Ухвала

від 19.02.2019 по справі 200/2611/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/2611/19

Провадження №6/200/76/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Женеску Е.В.,

за участю секретаря: Кожемяки Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпро цивільну справу за поданням головного державного виконавця Шевченківського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про вирішення питання про обмеження виїзду керівника боржника за межі України , -

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець звернувся до суду з поданням, де зазначає, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження № 55369906 від 19.12.2017 р. з примусового виконання дублікату наказу по справі № 41/904/126/2013 виданого 12.03.2013 р. Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Приватного підприємства Екоконцепт (код ЄДРПОУ 33717490) на користь ПАТ Запоріжкокс суми боргу у загальному розмірі 45996,69 грн.. Зазначений виконавчий документ надійшов на примусове виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 12.12.2017 р. Державним виконавцем відділу ДВС 19.12.2017 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої було направлено на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем неодноразово виставлялись платіжні вимоги на списання з арештованих рахунків боржника коштів та в результаті вжитих заходів сума боргу за виконавчим документом стягнута не була. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будь-яке майно, належне боржнику - відсутнє. Також згідно повідомлень реєструючи органів таких як Державна служби України з безпеки на транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ТСЦ № 1242, Головного управління Держгеокадастру, Державної служби України з безпеки на транспорті будь яке рухоме майно, належне ПП Екоконцепт - відсутнє. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (реєстр) директором ПП Екоконцепт є ОСОБА_2. На запит державного виконавця Державною прикордонною службою України листом від 14.11.2018 р. повідомлено про те, що ОСОБА_2, дата народження 27.06.1964, РНОКПП НОМЕР_1, неодноразово перетинав державний кордон України. За повідомленням Державної міграційної служби України ОСОБА_2, дата народження 27.06.1964, РНОКПП НОМЕР_1, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії ЕВ № 408413. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону. Своїми діями (бездіяльністю) керівник боржника - ОСОБА_2 порушує вимоги Закону, та як наслідок умисно не виконує вимоги виконавчого документа, на виклики державного виконавця не з'являється, пояснення з приводу невиконання рішення суду не надає.

На цей час виконавчий документ боржником не виконано та з огляду на зазначене вище є підстави вважати, що керівник боржника ухиляється від виконання вимог наказу суду, тому є необхідність вжити всі необхідні заходи для тимчасового обмеження керівника боржника - ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Суд оглянувши подання та додатки до нього, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Зокрема пункт 5 зазначеної статті передбачає таку підставу для відмови громадянину у виїзді з України, як ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Відповідно до узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, проведеного Верховним Судом України роз'яснено, що з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону N 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. На думку ВСУ, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Подання про тимчасове обмеження права особи на виїзд за межі України має містити докази, що підтверджують умисне ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань або перешкоджання його в цьому, а саме, що боржник був належним чином обізнаний про відкриття відносно нього виконавчого провадження, має можливість виконати рішення, однак свідомо не вчиняє дій з виконання.

Як вбачається із матеріалів подання, 19 грудня 2017 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 55369906 з примусового виконання виконавчого листа № 41/904/126/2013 виданого 12.03.2013 р. Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Приватного підприємства Екоконцепт (код ЄДРПОУ 33717490) на користь ПАТ Запоріжкокс суми боргу у загальному розмірі 45996,69 грн..

У разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за поданням державного або приватного виконавця, який відкрив відповідне виконавче провадження.

Виходячи з вищевикладеного, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи )" включає будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

При цьому, ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинно вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження на момент звернення з відповідним поданням до суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України , громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Проте, як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_2, може або намагається виїхати за межі України, щоб уникнути відповідальності.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Згідно пункту 5 частини першої статті 6 Закону Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України .

Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.

Однак, державним виконавцем не надано жодного доказу, який би свідчив про умисне ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, а саме по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом встановленого строку не може свідчити про ухилення від виконання покладених на нього рішення обов'язків.

В матеріалах подання наявні виклики, які направлялися боржникові, проте дані або розписки щодо отримання боржником даних викликів та обізнаність останнього про існування відкритого виконавчого провадження в матеріалах подання - відсутні, як і відсутні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та інших повідомлень.

Відповідно до імперативних вимог Цивільного процесуального кодексу України особа, яка звертається в суд із позовом, заявою, скаргою чи поданням зобов`язана не тільки викласти всі обставини на підтвердження своїх вимог, але й зазначити відповідні докази на їх підтвердження.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, ОСОБА_3 де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку будь-яка особа при зверненні до суду із заявою, скаргою чи поданням повинна дотримуватися норм процесуального законодавства.

Крім того, у матеріалах, доданих до подання не міститься попередження боржника про застосування до нього в разі ухилення від виконання рішення суду таких заходів, як тимчасове обмеження у праві виїзду.

Таким чином, через недоведеність зі сторони головного державного виконавця необхідності та доцільності застосування до боржника ОСОБА_2 тимчасового обмеження у виїзді за межі України, у задоволенні подання слід відмовити, що не перешкоджає приватному виконавцю у разі надання необхідних доказів та зміни обставин звернутися з відповідним поданням до суду.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 258, 260, 441 ЦПК України, на підставі Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про порядок виїзду з України і в їзду в Україну громадян України , суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Шевченківського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про вирішення питання про обмеження виїзду керівника боржника за межі України - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Е.В. Женеску