Рішення

від 03.04.2019 по справі 453/1529/18

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1529/18

№ провадження 2/453/132/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 квітня 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крушельницької сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 27.12.2018 року звернулася у суд з позовною заявою до відповідача - Крушельницької сільської ради Сколівського району Львівської області, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 52 кв. м., житловою площею 17,1 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою судді від 28.12.2018 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою підготовчого судового засідання у справі від 18.02.2019 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Розгляд справи по суті відбувся 03.04.2019 року, без участі сторін.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Крушельницькою сільською радою Сколівського району Львівської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3, видане Крушельницькою сільською радою від ІНФОРМАЦІЯ_3. 06.03.2018 року ОСОБА_2 склала на користь позивача заповіт, який посвідчений секретарем Крушельницької сільської ради Дочумінською Л.Б. від 06.03.2018 року за реєстр. № 14. Даний заповіт не змінений і не скасований, що підтверджується відповідною відміткою на ньому, Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 52741142 від 25.07.2018 року, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 53463538 від 27.09.2018 року, оригінали яких містяться у Сколівській державній нотаріальній конторі. Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1. Згідно Витягу з погосподарської книги с. Крушельниця за 2016-2020 роки, виданого Крушельницькою сільською радою від 18.12.2018 року № 631, житловий будинок по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2. З довідок Крушельницької сільської ради від 05.04.2018 року вих. № 253, від 18.12.2018 року вих. № 630 вбачається, що ОСОБА_2, до дня смерті проживала у житловому будинку по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0,31 га, що перебувала у її користуванні згідно записів погосподарської книги. Згідно довідки Крушельницької сільської ради від 18.12.2018 року вих. № 629, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 інших спадкоємців, які б претендували на обов'язкову частку у спадковому майні, немає. Проте Сколівська державна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивуючи відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок, про що свідчить її лист від 11.12.2018 року № 1148/01-16. Зазначає, що прийняла спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2, що підтверджується заявою про прийняття спадщини, поданою 27.09.2018 року до Сколівської державної нотаріальної контори. З огляду на вказане, отримавши відмову державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов'язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач була змушена звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явилася, хоч була належно повідомленою про дату, час та місце судового засідання у справі, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення почтового відправлення - судової повістки від 18.02.2019 року. Разом з тим, позивач подала суду заяву вх. № 726 від 18.02.2019 року,в якій позов підтримала, просила такий задовольнити з наведених у ньому підстав, а розгляд справи по суті просила проводити без її участі.

Представник відповідача - сільський голова с. Крушельниця Іваницька О.М. у судове засідання не з'явилася, хоча була належно повідомлена про дату, час та місце судового засідання у справі, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення почтового відправлення - судової повістки від 18.02.2019 року. Разом з тим, зазначена представник відповідача подала суду заяву вх. № 1549 від 03.04.2019 року,в якій позов визнала, не заперечувала щодо його задоволення.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд, перевіряючи порушення прав позивача на спадщину, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ОСОБА_2, після смерті якої позивач має намір оформити спадщину за заповітом, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 05.04.2018 року Крушельницькою сільською радою Сколівського району Львівської області.

Вказаний день смерті ОСОБА_2 у відповідності із ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є часом відкриття спадщини.

Як вбачається з довідок Крушельницької сільської ради Сколівського району Львівської області за вих № 253 від 05.04.2018 року та вих № 629 від 18.12.2018 року, до дня своєї смерті ОСОБА_2 проживала у с. Крушельниця Сколівського району Львівської області, позивач здійснила похованя ОСОБА_2, інших спадкоємців, які б претендували на обов'язкову частку у спадковому майні після її смерті, немає.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За життя, а саме 06.03.2018 року, спадкодавець ОСОБА_2 у Крушельницькій сільській раді Сколівського району Львівської області склала заповіт, котрим все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося заповіла позивачу ОСОБА_1.

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Враховуючи наявність складеного спадкодавцем ОСОБА_2 заповіту, який до дня її смерті нею не змінювався та не скасовувався, спадкування у даному випадку здійснюється за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивач, як спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, подала 27.09.2018 року до Сколівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Позивач також у встановлені законом порядку та строки не відмовився від спадщини.

Відтак, позивач вправі успадкувати усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи права та обов'язки, які належали зазначеному спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1, котре є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавців, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з'ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась в силу незнання спадкодавцями відповідних прав та обов'язків з вказаного приводу.

Так судом встановлено, що вказаний будинок збудований у 1971 році. Загальна площа такого будинку становить 52,0 кв. м., з яких житлова площа 17,1 кв. м., а решту - допоміжна.

Житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-1, з господарськими будівлями - трьома сараями (позначені у технічному паспорті літерами Б, В, Д), навісом (літера Е ). Відмітка про самочинну побудову відсутня.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів.Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджує позивач, то орган місцевого самоврядування в особі Крушельницької сільської ради Сколівського району Львівської області зобов'язаний був видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_2, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Судом також встановлено, що, незважаючи на викладене вище, спадкодавець ОСОБА_2 своє право власності в органах БТІ не зареєструвала (не оформила). Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

У матеріалах справи наявний належно засвідчений Витяг з погосподарської книги с. Крушельниця, з котрого вбачається, що згідно запису № 01-0267 у погосподарській книзі № 3 с. Крушельниця, що зберігаються у Крушельницькій сільській раді Сколівського району Львівської області, житловий будинок, який побудований 1975 року, загальною площею 56,0 кв. м., житловою площею 32.0 кв. м. у АДРЕСА_1, рахується за ОСОБА_2.

Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність належних доказів на підтвердження правомірності забудови земельної ділянки у сукупності з іншими доказами, зібраними у матеріалах справи, у тому числі матеріалами технічної інвентаризації, де відсутня відмітка про самочинне будівництво, а також випискою з погосподарської книги. Зазначені обставини повністю підтверджують право спадкодавця на спірне домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації на момент здійснення.

Судом також встановлено, що позивач, який прийняв спадщину у встановленому порядку, зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів, а також довідки Крушельницької сільської ради Сколівського району Львівської областіпро належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_2. Після вчинення вказаних дій позивач звернулася до суду.

Як уже йшлося вище, позивач вправі успадкувати усі права спадкодавця ОСОБА_2, оскільки інших спадкоємців, які б претендували на обов'язкову частку у спадковому майні, немає.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на житловий будинок (літера А-1 ) загальною площею 52 кв. м, з неї житлова - 17,1 кв. м., з господарськими будівлями сараєм (літера Б ), сараєм (літера В ), сараєм (літера Д ), навісом (літера Е ), що знаходиться по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судові витрати у справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок загальною площею 52 кв. м, з неї житлова - 17,1 кв. м., (позначений у технічному паспорті літерою А-1) з господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б ), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою В ), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Д ), навісом (позначений у технічному паспорті літерою Е ), що знаходиться по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстроване місце проживання: 82617, Львівська область Сколівський район с. Крушельниця; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: Крушельницька сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82617, Львівська область Сколівський район с. Крушельниця; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22391194.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення суду складене 08 квітня 2019 року.