Рішення

від 04.04.2019 по справі 420/1983/18

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 04.04.2019

ЄУ НОМЕР_11/1983/18

Провадження №2/420/171/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков Луганської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рогівської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідачів, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке залишилося після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_13.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_13 померла його мати ОСОБА_8, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; земельних ділянок площею 0,2500 га (двір), площею 0,3376 га (город) та площею 0,9412 га (сінокоси), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також є спадкоємцями першої черги, однак вони нотаріально відмовились від спадщини на його користь у встановлений законом строк, спадкоємці, які мають обов'язкову частку у спадщині, відсутні. Спадщину після смерті матері він прийняв вчасно, оскільки постійно проживав зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Але реалізувати свої спадкові права в повній мірі, а саме отримати свідоцтво про право на спадщину на домоволодіння, не має можливості, оскільки за життя мати не провела державної реєстрації права власності на спірний будинок, тому нотаріусом йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 11.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 10.01.2019.

10.01.2019 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2019 у зв'язку з витребуванням доказів.

Ухвалою суду від 11.02.2019 до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, підготовче судове засідання відкладено до 04.03.2019, строк проведення підготовчого провадження продовжено до 04.03.2019 включно.

04.03.2019 ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 04.04.2019.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згоден.

Відповідач ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник відповідача Рогівської сільської ради Новопсковського району Луганської області надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Від третіх осіб заяв, пояснень чи клопотань на адресу суду не надходило.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів справи та без фіксування судового засідання технічним засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачами позову ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_13 в с. Рогове Новопсковського району Луганської області померла матір позивача - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим 04.09.2017 виконавчим комітетом Рогівської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: житлового будинку літ. А-1 загальною площею 115,20 кв. м, житловою площею 98,70 кв.м., рік забудови -1984, літньої кухні, гаражу, сараю, погрібу, огорожі, ринкова (оціночна) вартість якого згідно звіту Новопсковського РБТІ про оцінку майна складає 99355,00 грн.; земельних ділянок площею 0,3376 га, кадастровий номер НОМЕР_4, площею 0,9412 га, кадастровий номер НОМЕР_5, цільове призначення яких - для ведення особистого селянського господарства, та земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_6, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належали померлій на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серій НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 від 12.05.2010 відповідно; права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Перше травня розміром 1,48 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_10 від 30.10.1997; та земельної ділянки НОМЕР_11, кадастровий номер НОМЕР_12, розташованої на території Рогівської сільської ради Новопсковського району Луганської області площею 3,1460 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13 від 18.02.2004.

Позивач відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_14 від 16.11.1978.

Матеріалами справи встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8 є також її діти - відповідачі у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_7

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що позивач спадщину, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_13, прийняв, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем і у встановлений законом шестимісячний строк не заявив про відмову від спадщини, що підтверджується довідкою, виданою Рогівською сільською радою Новопсковського району Луганської області 20.07.2018 за вих № 359.

За змістом ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

З дослідженої в судовому засіданні спадкової справи №114/18 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_8 встановлено, що спадкоємці першої черги за законом після ОСОБА_8 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_3 а ОСОБА_7 відмовилися від спадщини за законом, що залишилась після смерті матері, на користь позивача ОСОБА_1, про що виконавчому комітету Рогівської сільської ради Новопсковського району Луганської області надали відповідні заяви про відмову від спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Як спадкоємець за законом після смерті матері ОСОБА_8 позивач звернувся до Новопсковської державної нотаріальної контори Луганської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, де була заведена спадкова справа №63045452, (номер у нотаріуса 114/18) від 25.09.2018, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №53435875 від 25.09.2018.

В судовому засіданні встановлено, що на частину спадкового майна, а саме: земельну ділянку НОМЕР_11, кадастровий номер НОМЕР_12, розташовану на території Рогівської сільської ради Новопсковського району Луганської області площею 3,1460 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Перше травня розміром 1,48 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), позивач отримав свідоцтва про право на спадщину за законом. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про право на спадщину за законом серії НОМЕР_15 та НОМЕР_16 від 25.09.2018, зареєстрованим в реєстрі за №№419, 420.

Разом з тим, постановою нотаріуса від 20.07.2018 про відмову вчинення нотаріальної дії позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, що залишилось після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_13, з посиланням на відсутність документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на вказаний будинок.

В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину за законом після смерті матері, однак не може цього зробити так як відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно - житловий будинок.

З приводу належності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_8 суд зазначає наступне.

Згідно листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно регулюється Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що набрав чинності з 27.01.2005.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинним нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення. Отже, виникнення права власності у спадкодавця на житловий будинок не залежало від державної реєстрації цього права.

Оскільки, житловий будинок, що є предметом даного позову, був побудований в 1984 році, до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , то порядок державної реєстрації зазначеного житлового будинку, повинен був проводитися відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56 (далі - Інструкція).

Відповідно до Інструкції, об'єктами реєстрації є будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі. Під будинком, як об'єктом правової реєстрації, розуміється один будинок з приналежними до нього службовими будівлями та спорудами (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці, провулку, площі. Під домоволодінням розуміється два і більш будинків з приналежними до них надвірними будівлями (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці під одним порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

У період чинності вказаної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР від 31.10.1975 № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися у тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Отже, записи у погосподарських книгах можуть визнаватися в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до довідки №160 від 20.04.2018, виданої Рогівською сільською радою Новопсковського району Луганської області, згідно записів в погосподарських книгах Рогівської сільської ради за 1990-2017 роки головою домогосподарства АДРЕСА_1 була ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, підтверджено право власності померлої ОСОБА_8 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя, батьки.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги після померлої матері ОСОБА_8, інші спадкоємці першої черги за законом відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача, спадкоємці за заповітом, а також спадкоємці, які мають обов'язкову частку у спадщині, відсутні, позивач має право отримати у спадщину зазначене вище домоволодіння.

Таким чином, є всі достатні правові підстави для визнання права власності на спадкове майно у вигляді домоволодіння за позивачем.

За таких обставин, враховуючи інтереси позивача, а також те, що іншого шляху для захисту спадкових прав позивач не має, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вони законні, обґрунтовані та доказово підтверджені матеріалами справи, а також визнані відповідачами.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 497,00 грн. та з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 165,66 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141-142, 206, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рогівської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_17, виданий 20.08.1999 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 99355,00 гривень, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_13.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_18, виданий 05.06.2001 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_17, виданий 20.08.1999 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 165,66 грн. (сто шістдесят п'ять грн. 66 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії НОМЕР_19, виданий 05.05.2000 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_17, виданий 20.08.1999 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 165,66 грн. (сто шістдесят п'ять грн. 66 коп.).

Стягнути з Рогівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 21849277, місцезнаходження: вул. Миру, 2, с. Рогове Новопсковського району Луганської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_17, виданий 20.08.1999 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 165,66 грн. (сто шістдесят п'ять грн. 66 коп.).

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 37942461, повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_17, виданий 20.08.1999 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 497,00 грн. (чотириста дев'яносто сім грн. 00 коп.), сплаченого ним при зверненні до суду з даним позовом за квитанцією № 15 від 07.09.2018.

Третя особа: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серії НОМЕР_20, виданий 28.05.1996 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3.

Третя особа: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, паспорт серії НОМЕР_21, виданий 15.02.2008 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4.

Третя особа: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, паспорт серії НОМЕР_22, виданий 06.08.2011 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_5.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Суддя: В.В. Пронька