомірність проведених у сторону зменшення коригувань податкового зобов'язання за березень 2016 року, перевірці не надано.

В бухгалтерському обліку підприємства, відповідних записів (бухгалтерських проведень), що розкривають суть, підстави та підтверджують правомірність списання сільгосппродукції (по даних форми 50-СГ) проведеного підприємством та на підставі цього зменшення обсягів реалізованої (списаної) сільськогосподарської продукції, що є базою оподаткування, визначеною відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України. перевірці не надано.

Зазначені в акті перевірки документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума ПДВ в розмірі 211 783,28 грн. від вартості списаної (реалізованої) продукції власного виробництва підлягала включенню до загальної суми податкових зобов'язань Декларації спеціального режиму оподаткування за березень 2016 року.

Доводи апеляційної скарги з цих підстав висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо правомірного застосування штрафної санкції в сумі 62926, 41 коп. виходячи з наступного.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України сума ПДВ нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої сучи податку для інших виробничих цілей.

Відповідно до п.30.1 ст.30 ПКУ податкова пільга - передбачена податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п.30.2 цієї статті. Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету.

Згідно п. 123.2 ст.123 Податкового кодексу У країни використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування пільги.

Пунктом 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на дану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №11 від 12.01.2011 року встановлено, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, а починаючи з 01.01.2017 року перераховуються на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період, а саме: 2015-2016 рік ТОВ Полтава-Сад придбавало паливно-мастильні матеріали не тільки зі спеціального рахунку, а також з поточного рахунку і не тільки бензин підвищеної якості А-95 ЄВРО, а і дизельне пальне.

Так, ТОВ Полтава-Сад було придбано дизельне пальне, які позивач відніс до витрат передбачених п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Віднесення витрат за придбання дизельного пального до виробничих факторів було визнано відповідачем, як законні.

Позивачем було сплачено за ПММ в 2015 році 324 864,94 грн., в т.ч. за бензин підвищеної якості А-95 ЄВРО 20 391,13 грн. а в 2016 році 336 124,99 грн. в т.ч. за бензин підвищеної якості А-95 ЄВРО 29 950,00 грн.

В рішенні суду зазначено, що оплата за бензин підвищеної якості А-95 ЄВРО була здійснена зі спеціального рахунку №2604961971 відкритого в ПАТ Райффайзен Банк Аваль : П/д №916 від 30.04.2015 року на суму 40 000,00 грн.; П/д №1306 від 05.06.2015 року на суму 50 000,00 грн.; П/д №9885 від 30.01.2017 року на суму 79 980,00 грн.; Всього: 169 980,00 грн.

Проте, як зазначено відповідачем, що за 2015-2016 рік було сплачено за бензин підвищеної якості А-95 ЄВРО - 50 341,13 грн. (2015 рік - 20 391,13 грн.; 2016 рік-29 950,00 грн.)

Згідно зазначених платіжних доручень, в графі призначення платежу значиться: П/д №916 від 30.04.2015 року - оплата за ПММ згідно накладної №РН-310106 від 31.01.2015 року договір №ДГ-67- ПР від 14.01.2015 року; П/д №1306 від 05.06.2016 року призначення платежу оплата за ПММ згідно договору №ДГ-19-ПК від 01.01.2015 року; П/д №9885 від 30.01.2017 року призначення платежу оплата за дизпаливо та ПММ.

Отже, оплата по зазначеним платіжним дорученням проводилась за всі паливно-мастильні матеріали, а не тільки за бензин підвищеної якості А-95 ЄВРО.

Таким чином відповідачем не доведено, що кошти за придбання бензину підвищеної якості А-95 ЄВРО списувались саме зі спеціального рахунку, а не з іншого рахунку ТОВ Полтава-Сад , адже сума перерахованих коштів зі спеціального рахунку дорівнює 169 980,00 грн., а за бензин підвищеної якості А-95 ЄВРО в 2015-2016 роках було сплачено 50 341,13 грн.

Щодо порушення вимог пп. і п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а також приписів, викладених в Наказі Міністерства фінансів України Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової декларації №957 від 22.09.2014 року в результаті чого ТOB Полтава-Сад завищено суму податкового кредиту в 2015 році на 47 508,15 грн., внаслідок відсутності обов'язкового для заповнення реквізиту - код УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.201.10 ст.200 Податкового кодексу України при здійсненні операцій і постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів послуг зобов'язаний в установлені ерміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та вдати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, відповідно до пп. і п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (станом на дату складання податкових накладних) для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Відповідно до п.215.1 ст.215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

В період з січня місяця 2015 по грудень 2015 року ТОВ Полтава-Сад було придбано: мастило; моторне мастило; олива трансмісійна, акумулятори, шини, профіль сталевий, планка коника.

Жодний із перелічених товарів не належить до підакцизних в розумінні п.215.1 ст.215 Податкового кодексу України.

В той же час

, відповідачем в ході розгляду справи не доведено, що придбані ТОВ Полтава-Сад товарно-матеріальні цінності в січні - грудні 2015 року є товарами, що ввезені на митну території України.

Колегія суддів зауважує, що правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.05.2016 року по справі №К800/11637/15, не відноситься до спірних правовідносин тому, що предметом спору, що розглядав Вищий адміністративний суд України виступав товар іноземного походження (імпортований на митну територію України), що було засвідчено митною декларацією.

Враховуючі те, що податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, цо підтверджується актом перевірки ТОВ Полтава-Сад мало всі підстави для внесення сум одатку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.02.2018 року № 0001621407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 62926 грн. 41 коп. суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року по справі № 816/1859/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.02.2018 року № 0001621407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 62926 грн. 41 коп., прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року по справі № 816/1859/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 19.02.2018 року № 0001621407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 62926 грн. 41 коп.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року по справі № 816/1859/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 08.04.2019 року