Ухвала

від 29.03.2019 по справі 755/2413/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2413/19

Провадження №: 1-кс/755/1901/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100040000568 від 22.01.2019 року, про арешт майна,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

власника майна ОСОБА_6

перекладача ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві звернувся до суду із клопотання, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040000568 від 22.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що рішенням Київської міської ради від 09.07.2009 № 958/2014 «Про передачу земельної ділянки приватному підприємству «КАРА» для будівництва, експлуатації та обслуговування автомийки зі сферою сервісних послуг на пр. Возз`єднання (перетин з вул. Регенераторною) у Дніпровському районі м. Києва», ПП «КАРА» передано в короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,09 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автомийки зі сферою послуг на пр. Возз`єднання (перетин з вул. Регенераторною) у Дніпровському районі м. Києва.

В подальшому, рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 ПП «КАРА» поновлено на 5 років договір оренди земельної ділянки від 26.04.2010 (кадастровий номер 8000000000:63:127:0065), площею 0,0868 га, укладений між Київською міською радою та ПП «КАРА» (код ЄРДПОУ 31115380).

На підставі вказаного рішення, між Київською міською радою та приватним підприємством «КАРА», 15.05.2014 укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою пр. Возз`єднання (перетин з вул. Регенераторною) у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:63:127:0065).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:63:127:0065 з 15.05.2014 перебуває в оренді у ПП «КАРА».

Також, за інформацією Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва, останній зареєстрував замовнику будівництва - ПП «КАРА» повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Будівництво автомийки зі сферою сервісних послуг, в тому числі закладом громадського харчування, приміщення проведення дозвілля за адресою: м. Київ, Дніпровський район, пр-кт Возз`єднання (Соборності) (перетин з вул. Регенераторною)» від 20.11.2018 № КВ 061183240473.

Відповідно до протоколу місця події від 22.01.2019, земельна ділянка на пр-кт Соборності (перетин з вул. Регенераторною) у Дніпровському районі м. Києва огороджена парканом, на ній працює будівельна техніка.

Відповідно до інформації ПАТ «АК «Київводоканал» від 15.02.2019, в ході проведення обстеження водопровідних мереж у районі будівельного майданчика було виявлено порушення зони санітарної охорони водопровідної мережі Д=200 мм. Відстань до водопровідної мережі Д=200 мм становить 2 м, що не відповідає нормативним вимогам ДБН Б 2.2-2018 «Планування і забудова території» та ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування».

Постановою процесуального керівника, земельна ділянка, розміщена на розі пр-ту Возз`єднання /Соборності/ та вул. Регенераторної, із кадастровим номером 8000000000:63:127:0065, площею 0,0868 га визнано речовим доказом.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити та накласти арешт на земельну ділянку, розміщену на розі пр-ту Возз`єднання /Соборності/ та вул. Регенераторної, із кадастровим номером 8000000000:63:127:0065, площею 0,0868.

Адвокат ОСОБА_5 та власник майна у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, оскільки вважають, що доводи прокурора є необґрунтованими.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Частина 1 ст.173 КПК України, передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності та приходить до висновку, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100040000568 від 22.01.2019 року, про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: