Постанова

від 08.04.2019 по справі 211/4940/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4406/19 Справа № 211/4940/18 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне підприємство Сігма

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в м. Кривому Розі, у порядку ч. 13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах та від імені ОСОБА_1, на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2019 року, яке постановлено суддею Ткаченко С.В. у місті Кривому Розі та повний текст рішення складено 11 лютого 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного підприємства Сігма (далі ПП Сігма ) про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, посилаючись на те, що він працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 23 липня 2015 року позивачу було первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням, третю групу інвалідності, безстроково.

Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває фізичний біль та слабкість, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що викликає сильні душевні переживання, розмір моральної шкоди позивач оцінює в 110 460 грн., які просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПП Сігма на користь позивача 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнуто з ПП Сігма на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції та стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі, визначеному в позовній заяві, а саме 110 460 грн., посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, зокрема не враховано роз'яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди , відсоток втрати працездатності в ступені 60 %, внаслідок професійного захворювання позивач позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, оскільки його постійно турбує хронічний кашель, тяжкість та біль під час дихання, порушення сну, істотність вимушених змін в його житті, важкість стану здоров'я та ступінь вини відповідача, у зв'язку з чим вважає суму стягнутої моральної шкоди необґрунтованою та значно заниженою.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 працював водієм автотранспортного засобу БелАЗ на підприємстві відповідача з 03.08.2009 року по 30.11.2011 року, та з 24.05.2012 року по 15.04.2014 року (а.с. 14-26).

Відповідно до п. 16 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 10.06.2015 року, професійне захворювання виникло під час роботи водія автотранспортного засобу з 03.08.2009 року по 30.11.2011 року, та з 24.05.2012 року по 15.04.2014 року, де він здійснював керування автотранспортним засобом по вивезенню відвального шлаку на відвал і на перевантаження; приймав участь в технічному обслуговуванні і поточному ремонті автомобіля, підпадав під вплив виробничого пилу через недосконалість робочого місця (а.с. 12).

Згідно п. 17 Акту, причиною отримання профзахворювання є робота в умовах шкідливого впливу, а саме концентрації пилу 6,7 - 6,8 мг/м3 при гранично допустимий 6,0 мг/м3 (а.с. 13).

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 21.04.2015 року, встановлені професійні захворювання за діагнозами, хронічне обструктивне захворювання легень третьої стадії (пиловий бронхіт третьої стадії, емфізема легень третьої стадії), група D. Легенева Недостатність - третього ступеня. Хронічне легеневе серце, НК-1 ступеню. J44 Захворювання професійне (а.с. 28-29).

Висновком МСЕК від 23.07.2015 року позивачу первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності, третя групу інвалідності, безстроково. (а.с. 7-8).

Суд, задовольняючи частково позовні вимоги, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди, однак не погоджується з визначеним судом розміром моральної шкоди, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача про те, що розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача ПП Сігма необґрунтований та занижений.

Так, при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу, суд не в повній мірі врахував роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, не в повній мірі враховано характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, відсоток втрати ним професійної працездатності, стан здоров'я потерпілого, який погіршується, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Так, внаслідок отриманого професійного захворювання позивач частково втратив працездатність, є інвалідом третьої групи, відчуває моральні страждання, внаслідок чого вимушений постійно лікуватися та переносити фізичні та моральні страждання, стан здоров'я позивача погіршується.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер, інтенсивність і довготривалість моральних страждань позивача, тривалість праці позивача на підприємстві відповідача ПП Сігма погіршення стану здоров'я, вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, стягнутої з ПП Сігма і збільшити його з 15 000 гривень до 90 000 гривень.

Крім того, у зв'язку із збільшенням розміру стягнутої судом першої інстанції моральної шкоди підлягає збільшенню стягнутий судом першої інстанції розмір судового збору, з огляду на наступне.

Згідно положення, закріпленого в п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674 в редакції, чинній на момент постановлення рішення судом першої інстанції, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року, справа № 761/11472/15-ц.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з вищенаведеним відповідно до вимог Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 1 350 грн. (900 грн. * 150% = 1 350 грн.).

Отже, з відповідача Приватного підприємства Сігма , пропорційно задоволенню апеляційної скарги, на користь держави, підлягає стягненню судовий збір за розгляд судом апеляційної інстанції апеляційної скарги в розмірі 1350 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині розміру моральної шкоди та в частині стягнутого з відповідача на користь держави судового збору- зміні.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п. 1 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах та від імені ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2019 року змінити в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Приватного підприємства Сігма на користь ОСОБА_1 збільшивши його з 15 000 грн. до 90 000 (дев'яносто тисяч) грн.

Рішення суду змінити в частині судового збору, стягнутого з Приватного підприємства Сігма на користь держави збільшивши його з 768 гривень 40 копійок до 900 (дев'ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з Приватного підприємства Сігма на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1350 (одна тисяча триста п'ятдесят) гривень 00 ( нуль) копійок

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 08 квітня 2019 року.

Головуючий:

Судді: