Постанова

від 01.04.2019 по справі 911/726/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р. Справа№ 911/726/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від ДСА України: не прибув;

від позивача: не прибув;

від відповідача 1: Тронь І.В. довіреність № КВ№28439 від 02.01.2019 року;

від відповідача 2: Тронь І.В. довіреність № б/н від 03.01.2019 року,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року

у справі № 911/726/15 (суддя: Кошик А.Ю.)

за заявами Державної судової адміністрації України № 10-26985/18 та № 10-26986/18 від 20.12.2018 року про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АВІСТАР")

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі"

про стягнення 20 137 579,70 грн.

Встановив

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2017 року у справі № 911/726/15 позовні вимоги задоволено повністю, а саме: стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість за Кредитним договором № 131 від 28.07.2006 року у розмірі 998 088,34 доларів США та 1 198,33 грн., з яких: 710 000,00 доларів США заборгованості за кредитом; 66 266,68 доларів США заборгованості за процентами за користування кредитом; 197 273,34 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту; 10367,22 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 14181,10 доларів США 3% річних; 600,00 грн. заборгованості за комісіями; 170,04 грн пені за несвоєчасну сплату комісій по кредиту; 54,04 грн 3% річних; 374,25 грн інфляційних збитків по заборгованості за комісіями. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" в доход Державного бюджету України 91350,00 грн судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" в доход Державного бюджету України 91350,00 грн судового збору

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2017 року у справі № 911/726/15 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" у задоволенні клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2017 року у справі № 911/726/15 з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику без розгляду, а матеріали справи до Господарського суду Київської області.

04.04.2017 року видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2017 року у справі № 911/726/15.

13.04.2018 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" надійшла заява б/н від 12.04.2018 року про визнання наказів Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15 такими, що не підлягають виконанню та клопотання б/н від 12.04.2018 року про заміну позивача (стягувача) його правонаступником.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2018 року здійснено заміну кредитора (позивача у справі) - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АВІСТАР" у справі 911/726/15. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Київської області у справі 911/726/15 від 04.04.2017 року про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованості за Кредитним договором № 131 від 28.07.2006 року у розмірі 998 088,34 доларів США та 1198,33 грн, з яких: 710 000,00 доларів США заборгованості за кредитом; 66 266,68 доларів США заборгованості за процентами за користування кредитом; 197 273,34 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту; 10367,22 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 14181,10 доларів США 3% річних; 600,00 грн. заборгованості за комісіями; 170,04 грн пені за несвоєчасну сплату комісій по кредиту; 54,04 грн 3% річних; 374,25 грн інфляційних збитків по заборгованості за комісіями.

Накази Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" в доход Державного бюджету України по 91350 грн судового збору залишені без змін і підлягають виконанню.

26.12.2018 року до Господарського суду Київської області від Державної судової адміністрації України надійшли заяви № 10-26985/18 та № 10-26986/18 від 20.12.2018 року про поновлення строку для пред'явлення до виконання вищенаведених наказів Господарського суду Київської області від 04.04.2017 у справі № 911/726/15.

Заяви про відновлення строку на пред'явлення наказів до виконання були обґрунтовані тим, що наказами Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15 стягувачу помилково визначено строк пред'явлення виконавчих документів до виконання до 01.03.2021 року, замість 14.06.2017 року.

Разом з тим, відповідні накази надійшли до Державної судової адміністрації України 27.06.2017 року, тобто вже після закінчення строку пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання. Також, враховуючи велику завантаженість та стислі строки пред'явлення виконавчих документів про стягнення судового збору до виконання та недопущення збитків державного бюджету, заявник просив суд поновити строк пред'явлення до виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15.

Господарський суд Київської області задовольнив заяви Державної судової адміністрації України № 10-26985/18 та № 10-26986/18 від 20.12.2018 року про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15; відновив пропущений строк для пред'явлення до виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" в доход Державного бюджету України по 91350 грн та встановив строк для пред'явлення до виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" в доход Державного бюджету України по 91350 грн. до 24.04.2019 року своєю ухвалою від 24.01.2019 року.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, скаржник (з урахуванням додаткових пояснень до апеляційної скарги) вказав, що заява про поновлення строку пред'явлення судового наказу була подана заявником в грудні 2018 року, тобто через півтора року після отримання наказу (27.06.2017 року).

Також, скаржник вказав, що підстави пропуску строку для пред'явлення наказів не є поважними.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2019 року справу № 911/726/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Смірнова Л.Г.

Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі № 911/726/15 залишив без руху, у зв'язку з порушенням вимог, встановлених п. 2 ч. ст. 258 Господарського процесуального кодексу України своєю ухвалою від 12.02.2019 року.

26.02.2019 року апелянтом подано заяву, якою фактично усунуто недоліки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі № 911/726/15.

Крім того, не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження .

Також скаржник вказав, що рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2017 року у справі 911/726/15 надано відстрочку виконання до 01.03.2018 року, у зв'язку з чим строки пред'явлення наказів до виконання слід відраховувати від цієї дати. Таким чином, кінцевою датою пред'явлення наказів до виконання слід вважати 01.06.2018 року.

Крім того, скаржник (з урахуванням додаткових пояснень до апеляційної скарги) вказав, що ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2019 року справу № 911/726/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Смірнова Л.Г.

Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі № 911/726/15 залишив без руху, у зв'язку з порушенням вимог, встановлених п. 2 ч. ст. 258 Господарського процесуального кодексу України своєю ухвалою від 12.02.2019 року.

26.02.2019 року апелянтом подано заяву, якою фактично усунені недоліки, вказані в ухвалі суду від 12.02.2019 року.

Відтак, скаржником було усунено недоліки поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі № 911/726/15. Крім того, даною ухвалою об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі № 911/726/15 з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі № 911/726/15.

29.03.2019 року від представника скаржників до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи, які не підлягають задоволенню, як безпідставні, з огляду на наступне.

Так, представник ДСА України був обізнаний про слухання справи 01.04.2019 року, що підтверджується поштовими повідомлення (наявні в матеріалах справи) проте не скористався своїм правом до судового засідання ознайомитися з матеріалами справи.

Разом з цим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Так, строк розгляду апеляційних скарг відповідно до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України підійшов до кінця, а задоволення клопотання призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.

У судовому засіданні 01.04.2019 року апелянти підтримали доводи апеляційних скарг, просили їх задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Представники ДСА України та позивача у судове засідання 01.04.2019 року не з'явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвал від 05.03.2019 року на відповідні адреси.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 24.01.2019 року підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч.1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З огляду на викладене, як правильно встановлено судом першої інстанції, в наказах Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фоззі-Фуд та з Товариства з обмеженою відповідальністю Фоззі в доход Державного бюджету України по 91350 грн, за якими стягувачем є Державна судова адміністрація України, з врахуванням наданої судовим рішенням відстрочки виконання до 01.03.2018 року, мало бути зазначено строк пред'явлення їх до виконання протягом трьох місяців з 01.03.2018 року, тобто до 01.06.2018 року.

Разом з цим, колегія суддів не приймає як наладжене твердження скаржників про відсутність поважних причин пропуску строку пред'явлення наказів до виконання, з огляду на наступне.

Так, у відповідних наказах Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15 було зазначено строк пред'явлення їх до виконання до 01.03.2021 року і про внесення виправлень у відповідні накази не заявлялось, виправлення не вносились. Стягувач, в свою чергу не несе відповідальності за відповідні помилки.

При цьому, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2017 року у справі 911/726/15 надано відстрочку виконання до 01.03.2018 року, у зв'язку з чим строки пред'явлення наказів до виконання слід відраховувати від цієї дати.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять належних доказів обізнаності стягувача про відстрочку виконання рішення, тому стягувач не мав можливості відтворити фактичні обставини виконання спірних наказів.

У зв'язку з чим, стягувач звернувся до суду з даними заявами з метою приведення наказів суду у відповідність до вимог чинного законодавства та фактичних обставин справи, встановлення правильного строку пред'явлення наказів до виконання та його поновлення, оскільки строк пред'явлення є скороченим і пропущений через непорозуміння з незалежних від стягувача обставин.

Частиною 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права. Міністерства інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції та практиці Суду.

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних ( Артіко проти Італії (Аrtico v. Italie), рішення від 13.05.1980 pоку). Особливо це стосується права на доступ до правосуддя в світлі того демократичному суспільстві право на справедливий суд, а саме: не сподівання, що справа не лише буде розглянута, але й державна влада буде дотримуватися прийнятого судом у відповідній справі остаточного рішення, буде діяти з урахуванням встановлених в ньому юридичних фактів і прав осіб та забезпечуватиме таким чином виконання рішення суду.

У справі Войтенко проти України (заява № 18966/02, рішення від 29.06.2004 pjre, п. 39) cуд зазначає, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (див. Іммобільяре Саффі проти Італії , заява N 22774/93, параграф 66, ЄСПЛ 1999-V).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, сплата судового збору покладається на осіб, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

При цьому, колегія судді приймає як належне твердження скаржників, що помилки зроблені органами державної влади не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, проте вважає його таким, що не спростовує висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяв Державної судової адміністрації України №10-26985/18 та №10-26986/18 від 20.12.2018 року про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказів Господарського суду Київської області від 04.04.2017 року у справі № 911/726/15.

Так, скаржники не надали суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційних скарг фактично зводяться до мотивів викладених у відзивах на відповідну заяву, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваній ухвалі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.01.2019 року у справі №911/726/15 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянтів.

4. Матеріали справи №911/726/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова в порядку ст. 282 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

Л.Г. Смірнова

Дата складення повного тексту 05.04.2019 року.