Постанова

від 04.04.2019 по справі 905/296/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. Справа № 905/296/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 (вх.№600 Д/2) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.07.2018 у справі № 905/296/18 (прийняту у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Левшиною Г.В., повний текст ухвали підписано 12.07.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Никтехлизинг» , м.Миколаїв,

до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» , м.Краматорськ, Донецька область,

про стягнення 65895,22 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2018 у справі №905/296/18 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Никтехлизинг 3% в сумі 6858,59 грн, інфляційні в сумі 59036,63 грн, судовий збір в сумі 1762,00 грн.

04.06.2018 від Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь надійшла скарга №17/524-1261 від 30.05.2018 на дії ОСОБА_2 - приватного виконавця виконавчого округу м.Києва щодо виконання судового рішення у справі №905/296/18.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.07.2018 у справі № 905/296/18 скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 під час виконання судового рішення у справі № 905/296/18 задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 в частині не передачі наказу Господарського суду Донецької області № 905/296/18 від 04.05.2018 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205; визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо списання з рахунку ПАТ "Енергомашспецсталь", відкритого в ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві (МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням № 56480735 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/296/18 від 04.05.2018, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій; у задоволенні інших вимог скарги відмовлено.

Не погодившись з ухвалою, прийнятою господарським судом першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.07.2018 у справі № 905/296/18 в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо не передачі наказу Господарського суду Донецької області № 905/296/16 від 04.05.2018 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205 та визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 щодо списання з рахунку ПАТ "Енергомашспецсталь", відкритого в ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві (МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням № 56480735 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/296/18 від 04.05.2018, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій. Просить відмовити в задоволенні скарги ПАТ "Енергомашспецсталь" №17/524-1261 від 30.05.2018 на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_1 під час виконання судового рішення у справі №905/296/18 в повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що порядок об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження законодавцем врегульовано окремо як для органу державної виконавчої служби, так і приватного виконавця, а обов'язок передавати матеріали виконавчого провадження від приватного виконавця до органу державної виконавчої служби для приєднання до зведеного виконавчого провадження або об'єднання відкритих приватним виконавцем та державною виконавчою службою виконавчих проваджень у зведене, ні нормами Закону України Про виконавче провадження , ні відповідними підзаконними нормативно-правовими актами не передбачений. Законодавцем визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких виконавче провадження, що перебуває на виконанні у приватного виконавця, передається іншому приватному виконавцю, який здійснює діяльність у виконавчому окрузі за місцем виконання рішення, або до відповідного органу державної виконавчої служби, в той час як наявність інших підстав передання виконавчого провадження від приватного виконавця до органів Державної виконавчої служби порушило б принцип диспозитивності, визначений приписами ст.2 Закону України Про виконавче провадження . На сьогоднішній день жодним нормативно-правовим актом не врегульовано порядок передачі виконавчого провадження від приватного виконавця до державного виконавця і навпаки.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2018 зупинено апеляційне провадження у справі № 905/296/18 за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.07.2018 за скаргою Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на дії Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 під час виконання судового рішення у справі № 905/296/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 904/7326/17.

Відповідно до Указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 №454/2017 постановлено ліквідувати Донецький апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

На підставі Указу Президента України від 28.09.2018 №295/2018 "Про переведення суддів" переведено суддів Донецького апеляційного господарського суду на роботу на посадах суддів Східного апеляційного господарського суду.

У відповідності до частини 6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у газеті "Голос України" (№185 (6940) від 03.10.2018) розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

На виконання розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2018 "Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційних господарських судів" відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи №905/296/18, що перебувала у провадженні Донецького апеляційного господарського суду за відповідним актом до Східного апеляційного господарського суду.

У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №905/296/18, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 прийнято справу №905/296/18 за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.07.2018 у справі № 905/296/18 до провадження Східного апеляційного господарського суду. Призначено справу до розгляду на "04" квітня 2019 р. на 11:30 год.

Відповідно до ч.1, 2 ст.243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність виправлення допущених технічних описок у вступній та описовій частинах ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2019, а саме:

- у вступній частині ухвали замість складу суду першої інстанції головуючий суддя О.І.Склярук, суддя Л.Ф.Чернота, суддя Н.М.Дучал , зазначити: суддя Левшина Г.В. ;

- в описовій частині виключити перший та другий абзац.

Учасники справи та апелянт у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ухвалою суду від 12.03.2019, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулись до суду (а.с.88-90 т.2).

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2018 у справі №905/296/18 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Никтехлизинг 3% в сумі 6858,59 грн, інфляційні в сумі 59036,63 грн, судовий збір в сумі 1762,00 грн.

04.05.2018 на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.

24.05.2018 ТОВ Никтехлизинг звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 з заявою про відкриття виконавчого провадження.

25.05.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56480735 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/296/18 від 04.05.2018.

Також, 25.05.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 винесено постанову ВП №56480521 про об'єднання виконавчих проваджень №56480039, №56480296, №56480521, №56480735, №56480857 у зведене виконавче провадження.

29.05.2018 приватним виконавцем ОСОБА_1 оформлено платіжну вимогу щодо примусового стягнення з рахунку ПАТ Енергомашспецсталь 528939,41 грн боргу за виконавчими провадженнями.

На підставі вказаної платіжної вимоги зі скаржника в примусовому порядку стягнуто грошові кошти в сумі 528939,41грн., які містилися на рахунку в ПАТ Альфа-Банк у м.Києві, що підтверджується платіжними дорученнями.

30.05.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 винесена постанова ВП №56480735 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 56,40 грн.

30.05.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №56480735, згідно якої борг, основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження стягнуті та перераховані в повному обсязі.

Постановою від 30.05.2018 ВП №56480735 виведено виконавче провадження ВП №56480735 з виконання наказу №905/296/18 від 04.05.2018 зі зведеного ВП №56485211 у зв'язку з повним фактичним виконанням.

04.06.2018 від Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь надійшла скарга №17/524-1261 від 30.05.2018 на дії ОСОБА_2 - приватного виконавця виконавчого округу м.Києва щодо виконання судового рішення у справі №905/296/18, в якій скаржник просив:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 в частині не передачі наказу Господарського суду Донецької області №905/296/18 від 04.05.2018 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1в. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №56480735 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області 905/296/18 від 05.06.2018;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №56480735, винесену 25.05.2018 приватним виконавцем ОСОБА_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/296/18 від 05.06.2018;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо списання з рахунку ПАТ Енергомашспецсталь , відкритого в ПАТ Альфа-Банк у м.Києві (МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням №56480735 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/296/18 від 04.05.2018, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій;

- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 повернути на рахунок ПАТ Енергомашспецсталь (р/р № 26006011377801, ПАТ Альфа-Банк у м.Києві, МФО 300346) незаконно списану суму боргу за виконавчим провадженням №56480735 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/296/18 від 04.05.2018, а також основну винагороду приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій за зазначеним виконавчим провадженням;

- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 усунути порушення відповідно до вимог ст.30 Закону України Про виконавче провадження шляхом передачі наказу Господарського суду Донецької області №905/296/18 від 04.05.2018 на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться зведене виконавче провадження ВП №49554205 щодо стягнення грошових коштів з ПАТ Енергомашспецсталь . Відповідно до положень Інструкції з організації примусового виконання рішень та Закону України Про виконавче провадження приватному виконавцю надається право у випадку відкриття виконавчого провадження, яке є першим відкритим виконавчим провадженням відносно боржника, об'єднати виконавчі провадження у зведене, а також приєднати виконавче провадження до зведеного, тобто до того, яке є першим відкритим. Відтак, за твердженням скаржника, оскільки виконавче провадження з примусового виконання рішення про стягнення з ПАТ Енергомашспецсталь коштів було відкрито Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та на виконанні якого перебуває зведене виконавче провадження №49554205, а також у зв'язку з тим, що приватним виконавцем ОСОБА_1 не здійснювалось відкриття першого виконавчого провадження про стягнення коштів з боржника ПАТ "Енергомашспецсталь", то він зобов'язаний був передати відповідний наказ господарського суду на виконання до органу ДВС, який відкрив перше виконавче провадження та здійснює виконання зведеного виконавчого провадження, а саме - до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.

Згідно зі ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами ст.1 Закону України Про виконавче провадження (надалі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають, зокрема, накази, що видаються господарськими судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (надалі - Закон № 1403-VIII) визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3)

Пункт 6 частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII та пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII установлюють принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження та визначають його обов'язковість при здійсненні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Цей принцип полягає, зокрема, у наданні стягувачу права вибору - пред'явити виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 Закону № 1404-VIII віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців (абзац другий частини першої статті 19 цього Закону). Тобто, вищевказані положення надають стягувачу право на власний розсуд обрати орган, що буде здійснювати примусове виконання, обираючи при цьому між державною виконавчою службою та приватними виконавцями.

Частина перша статті 27 Закону № 1403-VIII і частина друга статті 24 Закону № 1404-VIII також передбачають право фізичних або юридичних осіб вільно обирати приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначених Законом № 1404-VIII. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Залежно від вибору стягувача та після пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця у відповідного виконавця виникають передбачені статтею 18 Закону № 1404-VIII права й обов'язки, зокрема, обов'язок здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Застосування правила щодо обов'язкового передання виконавчого провадження від приватного виконавця до державного і навпаки призведе до порушення основоположного принципу диспозитивності, порушення права стягувача на вибір виконавця, передбаченого законом.

Забезпечення рівноцінної конкуренції між державними та приватними виконавцями судових рішень (як однієї із необхідних умов підвищення ефективності виконавчого провадження) запроваджено Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 роки, схваленою Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015.

Примусова передача виконавчого провадження від приватного виконавця до органів державної виконавчої служби позбавить стягувача вищенаведених прав та гарантій, установлених законодавством .

Необхідність передання виконавчого провадження іншому виконавцю, який перший відкрив провадження, може створити істотні ускладнення як для стягувача (наприклад, якщо виконавець, який першим відкрив виконавче провадження щодо боржника, знаходиться у віддаленій від стягувача місцевості), так і для приватного виконавця, який буде змушений виконувати виконавчі документи по всій території України, не маючи для цього відповідних можливостей і ресурсів. Це може спричинити суттєве підвищення витрат на виконання, які буде змушений нести стягувач і які можуть бути не покриті за рахунок коштів боржника.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 30 Закону № 1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Абзацом другим частини першої цієї норми передбачено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Разом з тим, установлене абзацом першим частини першої статті 30 Закону № 1404-VIII правило щодо виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження тим виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, стосується виключно державних, а не приватних виконавців, тоді як щодо останніх діє правило абзацу другого частини першої цієї ж статті про виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження .

Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Пункт 14 розділу ІІІ цієї Інструкції регламентує дії державного виконавця у випадках, якщо відкрито декілька виконавчих проваджень відносно одного боржника, та встановлює обов'язок перевірити наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

У разі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або ВДВС, виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Згідно із пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділі.

Згідно із пунктом 1 розділу І Інструкції вона розроблена відповідно до законів № 1403-VIII та №1404-VIII, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог цих законів, та такі, що не можуть їм суперечити, в тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Так, положення Закону № 1404-VIII не зобов'язують приватного виконавця передавати виконавче провадження, яке перебуває у нього на виконанні, державному виконавцю з тієї підстави, що державний виконавець відкрив перше виконавче провадження щодо одного боржника.

Натомість частина п'ята статті 5 цього Закону допускає передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю лише за заявою стягувача.

Системний аналіз норм законів № 1403-VIII і 1404-VIII свідчить про те, що законодавством визначено неоднаковий порядок дій для державних та приватних виконавців у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника; допустив можливість одночасного виконання судових рішень щодо одного боржника різними виконавцями у випадку обрання стягувачем приватного виконавця для примусового виконання виконавчого документа, тоді як Інструкція не може визначати такого обов'язку.

Окрім того, за змістом положень законодавства, яким визначено порядок здійснення виконавчого провадження, будь-яка передача виконавчого документа чи виконавчого провадження від одного виконавця до іншого здійснюється лише за згодою стягувача.

Механізм об'єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження передбачений статтею 30 Закону № 1404-VIII та після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом може здійснюватися:

- органом державної виконавчої служби згідно з абзацом першим частини першої статті 30 Закону № 1404-VIII, пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції (державна виконавча служба має визначений законом та підзаконними нормативними актами порядок взаємодії своїх органів: державний виконавець може сам сформувати зведене провадження за наявності у нього декількох виконавчих документів або формування такого провадження може відбуватися у межах державної виконавчої служби шляхом передачі всіх виконавчих проваджень щодо одного боржника державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження);

- приватним виконавцем згідно з абзацом другим частини першої статті 30 Закону № 1404-VIII, пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції (формування зведеного виконавчого провадження та приєднання до нього наступних проваджень у випадку звернення до цього ж приватного виконавця стягувача чи стягувачів з виконавчими документами щодо одного й того ж боржника).

При цьому, в обох зазначених цих випадках згоди стягувача на формування зведеного виконавчого провадження чи приєднання до нього інших проваджень не потрібно, оскільки не йдеться про зміну виконавця.

Передача виконавчого документа визначається, зокрема, частиною п'ятою статті 5 Закону № 1404-VIII та розділом V Інструкції та може здійснюватися:

- від органу державної виконавчої служби до приватного виконавця;

- від приватного виконавця до органу державної виконавчої служби;

- від одного приватного виконавця до іншого.

Причому в усіх наведених випадках передача виконавчого документа здійснюється лише за заявою стягувача (принцип диспозитивності ).

Принцип передачі виконавчих проваджень виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, повною мірою не може бути реалізований щодо приватних виконавців, оскільки вони мають низку обмежень у своїй діяльності.

Таким чином, поширення на приватних виконавців дії правила щодо передачі всіх виконавчих проваджень виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження щодо боржника, призведе до створення для державних виконавців більш сприятливих умов діяльності, що є неприйнятним з огляду на мету реформи системи примусового виконання рішень - дотримання балансу повноважень приватних і державних виконавців.

Виходячи з наведеного, передача виконавчого документа чи виконавчого провадження від приватного виконавця до іншого приватного чи державного виконавця може здійснюватися лише за заявою чи згодою стягувача.

У постанові від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18) ОСОБА_3 Верховного Суду зробила висновок про те, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та незалежно від кількості стягувачів. Такий висновок зроблено також у постановах ОСОБА_3 Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18); від 17 жовтня 2018 року у справах № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18) та № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18).

Враховуючи викладені вище аргументи, ОСОБА_3 Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №904/7326/17 відступила від висновку, викладеного у згаданих постановах, шляхом його уточнення, та зробила висновок, що стаття 30 Закону № 1404-VIII передбачає обов'язок лише державного виконавця передати відкрите виконавче провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника. Приватний виконавець не зобов'язаний передавати виконавчий документ чи виконавче провадження для виконання тому державному чи приватному виконавцеві, який перший відкрив виконавче провадження щодо боржника, для виконання кількох рішень щодо одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження.

Передбачені статтями 45, 46 Закону № 1404-VIII правила розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів підлягають застосуванню в межах одного конкретного виконавчого провадження, а не загалом до всіх виконавчих проваджень, відкритих щодо боржника.

Надавши оцінку діям приватного виконавця, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що оскільки приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 не здійснювалося відкриття першого виконавчого провадження про стягнення коштів з боржника ПАТ Енергомашспецсталь , у приватного виконавця на підставі положень ст.30 Закону України Про виконавче провадження є обов'язок передати матеріали виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/296/18 від 04.05.2018 на виконання органу ДВС, який здійснює зведене виконавче провадження для приєднання його до зведеного виконавчого провадження, в зв'язку з чим задоволено скаргу в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо не передачі наказу Господарського суду Донецької області №905/296/18 від 04.05.2018 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження №49554205, а також про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо списання з рахунку ПАТ Енергомашспецсталь , відкритого в ПАТ Альфа-Банк у м.Києві (МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням №56480735 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/296/18 від 04.05.2018, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій.

Однак, колегія суддів зазначає, що розглядаючи скаргу боржника на дії та бездіяльність приватного виконавця, суд першої інстанцій припустився неправильного застосування положень законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, не врахував принципу диспозитивності виконавчого провадження, що призвело до помилкових висновків стосовно виникнення у приватного виконавця ОСОБА_1 обов'язку передати наказ Господарського суду Донецької області № 905/296/18 від 04.05.2018 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який відкрив перше виконавче провадження щодо ПАТ Енергомашспецсталь , для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205, натомість такі дії вчиняються лише за заявою стягувача.

З урахуванням наведеного, передбачені статтями 45, 46 Закону № 1404-VIII правила розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів підлягають застосуванню в межах одного конкретного виконавчого провадження, а не загалом до всіх виконавчих проваджень щодо боржника. Крім того, у випадку платоспроможності боржника та недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів одночасна наявність зведених виконавчих проваджень на виконанні державної виконавчої служби та приватних виконавців не порушує передбаченого цим порядку черговості задоволення вимог стягувачів. Натомість у випадку неплатоспроможності боржника, до нього можуть застосовуватися процедури, встановлені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає такими, що відповідають вимогам закону посилання скаржника на відсутність обов'язку у приватного виконавця ОСОБА_1, який не здійснював відкриття першого виконавчого провадження щодо боржника - ПАТ Енергомашспецсталь , передати відповідні накази органу державної виконавчої служби, що відкрив перше виконавче провадження відносно цього боржника, для приєднання їх до зведеного виконавчого провадження.

Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Виконання судового рішення є прямим обов'язком боржника (частина друга стаття 15 Закону № 1404-VIII), а розподіл грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) відповідно до положень статей 45, 46 цього Закону здійснюється у встановленій черговості вже після їх стягнення з боржника.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції щодо визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 в частині не передачі наказу Господарського суду Донецької області № 905/296/18 від 04.05.2018 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205; визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо списання з рахунку ПАТ "Енергомашспецсталь", відкритого в ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві (МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням № 56480735 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/296/18 від 04.05.2018, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні скарги.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв'язку з чим ухвала Господарського суду Донецької області від 10.07.2018 у справі № 905/296/18 в частині задоволення скарги підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволення скарги ПАТ "Енергомашспецсталь" в цій частині.

Керуючись статтями 243, 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.07.2018 у справі № 905/296/18 щодо визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 в частині не передачі наказу Господарського суду Донецької області № 905/296/18 від 04.05.2018 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для приєднання його до зведеного виконавчого провадження № 49554205; визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо списання з рахунку ПАТ "Енергомашспецсталь", відкритого в ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві (МФО 300346), боргу за виконавчим провадженням № 56480735 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/296/18 від 04.05.2018, а також основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій, скасувати та прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні скарги.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.04.2019.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова