Рішення

від 02.04.2019 по справі 603/98/19

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/98/19

Провадження №2/603/158/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

секретаря судового засідання - Бішко І.М.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Швейківської сільської ради

про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області до Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 54,0 кв.м., житловою площею 24,8 кв.м. під літерою А , Сарай Б , Сарай В , Сарай Г .

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла її баба - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги, оскільки є внучкою померлої та вказану спадщину прийняла, тому що вступила в управління спадковим майном. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, окрім неї немає так як її прабаба, мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_5; її мати, дочка спадкодавця - ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_6.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 22.02.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

21.03.2019 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області оголошено перерву в підготовчому засіданні в зв'язку з невиконанням нотаріусом вимоги суду про надання доказів (інформації).

ІІІ. Позиції сторін.

У зв'язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається з вищевказаного житлового будинку, який належав померлій ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити в її відсутності, позов підтримує повністю.

Відповідач - представник Швейківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив на позовну заяву у якому вказав, що позов визнає повністю та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 73 років в с.Швейків Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис №16.

Ще за життя померлій належав:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 54,0 кв.м., житловою площею 24,8 кв.м. під літерою А , Сарай Б , Сарай В , Сарай Г , що підтверджується випискою із погосподарської книги №3 наданої Швейківською сільською радою Монастириського району Тернопільської області за №301 від 12.08.2018 року, згідно якої головою будинковолодіння по АДРЕСА_1 була ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем - ОСОБА_2 підтверджуються такими документами:

-Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого 19.04.1956 року, згідно якого ОСОБА_2 є мамою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2;

-Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4, виданого 13.08.1966 року, згідно якого ОСОБА_4 змінила своє дошлюбне прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 ;

-Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданого 05.05.1972 року, згідно якого ОСОБА_4 є мамою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3;

-Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6, виданого 19.01.1993 року, згідно якого ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

Аналізуючи вищевказані документи судом встановлено, що ОСОБА_1 є внучкою ОСОБА_2.

Окрім зазначеного, судом встановлено, що:

- ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 51 років, померла ОСОБА_4 - мати ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7;

- ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 86 років, померла ОСОБА_3 - мати ОСОБА_2 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 (а.с.14), Свідоцтво про одруження (а.с.13)), що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00017702455 сформованого 23.02.2017 року.

Згідно довідки виданої Швейківською сільською радою Монастириського району Тернопільської області за №306 від 12.08.2015 року, вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2: використовує присадибну земельну ділянку та підтримує санітарний стан і благоустрій території, проводила похорон бабусі, встановила надгробний пам'ятник, забрала ключі від будинку.

Проте в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинковолодіння, нотаріусом Монастириської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій у відповідності до ч. 3 ст. 47 Закону України Про нотаріат , що підтверджується письмовою відмовою нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 12.02.2018 року №74/01-16.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Як судом встановлено, спадщина відкрилася в зв'язку із смертю ОСОБА_2, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до роз'яснень Пленуму ВСУ постанови №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (1963), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 524, 525, 526, ЦК України (1963 року), який діяв на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом, спадкоємство за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем.

Також, судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_2 не було в живих нікого з батьків спадкоємця - позивача по справі, так як мати позивача та дочка спадкодавця - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме до відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ст.ст. 548, 549 ЦК України (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подав державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини, або якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Спадкове майно ОСОБА_1 фактично прийняла так як вступила у фактичне управління та володіння спадковим майном.

Разом з тим, як слідує із листа нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 з підстав того, що відсутній правовстановлюючий документ на будинковолодіння.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1, був побудований в 1928 році.

Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені нею в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за законом у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями у відповідності до ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, а також враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві майно в нотаріальну контору не подавали, про що свідчить повідомлення приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. за №91/02-14 від 01.04.2019 року, і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом спадкового майна, яке належало ОСОБА_2. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являється житловий будинок.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 1218, 1222, 1223, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Швейківської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до якого входить одноповерховий житловий будинок загальною площею 54,0 кв.м., житловою площею 24,8 кв.м. під літерою А , Сарай Б , Сарай В , Сарай Г в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.04.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (паспорт серії НОМЕР_9, ІПН НОМЕР_1), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: Швейківська сільська рада, (Код ЄДРПОУ 04396213), юридична адреса місцезнаходження: с.Швейків Монастириського району Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян