Постанова

від 04.04.2019 по справі 910/12859/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. Справа№ 910/12859/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної М.А., м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 (повне рішення складено 14.12.2018)

у справі №910/12859/18 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", м.Київ

до Приватного підприємства "Бізнес-Право", м.Київ

про стягнення 307174,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної М.А. (далі - ПАТ "КБ "Хрещатик", Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Бізнес - Право" (далі - ПП "Бізнес - Право", Відповідач) про стягнення заборгованості за договором овердрафтного кредитування від 10.10.2013 №02-13-ОВ в розмірі 307174,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач всупереч умов договору та заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.04.2014 у справі №750/4161/14 прострочив повернення одержаного кредиту та не сплатив проценти за користування кредитом за період з квітня 2014 року по травень 2018 року, заборгувавши Позивачу станом на 01 червня 2018 року 213887,68грн процентів за кредитом, 8996,40 грн трьох процентів річних з простроченої суми по поверненню кредиту, 36485,44 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення повернення кредиту, 15911,46 грн пені за несвоєчасну сплату боргу за кредитом, 31893,68 грн пені за несвоєчасну сплату процентів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у даній справі позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП "Бізнес - Право" на користь ПАТ "КБ "Хрещатик" 36 485,44грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 8 996,40грн три проценти річних з простроченої суми, 696,89грн витрат по оплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції щодо відмови в частині стягнення процентів за користування кредитом в сумі 213 887,68грн, нарахованих за період з квітня 2014 року по травень 2018 року, та нарахованої на цю суму пені у розмірі 31 893,68грн мотивоване тим, що визначений договором строк кредитування сплив, а отже право Позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. При цьому місцевий господарський суд послався на аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Відмова у задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 15911,46грн, нарахованої у відповідності до приписів п.7.1 договору за несвоєчасне повернення кредиту, обґрунтована судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні вимогами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позовні вимоги щодо стягнення 36 485,44грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 8 996,40грн трьох процентів річних з простроченої суми судом першої інстанції визнані обґрунтованими у відповідності до положень ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 1048 ЦК України ст. 232 ГК України без врахування умов укладеного між сторонами договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/12859/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Хрещатик" у даній справі залишено без руху на підставі ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Через відділ документального забезпечення суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2019 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги, подано докази сплати судового збору в сумі 6911,43 грн (платіжне доручення №11-212899 від 14.01.2019).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 задоволено клопотання Скаржника, поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у даній справі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "КБ "Хрещатик", справу призначено до розгляду на 21.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної М.А. на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі №910/12859/18 відкладено на 04.04.2019.

Явка представників сторін.

У судове засідання 04.04.2019 повноважені представники сторін не з'явилися, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомили, про час та місце судового засіданні повідомлені належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

10.10.2013 між Позивачем, як банком, та Відповідачем, як позичальником, укладено Договір № 02-13-ОВ про овердрафтне кредитування (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого з метою своєчасного виконання позичальником зобов'язань перед діловими партнерами Позивач зобов'язується надати Відповідачу кредит у формі овердрафту шляхом проведення платежів Відповідача на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку № 2600.7.001.122199 у межах встановленого ліміту до 100 000 грн терміном до 31 березня 2014 року, а останній зобов'язується повернути кредит та сплатити за його користування 24% річних.

Пунктом 1.2. Кредитного договору визначено, що Відповідач зобов'язується використовувати ліміт овердрафту на цілі, передбачені цим договором, для поповнення обігових коштів, сплатити Позивачу відсотки за користування овердрафтом і комісійні у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути Позивачу суму кредиту в порядку й строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 4.1., 4.4., 4.5. Кредитного договору Відповідач зобов'язався погашати (обнуляти) заборгованість за овердрафтом не пізніше ніж через 30 календарних днів із дня виникнення заборгованості та в останній день дії договору про овердрафне кредитування зі щомісячною сплатою відсотків за користування овердрафтом, виходячи із ставки 24% річних, починаючи з дня виникнення позичкової заборгованості, за фактичний термін користування кредитом з урахуванням суми заборгованості та із розрахунку 48% річних в разі погашення (обнулення) заборгованості за овердрафтом пізніше, ніж через 30 календарних днів із дня виникнення заборгованості, або пізніше ніж в останній день дії договору про овердрафтне кредитування.

Сплачувати відсотки відповідно до умов п.4.6. Кредитного договору Відповідач зобов'язався не пізніше сьомого робочого дня місяця наступного за місяцем, в якому здійснювалося нарахування відсотків. Відсотки вважаються сплаченими з дня фактичного зарахування коштів на рахунок Позивача. Остання сплата відсотків здійснюється Відповідачем одночасно з остаточним погашенням основної суми кредиту.

Пунктом 7.1 Кредитного договору визначено, що за порушення термінів повернення овердрафту та (або) сплати відсотків Відповідач сплачує Позивачу, додатково до встановленої відсоткової ставки за овердрафтом, пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня.

Строк дії договору відповідно до умов п. 9.1 Кредитного договору встановлений з моменту його підписання сторонами до 31 березня 2014 року.

У випадку невиконання будь-якого зобов'язання, термін дії договору подовжується до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, включаючи зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором (п.9.2 Кредитного договору).

На виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором Позивачем перераховано Відповідачу 100000 грн, що підтверджується меморіальними ордерами №1 від 10.10.2013, №2 від 08.11.2013, over49692 від 18.10.2013, over50511 від 01.11.2013, over50859 від 07.11.2013, over52056 від 26.11.2013, over56173 від 07.02.2014, банківською випискою щодо руху коштів по рахунку Відповідача за період з 10 жовтня 2013року по 1 червня 2018 року.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.07.2014 у справі №750/4161/14, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з Відповідача та ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Хрещатик" 99960,11 грн боргу за кредитним договором №02-13-ОВ, 13323,90грн відсотків за користування кредитом за період з грудня 2013 по березень 2014 року, 320,42 грн пені за прострочення сплати кредиту, 198,26 грн пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами, 569 грн судових витрат з кожного.

Враховуючи, що зобов'язання Відповідача щодо повернення кредиту за вказаним Кредитним договором залишилися невиконаними, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача процентів за користування кредитом за період з квітня 2014 року по травень 2018 року, 3% річних з простроченого боргу за кредитом, інфляційних втрат за час прострочення повернення кредиту, пені за несвоєчасну сплату боргу за кредитом за період з 01.12.2017 по 31.05.2018, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 01.12.2017 по 31.05.2018 в загальній сумі 307174,66 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Ч.1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором (процентів за користування кредитом) та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов'язань (стягнення пені, 3% річних та інфляційних).

За умовами Кредитного договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за фактичний час користування овердрафтом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий терміном до 31 березня 2014 року .

Отже у межах строку кредитування до 31 березня 2014 року Відповідач мав, зокрема, повертати (погашати) Позивачеві кредит і сплачувати проценти щомісячними платежами не пізніше сьомого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснюється нарахування відсотків.

Останню сплату відсотків Відповідач мав здійснити одночасно з остаточним погашенням основної суми кредиту. До вказаної дати, 31 березня 2014 року, Відповідач мав обов'язок повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Оскільки сторонами в Кредитному договорі погоджено строк кредитування, терміном до 31 березня 2014 року, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

З огляду на те, що визначений Кредитним договором строк кредитування сплив, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право Позивача нараховувати передбачені цим договором проценти за кредитом припиняється.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12. Згідно з якою право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В даних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. У зв'язку з чим Великою Палатою Верховного Суду було відхилено аргументи Банку про те, що він на підставі статей 599 та 631 ЦК України мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Позивач, посилаючись на умови п.9.2. Кредитного договору стверджує, що оскільки зобов'язання Відповідачем не були виконані в установлений цим договором строк, тому термін дії договору вважається подовженим до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. З цих підстав Позивач вважає, що нарахування Відповідачу відсотків за користування кредитом після 31.12.2014 є правомірним та таким, що відповідає вимогам ст.1048 ЦК України.

Колегія суддів вважає вказане твердження Позивача помилковим з огляду на таке.

Поняття "строк кредитування", "строк виконання зобов'язання" та "термін дії договору" мають різний зміст.

Сторони в Кредитному договорі погодили строк кредитування - до 31.03.2014 (п.1.1), строк погашення заборгованості - не пізніше ніж через 30 календарних днів із дня виникнення заборгованості та в останній день дії договору (п.4.1.), термін дії договору - до 31.03.2014, а у випадку невиконання будь-якого зобов'язання - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань, включаючи зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених цим договором (п.п.9.1., 9.2.). Таким чином строк погашення заборгованості за умовами Кредитного договору пов'язаний із останнім днем дії договору.

Проте, звернувшись із позовом у травні 2014 року до Деснянського районного суду м.Чернігова Позивач такими діями на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії Кредитного договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. За вказаних обставин положення абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Отже після стягнення у судовому порядку солідарно з ПП "Бізнес-Право" та ОСОБА_3 всієї суми заборгованості за кредитним договором, Позивач втратив можливість нарахування та стягнення з Відповідача відсотків за вказаним договором та має право лише на отримання інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних від простроченої суми боргу згідно з положеннями ст.625 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.

У зв'язку з викладеним позовні вимоги про стягнення з ПП "Бізнес-Право" 213887,68 грн. процентів, нарахованих за період квітня 2014-травня 2018 років, та нарахованої на цю суму процентів пені у розмірі 31893,68грн не підлягають задоволенню.

Колегія суддів також вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо безпідставності вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.12.2017 по 31.05.2018 в сумі 15911,46 грн, оскільки таке нарахування здійснено з порушенням вимог ч.6 ст. 232 ГК України.

Твердження Позивача в апеляційній скарзі про те, що сторони передбачили в договорі нарахування пені за весь час прострочення, тобто передбачили більшу ніж шість місяців тривалість такого періоду, колегія суддів вважає помилковим. Умова договору про сплату пені за кожен день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 із змінами і доповненнями).

У зв'язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладені обставини, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з ПП "Бізнес -Право" 213887,68 грн процентів, нарахованих за період з квітня 2014 року по травень 2018 року, нарахованої на цю суму процентів пені у розмірі 31893,68 грн та пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 15911,46 грн. При цьому суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог в цій частині.

Отже рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі №910/12859/18 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати.

У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на Скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної М.А. у справі №910/12859/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі №910/12859/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/12859/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 08.04.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко