Рішення

від 04.04.2019 по справі 926/2194/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

04 квітня 2019 року Справа № 926/2194/18

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. та секретаря судового засідання Попової К.Г. розглянувши справу №926/2194/18

За позовом Департаменту економіки Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, вул. О. Кобилянської, 3)

До відповідача ОСОБА_1 організації Безбар'єрне місто (58000, м.Чернівці, Демократична, 11)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підприємство інвалідів Життя без бар'єрів громадської організації Безбар'єрне місто (58000, м.Чернівці, Демократична, 11)

Про стягнення заборгованості та пені по орендній платі за приміщення в сумі 56074,16 грн, розірвання договору оренди № 218 від 18.07.2013 року та звільнення приміщення

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_2 - нач.відділу прав.забезпечення (дов. від 13.11.2018р.), ОСОБА_3 - заст.нач. відділу оренди (дов. від 13.11.2018р.)

Від відповідача - не з'явився

Від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Департамент економіки Чернівецької міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 організації Безбар'єрне місто про стягнення заборгованості та пені по орендній платі за приміщення в сумі 56074,16 грн, розірвання договору оренди № 218 від 18.07.2013 року та звільнення приміщення.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що 08.07.2013 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_1 організацією Безбар'єрне місто був укладений договір оренди нерухомого майна № 218 (далі - договір), за яким відповідач прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 151,80 кв.м., розташоване за адресою: м.Чернівці вул. Демократична, 11, з метою під офіс та майстерню з ремонту та обслуговування ортопедичних візків та засобів реабілітації.

В порушення умов договору оренди від 08.07.2013 року №218 та додаткового договору від 20.02.2017 року №4 до нього відповідач не сплатив орендну плату за користування вказаним приміщенням, за період з 01.10.2017 року по 30.11.2018 року, внаслідок чого заборгував позивачеві 41079,53 грн. За порушення умов договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.10.2017 року по 30.11.2018 року в сумі 14994,63 грн.

Враховуючи те, що відповідач систематично не сплачує орендну плату, позивач висунув вимогу про дострокове розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №926/2194/18 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 13.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.01.2019 року.

Ухвалою суду від 04.01.2019 року підготовче засідання відкладено на 31.01.2019 року у зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

У судове засідання 31.01.2019 року представник відповідача не з'явився, натомість від нього надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з хворобою голови правління та неможливістю прибути у судове засідання.

Ухвалою суду від 31.01.2019 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено та цією ж ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - підприємство інвалідів Життя без бар'єрів громадської організації Безбар'єрне місто , підготовче засідання відкладено на 08.02.2019 року.

До початку судового засідання від позивача надійшли письмові пояснення за вих.02/01-17/204 від 07.02.2019 року, щодо вимоги про розірвання договору та звільнення приміщення, а також 13.02.2019 року від позивача надійшли пояснення стосовно виконання попереднього рішення суду щодо стягнення орендної плати та докази направлення позовної заяви з додатками третій особі.

Ухвалою суду від 08.02.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено засідання на 26.02.2019 року.

26.02.2019 року відповідачем надано відзив на позов, який зареєстрований за вх.№776, згідно якого останній заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що заборгованість нарахована невірно, відповідач виконує соціальну важливу роль у суспільстві, відповідач неодноразово звертався до позивача з листами про призупинення дії додаткового договору № 4 до договору оренди № 218 від 18.07.2013 року, яким відповідачу дозволено передати частину орендованого майна у суборенду третій особі та збільшено розмір орендної плати, але йому відмовляли, що і призвело до нарахування великої орендної плати.

У свою чергу позивачем 26.02.2019 року надано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: щомісячний розрахунок заборгованості та пені за період з 01.10.2017 по грудень 2018 року, лист третього відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 18.02.2019 року та постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.04.2018 року.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року за клопотанням відповідача розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 11.03.2019 року.

28.02.2019 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, які зареєстровані за вх.№ 821, згідно яких останній повідомив що ним протягом 2017-2018 років не здійснювалась діяльність згідно договору суборенди виробничого приміщення у зв'язку з відсутністю фінансової підтримки з боку Міністерства соціальної політики України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.03.2019 року представники сторін зазначили, про те, що заяв і клопотань не мають і те, що ними вчинені всі дії передбачені у підготовчому провадженні, а відтак не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2194/18 та призначено її до розгляду по суті у судовому засіданні 04.04.2019 року, при цьому представники сторін були повідомлені про час і місце, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 04.04.2019 року не з'явилися, причини нез'явлення суду не повідомили.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Представники позивача в судовому засіданні, 04.04.2019 року підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.10.2007 року серій САВ №540434 територіальна громада м. Чернівців на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23.10.2007 року №788/20 є власником 1/1 частки нежилих приміщень, що знаходяться у м. Чернівці по вул. Демократична, 11, що складається з нежилих приміщень підвалу та першого поверху в житлового будинку літ. А загальною площею 153,30 кв. м, в тому числі в підвалі приміщення ІІІ, IV, V площею 25,60 кв. м, на першому поверсі приміщення 1-1 - 1-11 площею 127,70 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09.07.2013 року №355/11 Про оренду приміщень, внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради погоджено передачу в оренду відповідачу терміном на два роки й одинадцять місяців приміщення (1-1)-(1-11) першого поверху та приміщення (ІІІ), (IV) підвалу на вул. Демократичній, 11 загальною площею 151,8 кв. м під офіс та майстерню з ремонту та обслуговування ортопедичних візків та засобів реабілітації (пункт 1).

18.07.2013 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) та ОСОБА_1 організацією Безбар'єрне місто (орендарем) укладеного договір оренди нерухомого майна №218 (далі - договір оренди), згідно пункту 1.1 якого позивач на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 151,8 кв. м, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Демократична, 11, на 1 поверсі та в підвалі будинку з метою використання його під офіс та майстерню з ремонту та обслуговування ортопедичних візків та засобів реабілітації (далі - майно).

Згідно з актом передання-приймання об'єкта оренди по вул. Демократичній, 11, від 18.07.2013 року позивач передав, а відповідач прийняв приміщення 1 поверху та підвалу по вул. Демократичній, 11 у м. Чернівці. Майно було придатне до використання за призначенням, жодних зауважень щодо його стану сторонами не зазначено.

Пунктом 1.5 договору оренди передбачено, що його укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 18.07.2013 року по 17.06.2016 року (включно).

За користування майном відповідач сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку орендної плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, затвердженого міською радою, та на дату укладення цього договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору, з урахуванням ПДВ становить 105,65 грн. (пункт 2.1).

У свою чергу пунктом 2.2 договору оренди встановлено, що нарахування орендної плати починається з дня підписання договору.

Згідно із пунктами 2.4 та 2.5 договору 218 від 18.07.2013 року розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередні місяць на індекс інфляції попереднього місяця. Орендар щомісячно самостійно нараховує орендну плату з урахуванням ПДВ та сплачує її впродовж поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності. При цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума податку на додану вартість.

Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. В разі зміни ставки податку з 20% на іншу орендар самостійно проводить нарахування ПДВ на орендну плату по новій ставці з моменту набрання чинності змін законодавства (п.п.2.6 договору).

Пунктом 2.12 передбачено, що починаючи з першого числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період за який сплачується пеня.

При передачі орендарем частини майна в суборенду на передану площу нараховується подвійна ставка орендної плати. При цьому, плата за суборенду не повинна перевищувати орендної плати відповідача (пункт 2.14 договору оренди).

Відповідно до пункту 2.15 договору у разі припинення або розірвання договору орендар сплачує орендну плату по день передачі орендодавцеві об'єкта оренди за актом приймання - передавання.

Відповідно до пункту 4.1.3. договору визначено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі щомісячно сплачувати орендну плату.

Разом з тим відповідач має право передати майно (його частину) в суборенду третій особі лише за письмовим погодженням позивача та шляхом укладення відповідного додаткового договору до цього договору. (пункту 4.2.1).

Натомість пунктом 4.6. передбачено, що відповідач не має права без згоди позивача передавати майно (його частину) в користування третім особам за цивільно-правовими правочинами, укладати відносно цього майна будь-які цивільно-правові правочини, в тому числі попередні договори та передавати будь-яким шляхом право оренди іншим особам.

20.03.2014 року між сторонами укладено додатковий договір №1 до договору оренди, відповідно до пункту 1 якого позивач на підставі поданих документів дозволяє відповідачу з 20.03.2014 року передати в суборенду третій особі у даній справі на термін дії договору оренди частину приміщення 1 поверху площею 40,0 кв. м з метою використання під майстерню з ремонту інвалідних візків та засобів реабілітації.

Водночас уже 31.03.2014 року між сторонами укладено додатковий договір №2 до договору оренди, за умовами пункту 1 якого позивач на підставі поданих документів вважає договір суборенди з третьою особою на частину приміщення загальною площею 40,0 кв. м розірваним з 21.03.2014 року.

12.08.2016 року між сторонами укладено додатковий договір №3 до договору оренди, згідно з пунктом 1 якого на підставі п.6.17.1 Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців та поданих документів вважати договір оренди продовженим на два роки одинадцять місяців, а саме по 17.05.2019 року (включно).

У свою чергу п.2 додаткового договору №3 до договору оренди встановлено, що по договору оренди починаючи з 12.07.2016 року сплачувати орендну плату розраховану згідно додатку №1/3, що в місяць з урахуванням ПДВ складає 140,27 грн.

При цьому сторони у вказаному додатковому договорі вирішили доповнити пункт 2.4 договору оренди пунктом 2.4.1 наступного змісту: дія даного пункту договору зупиняється з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року відповідно до п.9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджету України на 2016 рік (пункт 3 додаткового договору №3).

14.02.2017 року відповідач звернувся до позивача із заявою, в якій просив надати дозвіл на передачу частково приміщення в суборенду по вул. Демократичній, 11 третій особі площею 35 кв. м. для використання під майстерню з ремонту інвалідних візків.

Так, 20.02.2017 року сторонами укладено додатковий договір №4 до договору оренди, відповідно до пункту 1 якого позивач на підставі поданих документів (вищезазначеної заяви) дозволяє відповідачу передати в суборенду третій особі на термін дії договору частини приміщення (прим. (1-8), (1-11)), загальною площею 33,00 кв. м, з метою використання під майстерню з ремонту інвалідних візків.

Пунктом 2 додаткового договору №4 до договору оренди сторонами узгоджено, що відповідач зобов'язується:

1.в десятиденний термін надати позивачу копію договору суборенди;

2.по договору оренди починаючи з 20.02.2017 року сплачувати орендну плату, розраховану згідно додатку №1/4, що в місяць з урахуванням ПДВ складає 2518,56 грн. та корегується на індекс інфляції попереднього місяця;

3.при розірвання договорів суборенди повідомляти про це позивача.

20.02.2017 року відповідач (орендодавець) та третя особа (орендар) уклали договір суборенди виробничого приміщення, за яким орендодавець передав орендарю виробниче приміщення площею 33 кв.м. по вул. Демократичній, 11 у м.Чернівці, за яке останній повинен сплачувати орендну плату в сумі 60 грн. за 1 кв.м., строк дії договору сторони погодили з 24.02.2017 року по 17.05.2019 року.

27.02.2017 року відповідач звернувся до позивача з листом №22, в якому просив останнього тимчасово призупинити дію додаткового договору №4 до договору оренди. При цьому відповідач зазначив, що договір суборенди з третьою особою буде складений відповідачем після забезпечення фінансовою підтримкою Міністерства соцполітики України згідно державної програми щодо забезпечення користувачів інвалідних візків післягарантійного обслуговування крісло-колісних візків та інших технічних засобів реабілітації. Термін складання договору суборенди планується приблизно з травня місяця 2017 року.

У відповідь позивач листом від 02.03.2017 року № 02/01-17/371, який одержаний відповідачем 06.03.2017 року (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення), проінформував останнього, що діючим законодавством не передбачено призупинення дії договору оренди та додаткового договору. При цьому відповідачу роз'яснено, що для припинення додаткового договору № 4 до договору оренди йому необхідно надати до департаменту економіки відповідну заяву з поясненнями причин не укладення договору суборенди.

08.05.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою-попередженням про непродовження договору оренди та звільнення приміщення, посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконує свої обов'язки щодо виконання умов договору оренди № 218 від 18.07.2013 року, тим самим порушуються істотні умови договору, а відтак просив терміново погасити заборгованість та в разі несплати повідомляв орендаря, про ініціювання розірвання договору оренди та звільнення приміщення.

17.05.2018 року відповідач звернувся до позивача з листом № 40, в якому повторно просив останнього тимчасово призупинити дію додаткового договору №4 до договору оренди.

15.06.2018 року департамент економіки на лист громадської організації інвалідів Безбар'єрне місто від 17.05.2018 року інформував останнього, що для припинення дії договору суборенди йому необхідно подати заяву про розірвання договору суборенди, копії договору про розірвання договору суборенди. При цьому, позивач зазначив, що відповідно до діючого законодавства зупинення дії договору оренди чи додаткового договору не передбачено.

Сторонами по справі не надано доказів розірвання або визнання недійсним додаткового договору № 4 від 20.02.2017 року до договору оренди нерухомого майна № 218 від 18.02.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами в судовому засіданні відповідач дійсно не сплачував орендні платежі за користування приміщенням, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 41079,53 грн за період з 01.10.2017 року по 30.11.2018 року.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно пункту 5.4. договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідачем, всупереч вимог чинного законодавства та умов договору не сплачено орендну плату з 01.10.2017 року по 30.11.2018 року в сумі 41079,53 грн, що стало підставою для нарахування позивачем за цей період пені в сумі 14994,63 грн.

Між сторонами у справі виникло зобов'язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.

При укладенні договору №218 від 18.07.2013 року орендодавець діяв на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про оренду державного та комунального майна , Положення про департамент економіки, Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Чернівці, та інших нормативних актів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до пункту 4.1.3 договору орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору в частині своєчасного не виконання зобов'язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано доказів сплати орендної плати по договору оренди нерухомого майна № 218 від 18.02.2013 р. за спірний період з 01.10.2017 року по 30.11.2018 року.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення даної суми заборгованості по орендній платі за приміщення в сумі 41079,53 грн за період з 01.10.2017 року по 30.11.2018 року за договором оренди № 218 від 18.07.2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, пунктом 5.4 договору оренди передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично невірним, так позивачем здійснено розрахунок пені на всю суму заборгованості, при цьому не враховано вимоги закону, щодо нарахування пені, а саме: 6 місяців з моменту виникнення заборгованості, тоді як позивач нарахував пеню на всю суму боргу та за останній рік.

За результатами проведеного судом перерахунку, (зробленого через офіційний сайт ipLex , який додається до рішення), стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 8103,64 грн, а решта вимог в сумі 6890,99 грн. нараховано позивачем помилково, а відтак підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до п.5.5 договору несплата орендної плати протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання цього договору на вимогу орендодавця.

Згідно із п.7.3 договору, який кореспондується із ч.3 ст.291 ГК України - договір може бути розірвано за погодженням Сторін. На вимогу однієї сторони договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених цим договором та законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 651 ЦК України, визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене ч. 1 ст. 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України Про оренду державного та комунального майна , згідно з ч. 3 ст. 26 якого, підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому, зазначена норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як не внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Із змісту ст.ст. 15 , 16 ЦК України , ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідач орендну плату за користування орендованим нежитловим приміщенням за адресою: м. Чернівці, вул. Демократична, 11, за період з 01.10.2017 по 30.11.2018 років у встановлених порядку та розмірі не вносив, що також підтверджено представником відповідача.

Згідно з п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013р. №12, підставою для дострокового розірвання договору оренди може бути істотне порушення договору орендарем. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦК України ).

Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе за умовами договору оренди № 218 від 18.07.2013 року зобов'язань по сплаті орендної плати є підставою для дострокового розірвання договору, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 4.1.17 договору сторони узгодили обов'язки орендаря, які полягають у тому, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання договору він протягом трьох робочих днів зобов'язаний передати Орендодавцю за актом приймання-передачі Об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки, в разі погіршення стану або втрати об'єкта оренди.

З урахуванням вище викладеного, нежиле приміщення, загальною площею 151,8 кв. м, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Демократична, 11, на 1 поверсі та в підвалі будинку, передане ОСОБА_1 організації Безбар'єрне місто на підставі договору оренди нерухомого майна №218 від 18.07.2013 року підлягає звільненню.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовна заява Депертаменту економіки Чернівецької міської ради є обґрунтованою в частині стягнення суми боргу в частині орендної плати в сумі 41079,53 грн, в частині стягнення пені в сумі 8103,64 грн, у вимогах про розірвання договору та звільнення приміщення, а відтак підлягає задоволенню. В частині ж стягнення пені в сумі 6890,99 грн позивачу слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись статями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Департаменту економіки Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, вул. О.Кобилянської, 3, код 25082698) до ОСОБА_1 організації Безбар'єрне місто (58000, м.Чернівці, Демократична, 11, код 38647012) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підприємство інвалідів Життя без бар'єрів громадської організації Безбар'єрне місто (58000, м.Чернівці, Демократична, 11, код 38702007) про стягнення заборгованості та пені по орендній платі за приміщення в сумі 56074,16 грн, розірвання договору оренди № 218 від 18.07.2013 року та звільнення приміщення задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 організації Безбар'єрне місто (58000, м.Чернівці, Демократична, 11, код 38647012) на користь Департаменту економіки Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, вул. О. Кобилянської, 3, код 25082698) заборгованість по сплаті орендної плати за приміщення в сумі 41079,53 грн, пеню в сумі 8103,64 грн та судовий збір в сумі 4636,35 грн.

3.Розірвати договір оренди нерухомого майна №218 від 18.07.2013 року укладений між департаментом економіки Чернівецької міської ради та громадською організацією Безбар'єрне місто на приміщення, розташоване в місті Чернівці, вул. Демократична, 11.

4.Зобов'язати громадську організацію Безбар'єрне місто (58000, м.Чернівці, Демократична, 11, код 38647012) звільнити приміщення площею 151,8 кв.м., яке розташоване в місті Чернівці, вул. Демократична, 11.

5.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено 08.04.2019 року

Суддя Гушилик С.М.