Рішення

від 26.03.2019 по справі 905/2271/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.2019 Справа № 905/2271/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання Шакурова І.М.,

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» , м.Маріуполь Донецької області,

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» , м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 401116,84 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» м.Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» , м.Маріуполь Донецької області про стягнення 401116,84 грн.,

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг №835 від 01.12.2012 року щодо оплати вартості виконаних робіт в період з 01.11.2015р. по 30.11.2015р., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 274557,42грн., на яку позивач нарахував інфляційні втрати з січня 2016р. по жовтень 2018р. в розмірі 102 052,99грн., та 3 % річних за загальний період з 11.12.2015р. по 30.11.2018р. в розмірі 24506,43грн.

Позивач повідомляє, що направлені на адресу відповідача акти наданих послуг №№ 30, 31, 32 від 30.11.2015р. не були повернуті позивачу підписаними, проте, про їх отримання відповідачем свідчить лист №13 від 10.02.2016р. Оскільки протягом 2 робочих днів після отримання актів виконаних робіт відповідачем не були надані відповідні заперечення щодо цих актів, то, на думку позивача, такі акти слід вважати підписаними, як-то передбачено приписами п.3.1.9. Договору №835 від 01.12.2012р.

Представник відповідача у судове засідання 26.03.2019р. як і в попередні судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

За змістом ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

01.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Бон Аппеті (далі - виконавець або позивач) та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Комсомольське рудоуправління» (далі - замовник або відповідач) було укладено договір на надання послуг з організації харчування і торгівлі для робітників ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання, зокрема, надати послуги: по організації харчування і торгівлі для робітників ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» власними штатними силами і засобами, в період часу і на умовах передбачених цим договором; із забезпечення робітників замовника спецхарчуванням (молоко, сметана, сік); з організації харчування і торгівлі у літній період на б/о Парус (п.п. 1.1.1., 1.1.2., 1.1.4. Договору).

Згідно з підпунктом 3.1.9 Договору, ОСОБА_2 зобов'язаний протягом 2-х робочих днів після отримання оформленого ОСОБА_3 надання послуг за звітний період підписати вказаний ОСОБА_3 або в цей строк надати мотивовані заперечення щодо неможливості підписання ОСОБА_3. У випадку неотримання ОСОБА_3 у зазначений строк підписаного ОСОБА_2 або мотивованих заперечень, ОСОБА_2 вважається підписаним ОСОБА_2 на третій робочий день з дня надання ОСОБА_2.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що розрахунок замовника з виконавцем здійснюється в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі відповідного рахунку та підписаного ОСОБА_2 надання послуг.

Згідно з підпунктом 5.3.1 Договору, вартість послуг з організації харчування і торгівлі має бути сплачена замовником протягом 7 (семи) календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт.

Згідно з підпунктом 5.3.2 Договору, вартість послуг з забезпечення спецхарчуванням (молоко, сметана, сік), наданих у звітному місяці, сплачується замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання замовником ОСОБА_2 виконаних робіт по виданню харчування.

Згідно з підпунктом 5.3.3 Договору, вартість послуг з проведення протокольних заходів, семінарів, симпозіумів, конференцій та інших заходів, що проводяться на підставі окремої заявки замовника, сплачується замовником протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту надання виконавцем відповідного рахунку, сформованого на підставі підписаного сторонами ОСОБА_2 приймання-передачі послуг.

За умовами п. 12.1 договору він набуває сили з 01.12.2012р. по 30.11.2015р.

Договір надання послуг від 01.12.2012р. підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

В підтвердження виконання позивачем своїх обов'язків за договором №835 від 01.12.2012р. щодо надання послуг, та виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати послуг за договором (до спірного періоду), позивач надав суду: копії актів приймання-передачі наданих послуг за договором №835 від 01.12.2012р. за період з травня 2015р. по жовтень 2015р.; копії платіжних доручень про здійснення замовником оплат за договором №835 за період з червня 2015р. по листопад 2015р. (за надані виконавцем послуги за травень-липень 2015рр.).

Як вказує позивач, в подальшому (листопад 2015 року), ним були надані послуги відповідно до п.1.1 договору, за які відповідач не розрахувався.

Так, на виконання умов договору позивач надав відповідачу наступні акти приймання-передачі наданих послуг:

- виписку із зведеного ОСОБА_2 №31 від 30.11.2015р. приймання-передачі наданих послуг із забезпечення спецхарчуванням робітників ПАТ «Комсомольське рудоуправління» на суму 25311,02грн. з урахуванням ПДВ, підписаний та скріплений печаткою зі свого боку;

- акт №32 від 30.11.2015р. виконаних робіт з організації харчування робітників ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» на суму 206068,58грн. з урахуванням ПДВ, підписаний та скріплений печаткою зі свого боку;

- акт №33 від 30.11.2015р. виконаних робіт з проведення протокольних заходів, і обслуговуванню банкетів, семінарів, симпозіумів, конференцій та інших заходів на суму 1964,10грн. з урахуванням ПДВ, підписаний та скріплений печаткою зі свого боку.

Копії зазначених актів приймання-передачі наданих послуг додані до матеріалів справи.

Доказів виставлення рахунків за вказаними актами суду не надано.

Проте, рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи (надані послуги).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №3-3902к09 від 29.09.2009р. та у постанові Вищий господарський суд України №910/26157/15 від 24.05.2016р.

При цьому, суд зазначає, що у договорі №835 від 01.12.2012р. вказані банківські реквізити позивача, та в актах вказані суми, які підлягали до сплати.

Також, суд зауважує на тому, що доказів направлення виконавцем за договором (позивачем) ОСОБА_2 №№ 31,32,33 від 30.11.2015р. суду не надано.

Проте, в наявному в матеріалах справи листі ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» №13 від 10.02.2016р., адресованому ТОВ «Бон Аппеті» , замовник підтверджує, що в листопаді 2015 року до відділу з соціальних питань ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» були передані акти виконаних робіт ТОВ «Бон Аппеті» з надання послуг за звітний місяць у відповідності до договору №835 від 01.12.12 (а.с. 61).

Таким чином, оскільки замовник не заперечує факт отримання в листопаді 2015р. актів виконаних робіт за листопад 2015р., а встановити конкретну дату отримання їх замовником не має можливості, то, за висновками суду, доведеним слід вважати отримання ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» відповідних актів, та, відповідно, здійснювати відрахування строків встановлених пунктами 3.1.9, 5.3. договору - з 01.12.2015р., як з наступної дати по закінченню листопада (лист ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» №13 від 10.02.2016р.).

Як вказує позивач, мотивованих заперечень щодо наданих актів виконаних робіт за листопад 2015р. у встановлений договором 2 денний строк (тобто до 02.12.2015р.) замовник (відповідач) не надавав.

Таким чином, враховуючи приписи п.3.1.9 Договору, акти виконаних робіт за листопад 2015р. №№31,32,33 від 30.11.2015р. слід вважати підписаними з боку заявника - 02.12.2015р., а викладені в листі ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» №13 від 10.02.2016р. заперечення щодо цих актів, суд розцінює як такі, що надані із простроченням встановленого строку для їх надання.

Доказів надання заперечень щодо актів за листопад 2015р. в передбачений п.3.1.9 Договору строк відповідач суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Отже, оскільки відповідно до п.5.3.1. вартість послуг з організації харчування і торгівлі мала бути сплачена ОСОБА_2 протягом 7 календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт, то оплата наданих послуг на суму 206068,58грн. за актом №32, мала бути здійснена не пізніше 09.12.2015р.

Оскільки відповідно до п.5.3.2. вартість послуг по забезпеченню спецхарчуванням мала бути сплачена ОСОБА_2 протягом 5 банківських днів від дати підписання акту виконаних робіт, то оплата наданих послуг на суму 25311,02грн. за актом №31, мала бути здійснена не пізніше 09.12.2015р.

Аналогічно, відповідно до п.5.3.3. вартість послуг з проведення протокольних заходів мала бути сплачена ОСОБА_2 протягом 10 календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт, то оплата наданих послуг на суму 1964,10грн. за актом №33, мала бути здійснена не пізніше 14.12.2015р.

Проте, надані позивачем послуги оплачені не були, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором в загальній сумі 274557,42грн., яка на теперішній час відповідачем не сплачена, та не спростована.

За таких обставин, вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач застосовує індекс інфляції та 3% річних до заборгованості та просить стягнути додатково 102052,99грн. інфляційних втрат за період з січня 2016р. по жовтень 2018р.; а також 24506,43 грн. - 3% річних за загальний період з 11.12.2015р. по 30.11.2018р. (з яких: 2259,27грн. нараховані з 11.12.2015р. по 30.11.2018р. (1086 днів) на заборгованість за актом №31 на суму 25311,02грн.; 22072,49грн. нараховані з 11.12.2015р. по 30.11.2018р. (1086 днів) на заборгованість за актом №32 на суму 247282,30грн.; 174,67грн. нараховані з 15.12.2015р. по 30.11.2018р. (1082 дня) на заборгованість за актом №33 на суму 1964,10грн.).

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, і встановлено, що розмір інфляційних втрат становить суму 102063,86грн., тоді як позивачем заявлено вимоги про стягнення таких нарахувань у меншому розмірі - 102052,99грн.

Разом з тим, враховуючи те, що згідно з вимогами ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в заявленому розмірі - 102052,99грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних за визначений позивачем період за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН, і встановлено, що розмір 3% річних є меншим від заявленого позивачем, і становить 24483,86грн., з яких:

2257,19грн. - 3% річних нараховані на заборгованість за актом №31 на суму 25311,02грн. за період з 11.12.2015р. по 30.11.2018р.;

22052,16грн. - 3% річних нараховані на заборгованість за актом №32 на суму 247282,30грн. за період з 11.12.2015р. по 30.11.2018р.;

174,51грн. - 3% річних нараховані на заборгованість за актом №33 на суму 1964,10грн. за період з 15.12.2015р. по 30.11.2018р.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 24506,43 грн. підлягає частковому задоволенню - в сумі 24483,86грн.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» , м.Маріуполь Донецької області, до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення:

заборгованості за надані послуги за договором в сумі 274557,42грн. - задовольнити в повному обсязі;

інфляційні втрати в сумі 102052,99грн. - задовольнити в повному обсязі;

3% річних в сумі 24506,43 грн. - задовольнити частково, в сумі 24483,86грн.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» заборгованість у загальній сумі 401094,27 грн., з яких: 274557,42грн. - основний борг, 102052,99грн. - інфляційні втрати, 24483,86 грн. - 3% річних; судовий збір у розмірі 6016,40грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 26.03.2019р. підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Cхідного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті» , місцезнаходження: вул. Червонофлотська, б.137, м.Маріуполь, Донецька область, 87501; код ЄДРПОУ 24325149.

Відповідач: Приватне акціонерне товариства «Комсомольське рудоуправління» , місцезнаходження: проспект Нахімова, б.116А, м.Маріуполь, Донецька область, 87534; код ЄДРПОУ 00191827.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя О.М. Сковородіна