Ухвала

від 02.04.2019 по справі 757/40007/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/695/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна, адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «ТД САНЛАЙТ» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_9 та накладено арешт на речові докази, а саме на грошові кошти ТОВ «ТД САНЛАЙТ» код ЄДР 39288437 на рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_2 , в банківській установі АТ «ОТП БАНК» (300528), яка зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 43.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «ТД САНЛАЙТ» ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України та порушення слідчим суддею вимог ч. 2 ст. 172 КПК України. Вказує, що в ухвалі слідчого судді відсутня конкретна сума арештованих грошових коштів, а заява старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_10 не містить реквізитів справи, а просто подана на ім`я слідчого судді.

Також апелянт зазначає, що ТОВ «ТД САНЛАЙТ» є реальним, з існуючою матеріальною базою, працівниками, зобов`язаннями перед контрагентами тощо. Вказує, що арештовані грошові кошти не є речовим доказом. Додає про відсутність у даному кримінальному провадженні підозрюваних осіб та відсутність даних про причетність товариства до даного кримінального провадження.

У підсумку апелянт вказує на безпідставне позбавлення товариства права власності на грошові кошти.

Одночасно автор апеляційної скарги зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення отримано 04.09.2018, апеляційна скарга подана до суду 10.09.2018, тобто в строки визначені ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга директора товариства «ТД САНЛАЙТ» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42018101060000063, відомості про яке 03.03.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ТД САНЛАЙТ» код ЄДР 39288437 на рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_2 , в банківській установі АТ «ОТП БАНК» (300528), яка зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 43, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 рокузадоволено частково.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновками слідчого судді про доведеність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з огляду на наступні обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 42018101060000063, відповідно до фабули якого, згідно матеріалів ОУ ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 02.08.2018 №504/9/26-57-21-04 встановлено, що в період 2017-2018 років невстановлена група осіб, шляхом незаконного використання реквізитів підприємств з ознаками фіктивності, серед яких: ТОВ «ГІФЛАЙН» код ЄДР 41744026, ТОВ «ПАРУС-15» код ЄДР 35064382, ТОВ «ФЛОРІН-ТОРГ» код ЄДР 40326166, ТОВ «ПРОМ-ЕКСПЕРТ» код ЄДР 40326187, ТОВ «ПРИКС-С» код ЄДР 40242652, TOB «СОЛТИНГ» код ДР40590979, ТОВ «СИЛОН-ТРЕЙД» код ЄДР 40242364, ТОВ «БЕНЧ» код ЄДР 41805675, ТОВ «АЛВІ-ТРЕЙД 15» код ЄДР 39980535, ТОВ «БК «РАЙТЕКС» код ЄДР 41510077, ТОВ «ОУК-26» код ЄДР 41754830, ФОП ОСОБА_11 код НОМЕР_3 , ТОВ «ТД САНЛАЙТ» код ЄДР 39288437, ТОВ «ТОРГОВА ЛІГА СОНЯШНИК» код ЄДР 41520614, ТОВ «АГРО АС» код ЄДР 41641196 та інші, сприяли в ухиленні від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, мінімізації податкових зобов`язань та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ, проведені фінансових операцій з легалізації грошових коштів та переведення безготівкових грошових коштів у готівку.

Так, в обґрунтування підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, прокурором до клопотання додано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 4-5), копію постанови про призначення групи прокурорів від 03.03.2018 (а.с. 6), копію постанови про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 13.03.2018 (а.с 7), копію рапорту заступника начальника відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ ОУ ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_12 (а.с. 8-9), копію рапорту заступника начальника ВОСА ПДВ ОУ ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_12 (а.с 10-12), відомості про юридичну особу (а.с.13-14), копію постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 09.08.2018 (а.с. 15-19).

Наведені документи, на переконання ініціатора клопотання, містять факти та обставини, які дають підстави для висновку про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки долучені до клопотання прокурора матеріали не містять фактів тих обставин, на які послався ініціатор клопотання, а саме в своїй сукупності не доводять причетність ТОВ «ТД САНЛАЙТ» до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються органом досудового розслідування.

Не надано таких даних і прокурором у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Крім того, визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною підставою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ініціатором клопотання не було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а тому положення п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, не допускають у цьому випадку застосування таких заходів. Проте слідчий суддя на це уваги не звернув та постановив рішення про арешт майна, яке підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ТД САНЛАЙТ» ОСОБА_8 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_9 та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ТД САНЛАЙТ» код ЄДР 39288437 на рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_2 , в банківській установі АТ «ОТП БАНК» (300528), яка зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 43, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_9 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ТД САНЛАЙТ» (код ЄДР 39288437) на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_2 , відкритих в банківській установі АТ «ОТП БАНК» (300528), яка зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 43,

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4