Рішення

від 03.04.2019 по справі 922/3658/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3658/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будцентр-Ф , 40034, Сумська область, м. Суми, вул. Івана Сірка, 19/2, код ЄДРПОУ 40229013;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Амкіф Профіль , 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 1 А, код ЄДРПОУ 40721762;

про стягнення заборгованості за договором поставки № АП18/2409-02 від 24.09.2018 у розмірі 361313,12 грн.

за участі представників учасників справи:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будцентр-Ф звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Амкіф Профіль про стягнення заборгованості за договором поставки № АП18/2409-02 у розмірі 361313,12 грн., в тому числі 355010,24 грн. - сума основного боргу, 6302, 88 грн. - пеня за прострочення постачання товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 11.02.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2019 на підставі ст. 183, 202 ГПК України відкладено підготовче засідання на 27.02.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2019 на підставі ст. 202 ГПК України відкладено підготовче засідання на 13.03.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 19.03.2019.

19.03.2019 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, в обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № АП18/2409-02 від 24.09.2019 щодо поставки товару. Здійснюючи правове обґрунтування позову, посилається на ст. 208, 218, 386, 530, 593, 655, 656, 662, 663, 1166 ЦК України, ст. 179, 193, 199, 216-218, 220, 224-225, 230-232 ГК України, ст. 1, 2, 12, 13, 15, 41, 49, 54, 66, 67 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, обґрунтованого відзиву на позовну заяву у строк встановлений ухвалою суду від 15.01.2019 не надав. Разом з цим, ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 15.01.2019, ухвала повідомлення від 11.02.2019, ухвала повідомлення від 27.02.2019, ухвала господарського суду Харківської області від 13.03.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, були направлені на адресу відповідача - 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 1 А, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулись до суду без доказів вручення, з відміткою пошти за закінчення встановленого строку зберігання . Крім того, ухвала повідомлення від 13.02.2019, була направлена на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Амкіф Профіль ОСОБА_1, однак також повернулась до суду без доказів вручення, з відміткою пошти за закінчення встановленого строку зберігання .

19.03.2019 на підставі ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву у судовому засідання до 03.04.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будцентр-Ф про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (вх. № 7366 від 25.03.2019).

03.04.2019 позивач у судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, надав заяву (вх. № 8235 від 03.04.2019) в якій зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, вважає його таким, що підлягає задоволенню, однак не може бути особисто присутнім під час судового засідання.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив. Разом з цим, ухвала повідомлення від 19.03.2019, була направлена на адресу відповідача - 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 1 А, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулась до суду без доказів вручення, з відміткою пошти за закінчення встановленого строку зберігання . Крім того, ухвала повідомлення від 19.03.2019, була направлена на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Амкіф Профіль ОСОБА_1, однак також повернулась до суду без доказів вручення, з відміткою пошти за закінчення встановленого строку зберігання .

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 15.01.2019, ухвала повідомлення від 11.02.2019, ухвала повідомлення від 27.02.2019, ухвала господарського суду Харківської області від 13.03.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, ухвала повідомлення від 19.03.2019) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів. Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, але не з'явився у судове засідання, водночас судом вжито всі заходи для належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався, у підготовчі та судові засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надав, враховуючи відсутність клопотань будь-якої із сторін про інше, суд вирішив розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 ГК України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із положеннями ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

24.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Амкіф Профіль (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будцентр-Ф (покупець) укладено договір № АП18/2409-02 поставки, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, в т.ч. власного виробництва, оцинкований металопрокат та/або металопрокат з полімерним покриттям (товар), асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікації/як та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (арк. справи 14 - 17).

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється відповідно до письмової заявки покупця, що має бути узгоджена з постачальником. Умови поставки та місце здійснення поставки продукції: EXW - склад постачальника.

Згідно з п. 3.1 договору ціна на товар встановлюється постачальником у національній валюті України та вказується в рахунках - фактурах, товарних накладних, що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок постачальника в національній валюті України.

Так, 24.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Амкіф Профіль був виставлений рахунок на оплату № 3317 на суму 355010, 24 грн. (акр. справи 18).

На виконання умов договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 355010, 24 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1259 від 25.09.2018 на суму 150000, 00 грн., № 1288 від 04.10.2018 на суму 100000, 00 грн., № 1327 від 23.10.2018 на суму 105010, 24 грн. (арк. справи 19-21).

Позивач вказує, що оскільки строк поставки товару в договорі не обумовлений, останній звернувся до відповідача з листом № 186 від 25.10.2018 з вимогою поставити товар на суму передоплати або повернути сплачені кошти за товар (арк. справи 23).

У відповідь відповідачем наданий гарантійний лист про своєчасну поставку покрівельних виробів у період з 04.11.2018 по 10.11.2018 (арк. справи 24).

Водночас відповідачем умови договору виконано не було, поставку покрівельних виробів у період з 04.11.2018 по 10.11.2018 не здійснено, у зв'язку з чим, позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 21.11.2018 з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будцентр-Ф суму попередньої оплати у розмірі 355010, 24 грн. та пеню за порушення умов поставки товару у розмірі 710020, 48 грн. (арк. справи 26-27).

Позивач вказує, що відповідь на претензію від 21.11.2018 відповідачем надана не була, товар не поставлений та суму авансу у розмірі 355010, 24 грн. не повернуто, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути заборгованість за договором поставки № АП18/2409-02 у розмірі 361313,12 грн., з яких: 355010,24 грн. - сума основного боргу, 6302, 88 грн. - пеня за прострочення постачання товару.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою договір № АП18/2409-02 від 24.09.2018 є договором поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сплата позивачем коштів (попередньої оплати) у розмірі 355010, 24 грн. підтверджується належними доказами, а саме: платіжними дорученнями № 1259 від 25.09.2018 на суму 150000, 00 грн., № 1288 від 04.10.2018 на суму 100000, 00 грн., № 1327 від 23.10.2018 на суму 105010, 24 грн., беручи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував поставку товару, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості (попередньої оплати) у розмірі 355010, 24 грн., є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення пені за період з 10.11.2018 по 27.11.2018 у розмірі 6302, 64 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що за прострочення передачі продукції, передачу меншої кількості продукції, ніж передбачено цим договором, постачальник виплачує покупцеві за вимогою останнього неустойку в розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожен день, що передбачені ЦК України, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що поставка товару за договором № АП18/2409-02 від 24.09.2018 відповідачем повинна бути здійснена до 10.11.2018, а отже строк нарахування пені повинен починатись з 11.11.2018.

За таких обставин період розрахунку пені позивачем визначено невірно. Здійснивши перевірку розрахунку пені (не виходячи за межі заявленого позивачем періоду), суд встановив, що правильно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 11.11.2018 по 27.11.2018 становить 5952, 50 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 5952, 50 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, враховує, що позов підлягає частковому задоволенню, а отже витрати зі сплати судового збору в розмірі 5414, 43 грн. покладає на відповідача, в іншій частині - 5, 26 грн. залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 13, 14, 41-46, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Амкіф Профіль (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 1 А, код ЄДРПОУ 40721762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будцентр-Ф (40034, Сумська область, м. Суми, вул. Івана Сірка, 19/2, код ЄДРПОУ 40229013) заборгованість за договором поставки № АП18/2409-02 у розмірі 360962, 74 грн., в тому числі 355010,24 грн. - сума основного боргу, 5952, 50 грн. - пеня за прострочення постачання товару та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5414, 43 грн.

В решті позову - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текс рішення складено та підписано 08.04.2019.

Суддя ОСОБА_2