Рішення

від 21.03.2019 по справі 460/3215/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2019 року м. Рівне №460/3215/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: представники не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКорецької районної державної адміністрації, Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії Корецької РДА Рівненської області визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

29.12.2018 відкрито провадження у справі №460/3215/18 за позовом ОСОБА_1 до Корецької районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення №11 від 15.11.2018 щодо не прийняття рішення про відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві та про зобов'язання до вчинення дій щодо повторного розгляду зави про відшкодування вказаної майнової шкоди. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.01.2019.

В підготовчому засіданні 29.01.2019 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію Корецької районної державної адміністрації Рівненської області. У зв'язку з цим, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.02.2019.

В підготовчому засіданні 19.02.2019 відмовлено у залученні в якості співвідповідача Корецького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області. Оголошено перерву до 25.02.2019.

Ухвалою від 25.02.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.03.2019; викликано свідків.

В судове засідання 21.03.2019 Корецька районна державна адміністрація та Державна надзвичайна протиепізоотична комісія Корецької районної державної адміністрації Рівненської області участі уповноважених представників не забезпечили. За підписом голови адміністрації на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що голова Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії з 13 березня 2019 перебуває на лікарняному.

За відсутності будь-яких доказів перебування ОСОБА_3 на лікарняному та за відсутності доказів об'єктивної неможливості у обох відповідачів, які є суб'єктами владних повноважень, забезпечити участь уповноважених представників (з огляду на те, що юридична особа не обмежена у кількості представників, і в суді допускається як самопредставництво, так і представництво на підставі довіреності), суд з урахуванням частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу у відсутність відповідачів.

В судовому засіданні 21.03.2019 допитано свідків ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_9 не прибула, подала клопотання про неможливість прибути за викликом до суду. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не прибули, повідомлялись належним чином.

З урахуванням думки сторони позивача, суд ухвалив про продовження судового розгляду без вказаних свідків.

В судовому засіданні 21.03.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою та поясненнями позивача і її представника в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що внаслідок карантину (карантинних обмежень), запровадженого на підставі рішення протиепізоотичної комісії, утвореної при райдержадміністрації, у позивача вилучено, знищено та захоронено поголів'я свиней в кількості 56 голів загальною вагою 5090 кг., чим завдано майнової шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Для можливості отримати відповідне відшкодування позивач звернулась до відповідача з клопотанням про відшкодування завданої шкоди. Співвідповідачем за результатами розгляду її заяви прийнято абсолютне незрозуміле рішення, про те що рішення про відшкодування шкоди не прийнято. Водночас, таким рішенням співвідповідач не підтвердив і не спростував право позивача на отримання відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві. Такі дії позивач вважає протиправними і просить зобов'язати відповідачів в судовому порядку визначити розмір майнової шкоди (збитків) та скласти відповідний висновок.

Згідно з відзивом на позов Корецької районної державної адміністрації (а.с.42-46), відповідач позов не визнає. Суть заперечень зводиться до того, що розгляд заяв або клопотань про відшкодування завданої майнової шкоди (збитків) та прийняття рішення, за на слідками їх розгляду, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідної комісії за місцем запровадження карантинного режиму, а тому Корецька районна державна адміністрація не має права втручатися в роботу такого органу, а відтак і не може бути належним відповідачем у такій справі. Окремо відповідач наголошував на тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1015 від 12.12.2018 дія Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012, не поширюється на відшкодування фізичним особам вартості свиней, що вилучені з метою знищення або забою під час ліквідації африканської чуми свиней. За наведеного, просив замінити відповідача на Управління ветеринарної медицини в районі, Корецьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з відзивом на позов Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії Корецької районної державної адміністрації Рівненської області (а.с.57-58), співвідповідач позов не визнає. Суть заперечень зводиться до того, що рішення Про відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві гр.ОСОБА_1 АДРЕСА_1 не було прийнято. Причиною цьому слугувало те, що позивачем були порушені вимоги ст.34 пункт 1, ст. 37 пункт 3, 5 підпункт а , в Закону України Про ветеринарну медицину , ст.5 пункт 1 Закону України Про ідентифікацію та реєстрацію тварин та розділу 2 пунктів 5,9,11,15,19 Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2017 року за №432/30300, а також те, що начальником Корецького районного управління - державним ветеринарним інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.10.2018 року №14 на ОСОБА_1 та винесено щодо неї постанову від 19.10.2018 №14 про накладання адміністративного стягнення. Окремо співвідповідач наголошував на тому, що комісія є колегіальним органом, а тому ніхто не може вказувати, яке конкретне рішення або (дії) їй необхідно приймати (вчинити), а також ніхто не уповноважений підміняти або перебирати на себе повноваження державного органу та зобов'язувати цей орган прийняти рішення або вчинити дії. За наведеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідженням доказів по справі суд встановив таке.

12.10.2018 ОСОБА_1 повідомила спеціалістів Корецької районної державної лікарні ветеринарної медицини про випадок загибелі однієї свині у її індивідуальному господарстві в АДРЕСА_1.

Того ж дня, відповідно до паталого-анатомічного розтину та клінічних ознак хворого свинопоголів'я встановлено підозру на захворювання африканської чуми свиней. Біологічний матеріал було направлений на лабораторне дослідження до Рівненської державної лабораторії ветеринарної медицини Головного управління Держпродспожив-служби в Рівненській області, яка його направила на дослідження на АЧС до Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Львівській області.

Згідно з актом від 12.10.2018, цього ж дня проведено захоронення поголів'я однієї голови трупа свині віком до 2 років (вага трупа 140 кг.) після паталого-анатомічного розтину та клінічних ознак хворого на захворювання африканської чуми свиней за згодою власника на території садиби. (а.с.10).

Водночас, начальником Корецького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області ОСОБА_4 був винесений припис №48 від 12.10.2018, згідно з яким приписано негайно: заборонити переміщення людей та транспорту з домогосподарства; ізолювати приміщенні, в якому вони перебували; не допускати будь-які перегрупування, переміщення тварин; припинити забій і реалізацію тварин усіх видів (у тому числі птицю) і продукт їхнього забою (м'ясо, сало, шкіра, шерсть, пір'я, тощо); не вивозити туші свиней, м'яса, продуктів та сировини з них, сперми, яйцеклітин та/або ембріонів свиней, кормів для тварин, інвентарю, матеріалів або відходів, які можуть бути фактором передачі або розповсюдження африканської чуми свиней, за межі господарства; заборонити відвідування господарства сторонніми особами, а також рух транспортних засобів у господарство та з нього; провести дезінфекцію на вході - виході із свинарника, з дотримання особистої гігієни для зниження ризику розповсюдження африканської чуми свиней; обладнати дезкилимки при вході, виході з домогосподарства. Відповідальною визначено ОСОБА_1 (а.с.9).

Звітом Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Львівській області №001288 п.м./18 від 13.10.2018 про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу підтверджено наявність у загиблої свині клінічних ознак захворювання африканської чуми свиней (а.с.11).

14.10.2018 Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією Корецької районної державної адміністрації прийнято рішення №8, яким вирішено, зокрема, визнати спалахом (неблагополучним пунктом) індивідуальне господарство громадянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, де встановити карантин та створити комісію (групу) для вилучення свиней з метою їх знищення (а.с.12-15).

Комісія, утворена згідно з рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії №8 від 14.10.2018 того ж дня провела вилучення сільськогосподарських тварин (свиней) з метою їх знищення для забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб в кількості 56 голів загальною вагою 5090 кг. у власника ОСОБА_1, про що склала відповідний Акт (а.с.16-17). В акті зазначено, що він є підставою для відшкодування збитків, завданих громадянам, юридичним особам внаслідок запровадження карантину або карантинних обмежень тварин у зв'язку з проведенням робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб.

Також 14.10.2018 комісією в складі начальника Корецького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області ОСОБА_4, начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Корецького районного управління ОСОБА_13, начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації ОСОБА_10 складено Акт про те, що в індивідуальному господарстві ОСОБА_1 14.10.2018 було піддано евтаназії (умертвіння безкровним методом) 55 голів свиней різних вікових груп, загальною вагою 4950 кг. Трупи свиней захоронені у визначеному місці - урочище Шитня ; для захоронення була задіяна техніка - автомобіль-самоскид Краз та екскаватор; на місці захоронення проведено дезінфекцію (а.с.18).

18.10.2018 позивач звернулася до Голови Корецької районної державної адміністрації із заявою про виплату компенсації за вилучених свиней в кількості 56 голів загальною вагою 5090 кг (а.с.19), до якої додала Акт про вилучення від 14.10.2018.

15.11.2018 відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації, до порядку денного якої було включено питання: Про відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві ОСОБА_1

Хід засідання відображений в протоколі №11 від 15.11.2018 (а.с.21-22).

На засіданні були присутні голова комісії ОСОБА_3, та члени комісії: ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 (а.с.27-29). Був відсутній член комісії - ОСОБА_14 Запрошені: власник та співвласник малого свиногосподарства ОСОБА_1, ОСОБА_15

За результатами обговорення на засіданні було поставлено на голосування питання про відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві гр.ОСОБА_1, АДРЕСА_1, на загальну вагу 5090 кг на суму 195 тис. 911 грн. 05 коп., відповідно до інформації Головного управління статистики у Рівненській області від 01.11.2018 №11-11/669-18 та акту про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб від 14 жовтня 2018 року. Голосували: за - 2 голоси, проти - 0 голосів, утримались - 7 голосів.

15.11.2018 головою Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації ОСОБА_3 оформлено рішення №11 Про відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві гр. ОСОБА_1, АДРЕСА_1 , за резолютивною частиною якого: вирішено: 1.В зв'язку з порушенням гр. ОСОБА_1 вимог ст. 34 пункт 1, ст. 37 пункт 3, 5 підпункт а, в Закону України Про ветеринарну медицину , ст. 5 пункт 1 Закону України Про ідентифікацію та реєстрацію тварин та розділу 2 пунктів 5,9,11,15,19 Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2017 року за № 432/30300 та з врахуванням протоколу про адміністративне правопорушення від 18.10.2018 року №14 на ОСОБА_1 та винесеної щодо неї постанови від 19.10.2018 № 14 про накладання адміністративного стягнення начальником Корецького районного управління - державним ветеринарним інспектором, рішення Про відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві гр. Вигорій Ніни Анатоліївни АДРЕСА_1 не прийнято (а.с.23).

Також Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Корецькій районній державній адміністрації за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України №395 від 29.12.2001, оформлено Висновок про відшкодування матеріальних збитків потерпілій особі, яка постраждала внаслідок уведення карантинного режиму для тварин або у зв'язку з проведенням робіт, спрямованих на ліквідацію та профілактику карантинних хвороб тварин від 15.11.2018 №1, яким зафіксовано: не прийнято рішення про відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві (а.с.24).

Рішення Комісії і висновок були направлені ОСОБА_1 (а.с.20), яка з покликанням на те, що Комісія має повноваження або скласти висновок про відшкодування шкоди, або відмовити у відшкодуванні, просила уточнити суть прийнятого рішення (а.с.25-26). Доказів направлення відповіді на вказане звернення суду не надано.

Вважаючи рішення Комісії протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - начальник Корецького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, інспектор ветеринарної медицини та член Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації, суду пояснив, що 12.10.2018 у індивідуальному господарстві ОСОБА_1 після повідомлення про випадок загибелі однієї свині, проводив огляд свинопоголів'я, під час якого встановив наявність клінічних ознак захворювання у 5-ти свиней. Так як була підозра на те, що причиною загибелі свині було захворювання на африканську чуму свиней, у трупа було взято патматеріал, який ОСОБА_15 завіз в лабораторію на аналіз. До одержання результатів аналізу було винесено припис, а після все поголів'я свиней вилучили, умертвили і захоронили в урочищі. Зазначив, що утримався від прийняття рішення про відшкодування позивачу майнової шкоди оскільки було порушення Закону України Про ветеринарну медицину та Закону України Про ідентифікацію та реєстрацію тварин , а в індивідуальному господарстві ОСОБА_1 не дотримувались санітарно-гігієнічні вимоги.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Корецького районного управління та член Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації, суду пояснив, що ОСОБА_1 вже 13 років займається розведенням свиней, однак не здійснила державну реєстрацію та ідентифікацію свинопоголів'я і не забезпечила належні санітарні умови їх утримання. Зазначив, що утримався від прийняття рішення про відшкодування позивачу майнової шкоди оскільки достеменно не може стверджувати, що саме це і стало причиною захворювання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, заступник начальника управління економіки, торгівлі, агропромислового розвитку райдержадміністрації та член Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації, суду пояснив, що порушення зафіксовані в індивідуальному господарстві ОСОБА_1 не могли привести до виникнення спалаху африканської чуми, а тому голосував за відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків африканської чуми свиней. Ствердив, що в районі в грудні 2016 році був також випадок спалаху африканської чуми свиней і тоді власникам індивідуальних господарств все відшкодували.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, головний лікар КЗ Корецька центральна районна лікарня та член Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації, суду пояснив, що ОСОБА_1 не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, не забезпечувала належний нагляд і контроль за поголів'ям свиней, а тому Комісія не прийняла бажане для неї рішення про відшкодування. Також визнав, що в 2016 році виплачувались кошти на відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків африканської чуми свиней тому що на той час у сільської ради були на це кошти, а люди, які отримали відшкодування на відміну від ОСОБА_1 вирощували свиней для себе, а не для продажу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 - начальник Корецької районної державної лікарні ветеринарної медицини та член Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації, суду пояснив, що ОСОБА_1 за 2-2,5 місяці до спалаху завезла із сусіднього неблагополучного району кабанчика і саме це на його думку призвело до спалаху африканської чуми свиней у її господарстві. Про дану обставину йому відомо зі слів власника господарства.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15- свекор позивача і співвласник індивідуального господарства суду пояснив, що у вересні 2018 року в їхньому селі були випадки загибелі свиней, які не піддавалися розголосу. Його ж невістка і він не стали приховувати факт загибелі свині і виконали всі висунуті до них умови, погодилися на вилучення та евтаназію усього поголів'я свиней, хоча як потім дізналися - то можна було б зменшити збитки здавши свиней на переробку. Стверджував, що останній раз придбавав кнурця в с.Здорвбиця у племінному господарстві і тримав його окремо від інших свиней. Більше того, це порося не хворіло. Також стверджував, що причиною такого рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації слугувало те, що він з позивачем відмовилися до запровадження карантину без розголосу продати все свинопоголів'я.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Закону України "Про ветеринару медицину" №2498-XII від 25.06.1992 передбачено, що в разі спалаху особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ (Міжнародного епізоотичного бюро), Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, визначених відповідним планом дій за надзвичайних обставин або зводом правил, а у разі їх відсутності приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, зазначених у статті 44 цього Закону, відповідно до характеру особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, та рівня ризику в інфікованій і буферній зонах та зоні спостереження, а також розміщують у засобах масової інформації повідомлення, які повинні містити відомості про кордони інфікованої і буферної зон, зони спостереження та за необхідності - про застосовані в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи.

Під спалахом хвороби, згідно з положеннями статті 1 цього Закону вважається випадок захворювання на хворобу, що підлягає повідомленню, на потужностях (об'єктах), включаючи всі споруди та прилеглі приміщення, де розміщені тварини, або на території, де з огляду на місцеві умови неможливо гарантувати, що сприйнятливі та несприйнятливі до хвороби тварини не мали безпосереднього контакту з тваринами, що захворіли, або стосовно яких є підозра на захворювання

Положеннями статті 44 Закону України "Про ветеринару медицину" №2498-XII від 25.06.1992 передбачено, що державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України, відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до характеру хвороби, що підлягає повідомленню, про спалах якої було оголошено, та рівня ризику в інфікованій, буферній зонах, а якщо необхідно - у зоні спостереження може прийняти рішення про вжиття заходів, що вважаються доцільними для локалізації, контролю та ліквідації хвороби, що підлягає повідомленню, зокрема: вилучення і безпечне знищення туш тварин, які загинули або були вбиті, та інших товарів або гною у разі неможливості їх знешкодження звичайними методами очистки та дезінфекції; здійснення спеціальних ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій, буферній зонах та зоні спостереження тощо.

Відповідно до Типового положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при районній державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1350 від 21.11.2007 Комісія є постійно діючим органом при райдержадміністрації, який здійснює на території району оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - заразні хвороби), і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації. Комісія має право: одержувати від органу виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб інформацію та матеріали, що необхідні для з'ясування епізоотичної ситуації, ветеринарно-санітарного стану підприємств, установ і організацій та вжиття невідкладних заходів щодо запобігання розповсюдженню та ліквідації заразних хвороб тварин; проводити на підприємствах, в установах і організаціях перевірку стану роботи з профілактики або ліквідації заразних хвороб і масових отруєнь тварин та приймати обов'язкові для виконання рішення про усунення виявлених порушень; вирішувати питання про забій і знищення тварин, птиці у разі виявлення заразних хвороб, а також про вилучення з обігу, знезараження, переробку або інше використання продуктів і сировини тваринного та рослинного походження, визнаних не придатними для використання; забороняти у разі виявлення заразних хвороб тварин вивезення (у тому числі за кордон) з окремих підприємств, населених пунктів району тварин, птиці, кормів, продукції і сировини тваринного походження всіма видами транспорту та пересилання в посилках, а також їх ввезення (у тому числі з-за кордону); забороняти експлуатацію підприємств з переробки та зберігання продукції і сировини тваринного походження у разі виявлення на таких підприємствах заразних хвороб тварин або незадовільного ветеринарно-санітарного стану; приймати рішення щодо запровадження особливого режиму роботи, карантинно-обмежувальних заходів або карантину на підприємствах, в окремих населених пунктах району з метою запобігання розповсюдженню заразних хвороб тварин; визначати на договірних умовах на період карантину режим роботи працівників підприємств з виробництва та переробки продукції і сировини тваринного походження залежно від конкретного захворювання тварин і наявних умов підприємства; ставити перед відповідними органами питання про звільнення з роботи, притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності посадових осіб, з вини яких допущено занесення збудників інфекції на територію району, виникнення спалахів заразних хвороб і масових отруєнь тварин.

В силу приписів статті 49 Закону України "Про ветеринару медицину" № 2498-XII від 25.06.1992 майнова шкода (збитки), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма містить імперативний припис щодо відшкодування майнової шкоди (збитків), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Це означає, що для відшкодування шкоди особа має доказати факт заподіяння майнової шкоди, розмір такої шкоди, а також існування причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та заходами з карантину (карантинними обмеженнями) тварин або проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, що здійснювались на підставі рішення відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

Умови відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним і юридичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб визначаються Порядком відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012.

Слід зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України №1050 від 12.12.2018 Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 р. № 413 і від 31 жовтня 2012 р. № 1003 пункт 2 Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012 доповнено абзацом такого змісту: Дія цього Порядку не поширюється на відшкодування фізичним особам вартості свиней, що вилучені з метою знищення або забою під час ліквідації африканської чуми свиней. . Одночасно з цим було доповнено пункт 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 23.04.2008 підпунктом 12 такого змісту: 12) відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики африканської чуми свиней, спрямованих на їх вилучення з метою знищення або забою. Виплата фізичним особам вартості вилучених свиней з епізоотичного вогнища та зони захисту у разі виникнення африканської чуми свиней здійснюється за рішенням Комісії або державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при обласних, Київській міській, районних держадміністраціях і міських радах на підставі акта вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою під час ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. №1003 "Про затвердження Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 83, ст. 3358). Також на підставі зазначеного акта органи місцевого самоврядування готують списки фізичних осіб для отримання компенсації за тварин. Комісія або державні надзвичайні протиепізоотичні комісії при обласних, Київській міській, районних держадміністраціях, міських радах надсилають рішення про відшкодування майнової шкоди (збитків), акти вилучення сільськогосподарських тварин, списки фізичних осіб для отримання компенсації за тварин та інформацію про середню ринкову вартість 1 кілограма закупівельної живої ваги тварин різних вікових та вагових груп, надану відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації, що реалізує економічну політику, до територіального органу Держпродспоживслужби, який зберігає їх протягом трьох років. Держпродспоживслужба здійснює перерахування визначеної для відшкодування вартості вилучених тварин суми коштів до органу Казначейства для її подальшої виплати фізичним особам. .

Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України №1050 від 12.12.2018 набрала чинності 18.12.2018, а спірні правовідносини виникли між сторонами в жовтні-листопаді 2018 року.

Таким чином на вказані правовідносини в повній мірі поширювалася дія Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку, у разі виникнення на окремій території України надзвичайної ситуації, пов'язаної з особливо небезпечними (карантинними) хворобами сільськогосподарських тварин, та прийняття Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України, державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях і міських радах (далі - комісії) рішення про запровадження карантину відшкодування майнової шкоди (збитків) у зв'язку з вилученням сільськогосподарських тварин здійснюється за рахунок коштів резервного фонду відповідного бюджету залежно від рівня надзвичайної ситуації.

Виділення і використання зазначених коштів здійснюється відповідно до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №415 від 29.03.2002. У разі коли зазначені сільськогосподарські тварини застраховані, відшкодування майнової шкоди (збитків) здійснюється страховиками відповідно до укладених договорів.

За правилами пункті 4-10 вказаного Порядку, прогнозний розрахунок коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків), визначається на основі таких показників: наявне поголів'я сільськогосподарських тварин на території, на якій запроваджено карантин за рішенням комісії, згідно з даними відповідної місцевої державної адміністрації;середня вага однієї голови худоби або птиці, що продані переробним підприємствам (у розрізі категорій господарств) у регіоні (районі), згідно з даними відповідної місцевої державної адміністрації; ціна, яка у середньому склалася на худобу або птицю, що продані переробним підприємствам (у розрізі категорій господарств) у відповідному регіоні (районі), згідно з даними відповідної місцевої державної адміністрації. Мінагрополітики, структурний підрозділ з питань агропромислового розвитку відповідної місцевої державної адміністрації (залежно від рівня надзвичайної ситуації) протягом однієї доби після прийняття комісією рішення про запровадження карантину готують прогнозний розрахунок коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків). Мінекономрозвитку, структурний підрозділ з питань економічного розвитку відповідної місцевої державної адміністрації протягом однієї доби після отримання прогнозного розрахунку коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків), готують в установленому порядку проект акта Кабінету Міністрів України, обласної, районної державної адміністрації щодо виділення коштів з резервного фонду відповідного бюджету залежно від рівня надзвичайної ситуації для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків). Розмір завданої майнової шкоди (збитків) затверджує комісія на підставі заяви або клопотання, що подаються фізичною або юридичною особою, відповідно до Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №175 від 15.02.2002. У заяві зазначаються такі відомості про заявника: прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (серія і номер, ким і коли виданий), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби), місце проживання, перелік та розмір вартості майна (збитків), що підлягає відшкодуванню, у клопотанні юридичної особи - найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, організаційно-правова форма, код ЄДРПОУ, перелік та вартість майна (збитків), що підлягає відшкодуванню. Заява або клопотання подаються до відповідної комісії за місцем запровадження карантинного режиму. Комісія протягом однієї доби розглядає і уточнює розмір завданої майнової шкоди (збитків) та складає висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особі внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), або про відмову в такому відшкодуванні. Зазначений висновок оформляється у трьох примірниках, перший з яких надсилається фізичній або юридичній особі, якій завдано майнову шкоду (збитки), другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається у місцевій держадміністрації. Після оформлення зазначеного висновку робиться запис у книзі обліку висновків відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), форма якої визначається Мінагрополітики. Форма бланку висновку затверджується Мінагрополітики. Рішення про відмову у відшкодуванні завданої майнової шкоди (збитків) може бути оскаржено відповідно до законодавства. Форми акта вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою та платіжної відомості визначаються Мінагрополітики. За наявності можливості перероблення забитих сільськогосподарських тварин для подальшої реалізації продуктів переробки комісія визначає суб'єктів господарювання, на потужностях яких здійснюватиметься така переробка. Кошти від реалізації продуктів переробки (крім витрат на переробку та транспортування до місця переробки) спрямовуються до державного бюджету.

Аналіз перелічених норм дозволяє дійти висновку, що стаття 49 Закону України "Про ветеринару медицину" №2498-XII від 25.06.1992 містить імперативний припис щодо відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Це означає, що для відшкодування шкоди особа має доказати факт заподіяння майнової шкоди, розмір такої шкоди, а також існування причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та заходами з карантину (карантинними обмеженнями) тварин або проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, що здійснювались на підставі рішення відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

Порядок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012 не містить матеріально-правових підстав для відшкодування шкоди, а складається лише з процедурних норм, які регулюють діяльність органу державної влади у зв'язку з перевіркою факту заподіяння майнової шкоди, її розміру та наявності причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та заходами, що здійснювались на підставі рішення відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

Судом достеменно встановлено, а стороною відповідачів не заперечується, що внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) на підставі рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації №8 від 14.10.2018 в індивідуальному господарстві позивача вилучено і знищено поголів'я свиней.

Позивач у встановлено порядку звернулася до відповідача з клопотанням про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої їй внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин, додавши до звернення акт вилучення сільськогосподарських тварин, в якому зафіксовано кількість і вага поголів'я свиней, яке вилучене і знищене внаслідок запровадження карантинних заходів.

Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Корецькій районній державній адміністрації розглянула заяву позивача за межами встановленого порядком строку та фактично не ухвалила жодне із можливих рішень, тобто не прийняла ні рішення про відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві, ні рішення про відмову у такому відшкодуванні.

Більше того, такі свої дії Комісії оформила рішенням №11 від 15.11.2018 та Висновком №1 від 15.11.2018, в яких констатувала, що рішення про відшкодування не прийнято, що саме по собі є не лише протиправним, а й абсолютно абсурдним і беззмістовним заходом.

Окремо суд зауважує на тому, що як на підставу для не прийняття рішення про відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, спввідповідач покликався на порушення позивачем вимог Законів України Про ветеринарну медицину і Про ідентифікацію та реєстрацію тварин та Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, а також на факт притягнення її до адміністративної відповідальності. Разом з тим, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія, на реалізацію визначених постановою Кабінету Міністрів України №1003 від 31.10.2012 повноважень наділена правом лише перевірити факт заподіяння майнової шкоди, її розмір та наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та заходами, що здійснювались на підставі рішення відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії. Жодної компетенції з приводу встановлення форми вини особи, яка підпала під дію карантинних обмежень, а тим більше з приводу врахування даної суб'єктивної складової, як і будь-яких інших причин і умов, що сприяли введенню відповідних карантинних заходів, при вирішенні питання розміру завданої майнової шкоди Комісія не має. Також жодні правові акти не встановлюють, що відшкодуванню підлягає лише вартість ідентифікованих тварин, або тварин, щодо яких є підтвердження про їх утримання в зразкових санітарно-гігієнічних умовах.

Також Комісія не є розпорядником коштів, не є учасником бюджетного процесу у цих відносинах, до її повноважень належить лише надання висновку, що залежить від розміру завданої шкоди, а не від наявності джерел фінансування.

Таким чином, за результатами розгляду справи, суд прийшов до висновку, що рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Корецькій районній державній адміністрації №11 від 15.11.2018 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, пропорційності та своєчасності. Зазначене рішення ухвалене співвідповідачем протиправно, не у визначений законодавством спосіб. Комісія фактично використала свої повноваження з метою, іншою, ніж та, з якою ці повноваження їй були надані.

Також за правилами частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод №1 від 20.03.1952, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Як і поняття цивільних прав і обов'язків , концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном .

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Стаття 1 Першого протоколу , яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення ЄСПЛ Броньовський проти Польщі ). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між загальною суспільною потребою та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення Спорронг та Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 а також рішення Брумареску проти Румунії ).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, а у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування. Відсутність відповідного відшкодування за позбавлення особи її власності безумовно становить втручання у право, захищене статтею 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справах: Максименко та Герасименко проти України від 16.05.2013, Андрій Руденко проти України від 21.12.2010, Сук проти України від 10.03.2011, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014, Новоселецький проти України від 22.02.2005).

Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п.4), або застосувавши інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п.10).

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії Корецької районної державної адміністрації Рівненської області№11 від 15.11.2018 Про відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві ОСОБА_1, АДРЕСА_1 .

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, визначити/уточнити розмір завданої майнової шкоди (збитків) та скласти відповідний висновок, суд зазначає наступне.

Повноваження щодо прийняття рішення за наслідками розгляду заяви або клопотання про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особі внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень), належать відповідній Державній надзвичайній протиепізоотичній комісії за місцем запровадження карантинного режиму, та є дискреційними повноваженнями такого органу.

Відповідно до рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення шляхом зобов'язання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії Корецької районної державної адміністрації Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2018 про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин, у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Корецької районної державної адміністрації, Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії Корецької районної державної адміністрації Рівненської області (код ЄДРПОУ 22563979, пл.Київська,5, м.Корець, 34700) задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії Корецької районної державної адміністрації Рівненської області №11 від 15.11.2018 Про відшкодування майнової шкоди від втрат, що виникли при ліквідації наслідків спалаху африканської чуми свиней в індивідуальному господарстві ОСОБА_1, АДРЕСА_1 .

Зобов'язати Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію Корецької районної державної адміністрації Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2018 про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин, у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення та з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Корецької районної державної адміністрації судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 01 квітня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.