Справа №443/400/18
Провадження №2/443/299/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2019 року м. Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Коліщук З.М.,
з участю секретаря судового засідання Шальвіри І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Жидачівського району Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1, звернувся в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним, в порядку спадкування за законом після смерті його брата - ОСОБА_3, який помер 21 жовтня 2015 року, право на земельну частку (пай) площею 2,14 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померлий мав право на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН №505550, виданого на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №943 від 27 вересня 2014 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на середню земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Лівчицькій сільській раді 30 вересня 2014 року за №12.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 21 жовтня 2015 року помер його брат - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої, серед іншого майна, ввійшла земельна частка (пай) площею 2,14 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померлий мав право на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН №505550, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №943 від 27 вересня 2014 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на середню земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Лівчицькій сільській раді 30 вересня 2014 року за №12. За життя покійний не розпорядився своїми правами, а тому спадкування відбувалося за законом. Спадкоємці першої черги - відсутні. Він, як брат померлого відноситься до спадкоємців другої черги. Відтак, як єдиний спадкоємець за законом, що виявив бажання прийняти спадщину (земельну частку), звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата, проте отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), що знаходиться на території ОСОБА_2 селищної ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлому та є спадковим майном. Вказана відмова позбавляє його можливості належним чином реалізувати свої спадкові права, а тому змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Жидачівського району Львівської області - ОСОБА_4, подав заяву, в якій просить розглянути дану справу за відсутності представника територіальної громади, оскільки вони не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України , у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що 21 жовтня 2015 року, у віці 65 років, помер ОСОБА_3, про що 22 жовтня 2015 року зроблено відповідний актовий запис №15 та виконавчим комітетом Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, від 22 жовтня 2015 року, видано свідоцтво про смерть серії І-СГ №413321 /арк. справи 3/.
Судом встановлено, що до складу спадщини ОСОБА_3 ввійшло належне померлому майно, а саме право на земельну частку (пай) площею 2,14 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померлий мав право на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН №505550, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №943 від 27 вересня 2014 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на середню земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Лівчицькій сільській раді 30 вересня 2014 року за №12 /арк. справи 4/.
Так, згідно із витягу №31-13-0.22-12/104-18, виданого відділом Дергеокадастру у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 17 січня 2018 року, сертифікат на право на земельну частку(пай) серії РН №505550, виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №943 від 27 вересня 2014 року та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на середню земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Лівчицькій сільській раді 30 вересня 2014 року за №12, земельна частка(пай) розміром 2,14 умовних кадастрових гектарів. Така перебуває у колективній власності СПП Кохавино і її вартість становить 63553,53, грн. Державний акт на право власності на землю взамін на сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався /арк. справи 8/.
Заповіту спадкодавець, ОСОБА_3, щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складав, що стверджується довідкою №708, виданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 селищної ради Жидачівського району Львівської області від 02 квітня 2019 року. Окрім того, вищевказана довідка підтверджує факт першого ступеня споріднення між позивачем та спадкодавцем.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу . Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Дослідженими судом матеріалами вправи встановлено відсутність живих спадкоємців першої черги спадкування.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері..
Судом встановлено та підтверджується долученими до матеріалів справи копіями документів, що позивач є рідним братом спадкодавця, а тому відноситься до спадкоємців другої черги спадкування. Також, дослідженими матеріалами вправи встановлено, що інші живі спадкоємці вказаної черги - відсутні.
Відповідно до ст.ст.1268, 1269 , 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Так, згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №51/02-31 виданою завідувачем Жидачівською державною нотаріальною конторою від 24 січня 2018 року, встановлено факт звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), що знаходиться на території ОСОБА_2 селищної ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлому та є спадковим майном /арк. справи 5/.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування"роз'яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва , встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно із ст.ст. 81,126 ЗК України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, враховуючи те, що позивач оформити право на спадкове майно(земельну частку(пай), в нотаріальному порядку не має можливості у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; представник відповідача проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 81 , 223 , 229 , 247 , 258 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті його брата - ОСОБА_3, який помер 21 жовтня 2015 року, право на земельну частку (пай) площею 2,14 умовних кадастрових гектари, яка розташована на території Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, на яку померлий мав право на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН №505550, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №943 від 27 вересня 2014 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на середню земельну частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Лівчицькій сільській раді 30 вересня 2014 року за №12.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: 81740, Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул. І. Франка, 10, паспорт серії КА 677682.
Відповідач: ОСОБА_2 селищна рада Жидачівського району Львівської області, місцезнаходження: 81740, Львівська область, Жидачівський район, смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04374884.
Повний текст рішення складено 08 квітня 2019 року.
Суддя З.М. Коліщук
Суд | Жидачівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2019 |
Оприлюднено | 09.04.2019 |
Номер документу | 81012845 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жидачівський районний суд Львівської області
Коліщук З. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні