ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.03.2019 м. Ужгород Справа № 907/611/18
Господарський суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ушак І.Г.
за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку КУБІК , м. Ужгород
про стягнення 17095,52 грн.
представники:
позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю
відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми 17095.52 грн. вважаючи зазначену суму збитками, зокрема, неодержаним доходом (упущеною вигодою) за користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності у період з червня 2017 р. по серпень 2018 р. відповідно до приписів ст. 22 ЦК України та ст. 157 ЗК України. Посилається при цьому на те, що зазначена земельна ділянка площею 0,0399 га відведена відповідачеві для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на пл. Корятовича, 21 у м. Ужгороді використовується останнім без оформлення правовстановлюючих документів на право користування землею та без оплати орендної плати.
Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.
Відповідач відзиву на позов не надав та не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи. Разом з тим, кореспонденція суду у даній справі (ухвали суду від 23.10.18, 20.11.18, 13.12.18 та від 22.01.19), надіслана відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Корятовича, 21 та яка за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням, повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв'язку причин - "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до правової позиції наведеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1), якщо ухвала у справі надіслана за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернута підприємством зв'язку або повернута з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Отже, оскільки вважається, що відповідач належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення представника позивача, встановив наступне:
Рішенням Ужгородської міської ради від 30.05.17 № 681 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (п. 1.15) на підставі клопотання об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Кубік - відповідача у даній справі, - затверджено проект землеустрою щодо відведення останньому земельної ділянки кадастровим номером 2110100000:05:001:0084 площею 0,0399 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на пл. Корятовича, 21 у м. Ужгороді та передано її в оренду строком на 5 років (до 30.05.2022 року).
13.06.17 позивач на виконання зазначеного рішення надіслав відповідачеві проект договору оренди землі з пропозицією підписання такого у 20-ти денний строк.
24.10.17, 20.08.18 позивач у зв'язку з тим, що відповідачем не підписано договір оренди землі та не надано відповіді на наведену пропозицію позивача, останній письмово попередив про недопустимість використання землі без оформлення правовстановлюючих документів та про стягнення збитків за фактичне користування землею.
Наведені обставини, які не спростовані відповідачем у ході судового розгляду справи, передували зверненню позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 170955,52 грн. збитків за фактичне користування землею, на якій розташована нерухомість, за період червня 2017р. по серпень 2018р.
Зазначена сума збитків розрахована позивачем за зазначений період як плата за фактичне користування земельною ділянкою щомісячно в розмірі 3 % від встановленої нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (455880,42 грн.), що становить 1139,70 грн./міс.).
Суд, вирішуючи даний спір, керується такими приписами чинного законодавства.
Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень, зокрема, міських рад у галузі земельних відносин на території міст віднесено надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу
Згідно ст. 83 ЗКУ землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Громадяни та юридичні особи, відповідно до ст. 116 ЗКУ, набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За приписами ст. 122 ЗКУ, зокрема, міські ради передають земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування та в оренду врегульовано нормами ст.ст. 123, 124 ЗКУ. Так, надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування згідно з його повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Право на земельну ділянку, в т.ч. право оренди земельної ділянки, згідно ст. 125 ЗКУ виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право користування земельною ділянкою згідно ст. 126 ЗКУ оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Використання землі в Україні, відповідно до ст. 206 ЗКУ, є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до закону.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що спірні відносини виникли у зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від оформлення правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, хоча продовжує нею користуватися, оскільки на ній розташована двоповерхова будівля, частина котрої використовується в комерційних цілях.
Власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. "д" ч. 1 ст. 156 ЗКУ).
За змістом ст. 157 ЗКУ відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р., відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
За змістом положень ст. 22 ЦКУ особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Наведене кореспондується з приписами ст. 224 ГКУ, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, у даному випадку відповідач, використовуючи земельну ділянку комунальної власності без правовстановлюючих документів, призвів до недоодержання територіальною громадою м. Ужгорода доходів, які вона могла одержати передавши в оренду зазначену земельну ділянку, виходячи з її встановленої нормативної грошової оцінки.
За таких обставин суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, дійшов висновку про правомірність вимог позивача, які підлягають задоволенню судом шляхом стягнення з відповідача суми 17095,52 грн. на користь позивача.
За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати - судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 1762,00 грн. - належить відшкодувати за рахунок відповідача.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
СУД УХВАЛИВ:
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку КУБІК (88000, м. Ужгород, пл. Корятовича, 21, код ЄДРПОУ 40344321) на користь Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ - 33868924) неодержаних доходів за користування землею на суму 17095,52 грн. (сімнадцять тисяч дев'яносто п'ять грн. 52 коп.) та суму сплаченого судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 4.04.2019 р.
Суддя Ушак І.Г.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2019 |
Оприлюднено | 09.04.2019 |
Номер документу | 80986118 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Ушак І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні