Рішення

від 03.04.2019 по справі 520/1426/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 р. № 520/1426/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ВОДА" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на наведені у ній обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, з огляду доводів наданих суду у відзиві на позов в контексті того, що зважаючи на наявність матеріалів податкової інформації щодо контрагентів позивача та з наданих до перевірки документів, встановлено відсутність факту реального здійснення спірних господарських операцій.

Позивач надав відповідь на відзив про безпідставність доводів відповідача щодо твердження про неможливість виконання зобов'язань позивачем у зв'язку з браком робочої сили та щодо відсутності документів, які можуть підтвердити реальність господарських операцій.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, які за своїм змістом аналогічні відзиву на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ КП Вода податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

Результати перевірки відображені в акті № 4864/20-40-14-01-08/36985169 від 23.11.2018 року ( т.1 а.с.65-118).

За висновками вказаними в Акті перевірки встановлено порушення ТОВ КП Вода : пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 3084170,00 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 1008306,00 грн., за 2017 рік в сумі 1878419,00 грн., за ІІ-й квартал 2018 року в сумі 197445,00 грн.; п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, контексті заниження податку на додану вартість на суму 676125,00 грн., у тому числі за листопад 2017 року на суму 149815,00 грн., за грудень 2017 року у сумі 306927,00 грн., за квітень 2018 року у сумі 59436,00 грн., за травень 2018 року у сумі 66947,00 грн., за червень 2018 року у сумі 93000,00 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відносно позивача 07.12.2018 року складено наступні податкові повідомлення - рішення: податкове повідомлення-рішення № 00005081401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 845156,25 грн., з яких 676125,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 169031,25 за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення №00005071401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 3855212,50 грн., з яких 3084170,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 771042,50 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с. 59-64).

По суті виявлених порушень суд зазначає, що підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, стали висновки АІС "Податковий блок", що свідчать про відсутність у позивача та залучених ним для виконання підрядників достатніх трудових ресурсів для виконання договорів у встановлені терміни та наявність дефектів первинної документації, що свідчать про нереальність господарських операцій.

Суд зазначає, що відповідно до п. 44.1, ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016, до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом № 1724-VIII від 03.11.2016 р., до внесення змін Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг .

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( п. 198.3 ст. 198 ПК України в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 р., до внесення змін вказаним законом в наступній редакції - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій- не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ).

Відповідно до п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та Комунальним підприємством Харківводоканал укладено договір № 168/2-ПД/16 від 19.02.2016 р. та додаткову угоду від 29.02.2016 р. до договору про закупівлю послуг № 168/2-ПД/16 від 19.02.2016 р., а також, договір № 30/7-ПД/16 про закупівлю послуг від 05.07.2016 р. та додаткову угоду №1 від 30.12.2016 р. до договору про закупівлю послуг № 30/7-ПД/16 від 05.07.2016 р., договір 40/8-ПД/17 про закупівлю послуг від 10.08.2017 р., Договір № 8/10-ПД/17 від 06.10.2017 р. із додатковою угодою №1 від 29.12.2017 р. до договору про закупівлю послуг № 8/10-ПД/17 від 06.10.2017 р.; договір № 56/11-ПД/17 про закупівлю послуг від 17.11.2017 р. із додатковою угодою №1 від 22.11.2017 р. до договору про закупівлю послуг № 56/11-ПД/17 від 17.11.2017 р. та додаткову угоду №2 від 27.12.2017 р. до договору про закупівлю послуг № 56/11-ПД/17 від 17.11.2017 р; договір № 51/3-ПД/18 про закупівлю послуг від 20.03.2018 р. із додатковою угодою №1 від 23.03.2018 р. до договору про закупівлю послуг № 51/3-ПД/18 від 20.03.2018 р та додатковою угодою №2 від 14.08.2018 р. до договору про закупівлю послуг № 51/3-ПД/18 від 20.03.2018 р. та зі всіма додатками до вказаних договорів ( т.1 а.с.119-126,130-151,166-182, 185-196,199-211,217-227).

Предметом даних договорів виступало надання послуг власними матеріалами із монтажу квартирних засобів обліку холодної води та складання проектної документації на такий монтаж, а також опломбування таких приладів обліку з подальшою оплатою наданих робіт та послуг КП Харківводоканал .

Зобов'язання за вказаними договорами було виконано позивачем та до зазначених договорів складено акти приймання-передачі наданих послуг (робіт), а саме: Акт здавання-приймання виконаних робіт №127 від 31.05.2016р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт від 30.06.2016р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №173 від 31.07.2016р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №174 від 31.07.2016р.;Акт здавання-приймання виконаних робіт №238 від 31.08.2016р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №275 від 30.09.2016р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №311 від 31.10.2016р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №333 від 30.11.2016р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №349 від 30.12.2016р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №353 від 30.12.2016р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт від 31.01.2017р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №35 від 28.02.2017р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №51 від 31.03.2017р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №58 від 30.04.2017р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №82 від 31.05.2017р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт від 30.06.2017р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №120 від 31.07.2017р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №122 від 31.08.2017р.; Акт здавання-приймання виконаних робіт №135 від 18.09.2017р.; Акт наданих послуг №170 від 05.12.2017р.; Акт наданих послуг №188 від 28.12.2017р.; Акт наданих послуг №19 від 16.03.2018р.; Акт наданих послуг №161 від 27.11.2017р.; Акт наданих послуг №162 від 01.12.2017р.; Акт наданих послуг №171 від 07.12.2017р.; Акт наданих послуг №181 від 13.12.2017р.; Акт наданих послуг №182 від 15.12.2017р.; Акт наданих послуг №37 від 26.03.2018р.; Акт наданих послуг від 23.04.2018р.; Акт наданих послуг №3 від 08.05.2018р.; Акт наданих послуг №4 від 22.05.2018р.; Акт наданих послуг №5 від 18.06.2018р. ( т.1 а.с. 127-129, 152-165,183-184,197-198,212-216, 228-232).

Крім того, між ТОВ КП Вода та Комунальним підприємством Харківські теплові мережі укладено договір про закупівлю послуг №55052702 від 27.05.2016р; договір про закупівлю послуг №55111401 від 14.11.2016р із додатковою угодою №1 від 30.12.2016р. до договору про закупівлю послуг №55111401 від 14.11.2016р; договір про закупівлю послуг №55020701 від 07.02.2017р із додатковою угодою №1 від 05.10.2017р. до договору про закупівлю послуг №55020701 від 07.02.2017р; додатковою угодою №2 від 11.10.2017р. до договору про закупівлю послуг №55020701 від 07.02.2017р; договір про закупівлю послуг №55041701 від 17.04.2018р із додатковою угодою №1 від 18.04.2018р. до договору про закупівлю послуг №55041701 від 17.04.2018р; додатковою угодою №2 від 15.05.2018р. до договору про закупівлю послуг №55041701 від 17.04.2018р. та зі всіма додатками до вказаних договорів (т.1 а.с.233-243, т.2 а.с.1-18, 31-39, 44-52).

Предметом даних договорів виступало надання послуг власними матеріалами із монтажу квартирних засобів обліку гарячої води та складання проектної документації на такий монтаж, а також опломбування таких приладів обліку з подальшою оплатою наданих робіт та послуг КП Харківські теплові мережі .

Зобов'язання за вказаними договорами було виконано позивачем та до зазначених договорів складено акти приймання-передачі наданих послуг (робіт), а саме: Акт здавання-приймання наданих послуг №158 від 31.07.2016р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №239 від 31.08.2016р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №276 від 30.09.2016р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №310 від 31.10.2016р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №329 від 30.11.2016р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №332 від 30.11.2016р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №346 від 30.12.2016р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №346 від 30.12.2016р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №22 від 16.02.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №37 від 28.02.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №50 від 31.03.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №57 від 30.04.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №81 від 31.05.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг від 30.06.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №88 від 30.06.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №121 від 31.08.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №1 від 17.10.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №160 від 27.11.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №3 від 07.12.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №180 від 13.12.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №5 від 15.12.2017р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №1 від 27.04.2018р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №2 від 27.04.2018р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №3 від 27.04.2018р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №4 від 31.05.2018р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №5 від 12.06.2018р.; Акт здавання-приймання наданих послуг №6 від 27.06.2018р. ( т.1 а.с.244-249, т.2 а.с.19-30, 40-43,53-56).

При цьому, з метою виконання вказаних договорів, позивачем було укладено низку договорів субпідряду з рядом контрагентів, а саме: з "Представництвом ЛІКК СП З О.О.", ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9.

Щодо проведених господарських взаємовідносин позивача з Представництвом ЛІКК СП З О.О. судом встановлено факт реальності відповідних операцій, що підтверджується такими документами, що містяться у справі, як: Договір № 1/03-Л від 21.03.2018р., протокол узгодження ціни, акти передачі-приймання матеріальних цінностей до нього від 02.04.2018р.; від 26.04.2018р.; від 04.05.2018р., акти здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 07.05.2018р.; від 21.05.2018р.; від 15.06.2018р.; від 26.06.2018р.; Договір № 1/11-Л від 01.11.2017р.; додаткові угоди №1 від 07.11.2017р, №2 від 11.01.2018р.; протокол узгодження ціни, акти передачі - приймання матеріальних цінностей до нього від 01.11.2017р.; від 02.11.2017р.; від 14.11.2017р.; від 17.11.2017р.; від 20.11.2017р.; від 27.11.2017р.; від 01.12.2017р.; від 07.12.2017р.; від 08.12.2017р.; від 11.12.2017р.; від 13.12.2017р.; акти здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг): від 28.11.2017р.; від 01.12.2017р.; від 07.12.2017р.; від 13.12.2017р.; від 15.12.2017р., податковими накладними: №2 від 28.11.2017 року; №2 від 01.12.2017 року; №3 від 07.12.2017 року; №4 від 13.12.2017 року; №5 від 15.12.2017 року; №2 від 26.04.2018 року; №1 від 07.05.2018 року; №2 від 21.05.2018 року; №1 від 15.06.2018 року; №2 від 26.06.2018 року ( т.2 а.с.57-102).

Крім того, судом встановлено, що, з метою можливості виконання підрядних робіт, а саме достатніх трудових ресурсів, Представництвом ЛІКК СП З О.О було укладено договори субпідряду із ФОП ОСОБА_8 №01/11-2017-1 від 01.11.2017 року; із ФОП ОСОБА_9 №01/11/2017-2 від 01.11.2017 року, із ФОП ОСОБА_5 №01/11-2017-3 від 01.11.2017 року (т.2 а.с.103-106, 116-117).

Щодо проведених господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 судом встановлено факт реальності відповідних операцій, що підтверджується такими документами, що містяться у справі, як: договір підряду від 01 грудня 2016р. предметом якого є інженерно-проектні роботи із розробки проектів водопостачання, до якого складено акти здавання-приймання виконаних робіт від 30.12.2016р.; від 31.01.2017р.; від 28.02.2017р.; від 31.03.2017р.; від 30.04.2017р.; від 31.05.2017р.; від 30.06.2017р.; № 159 від 31.08.2017р.; № 186 від 30.09.2017р., протокол узгодження ціни (т.2 а.с.107-115, 186-197).

Щодо проведених господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_9 судом встановлено факт реальності відповідних операцій, що підтверджується такими документами, що містяться у справі, як: договір підряду №21/04/1 від 21 квітня 2016р. предметом якого є монтаж квартирних засобів обліку гарячої та холодної води, з додатковою угодою від 01.02.2017 року та протоколами узгодження ціни, до якого складено акти здавання-приймання виконаних робіт від 31.08.2016р.; від 30.09.2016р.; від 31.10.2016р.; від 30.11.2016р.; від 30.12.2016р.; від 31.01.2017р.; від 28.02.2017р.; від 31.03.2017р.; від 30.04.2017р.; від 31.05.2017р.; від 30.06.2017р.; № 157 від 31.08.2017 р.; № 184 від 30.09.2017р. та акти передачі - приймання матеріальних цінностей від 01.08.2016р.; від 15.08.2016р.; від 01.09.2016р.; від 09.09.2016р.; від 22.09.2016р.; від 03.10.2016р.; від 12.10.2016р.; від 19.10.2016р.; від 25.10.2016р.; від 26.10.2016р.; від 01.11.2016р.; від 07.11.2016р.; від 11.11.2016р.; від 14.11.2016р.; від 23.11.2016р.; від 28.11.2016р.; від 02.12.2016р.; від 14.12.2016р.; від 04.01.2017р.; від 16.01.2017р.; від 01.02.2017р.; від 03.02.2017р.; від 13.02.2017р.; від 01.03.2017р.; від 02.03.2017р.; від 14.03.2017р.; від 16.03.2017р.; від 03.04.2017р.; від 04.04.2017р.; від 07.04.2017р.; від 11.04.2017р.; від 12.04.2017р.; від 24.04.2017р.; від 03.05.2017р.; від 05.05.2017р.; від 12.05.2017р.; від 15.05.2017р.; від 01.06.2017р.; від 06.06.2017р.; від 09.06.2017р.; від 01.08.2017р.; від 09.08.2017р.; від 14.08.2017р.; від 17.08.2017р.; від 18.08.2017р.; від 01.09.2017р.; від 05.09.2017р.; від 11.09.2017р.; від 20.09.2017р. ( т.2 а.с.118-185).

Щодо проведених господарських взаємовідносин позивача з ОСОБА_6 судом встановлено факт реальності відповідних операцій, що підтверджується такими документами, що містяться у справі, як: договір підряду від 20 квітня 2016р. із додатковою угодою №1 від 30.06.2016р. до вказаного договору, предметом якого є інженерно-проектні роботи із розробки проектів водопостачання, до котрого складено акти здавання-приймання виконаних робіт від 31.05.2016р.; від 29.06.2016 р. ( т.2 а.с.198-202).

Щодо проведених господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_7 судом встановлено факт реальності відповідних операцій, що підтверджується такими документами, що містяться у справі, як: договір підряду від 20 квітня 2016р. із додатковою угодою №1 від 30.11.2016р. до нього, предметом якого є інженерно-проектні роботи із розробки проектів водопостачання, до якого складено акти здавання-приймання виконаних робіт від 31.07.2016р.; від 31.08.2016 р.; від 30.09.2016р.; від 31.10.2016р.; від 30.11.2016р. ( т.2 а.с.203-210).

Щодо проведених господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_8 судом встановлено факт реальності відповідних операцій, що підтверджується такими документами, що містяться у справі, як: договір підряду № 21/04 від 21 квітня 2016р., протоколи узгодження ціни, додаткова угода та додаткова угода від 01.02.2017р. до вказаного договору, предметом якого є монтаж квартирних засобів обліку гарячої та холодної води, до якого складено акти здавання-приймання виконаних робіт від 31.07.2016р.; від 31.08.2016р.; від 30.09.2016р.; від 31.10.2016р.; від 30.11.2016р.; від 30.12.2016р.; від 31.01.2017р.; від 28.02.2017р.; від 31.03.2017р.; від 30.04.2017р.; від 31.05.2017р.; від 30.06.2017р.; №158 від 31.08.2017р.; №185 від 30.09.2017р.; від 30.09.2017р.; товарно - транспортні накладні, акти передачі-приймання матеріальних цінностей від 11.07.2016р.; від 01.08.2016р.; від 15.08.2016р.; від 01.09.2016р.; від 09.09.2016р.; від 22.09.2016р.; від 12.10.2016р.; від 19.10.2016р.; від 25.10.2016р.; від 26.10.2016р.; від 01.11.2016р.; від 07.11.2016р.; від 11.11.2016р.; від 14.11.2016р.; від 23.11.2016р.; від 28.11.2016р.; від 02.12.2016р.; від 14.12.2016р.; від 04.01.2017р.; від 16.01.2017р.; від 01.02.2017р.; від 03.02.2017р.; від 13.02.2017р.; від 01.03.2017р.; від 02.03.2017р.; від 14.03.2017р.; від 16.03.2017р.; від 03.04.2017р.; від 04.04.2017р.; від 07.04.2017р.; від 11.04.2017р.; від 12.04.2017р.; від 24.04.2017р.; від 03.05.2017р.; від 05.05.2017р.; від 12.05.2017р.; від 15.05.2017р.; від 01.06.2017р.; від 06.06.2017р.; від 09.06.2017р.; від 01.08.2017р.; від 09.08.2017р.; від 14.08.2017р.; від 17.08.2017р.; від 18.08.2017р.; від 01.09.2017р.; від 05.09.2017р.; від 11.09.2017р.; від 20.09.2017р. (т.2 а.с.211-241, 243-250, т.3 а.с.1-41).

Щодо підтвердження факту реальності надання послуг позивачем кінцевому споживачу, то до матеріалів справи позивачем надано акти приймання-передачі виконаних робіт між позивачем , Комунальним підприємством Харківводоканал та кінцевими споживачами, а також між позивачем, Комунальним підприємством Харківські теплові мережі та кінцевими споживачами, а саме: Акти про встановлення квартирних засобів обліку холодної води (жовтень, листопад 2016 року) - 431 шт.; Акти про встановлення квартирних засобів обліку холодної води (січень, березень 2017 року) - 403 шт.; Акти про встановлення квартирних засобів обліку холодної води (квітень - липень 2017 року) - 2495 шт.; Акт наданих послуг (липень - жовтень 2016 року) - 3332 шт.; Акт наданих послуг (листопад 2017 року) - 193 шт.; Акти наданих послуг (квітень - червень 2017 року, квітень 2018 року) - 3555 шт.; Акти наданих послуг (серпень - вересень 2017 року) - 312 шт.; Акти наданих послуг (листопад - грудень 2017 року) - 963 шт.; Акти про встановлення квартирних засобів обліку холодної води (серпень, вересень 2016 року) - 2786 шт.; Акти про встановлення квартирних засобів обліку холодної води (листопад, грудень 2016 року) - 309 шт.; Акти про встановлення квартирних засобів обліку холодної води (серпень - грудень 2017 року) - 921 шт.; Акти про встановлення квартирних засобів обліку холодної води (червень - вересень 2018 року) - 3184 шт.; Акт наданих послуг (січень - березень 2017 року) - 2883 шт.; Акт наданих послуг (листопад 2017 року) - 222 шт.; Акти про встановлення квартирних засобів обліку холодної води (грудень 2016 року - березень 2017 року) - 2663 шт.; Акт наданих послуг (листопад - грудень 2016 року) - 1256 шт.; Акти наданих послуг (серпень - листопад 2017 року) - 956 шт. Вищезазначені докази зберігаються на шести цифрових носіях інформації (дисках) долучених до матеріалів справи ( т.6 а.с.10-15).

При чому товар, з приводу якого укладені вищеназвані підрядні та субпідрядні договори з вищеназваними контрагентами, початково позивач придбавав у ТОВ "Водсервіс-Харків" ( прилади обліку, витратні матеріали : пломби, крепіж, муфти, коліно, труби, фільтри, гайки, патрубки тощо), з приводу чого матеріали справи містять договір поставки, додаткові угоди, видаткові накладні, товарно - транспорті накладні, рахунки - фактури, акти списання зі складу приладів обліку та комплектуючих для їх установки за вищевказаними договорами підряду та субпідряду ( т.3 а.с.42- 250,т.4 а.с.1-181).

Рух коштів щодо сплати позивачем на користь контрагентів "Представництва ЛІКК СП З О.О.", ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9 за інженерно - проектні роботи та роботи зі встановлення приладів обліку та сплата КП "Харківводоканал" та КП "Харківські теплові мережі" на користь позивача за встановлення приладів обліку, а також, початкова сплата позивачем за придбання засобів обліку - лічильників та комплектуючих, які в подальшому встановлено на виконання договорів з вищевказаними контрагентами підтверджується банківськими виписками ( т.2 а.с. 242, т.4 а.с.204-250, т.5 а.с.1 - 250, т.6 а.с.1-60).

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними суб'єктами господарювання, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані договори визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за виконані роботи (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься.

За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнається судом належним та допустимим доказом реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Суд вказує, що відповідачем було необґрунтовано застосовано вимоги ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ КП ВОДА з Представництвом ЛІКК СП З О.О, та п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого знижено податок на додану вартість на суму 676125,00 грн., у тому числі за листопад 2017 року на суму 149815,00 грн., за грудень 2017 року у сумі 306927,00 грн., за квітень 2018 року у сумі 59436,00 грн., за травень 2018 року у сумі 66947,00 грн., за червень 2018 року у сумі 93000,00 грн.

Відповідно до акту перевірки вбачається, що висновок про заниження позивачем податку на додану вартість зроблено податковим органом виключно з огляду на неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Представництвом ЛІКК СП З О.О, зокрема, на нібито відсутність у вищезазначеного суб'єкта достатніх трудових ресурсів для реального вчинення господарської операції за перевіряємий період та відсутність даного контрагента в тендерній документації .

Також податковий орган посилається як на підставу своїх висновків на дані бази ІС Податковий блок , ЄРПН , з яких нібито встановлено відсутність даних, що призвело до висновку про нереальність господарських операцій.

Водночас, суд звертає увагу на наявність у його контрагенту - Представництва ЛІКК СП З О.О, спеціальної правосуб'єктності в момент виписки податкових накладних у перервіряємий період, доказів протилежного не надано.

Враховуючи наведене, позивач мав передбачене законодавством України право на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 676125,00 грн., у тому числі за листопад 2017 року на суму 149815,00 грн., за грудень 2017 року у сумі 306927,00 грн., за квітень 2018 року у сумі 59436,00 грн., за травень 2018 року у сумі 66947,00 грн., за червень 2018 року у сумі 93000,00 грн., що в подальшому використовувалися позивачем в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності.

Згідно п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Як вбачається з Акту, посадова особа органу ДФС, яка проводила перевірку, не змогла встановити, які саме послуги було реалізовано та визначити собівартість, якої послуги було віднесено до собівартості наданої послуги. У зв'язку з цим нею зроблений висновок про заниження ТОВ КП Вода собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 3084170,00 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 1008306,00 грн., за 2017 рік в сумі 1878419,00 грн., за ІІ-й квартал 2018 року в сумі 197445,00 грн. Тобто посадова особа органу ДФС не змогла пов'язати витрати з доходом відповідного періоду.

Так, згідно акту перевірки зазначено, що, позивач надав для перевірки такі документи: прибуткові накладні, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт, банківські виписки по розрахунковому рахунку, розрахункові відомості по заробітній платі, обороти по рахунку 903 Собівартість реалізованих послуг , картка рахунку 903 Собівартість реалізованих послуг , оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 Матеріали (розгорнуто по ТМЦ), оборотно-сальдову відомість по рахункам 63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", регістри синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку згідно плану рахунків бухгалтерського обліку (головні книги, журнали-ордери, оборотно-сальдові відомості, картки рахунків) по рахункам 10, 11, 12, 13, 15, 20, 22, 28, 31, 36, 40, 44, 63, 64, 65, 66, 70, 73, 79, 90, 91, 92, 93, 94, 95 та інші.

Факт надання в повному обсязі для перевірки первинних та інших документів особою, що проводила перевірку, не заперечується, про що зазначено в акті.

Вищезазначені первинні та бухгалтерські документи дозволяють в повному обсязі ідентифікувати реалізовані послуги, визначити період їх реалізації, а також склад витрат, що вплинули на їх собівартість.

Так, з урахуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 № 318 Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

В аналітичному обліку до субрахунку 903 "Собівартість реалізованих послуг" протягом звітного року і за звітний рік розкривається структура собівартості реалізованих послуг і накопичуються необхідні дані про собівартість реалізованих послуг для аналізу та заповнення Звіту про фінансові результати за кожний квартал і в цілому за звітний рік. Аналітичний облік до субрахунку 703 "Дохід від реалізації послуг" ведеться та використовується аналогічно.

Дохід від реалізації послуг населенню за готівку та покупцям за безготівковим розрахунком відображається за кредитом субрахунку 703 "Дохід від реалізації послуг" відповідно в продажних або відпускних з податком на додану вартість цінах. Сума ПДВ з роздрібного продажу послуг визначається в установленому порядку й відображається за дебетом цього ж субрахунку. Таким чином, кредитове сальдо субрахунку 703 Дохід від реалізації послуг показує суму доходу підприємства від реалізації послуг наростаючим підсумком з початку року.

Реалізовані послуги списуються із підзвіту матеріально відповідальних осіб за обліковими продажними цінами й відносяться на дебет субрахунку 903 "Собівартість реалізованих послуг" як при реалізації послуг населенню за готівкові грошові кошти, так і при реалізації послуг покупцям за безготівковим розрахунком за відпускними цінами, включаючи ПДВ.

Проте, як зазначено в акті, із-за дефектності документів, а саме договорів та актів приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг відповідач не зміг встановити де, коли, ким та як було надано послуги або виконано робіт, що не відповідає дійсності, оскільки у відповідності до наказу міністерства фінансів України №565 від 20.06.2018 року неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Посилання відповідача, на те що за один людина-день (робочий день) можливо встановити лише три лічильника не відповідає дійсності, оскільки у відповідності до Відомчих будівельних норм України РЕСУРСНІ ЕЛЕМЕНТНІ КОШТОРИСНІ НОРМИ НА РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ. ВСТАНОВЛЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ ВОДИ ТА ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ У НАЯВНОМУ ЖИТЛОВОМУ ФОНДІ ВБН Д.2.4-ЖК 15-2005 до складу робіт які виконувались субпідрядниками ТОВ КП Вода входять перекриття запірного вентиля. Вирізання ділянки трубопроводу. Нарізання (зварювання) різьби на трубопроводі. Збирання (комплектування) лічильника у комплекті. Встановлення лічильника у комплекті. Гідравлічний іспит системи і промивання водою. Законодавець встановив приблизну норму людино-годин в розмірі 1,65 години на один прилад, що за простим арифметичним множенням дозволяє дійти висновку про можливість встановлення 5 приладів обліку на день. Проте, це є приблизними цифрами і не є імперативом, що дозволяє субпідряднику перевиконувати нормативи. При цьому промивання, іспит системи виконувалось безпосередньо замовником послуги ТОВ КП Вода , що в сукупному залишку становило 40-45 хвилин на встановлення одного приладу обліку, що дозволяє встановити понад 10 приладів обліку на день. Зазначене також знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи.

Статтями 19 та 22 Закону України Про здійснення державних закупівель , який був чинний на момент укладення договорів про закупівлю, передбачений обов'язок учасника торгів повідомити конкурсну комісію у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб'єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. Подібний до вищевказаного обов'язок передбачений також і аналогічними статтями Закону України Про публічні закупівлі , який був чинним на момент укладення договорів 2016-2017 років.

Отже, обов'язок зазначення фізичних осіб-підприємців в якості субпідрядника, з урахуванням фактично виконаних ним робіт у процентному співвідношенні, не є обов'язковим і жодним чином не порушує вимог діючого законодавства.

До матеріалів справи надано податкові розрахунки форми 1-ДФ відносно позивача (т.4 а.с.182-202), посилаючись на які, представники відповідача у судовому засіданні також висловили сумнів, що роботи були виконані фактично субпідрядниками, а не позивачем, оскільки, на їх думку, в останнього були в наявності відповідні трудові ресурси, отже, правочини між позивачем та "Представництвом ЛІКК СП З О.О.", ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9 були укладені штучно, з метою ухилення позивача від сплати податків.

Суд вказані посилання відхиляє, оскільки представниками відповідача не надано пояснень та доказів того, на підставі чого останні дійшли таких висновків, як і не надано доказів проведення відповідного аналізу достатності у позивача відповідних потужностей для самостійного виконання договорів з КП "Харківводоканал" та з КП "Харківські теплові мережі".

Крім того, такі твердження йдуть у протиріччя з позицією відповідача, яка висловлена у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

З приводу недоліків первинних документів, про які вказано вище, суд додатково акцентує увагу, що такі призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами , укладеним з контрагентами іншого результату, ніж виконання робіт та отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди позивачем, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Щодо посилань відповідача на податкову інформацію АІС "Податковий блок", про яку йде мова в акті перевірки, суд не може брати її до уваги в підтвердження нереальності господарської операції, оскільки така містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Решта доводів відповідача, вказаних у відзиві, не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовується її матеріалами.

Суд вказує, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо, при цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд в постанові від 03.04.2018 року (справа № 826/21425/15).

Отже, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарської операції, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.

На підставі вищевикладеного, висновок відповідача стосовно податкових правопорушень позивача спростований в ході розгляду справи, а тому, податкові повідомлення - рішення, як наслідки таких порушень у вигляді відповідальності є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно позивача податкових повідомлень-рішень, які є предметом судового оскарження.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ВОДА" (вул. Маршала Рибалка, буд. 4,м. Харків,61091, код ЄДРПОУ 36985169 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 07.12.2018 року № 00005081401 та № 00005071401, які винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ВОДА" .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КП ВОДА" (вул. Маршала Рибалка, буд. 4,м. Харків,61091, код ЄДРПОУ 36985169 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 19210 грн. ( дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.