Ухвала

від 08.04.2019 по справі 916/991/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"08" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/991/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ББПРОМ»

про забезпечення позову за вх. № 2-1570/19 від 05.04.2019р.

у справі № 916/991/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ББПРОМ»

до відповідача: Державного підприємства «Хлібна база № 77»

про стягнення 101 241,40 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ББПРОМ» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Хлібна база № 77» заборгованості за договором у розмірі 101 241,40 грн.

Разом із позовною заявою до господарського суду ТОВ «ББПРОМ» подано клопотання про забезпечення позову за вх. 2-1570/19 від 05.04.2019р., в якій позивач просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно та накласти арешт на рахунки відповідача.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на недієвий механізм стягнення в державі, що зумовлює необхідність забезпечення позову у справі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вимогами ч.1 ст.137 ГПК України встановлені такі види заходів забезпечення позову, як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

          - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

          - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

          - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

          - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

          - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

          Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача боргу в розмірі 101 241,40 грн. за договором поставки № 4 від 27.02.0218р.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК           України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, у клопотанні позивача про забезпечення позову взагалі відсутні посилання на наявність будь-яких обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Навпаки, клопотання позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на власних припущеннях позивача, а посилання позивача не недієвий механізм стягнення в державі спростовуються вимогами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

При цьому, господарський суд вважає, що факт ухилення відповідача від виконання зобов'язань за спірним договором не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов'язань відповідачем є предметом спору, що потребує доведення, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Водночас обраний позивачем такий засіб забезпечення позову, як накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача, не є адекватним позовним вимогам у даній справі про стягнення з відповідача грошових коштів.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ББПРОМ» у задоволенні клопотання про забезпечення позову за вх. № 2-1570/19 від 05.04.2019р. у справі № 916/991/19.

Ухвала набирає чинності 08.04.2019р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Г.Є. Смелянець