Справа №442/697/19
Провадження №2/442/543/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
заочне
29 березня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Хомика А.П.
з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - Органу опіки та піклування Дрогобицької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над дитиною,
встановив:
29.03.2019 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити опіку над малолітньою, призначити її опікуном над малолітньою і передати дитину їй на виховання.
В обґрунтування позову покликається на те, що вона є хрещеною матір'ю для ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Дитина до 3 річного віку проживала з матірю та батьком в м. Трускавець. З 2009 року по 2011 дитина відвідувала Дошкільний навчальний заклад №2 Ялинка . Коли їй виповнилось чотири роки мати залишила доньку батькові і поїхала з міста.3 2012 по 2015 роки ОСОБА_3 навчалась в Бориславській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів. Весь цей час вона займалась вихованням дитини, забезпечувала її всім необхідним для навчання та перебуванням в школі, спілкувалась з вихователями, вчителями, медперсоналом, а також відвідувала ОСОБА_3 в школі. На вихідні, святкові дні та під час канікул дівчинка постійно перебувала з нею.
З 2016 року і по сьогодні ОСОБА_3 постійно проживає разом з нею, знаходиться на повному її утриманні та навчається в Доброгостівській СЗШ І-ІІІ ступенях ім. Івана Боберського Дрогобицького району Львівської області.
Батько дитини помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Мати самоусунулась від виховання.
Більше 9 років, а саме з 2010 року, відповідачка життям дочки ніколи не цікавилась, не телефонувала, не виявляла бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, не цікавиться її здоров'ям, не допомагає їй матеріально, жодного разу дитина не мала нагоди звернутися до рідної матері з проблемами та турботами. Жодного разу дочку мати не відвідала, не спілкувалась з вчителями.
Також, відповідачка в присутності комісії у складі працівників територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі, за місцем проживання склала заяву про відмову від батьківських прав, засвідчену 05.06.2018, згідно якої вона добровільно відмовилась від батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Такою заявою вона підтвердила той факт, що з донькою останні три - чотири роки не спілкується, не займається її вихованням, утриманням через важке матеріальне становище, можливості опікуватися дитиною в неї немає. Просить розглядати справи про позбавлення її батьківських прав щодо дочки без її участі.
Виконавчим комітетом Трускавецької міської ради прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав матері дитини ОСОБА_2
При цьому сама малолітня в ході бесіди зі спеціалістами служби у справах дітей Дрогобицької районної державної адміністрації зазначила, що не проти позбавлення батьківських прав її матері.
Позивач у вступному слові позовні вимоги підтримала з мотивів, які викладені у позові, який також просила задоволити. Не заперечила відносно проведення заочного розгляду.
Відповідач в судове засідання потворно не з'явилася, причин своєї неявки не повідомляв, однак належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи за останньою відомою судові адресою, а також через оголошення на сайті суду.
Представник третьої особи - ОСОБА_5 відносно задоволення позову не заперечила, оскільки таке буде відповідати інтересам дитини.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Вислухавши вступне слово учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_3, її батьками згідно свідоцтва про народження, виданого третім Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 31.05.2011, серії НОМЕР_2, вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
Згідно з довідкою Дошкільного навчального закладу №2 Ялитнка ОСОБА_3 відвідувала ДНЗ№2 в період з 2009 року по серпень 2011 рік. Спочатку дівчинку приводила в садок і забирала мама, іноді тато, а в останній рік це робив лише тато. Зі слів тата, мама залишила доньку батькові і поїхала з міста. У серпні 2011 року батько забрав документи ОСОБА_3 з ДНЗ №2 у зв'язку з вибуттям до школи.
Відповідно до довідки Бориславської загальноосвітньої санаторної школи - інтернат І-ІІІ ступенів вих.. №400 від 12.10.2016 ОСОБА_3 дійсно навчалась в Бориславській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів з 01.09.2012 по 28.05.2013- 1 клас, з 01.09.2013 по 29.05.2014 - 2 клас, з 01.09.2014 по 28.05.2015 - 3 клас, з 01.09.2015 по 29.05.2016 -ь 4 клас і не перебувала на повному державному забезпечені.
Згідно з характеристикою Бориславської загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІІ ступенів ОСОБА_3 навчалась з 01.09.2012 по 27.05.2016. За час навчання нею опікувалась ОСОБА_1. Вона приймала активну участь у вихованні дівчинки, забезпечувала її всім : вихователями, вчителями та медперсоналом. Часто відвідувала ОСОБА_3 у школі. На вихідні, святкові та під час канікул, дівчинка постійно перебувала з ОСОБА_1.
Висновком Дрогобицької районної державної адміністрації, затвердженим 29.12.2018, встановлено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Разом з тим, з такого висновку вбачається, що мати дитини - ОСОБА_2 самоусунулась від виховання малолітньої дочки ОСОБА_3. В присутності комісії у складі працівників Одеської міської ради ОСОБА_2 за місцем проживання надала заяву,в якій вказала, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 та підтвердила, що не спілкується з донькою протягом останніх трьох чотирьох років, не займалась її вихованням, утриманням через важке матеріальне становище та письмово вказала, щоб порушене питання розглядалось за її відсутності. Дитина також не проти позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_2
Батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. У принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15 та 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її харчування, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
На думку суду, надано достатньо доказів, які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
За таких встановлених обставин, винної поведінки відповідача ОСОБА_2 та її свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками, враховуючи права та інтереси дитини, суд дійшов до висновку про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків і необхідність позбавлення її батьківських прав відносно дитини.
Що стосується вимоги позивачки щодо призначення її опікуном над неповнолітньою дитиною, то така не підлягає до задоволення оскільки опікунами можуть бути призначені позивачі лише після встановлення дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, який встановлюється на засіданні виконкому відповідно до положень п. 35 Постанови КМУ від 24.09.2008 р. N 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини .
Пунктом 35 вказаної Постанови визначено, що після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського виконавчий орган міської, районної у місті ради за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім'ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу). Під час визначення форми влаштування в інтересах дитини мають бути враховані обставини, за яких дитина втратила батьківське піклування, її життєвий шлях, родинні зв'язки, наявність братів і сестер, контакти із соціальним оточенням, стан здоров'я, освіта, інші потреби.
Відповідно до п. 22 Постанови, рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.
Відповідно до частини 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
До суду не надходило подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над неповнолітньою ОСОБА_3, а тому у цій частині позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В задоволенні решти позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде складено 01.04.2019.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2.
Третя особа: Орган опіки та піклування Дрогобицької районної державної адміністрації, юридична адреса: вул. 22 Січня, 37, м.Дрогобич Львівської області.
Суддя Хомик А.П.
Суд | Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2019 |
Оприлюднено | 09.04.2019 |
Номер документу | 81009454 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Хомик А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні