Рішення

від 04.04.2019 по справі 917/1530/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2019 Справа № 917/1530/18

Господарський суд Полтавської області у складі у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюгова О.І., розглянувши справу № 917/1530/18

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №4, вул.Івана Мазепи, 73/3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 109 563,10 грн. заборгованості,

встановив:

06.12.2018 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку № 4, м. Кременчук, про стягнення 113 763, 10 грн. заборгованості, з яких : 88 990,52 грн. - заборгованість відповідача за отримані послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за період грудень 2017 року та березень, квітень, травень та жовтень 2018 року (включно) за умовами Договору № 652 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2008 року; 14 441,33 грн. - пеня за період грудень 2017 року, березень-травень 2018 року за несвоєчасність оплати використаної теплоенергії відповідно до п. 4.2.2 договору та п. 6 Додатку №4 до цього договору, 7 447,10 грн. - інфляційні нарахування за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року і 2 884, 15 грн. - 3% річних за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року дану позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу розглядом по суті у судовому засіданні на 15.01.2019 року.

Ухвалою від 15.01.2019 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням на 31.01.2019 року.

Листом від 31.01.2019 року учасників справи № 917/1530/18 було повідомлено, що у зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді Бунякіної Ганни Іванівни підготовче засідання по справі не відбудеться.

На підставі розпорядження №15 від 01.02.2019 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи в зв'язку зі звільненням судді з посади, проведено повторний автоматичний розподіл справи № 917/1530/18, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Тимощенко О.М., що відображено у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2019 року.

Ухвалою від 04.02.2019 року суд прийняв справу № 917/1530/18 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без виклику сторін.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 247 ГПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у зв'язку з її малозначністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач надав суду відзив на позов та пояснення, згідно яких повідомляє, що частково визнає позовні вимоги та просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені (а.с. 65-73, 91-92, 113-116).

На вказаний відзив позивач відреагував відповіддю за № 43 від 09.01.2019 р. (а.с. 76-87). Також позивачем подано до суду наступні клопотання :

- № 42 від 08.01.2019 р. про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку № 4 суми заборгованості (арк. справи 82), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті комунальних послуг в розмірі 109 563, 10 грн. заборгованості, з яких : 84 790,52 грн. - заборгованість відповідача за отримані послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за період грудень 2017 року та березень, квітень, травень та жовтень 2018 року (включно) за умовами Договору №652 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2008 року; 14 441,33 грн. - пеня за період грудень 2017 року, березень-травень 2018року за несвоєчасність оплати використаної теплоенергії відповідно до п. 4.2.2 договору та п. 6 Додатку №4 до цього договору, 7 447, 10 грн. - інфляційні нарахування за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року і 2 884, 15 грн. - 3% річних за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України.

- № 271 від 08.01.2019 р. про зменшення позовних вимог (арк. справи 107) , в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті комунальних послуг в розмірі 106 563,10 грн. заборгованості, з яких : 81 790,52 грн. - заборгованість відповідача за отримані послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за період грудень 2017 року та березень, квітень, травень та жовтень 2018 року (включно) за умовами Договору №652 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2008 року; 14 441,33 грн. - пеня за період грудень 2017 року, березень-травень 2018 року за несвоєчасність оплати використаної теплоенергії відповідно до п. 4.2.2 договору та п. 6 Додатку №4 до цього договору, 7 447,10 грн. - інфляційні нарахування за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року і 2 884,15 грн. - 3% річних за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вище викладене суд приймає заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги в редакції останньої заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив вх. № 361 від 15.01.2019 р. та пояснення по справі № 10 від 24.01.2019 р.. Згідно яких, останній зазначає, що проти стягнення основного боргу у розмірі 81 790,52 грн. не заперечує, проте вважає, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних підлягають частковому задоволенню. При цьому, відповідач просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 99%.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані документальні докази, суд, встановив:

01.08.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (далі - теплопостачальна організація) та ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку № 4 було укладено Договір № 652 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір, а.с. 15-20).

При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства України (п. 1.1 та п. 1.2 Договору);

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження тепло споживання" (п. 2.1.2 Договору);

- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 Договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 р.. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 7.10 Договору).

До Договору сторонами було складено (підписано та скріплено ї печатками), зокрема, наступні додатки до Договору :

- Додаток № 1 "Перелік об'єктів" (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 16);

- Додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання" (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 17);

- Додаток № 3 "Тарифи на теплову енергію" (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 18);

- Додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (а.с. 19), в якому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії вказаними у додатку № 2, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7-ми календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку);

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Акта про обсяги спожитої (переданої) споживачу теплової енергії" (додаток № 4 до Договору), який оформлюється постачальником та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем вищезазначеного акту або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його отримання за умови його підписання трьома представниками постачальника (п. 5 Додатку);

- у випадку несвоєчасної оплати спожитої теплової енергії споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, на суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та три проценти річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку).

Теплопостачальною організацією за період з грудня 2017 р. по жовтень 2018 р. було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення.

Позивачем в дотримання умов Договору було надіслано відповідачеві відповідні рахунки на оплату отриманої теплової енергії (копії наявні у матеріалах справи, а.с 22-34). Направлення (надання) вищезазначених рахунків відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями реєстрів про вручення споживачам теплової енергії кореспонденції (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 35-45).

Як зазначає позивач, за грудень 2017 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року та жовтень 2018 року відповідачем до теперішнього часу не сплачена вартість за спожиту теплову енергію в сумі 81 790,52 грн. Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів про обсяги спожитої (поставлено) споживачу теплової енергії.

01.10.2018 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 9 (далі - Додаткова угода) до Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 652 від 01.08.2008 року. Відповідно до п.1 даної Додаткової угоди Договір було достроково розірвано згідно листа Споживача № 1441 від 04.10.2018 року. Однак, п. 2 Додаткової угоди Сторони узгодили, що Додаткова угода не припиняє дію Договору в частині виконання грошових зобов'язань. Оскільки, грошові зобов'язання на момент укладення Додаткової угоди Відповідачем не було виконано, Договір в цій частині продовжує діяти до теперішнього часу.

Крім того, між сторонами було укладено Договір реструктуризації заборгованості (надалі Договір реструктуризації заборгованості) № 652/1 від 09.10.2018року. Згідно п.1.2 Договору реструктуризації заборгованості Боржник визнав свої боргові зобов'язання перед Кредитором (надалі Позивач) станом на 09.10.2018 року у розмірі 87 887 грн. 82 коп. та зобов'язувався погасити дану заборгованість до 25.03.2019 року шляхом сплати до 25.10.2018 року 14 648 грн. 62 коп. та до 25-го числа кожного наступного місяця по 14 647 грн. 80 коп. відключити об'єкти Відповідача від теплопостачання з додатковим попередженням за три робочі дні. починаючи з наступного дня після порушення Відповідачем вищезазначених термінів сплати своєї заборгованості та розірвати даний Договір в односторонньому порядку.

Оскільки Відповідач впродовж 2-х місяців жодного разу не виконав взяті на себе зобов'язання згідно Договору реструктуризації заборгованості Позивачем в односторонньому порядку було розірвано Договір реструктуризації заборгованості № 652/1 від 09.10.2018 року та 28.11.2018 року на адресу Відповідача було направлено листа № 13-13-07-2/1197 від 27.11.2018 року разом з рахунками на сплату заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 88 990 грн. 52 коп. та сплату пені, інфляційних нарахувань та 3% річних від простроченої суми на загальну суму 24 772 грн. 58 коп.

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем проведено оплату вартості отриманої ним теплової енергії не у повному обсязі та з порушенням строків, встановлених п. 6.6 Договору. Заборгованість відповідача складає 81 790,52 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 106 563,10 грн. заборгованості (позовні вимоги в редакції прийнятого судом клопотання про зменшення розміру позовних вимог), з яких : 81 790,52 грн. - заборгованість відповідача за отримані послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за період грудень 2017 року та березень, квітень, травень та жовтень 2018 року (включно) за умовами Договору № 652 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2008 року; 14 441,33 грн. - пеня за період грудень 2017 року, березень-травень 2018 року за несвоєчасність оплати використаної теплоенергії відповідно до п. 4.2.2 договору та п. 6 Додатку №4 до цього договору, 7 447,10 грн. - інфляційні нарахування за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року і 2 884,15 грн. - 3% річних за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо постачання теплової енергії відповідачу. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України надані послуги з поставки теплової енергії у вигляді гарячої води за період грудень 2017 року, березень, квітень, травень та жовтень 2018 року (включно) не оплатив, заборгованість відповідача за отримані послуги з постачання теплової енергії за вказаний період складає 81 790,52 грн. Дана обставина визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 7 447,10 грн. за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року та 2 884, 15 грн. 3% річних за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за отриману теплову енергію в гарячій воді за кожний окремий місяць та урахуванням проведених відповідачем проплат), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 Додатку № 4 до Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати спожитої теплової енергії споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 14 441,33 грн. за період грудень 2017 року, березень-травень 2018 року. (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань з оплати отриманої теплової енергії по кожному окремому акту), суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%, суд дійшов висновку, що останнє є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню за наступного мотивування.

В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на наступне.

Статтею 4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Таким чином, відповідач уклав Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 652 від 01.08.2008 року для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку № 73/3 по вул. І.Мазепи, в якому створено ОСББ № 4. В той же час, кінцевим споживачем послуг з теплопостачання є співвласники вказаного багатоквартирного будинку. А отже, і сплата послуг за теплопостачання відповідно до умов вказаного Договору відбувалася в залежності від оплати співвласниками будинку послуг з теплопостачання. Станом на грудень 2018 року у співвласників виникла заборгованість перед Відповідачем за послуги з теплопостачання в розмірі 11 253,56 грн. Також відповідач наголошує, що він є неприбутковою організацією, яка отримує кошти з внесків співвласників на утримання будинку та прибудинкової території і стягнення пені з ОСББ № 4 призведе до неможливості виконання ОСББ своїх функцій з обслуговування будинку.

На підтвердження даних обставин відповідач надає суду Оборотно-сальдову відомість по абонентам за грудень 2018 року та Рішення № 1716034600200 від 14.06.2017 року.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - суд зменшує розмір пені на 90%, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в розмірі 1 444,13 грн.. При цьому судом враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 81 790,52 грн. заборгованості за отримані послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за період грудень 2017 року та березень, квітень, травень та жовтень 2018 року (включно) за умовами Договору № 652 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2008 року; 1 444,13 грн. пені за період грудень 2017 року, березень-травень 2018 року за несвоєчасність оплати використаної теплоенергії відповідно до п. 4.2.2 договору та п. 6 Додатку №4 до цього договору, 7 447,10 грн. - інфляційних нарахувань за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року і 2 884,15 грн. - 3% річних за період жовтень-грудень 2017 року, березень-травень (включно) 2018 року відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані та частково визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, при цьому судом враховано п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (чинної на момент винесення рішення) судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Керуючись статтями 129, 231, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку № 4 (вул. Івана Мазепи, 73/3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код юридичної особи 25693056) на користь ПАТ Полтаваобленерго (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022) :

- на поточний рахунок № 26036305613167 в філії Полтавське облуправління AT Ощадбанк м.Полтава, МФО 331467, ідентифікаційний код юридичної особи 00131819 вартість спожитої теплової енергії в сумі 81 790,52 грн.;

- на розрахунковий рахунок № 26003572077001, АТ ТАСКОМБАНК , МФО: 339500, ідентифікаційний код юридичної особи 25717118 - пеню в розмірі 1 444,13 грн., інфляційні нарахування в розмірі 7 447,10 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 2 884,15 грн. та 1 762 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 04.04.2019 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко