Рішення

від 08.04.2019 по справі 440/818/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/818/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії з 90 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язання перерахувати з 01 січня 2016 року, виплатити перераховану та виплачувати надалі пенсію у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що пенсія за вислугу років призначена йому у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Разом з тим, перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення. На його заяву від 21 січня 2019 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №397/Б-03 від 29 січня 2019 року йому повідомлено, що з 01 травня 2014 року чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення, а тому пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження /а.с.6-17/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 2-4/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку зі зміною грошового забезпечення поліцейських позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року. На момент перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016 року чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. Враховуючи вимогу цієї норми, позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії позивача фактично збільшився, оскільки відбулося підвищення розміру грошового забезпечення, чим забезпечено дотримання норм чинного законодавства щодо недопущення звуження обсягу прав пенсіонера на існуючий рівень пенсійних гарантій /а.с.37-38/.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером органів внутрішніх справ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області /а.с. 18-21, 42-44/.

ОСОБА_1, який на день звільнення працював першим заступником начальника районного відділу - начальником кримінальної міліції Крюківського РВ КМУ, призначено пенсію за вислугу років з 01 листопада 2008 року у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с.27-29/.

У зв'язку зі зміною грошового забезпечення поліцейських ГУ ПФУ в Полтавській області здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11 листопада 2015 року та "Про перерахунок пенсії особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року, виходячи із розміру - 70 процентів суми грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час перерахунку пенсії /а.с. 45-46/.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою від 21 січня 2019 року про перерахунок пенсії у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час призначення йому пенсії (вх.№397/Б-03 від 24 січня 2019 року) /а.с. 50-51/.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №397/Б-03 від 29 січня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено, що під час проведення перерахунку пенсії застосовані норми законодавства, чинні на момент такого перерахунку, а саме: станом на 01 січня 2016 року. Так, з 01 травня 2014 року чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. З огляду на це, пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження. В результаті проведеного перерахунку сума пенсії заявника збільшилася, чим забезпечено дотримання конституційних норм щодо недопущення звуження обсягу прав на існуючий рівень пенсійних гарантій. Зважаючи на викладене, здійснити перерахунок пенсії з врахуванням 90 процентів суми грошового забезпечення не вбачається за можливе /а.с. 52/.

Не погодившись з діями відповідача щодо зменшення розміру його пенсії та вважаючи за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час призначення пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /далі - Закон №2262-ХІІ/.

Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу/ передбачалося, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої вказаної статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення, тобто в межах встановленого законом максимального розміру пенсії.

У подальшому редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний процентний розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, Законом України № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Надалі, Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01 травня 2014 року, частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" знову викладено в новій редакції, а саме: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закон України № 1166-VII від 27 березня 2014 року набрав чинності після призначення пенсії позивачу з розрахунку 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, а тому на позивача його дія не поширюється.

Крім того, внесені Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення максимального розміру пенсії не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72505932), від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73194729), від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73604768), від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 74784827).

Таким чином, при перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року її розмір має обчислюватися із вказаної у довідці суми грошового забезпечення станом на момент проведення перерахунку, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на який особа набула на момент виходу на пенсію і який не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.

З огляду на встановлені обставини та наведені правові висновки, суд не бере до уваги довід відповідача про правомірність застосування ним при перерахунку пенсії частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час здійснення перерахунку.

Крім того, суд враховує, що з 01 червня 2015 року, з 01 липня 2016 року та з 01 квітня 2018 року ГУ ПФУ у Полтавській області здійснено перерахунки пенсії позивачу у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення, тобто відповідачем визнано право позивача на отримання пенсії у вказаному розмірі після набрання чинності Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року /а.с. 32, 43-44/.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З аналізу наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси особи. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога у частині покладення обов'язку на відповідача проводити перерахунок та виплату пенсії у подальшому з врахуванням розміру пенсії - 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення задоволенню не підлягає, оскільки суд не може вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Втім, частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії, суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 КАС України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1286152366.1 від 04 березня 2019 року /а.с.5/.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн.

Клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов'язання на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання судового рішення.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року у розмірі 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк