Ухвала

від 05.04.2019 по справі 826/13210/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13210/18                                                                               УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху   05 квітня 2019 року                                                                                   м. Київ            Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астравест» до Державної фіскальної служби у м. Києві,  Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з даним судовим рішенням відповідачем – ДФС України, подано до суду апеляційну скаргу, яка оформлена без дотримання вимог, встановлених п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, оскільки до неї не доданий документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». У тексті апеляційної скарги міститься клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з тим, що всі операції на рахунках боржника зупинені. Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Перевіряючи наявність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору, суд не встановив обставин та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» може бути здійснено вказані дії. Крім того, варто зазначити, що з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку. Таким чином, починаючи із 16 березня 2018 року відповідач мав можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках відповідно до листів Державної казначейської служби України. З огляду на зазначені вище обставини клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню. У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн 00 коп. З матеріалів справи вбачається, що предметом судового оскарження є дві вимоги немайнового характеру. Таким чином, звертаючись до суду з позовом позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір у розмірі 3524 грн 00 коп. (1762 * 2), а відповідач, звертаючись із апеляційною скаргою – 5286 грн 00 коп. (1762 * 2 * 1,5 (150%)) У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити семиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Реквізити для сплати судового збору: отримувач – УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 38004897; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) – 899998; номер рахунка – 34312206081055; код класифікації доходів бюджету – 22030101. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України, – УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року – відмовити. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астравест» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,  Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії – залишити без руху. Встановити Державній фіскальній службі України строк для усунення недоліків апеляційної скарги – сім днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.   Суддя                                                                                           Н.М. Літвіна