Ухвала

від 01.04.2019 по справі 804/4021/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А 01 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 804/4021/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,                          суддів:  Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,     перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу  Головного управління ДФС у Дніпропетровській області  на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 804/4021/18 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрідомгруп"  до  Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрідомгруп" було задоволено. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду, звернулось до суду з апеляційною скаргою у даній справі.           Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області  на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року було залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання  ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченним чинним законодавством та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року із зазначенням поважних причин такого пропуска, якщо такі є. 28.02.2019 року на адресу суду надійшло клопотання заявника про поновлення строку на подання апеляційної скарги, яке обгрунтоване посиланням на те, що повний текст судового рішення було отримано останнім 27.12.2018 року, а з апеляційною скаргою він звернувся 23.01.2019 року, тобто протягом тридцятиденного строку, передбаченого ч. 2                  ст. 295 КАС України, що зумовлює необхідність поновлення строку на подання апеляційної скарги. Також, у вказаному клопотанні, відповідач просив відстрочити сплату судового збору,  посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору. Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення останнього з огляду на наступне. Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Оскаржуване рішення винесено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 16.10.2018 року. З матеріалів справи вбачається, що копія повного тексту оскаржуваного судового рішення була отримана відповідачем 27.12.2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розспискою. Відповідно до штампу вхідної кореспонденції окружного адміністративного суду, відповідачем апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції  23.01.2019 року, тобто протягом тридцятиденного строку з дня отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення, що за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України свідчить про необхідність поновлення строку на подання апеляційної скарги. При цьому, що стосується клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Приписи ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою - суб'єктом владних повноважень. Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення суб'єкту владних повноважень  сплати судового збору. Виходячи з наведеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню. Таким чином, станом на 01.04.2019 року вимоги, зазначені в ухвалі                                    від 06.02.2019 року, заявником апеляційної скарги не виконані, а відповідно недоліки апеляційної скарги не усунуті. Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. За таких підстав, керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про поновлення строку на подання апеляційної скарги - задовольнити. Поновити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області строк на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 804/4021/18. В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору – відмовити. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 804/4021/18- повернути заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.           Ухвала підписана складом суду 01 квітня 2019 року. Головуючий - суддя                                                                      С.М. Іванов                                 суддя                                                                      Л.А. Божко                                 суддя                                                                      Ю.В. Дурасова