Постанова

від 04.04.2019 по справі 923/657/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/657/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Федорончукі Д.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури - ОСОБА_1 за посвідченням № 048039, дата видачі : 27.09.17;

від позивача -ОСОБА_2 за довіреністю № 29/10, дата видачі : 10.01.19;

від відповідача - ОСОБА_3 - адвоката за договором № б/н, дата видачі : 17.09.17

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.11.2018р., проголошене об 11:53:00 суддею Немченко Л.М. у м. Херсоні, повний текст якого складено 19 . 11.2018р. та на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 28.11.2018р., проголошене о 10:58:11 суддею Немченко Л.М. у м. Херсоні, повний текст якого складено 30 . 11.2018р.

у справі № 923/657/18

за позовом Керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Сінтекс", ЛТД

про стягнення 919362,74 грн,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018р. Керівник Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія ( далі -ТОВ ТК)"Сінтекс", ЛТД в якому просив стягнути з останнього збитки в сумі 919362,74 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги з посиланням на ст.22 ЦК України, ст.14 Податкового кодексу України, ст.ст. 125, 156, 157 ЗК України, Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений Постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 /далі-Порядок/, мотивовані тим, що відповідач є власником комплексу нежитлових виробничих будівель та споруд маслозаводу, розташованого за адресою пр. Дніпровський, 18, м. Нова Каховка, Херсонська область, при цьому він використовує земельну ділянку, на якій розташований цей комплекс і яка належить до земель комунальної власності Новокаховської міської ради Херсонської області без оформлення договору оренди з останньою, чим завдає збитки територіальній громаді м. Нова Каховка, оскільки орендна плата до місцевого бюджету не надходить.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.11.2018 в задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на відсутність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення для покладення на останнього обов'язку з виплати збитків у виді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки) відповідно до положень статті 22 ЦК і ч. 2 ст. 224 ГК України, оскільки відповідач упродовж спірного періоду вжив необхідних заходів для оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою, а прокурором та позивачем не надано доказів ухилення відповідачем від розробки проекту землеустрою, укладення договору оренди або перешкоджання позивачеві отримати доходи від оренди земельної ділянки, а також враховуючи те, що розмір збитків, понесених позивачем, не підтверджений належними та допустимими доказами, що свідчить про недоведеність розміру понесеної шкоди, та протиправної поведінки відповідача.

Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.11.2018р. клопотання відповідача задоволено та стягнуто з Новокаховської міської ради Херсонської області на його користь 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останнім належними та допустимими доказами доведено, що понесені ним витрати на професійну допомогу в розмірі 20000грн. пов'язані з розглядом цієї справи, а зазначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним предмету спору, з урахуванням ціни позову, спів розмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг.

Не погоджуючись з обома рішеннями місцевого господарського суду, Заступник прокурора Херсонської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а витрати по сплаті судового збору перерахувати на користь прокуратури Херсонської області.

Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржених рішень Господарський суд Херсонської області невірно застосував норми матеріального та процесуального права, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасуванню.

Зокрема скаржник зазначає, що місцевим судом не враховано, що дії посадових осіб Новокаховської міської ради в судовому порядку не оскаржувались, а рішення Херсонського міського суду від 15.05.2018, яким задоволено позов відповідача до Новокаховської міської ради та визнано незаконним та скасовано рішення сесії від 25.05.2017 Новокаховської міської ради та зобов'язано розглянути заяву про викуп земельної ділянки на найближчому пленарному засіданні, не набрало законної сили.

На думку скаржника судом також безпідставно не взято до уваги листи виконавчого комітету Новокаховської міської ради на адресу відповідача від 23.02.2015р. №17/631, від 28.03.2016р. №17/996 та від 26.05.2017р. №17/1891-245-14/12, щодо необхідності оформлення у користування спірної земельної ділянки та здійснення плати за неї.

Не погоджується апелянт і з висновком суду про те, що доданий прокурором до позовної заяви розрахунок збитків не є належним доказом, враховуючи, що він складений одноособово, що не відповідає приписам Порядку, оскільки безпідставно не взяв до уваги, що саме за рішенням Новокаховської міської ради №80 від 29.03.2018 про затвердження акту №01-18 від 22.03.2018р. про визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам та землекористувачам території м. Нова Каховка та Новокаховської міської ради встановлено, що згідно з комісійним розрахунком від ТОВ ТК Сінтекс недоотримано за період з вересня 2013р. по лютий 2018р. суму 2 236507грн.

Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача про застосування до спірних правовідносин сторін приписів, що регламентують кондикційні зобов'язання, які виникають з набуття чи збереження майна за відсутності достатньої правої підстави.

Також скаржник не погоджується в висновком суду, який міститься в додатковому рішенні про співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, оскільки в порушення ст. ст. 73, 80, 126, 129 ГПК України заявник не надіслав прокуратурі та Новокаховській міській раді копії доказів доданих до клопотання про стягнення з позивача та прокуратури витрат відповідача на оплату правничої допомоги, при цьому неотримання зазначених доказів утруднило Новокаховській міській раді доведення не співмірності витрат відповідача.

Скаржник вважає, що в клопотанні ТОВ ТК Сінтекс про вирішення питання щодо стягнення судових витрат відповідача на оплату правничої допомоги не визначено розмір витрат на оплату правничої допомоги, яку хоче стягнути відповідач, не доведено, що гонорар у розмірі 20000грн. є оплатою саме за участь адвоката у суді першої інстанції під час розгляду даної справи, а також не доведено, що обов'язок за договором від 17.09.2017 згідно з його умовами виконано адвокатом в повному обсязі.

Крім того, апелянт стверджує, що в матеріалах справи відсутнє свідоцтво ОСОБА_3 на право заняття адвокатською діяльністю та до клопотання додано опис наданих послуг і квитанції до прибуткового касового ордера б/н, які відносяться до договору від 17.09.2018, проте в матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги між адвокатом ОСОБА_3 та відповідачем, який датовано 17.09.2017.

Також заступником прокурора Херсонської області надав суду апеляційної інстанції письмові пояснення, в яких посилається на правові висновки ОСОБА_4 палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок та щодо застосування до таких відносин приписів, що регламентують кондекційне зобов'язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

В судовому засіданні 04.04.2019 представник відповідача надав до суду опис наданої правничої допомоги з урахуванням участі адвоката у розгляді цієї справи на стадії апеляційного розгляду, зокрема в судових засіданнях від 31.01.2019 та 04.04.2019 без зміни розміру винагороди адвоката.

У відзиві на апеляційну скаргу Новокаховська міська рада зазначила, що рішення Господарського суду Херсонської області від 09.11.2018 та додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 28.11.2018 у даній справі не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства України, а відтак їх слід скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги керівника Новокаховської місцевої прокуратури.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Торгівельна компанія "Синтекс" придбало на прилюдних торгах комплекс нежитлових виробничих будівель та споруд маслозаводу, розташованого за адресою пр. Дніпровський, 18, м. Нова Каховка Херсонської області, що підтверджується свідоцтвом, виданим на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та посвідченим приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_5 18.06.2013, зареєстрованим за реєстровим №1652 та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.06.2013.

20 квітня 2015 року відповідач звернувся до Новокаховського міського голови з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації під викуп вказаної земельної ділянки, на що 26 травня 2015 року виконавчий комітет позивача повідомив листом №17/1708 про те, що розгляд вказаного питання відкладений у зв'язку з відсутністю заяви-згоди на внесення авансового внеску та необхідністю вирішення питання відшкодування збитків від фактичного використання земель міста.

28 березня 2016 року виконавчий комітет позивача надіслав відповідачу лист №17/996, яким повідомив відповідача, що форми заяви - згоди не затверджувались, а для розгляду питання щодо надання дозволу на відновлення меж земельної ділянки для подальшого викупу відповідачу необхідно звернутись із заявою та необхідним пакетом документів, визначених Порядком продажу земельних ділянок.

На звернення відповідача від 17 травня 2016 року про дозвіл на викуп земельної ділянки виконавчий комітет позивача листом №17/2287 від 29 червня 2016 року повідомив, що вказана заява була розглянута на засіданні комісії з розгляду питань, що стосуються земельних відносин на території міста ОСОБА_6, що відбулось 14 червня 2016 року, на якому комісія вирішила, що у зв'язку з тим, що земельна ділянка не внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Державного Кадастру рекомендувати заявнику оформити земельну ділянку в оренду.

08 серпня 2016 року відповідачу був направлений лист №17/2891 «Про надання витягу із рішення сесії» , до якого був доданий витяг з рішення сесії позивача №368 від 21 липня 2016 року про відмову у наданні дозволу на викуп вказаної земельної ділянки в зв'язку із відсутністю реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відсутністю правовстановлюючих документів на землю.

Також на звернення відповідача від 13 березня 2017 року з заявою про викуп вказаної земельної ділянки, рішенням сесії позивача №821 від 25 травня 2017 року було отримано відмову з тих самих підстав.

Останнє рішення позивача, відповідач оскаржив у судовому порядку до Херсонського міського суду Херсонської області, рішенням якого від 15 травня 2018 року визнано незаконним та скасоване рішення 30-ї сесії 7-го скликання від 25 травня 2017 року Новокаховської міської ради в частині відмови ТОВ ТК «Сінтекс» у наданні дозволу на викуп земельної ділянки площею 2,1569 га, яка знаходиться під майновим комплексом харчової промисловості, розташованим за адресою: Херсонська область, м.Нова Каховка, пр-т Дніпровський, 18 (кадастровий номер 6510700000:02:011:0037) та зобов'язано Новокаховську місьу раду розглянути заяву ТОВ ТК «Сінтекс» , одначе на час прийняття рішення господарським судом законної сили не набрало через оскарження в апеляційну інстанцію.

Отже, договір оренди укладений не був, оскільки ТОВ ТК «Сінтекс» мало намір викупити земельну ділянку, а відповідно і відсутня підстава для сплати орендної плати.

Одначе, відповідно до відповіді Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області №1173/10/21-02-07-018 від 30.05.2018 ТОВ ТК «Сінтекс» протягом періоду фактичного користування земельною ділянкою з 2013 року та станом на 30.05.2018 не вносило і плату за землю.

Рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради №72 від 19.03.2018 «Про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам на території міста ОСОБА_6 та Новокаховської міської ради» утворено комісію з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території міста ОСОБА_6 та Новокаховської міської ради.

22.03.2018 комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам складено акт, відповідно до якого розмір збитків, нанесених територіальній громаді міста ОСОБА_6, в особі Новокаховської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, якій міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її зайняття ТОВ ТК «Сінтекс та використання без правовстановлюючих документів становить 919362,74 грн. та розрахований за період з 01.06.2015 по 31.05.2018 з врахуванням площі земельної ділянки, що складає 2,1569 га.

Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради рекомендованим листом 18 квітня 2018 р. направлено ТОВ ТК «Сінтекс» (за місцем державної реєстрації: м. Нова Каховка, вул. Ладичука, 68-6) для виконання акт № 01-18 від 22.03.2018 комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, однак станом на 04.05.2018 збитки підприємством Новокаховській міській раді не відшкодовані.

Означене і стало підставою для звернення прокурора до суду із відповідним позовом про стягнення збитків в сумі 919362,74 гривень, які на його думку заподіяні внаслідок користування ТОВ ТК «Сінтекс» земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та підлягають відшкодуванню територіальній громаді в особі Новокаховської міської ради.

Місцевий суд приймаючи оскаржене рішення, як просив прокурор, застосував до спірних правовідносин положення статей 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГПК України, статей 152, 156, 157 ЗК України, Порядок та дійшов висновку, щодо відсутності з боку відповідача правопорушення, з яким законодавство пов'язує притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Проте, судова колегія вважає невірним застосування до спірних правовідносин вищезазначених норм законодавства з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 1 ст. 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а згідно з пунктом "д" ч. 1 ст.156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів ЦК і ЗК відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Водночас, відповідно до частин 1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначена правова позиція викладена у постановах ОСОБА_4 Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Предметом позову в цій справі є стягнення збитків з власника об'єктів нерухомого майна, завданих використанням земельної ділянки комунальної власності за відсутності правовстановлюючих документів.

Як вже зазначалось, відповідач є власником нерухомого майна - комплексу нежитлових виробничих будівель та споруд маслозаводу, розташованого за адресою пр. Дніпровський, 18, м. Нова Каховка, Херсонська область, розміщеного на відповідній земельній ділянці загальною площею 2,1569га з кадастровим номером 6510700000:02:011:0037, яка перебуває в комунальній власності Новокаховської міської ради Херсонської області, при цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування цією земельною ділянкою, а відтак останній користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

При цьому апеляційний господарський суд вважає, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене ТОВ ТК "Сінтекс", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За таким обставин, враховуючи вищевикладені положення, судова колегія приходить до висновку, що позивач помилково як на матеріально-правову підставу свого позову посилається на ст.ст. 22, 224 ЦК України, які регулюють відшкодування шкоди (збитків).

Відтак, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення збитків, що обумовлено помилковим обранням прокурором неналежного та неефективного способу захисту прав Новокаховської міської ради, як землевласника.

Відповідно до ч.4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, невірно застосував норми матеріального права, з огляду на що, відповідно до положень ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, мотивувальна частина рішення підлягає зміні, що не впливає на його резолютивну частину.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 09.11.2018р. у справі №923/657/18 слід залишити без змін з мотивів, викладених в даній постанові суду апеляційної інстанції, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області - без задоволення.

Також судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Заступника прокурора Херсонської області та скасування додаткового рішення Господарського суду Херсонської області від 28.11.2018 у даній справі, з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 та п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2, 3 ст.126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами ч.3 ст.126 ГПК України обумовлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а згідно з ч.8 ст. 129 цього Кодексу, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вказує ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).

В матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги від 17.08.2017, відповідно до якого адвокат ОСОБА_3, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 449, зобов'язався представляти інтереси ТОВ ТК "Сінтекс" (клієнт), як відповідача у господарській справі № 923/657/18 за позовом керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради про стягнення збитків у сумі 919 362 грн.74 коп.

Згідно п. 4.1 договору про надання правничої допомоги відповідач сплачує адвокату гонорар в розмірі 20000грн.

Пунктом 5.1 передбачено, що клієнт здійснює оплату в безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок адвоката в банківській установі або готівкою в касу адвоката.

При цьому як вірно встановлено місцевим судом, договір був укладений у 2018 році, хоча помилково зазначена дата на договорі від 2017 року.

Також в матеріалах справи міститься ордер серія ХС № 113430 від 18.09.2018, за яким адвокат надає відповідачу правничу допомогу в межах даної справи та як вбачається з інформації з Єдиного реєстру, адвокат ОСОБА_3 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

Крім того, відповідач в обґрунтування клопотання про стягнення з позивача та прокуратури витрат на оплату правничої допомоги надав суду першої інстанції: опис наданих послуг та дві квитанції прибуткового касового ордеру на загальну суму 20 000 грн. ( квитанція б/н від 09.11.2018 на суму 10 000 грн. та квитанція б/н від 12.11.2018 на суму 10 000 грн.). В квитанціях зазначено, що грошові кошти отримані адвокатом ОСОБА_3 від ТОВ ТК " Синтекс", призначення - оплата правничої допомоги згідно договору від 17.09.2018.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_3, як представник ТОВ "Торгівельна компанія" Синтекс" ЛТД, неодноразово брав участь у судових засіданнях у суді першої інстанції у даній справі, а саме 19.09.2018, 10.10.2018, 17.10.2018, 9.11.2018. Крім того, в матеріалах справи містяться складений адвокатом ОСОБА_3 відзив на позовну заяву ТОВ ТК " Синтекс" № 85/08 від 19.09.2018, в якому зазначено, що попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести до закінчення розгляду справи по суті складається з витрат на правничу допомогу, яка складає 20 000грн.

Отже матеріалами справи підтверджується, що адвокатом ОСОБА_3 були надані послуги, які перелічені у описі наданих послуг від 14.11.2018 року.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер спору, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, представлення інтересів довірителя/відповідача у судових засіданнях, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відшкодування відповідачу за рахунок Новокаховської міської ради Херсонської області, понесених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 20000,00грн. При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем не спростовано співмірності. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Доводи апелянта про те, що заявник не надіслав прокуратурі та Новокаховській міській раді копії доказів доданих до клопотання про стягнення з останніх витрат відповідача на оплату правничої допомоги і це стало підставою, яка утруднила доведення ними не співмірності витрат відповідача, судова колегія відхиляє враховуючи той факт, що хоча відповідач і не надсилав відповідні докази прокурору та позивачу, однак прокурор після винесення ухвали місцевим судом про прийняття до розгляду відповідного клопотання ознайомлювався з матеріалами справи, крім того прокурором та позивачем надавались відзиви на нього, що свідчить про їх обізнаність щодо змісту доданих відповідачем до клопотання доказів та можливість спростування неспівмірності таких витрат.

Інші доводи апелянта не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 28.11.2018 також слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.11.2018р. та додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 28.11.2018р. у справі №923/657/18 - залишити без змін з мотивів, викладених в даній постанові суду апеляційної інстанції, апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області - без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.04.2019 о 12.50.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя А.І. Ярош

Суддя Н.М. Принцевська