Рішення

від 03.04.2019 по справі 1.380.2019.000401

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.000401

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.

за участю:

представника позивача Робейко А.А.

представника відповідача Шиба А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТзОВ Фрутарія про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Обставини справи.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТзОВ Фрутарія з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Львівській області №249 від 17.01.2019 року Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято оскаржуваний наказ №249 від 17.01.2019 року Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія протиправно, оскільки такий суперечить нормам матеріального права. Позивач зазначає, що надав пояснення та документальні підтвердження на запит відповідача про надання інформації, хоча такий, на думку позивача, не відповідає вимогам ст. 78 Податкового Кодексу України. Тому вважає, що відповідач протиправно виніс наказ про проведення перевірки на підставі пп. 16.1.5, пп.16.1.7. п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п. 78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов. В обґрунтування зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято Головним управлінням ДФС у Львівській області згідно чинного законодавства та на підставі відсутності пояснень та їх документального підтвердження в повному обсязі у відповідь на скерований відповідачем запит. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що адміністративний позов є безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 06 березня 2019 року відмовлено в клопотанні відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення проти адміністративного позову підтримав повністю, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській №249 від 17.01.2019 року Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин із ТзОВ Нікабів , ТзОВ Трейдком-Захід , ТзОВ Н-Продакшн та ПП Імекс Трейд ЛТД за період липень 2018 року, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року та у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2018 року, а також з питань дослідження подальшої реалізації придбаних товарів.

Підставою наказу вказано пп. 16.1.5, пп.16.1.7. п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п. 78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року 2755-VI. (а.с.11)

23.01.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту ГУДФС у Львівській області складено акт № 69/13-01-14-13/40629602 відмови в допуску до проведення позапланової виїзної перевірки (а.с.17-19).

Перевірка контролюючим органом не проведена, так як позивач, не погодившись із даним наказом та вважаючи його протиправним, не допустив перевіряючих до перевірки. Натомість звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати вищезазначений наказ протиправним та скасувати.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

За змістом п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

З долучених до матеріалі справи доказів суд встановив, що 16.11.2018 року відповідачем надіслано запит № 39356/10/13-01-14-14 про надання пояснень та їх документального підтвердження, щодо даних податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП Імекс-трейд ЛТД (ЄДРПОУ-37125876), ТОВ Нікабів (ЄДРПОУ-41889619), ТОВ Н-Продакшн (ЄДРПОУ-41914880), ТОВ Трейдком-захід (ЄДРПОУ-41504608), що містяться у податковій декларації з ПДВ за період липень 2018 р. та у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2018р. (а.с.12-13)

Відповідно до пп. 16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до пп. 16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

На вказаний запит позивач листом №20/12-1 від 20.12.2018 року надав відповідь, в якій вказано на недоліки даного запиту, а саме зазначено інформацію, яка підтверджує недостовірність даних без проведення будь-яких перевірочних заходів (будь-то направлення запиту на адресу постачальників, зустрічної перевірки тощо). Також не вказано конкретний перелік документів, які пропонується надати. Тому, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Однак, разом з тим, судом встановлено, що позивач добровільно надав пояснення по господарських операціях із зазначеними у запиті контрагентами ПП Імекс-трейд ЛТД , ТОВ Нікабів , ТОВ Н-Продакшн , ТОВ Трейдком-захід (а.с.14-16) та направив контролюючому органу копії договорівта видаткових накладних.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем у встановлений законом строк надано пояснення та їх документальне підтвердження на запит податкового органу.

Суд звертає увагу, що запит податкового органу не містить конкретних видів порушень, виявлених податковим органом: чи заниження податкового зобов'язання із посиланням на конкретні господарські відносини із суб'єктами господарювання, чи завищення податкового кредиту із зазначенням продавців, з якими укладались договірні відносини. Відтак, із запиту не можливо встановити, конкретні обставини, з яких податковий орган встановив порушення ТзОВ Фрутарія податкового законодавства.

Водночас, відповідачем не доведено суду обставин, які слугували підставою прийняття наказу №249 від 17.01.2019 року Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія .

Суд зазначає, що вичерпний перелік правових підстав для проведення позапланової перевірки платника податків встановлений пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. При цьому вказаний пункт не наділяє контролюючий орган правом ініціювати проведення перевірки за дорученням контролюючого органу вищого рівня.

Згідно ст. 81 Податкового кодексу України в наказі про проведення перевірки зазначають дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Однак оскаржуваний наказ не відповідає вищенаведеним вимогам, оскільки не містить мету призначення перевірки та підстави проведення перевірки, які передбачені Податковим Кодексом України.

З огляду на позицію Верховного суду викладену в постанові у справі № 813/2162/17 від 27.03.2018 року № 813/4282/16 від 19.04.2018 року, щодо застосування положень Податкового кодексу, наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом. Посилання у спірному наказі на доповідну записку начальника управління аудиту ГУ ДФС, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ не відповідає вищенаведеним вимогам, оскільки не містить підстави проведення перевірки, які передбачені ПК України, а мета призначення перевірки не відповідає змісту письмового запиту № 39356/10/13-01-14-14 від 16.11.2018 року.

Верховний Суд України в постанові від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 зазначив: ...аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, що могли б бути підставою для проведення перевірки та доказів того, що сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. Більше того, з наданих позивачем доказів (а.с.43-76) судом не встановлено випадків зупинення реєстрації на рівні ДФС України податкових накладних щодо позивача, що на переконання суду вказує на відсутність здійснення позивачем ризикових операцій

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного наказу діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права. Відтак позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1921,00 грн, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257- 262 КАС України, суд-

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУДФС у Львівській області № 249 від 17.01.2019 року Про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ Фрутарія .

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутарія (вул. Зелена, 115 Б, м. Львів, 79035; ЄДРПОУ: 40629602) з Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 39462700), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1921 (тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 08.04.2018р.

Суддя Коморний О.І.