Рішення

від 08.04.2019 по справі 820/1774/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 квітня 2019 р. № 820/1774/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Югова С.А.,

представника відповідача - Ковальової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ЕЛЬТАН" (61068, м. Харків, в'їзд Фесенківський, буд. 9, кв. 108, код ЄДРПОУ 34755322) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "ЕЛЬТАН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень від 04.03.2019 р., просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0002571403 від 21.08.2017 р., №0002581403 від 21.08.2017 р., №0002591403 від 21.08.2017 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. прийнято до провадження адміністративну справу №820/1774/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення №0002571403 від 21.08.2017 р., №0002581403 від 21.08.2017 р., №0002591403 від 21.08.2017 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Справу просив розглядати за відсутності уповноваженого представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог Приватного підприємства "ЕЛЬТАН" заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі наказів про проведення перевірки Головного управління ДФС у Харківській області № 2364 від 06.06.2017 року, №3036 (а.с.85, 92 том 2), направлень на перевірку №4340, №4341, №4342, №4343, №4344 від 27.06.2017 року(а.с.87-91 том 2), в період з 29.06.2017 р. по 12.07.2017 р. фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства "ЕЛЬТАН".

За результатами перевірки складено акт №8411/20-40-14-03-07/34755322 від 26.07.2017 р. (а.с.95-159 том 2).

Згідно з висновками акту перевірки ПП "ЕЛЬТАН" порушено:

п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1. п. 134.1 ст.134, п.п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1328 753грн., у тому числі за 2015 р. у сумі 1 038 324 грн., за 1 квартал 2016 р. у сумі 65 965 грн., за півріччя 2016 р. у сумі 206 555 грн., за три квартали 2016 р. у сумі 225 041грн., за 2016 р. сумі 285 913грн., за І квартал 2017 р. у сумі 4 516грн.;

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 201570 грн., у тому числі за червень 2015 р. в сумі 42701 грн., за липень 2015 р. в сумі 158 869 грн. та завищено від'ємне значення у рядку 21 "Сума від'ємного значення", що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) у березні 2017 р. на суму - 13764 грн.;

ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами та доповненнями, в частині ненадходження валютної виручки на територію України за відвантажений на експорт товар по експортному контракту № 0109/15-1М, б/д.;

ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", зі змінами та доповненнями, в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України станом на 01.01.2016 р., 01.04.2016р., 01.07.2016 р., 01.10.2016 р., 01.01.2017 р. по експортному контракту № 0109/15-1М, б/д.

На підставі висновків акту перевірки №8411/20-40-14-03-07/34755322 від 26.07.2017р. контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0002571403 від 21.08.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1473967,50 грн. з яких 1328753,0 грн. за податковими зобов'язанням та 145.214,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями(а.с.193 том 2);

№0002581403 від 21.08.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 302355,00 грн., з яких 201570,0 грн. за податковими зобов'язаннями та 100.785,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(а.с.194 том 2);

№0002591403 від 21.08.2017 р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на додану вартість у сумі 1376,40 грн.(а.с.195 том 2);

№0002601403 від 21.08.2017 р., яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 293,13 грн.(а.с.196 том 2);

№0002611403 від 21.08.2017 р., яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1020,0 грн.(а.с.197 том 1).

Позивачем в порядку ст. 56 Податкового кодексу України оскаржене рішення контролюючого органу шляхом подання скарги (вх. №47970/6 від 24.10.2017 р.) до ГУ ДФС у Харківській області. Рішенням контролюючого органу № 25125/6/99-99-11-01-01-25 від 03.11.2017 р. ПП "ЕЛЬТАН" повідомлено про продовження строку розгляду скарги.

За результатами розгляду контролюючим органом скарги позивача, податкові повідомлення рішення залишені без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ПП "ЕЛЬТАН" сплачено грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями №0002601403 від 21.08.2017 р. та №0002611403 від 21.08.2017 р.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0002571403 від 21.08.2017 р.,№0002581403 від 21.08.2017 р. та №0002591403 від 21.08.2017 р., суд дослідивши матеріали справи зазначає наступне.

Судом встановлено, що контролюючий орган, під час перевірки та з урахуванням рішення про розгляд скарги позивача, дійшов до висновку про нереальність здійснення господарських операцій між ПП "ЕЛЬТАН" та його контрагентами.

Між ПП "ЕЛЬТАН" (в якості покупця) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" (в якості продавця) укладено договір №КІ-37-МО від 12.11.2014 р.(а.с.1-4 том 3), відповідно до якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцю нафтопродукти (надалі - товар), а покупець зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1. зазначеного вище договору, на продавця покладається обов'язок в повному обсязі поставити покупцю товар та забезпечити відвантаження товару на автотранспорт покупця.

Пунктом 3.1. договору №КІ-37-МО від 12.11.2014 р. визначено, що товар поставляється покупцю партіями, в кількості, і по ціні, обумовленій сторонами та зазначеній у рахунках-фактурах (або видаткових накладних), на умовах EXW (нафтобаза продавця, надалі - пункт поставки), CPT (пункт призначення покупця), FCA або ін.

Пунктами 3.2.; 3.3.; 3.8.; 3.10 та 3.11. зазначеного вище договору визначено порядок та умови поставки, а також строк та адреса поставки товару продавцем покупцю. Зазначено, що вони узгоджуються сторонами на умовах усної домовленості (по телефону), з подальшим відображенням у рахунках-фактурах на попередню оплату. При тлумаченні умов цього договору застосовуються правила "Інкотермс - 2010". Днем виконання продавцем обов'язку по поставці товару вважається дата зазначена у видатковій накладній. Прийом-передача товару по кількості та якості здійснюється сторонами в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 (далі - Інструкція), відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору і додатків до нього. Товар вважається поставленим продавцем по кількості і якості в момент підписання видаткової накладної.

На виконання умов договору сторонами складені та досліджені судом наступні первинні документи:

видаткові накладні № 3 від 02.01.2015 р., № 33 від 09.01.2015 р., №588 від 18.03.2015 р., №669 від 24.03.2015 р. №711 від 26.03.2015 р. №734 від 27.03.2015 р., №813 від 03.04.2015 р., №814 від 03.04.2015 р., № 977 від 17.04.2015 р., №1076 від 24.04.2015 року, №1077 від 24.04.2015 року, №1115 від 27.04.2015 року, №1172 від 30.04.2015 року, № 1226 від 07.05.2015 року, №1289 від 13.05.2015 року, №1370 від 19.05.2015 року, №1576 від 03.06.2015 року, №1785 від 17.06.2015 року, №1983 від 02.07.2015 року, №2234 від 15.07.2015 року, №2251 від 16.07.2015 року, №2277 від 17.07.2015 року, №2329 від 21.07.2015 року, № 2438 від 28.07.2015 року;

паспорти якості товару: паспорт в„– 2208 ; паспорт в„– 2340 ; паспорт № 11Л1500745; паспорт № 11Л1500746; паспорт № 11Л1503459; паспорт № 985Н від 29.04.2015 р.; паспорт якості за ТУ У 19.2-36956615-014:2014; сертифікат відповідності, зареєстрований на №UA1.094.0033830-14, серія ВГ; сертифікат відповідності DIN.00292-15;

товарно-транспортні накладні:№УТКП0000002 від 02.01.2015 р., №УТКП0000030 від 09.01.2015 р. №УТКП0000584 від 18.03.2015 р.,№УТКП0000665 від 24.03.2015 р., №УТКП0000709 від 26.03.2015 р., №УТКП0000731 від 27.03.2015 р., №УТКП0000811 від 03.04.2015 р., №УТКП0000810 від 03.04.2015 р., №УТКП0000976 від 17.04.2015 р., №УТКП0001073 від 24.04.2015 р., №УТКП0001075 від 24.04.2015 р., № УТКП0001112 від 27.04.2015 р., №УТКП0001171 від 30.04.2015 р., №УТКП0001224 від 07.05.2015 р., №УТКП0001286 від 13.05.2015 р., №УТКП0001368 від 19.05.2015 р., № УТКП0001573 від 03.06.2015 р., №УТКП0001784 від 17.06.2015 р., №УТКП0001974 від 02.07.2015 р.,№УТКП0002231 від 15.07.2015 р., №УТКП0002244 від 16.07.2015 р., № УТКП0002273 від 17.07.2015 р., №УТКП0002328 від 21.07.2015 р., №УТКП0002436 від 28.07.2015 р.;

податкові накладні:№1 від 02.01.2015 р., №12 від 09.01.2015 р. № 67 від 18.03.2015 р. №112 від 24.03.2015 р. № 122 від 26.03.2015 р. № 131 від 27.03.2015 р., № 20 від 03.04.2015 р., № 98 від 17.04.2015 р., № 143 від 23.04.2015 р., № 172 від 27.04.2015 р., № 193 від 30.04.2015 р., № 16 від 06.05.2015 р., № 55 від 13.05.2015 р., № 95 від 19.05.2015 р., № 17 від 03.06.2015 р., № 125 від 17.06.2015 р., № 12 від 02.07.2015 р., № 84 від 10.07.2015 р., № 147 від 16.07.2015 р., № 156 від 17.07.2015 р., № 179 від 21.07.2015 р., № 235 від 28.07.2015 р.;

акти звіряння взаємних розрахунків: за січень 2015 р., відповідно до якого заборгованість станом на 31.01.2015 р. ПП "ЕЛЬТАН" перед ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" складала 428255,85 грн.; за лютий 2015 р. відповідно до якого заборгованість станом на 28.02.2015 р. ПП "ЕЛЬТАН" перед ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" складала 208255,85 грн.; за березень 2015 р., відповідно до якого заборгованість станом на 31.03.2015 р. ПП "ЕЛЬТАН" перед ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" відсутня; за квітень 2015 р., відповідно до якого заборгованість станом на 30.04.2015 р. ПП "ЕЛЬТАН" перед ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" відсутня; за травень 2015 р., відповідно до якого заборгованість станом на 31.05.2015 р. ПП "ЕЛЬТАН" перед ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" відсутня; за червень 2015 р., відповідно до якого заборгованість станом на 30.06.2015 р. ПП "ЕЛЬТАН" перед ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" відсутня; за липень 2015 р., відповідно до якого заборгованість станом на 31.07.2015 р. ПП "ЕЛЬТАН" перед ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" відсутня;

виписки по особовим рахункам:№ 26001001006621 ПП "ЕЛЬТАН" за 09.01.2015 р.; за 17.02.2015 р.; за 26.02.2015 р.; за 18.03.2015 р.; за 20.03.2015 р.; за 23.03.2015 р.; за 24.03.2015 р.; за 26.03.2015 р.; за 27.03.2015 р.; за 07.04.2015 р.; за 21.04.2015 р.;за 23.04.2015 р.; за 28.04.2015 р.; за 30.04.2015 р.; за 06.05.2015 р.; за 13.05.2015 р.; за 19.05.2015 р.; за 03.06.2015 р.; за 17.06.2015 р.; за 02.07.2015 р.

Відповідно до п. 3.6. договору поставки нафтопродуктів №КІ-37-МО від 12.11.2014 р. поставка товару шляхом само вивозу здійснюється на підставі належним чином оформленої довіреності покупця. Якщо за покупця обов'язок по прийманню товару буде виконувати інша особа, то покупець зобов'язаний зазначити всі дані особи, яка буде отримувати Товар. Покупець повністю відповідає перед продавцем за дії отримувача при прийомі товару.

На виконання п. 8.2 зазначеного договору поставки нафтопродуктів №КІ-37-МО від 12.11.2014 р. сторонами укладено додаткову угоду №1 від 12.11.2014 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про те, що мають право використовувати факсимільне відтворення підпису уповноваженої особи за допомогою засобів механічного копіювання при підписанні змін, доповнень, додатків до дійсного договору, актів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та інших документів за цим договором. Зразки факсимільного відтворення підписів уповноважених осіб продавця і покупця, а також зразки власноручних підписів визнаються сторонами цього договору.

Само вивіз товару покупцем та подальша його реалізація підтверджується наступними товарно-транспортними та видатковими накладними:№ РРН-0502 від 05.02.2015 р. видатковою накладною №РН-050201 від 05.02.2015 р. № РРН-0901 від 09.01.2015 р. видатковою накладною № РН-090101 від 09.01.2015 р. №РРН-180301 від 18.03.2015 р. видатковою накладною № РН-180301 від 18.03.2015 р. №РРН-0604 від 06.04.2015 р. видатковою накладною № РН-060402 від 06.04.2015 р.№РРН-2403 від 24.03.2015 р. видатковою накладною №РН-240301 від 24.03.2015 р. №РРН-2603 від 26.03.2015 р. видатковою накладною №РН-260302 від 26.03.2015 р. №РРН-2703 від 27.03.2015 р. видатковою накладною №РН-270301 від 27.03.2015 р. №РРН-2703 від 27.03.2015 р. видатковою накладною №РН-270303 від 27.03.2015 р. №РРН-0304 від 03.04.2015 р. видатковою накладною №РН-030401 від 03.04.2015 р. №РРН-0304 від 03.04.2015 р. видатковою накладною №РН-030402 від 03.04.2015 р. №РРН-1704 від 17.04.2015 р. видатковою накладною № РН-170401 від 17.04.2015 р. №РРН-2704 від 27.04.2015 р. видатковою накладною № РН-270402 від 27.04.2015 р. №РРН-3004 від 30.04.2015 р. видатковою накладною № РН-300401 від 30.04.2015 р. №РРН-2305 від 23.05.2015 р. видатковою накладною № РН-230501 від 23.05.2015 р. №РРН-1905 від 19.05.2015 р. видатковою накладною № РН-190501 від 19.05.2015 р. №РРН-0306 від 03.06.2015 р. видатковою накладною № РН-030601 від 13.06.2015 р. №РРН-1706 від 17.06.2015 р. видатковою накладною №РН-170601 від 17.06.2015 р. №РРН-0207 від 02.07.2015 р. видатковою накладною № РН-020701 від 02.07.2015 р. №РРН-1507 від 15.07.2015 р. видатковою накладною №РН-150701 від 15.07.2015 р. №РРН-1109 від 11.09.2015 р. видатковою накладною №РН-110903 від 11.09.2015 р. №РРН-2107 від 21.07.2015 р. видатковою накладною №РН-2107003 від 21.07.2015 р. №РРН-2807 від 28.07.2015 р. видатковою накладною №РН-280701 від 28.07.2015 р.

Між ПП "ЕЛЬТАН" (в якості покупця) та ТОВ "ТЕХНОБУД УА" (в якості постачальника) укладено договір поставки №1803-1 від 18.03.2015 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти і оплатити дизельне паливо, бензин в асортименті, олії технічні, реактивне паливо РТ (далі продукція) в кількості і асортименті, які вказані в накладних.

На виконання умов договору сторонами складені наступні документи, які досліджені судом:

видаткова накладна №ТБ-1901 від 19.03.2015 р. товарно-транспортна накладна №РРН-1903 від 19.03.2015 р. сертифікат відповідності №UA1.035.0078273-12, паспорту якості №5, податкова накладна №1901 від 19.03.2015 р., акт звіряння взаємних розрахунків за січень 2015 р. - березень 2017 р., відповідно до якого за даними ПП "ЕЛЬТАН" станом на 31.03.2017 року заборгованість на користь ТОВ "ТЕХНОБУД УА" складала 264796,08 грн.

Судом встановлено, що в подальшому зазначений вище товар реалізовано ТОВ "Укрнафко-трейд", що підтверджується видатковою накладною № СФ-260301 від 26.03.2015 р., на суму 135340,40 грн., товарно-транспортною накладною №РСФ-2603 від 26.03.2015 р., видатковою накладною № РН-060401 від 06.04.2015 р., на суму 135340,40 грн., товарно-транспортною накладною №РРН-0604 від 06.04.2015 р. та видатковою накладною № РН-210401 від 21.04.2015 р., товарно-транспортною накладною №РРН-2104 від 21.04.2015 р.

Між ТОВ "ЗЕРІС" (в якості постачальника) та ПП "ЕЛЬТАН" (в якості покупця) укладено договір поставки №1006П від 10.06.2015 р., (а.с.195 том 3) відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити дизельне паливо, бензин в асортименті, олії технічні, реактивне паливо РТ в кількості і асортименті, які вказані в накладних.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору ціна за одиницю товару, який постачається за даним договором, визначається сторонами при кожній поставці і вказується в відвантажувальних документах. Ціна узгоджується сторонами не пізніше ніж за 1 день до відвантаження товару. Оплата здійснюється з розрахункового рахунку покупцю шляхом передплати за відповідним рахунком постачальника, або за згодою сторін за фактом отримання продукції.

Приписами п.7.1 зазначено, що зазначений договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015 року. Якщо за 30 днів до закінчення зазначеного договору жодна сторона не сповістить іншу сторону про закінчення договору, то він автоматично продовжує свою дію на рівний строк.

На виконання умов договору сторонами складені наступні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції: видаткова накладна №240 від 25.06.2015 р., позивач сплатив за товар - масло ТСЗП-8 - грошові кошти у сумі 36720,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 6120,0 грн., видаткова накладна №172 від 11.06.2015 р. ПП "ЕЛЬТАН" сплатило за товар - паливо для реактивних двигунів РТ - грошові кошти у сумі 355645,62 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 5927,27 грн., товарно-транспортна накладна №2506 від 25.06.2015 р., товарно-транспортна накладна №1106 від 11.06.2015 р., сертифікат відповідності №UA1.035.0078273-12, податкова накладна №172 від 11.06.2015 р., відповідно до якої поставлено товар - паливо для реактивних двигунів РТ за загальну суму 355645,62 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму - 59274,27 грн., податкова накладна №240 від 25.06.2015 р., відповідно до якої поставлено товар - масло ТСЗП-8 на загальну суму 36720,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 6120,0 грн., акт звіряння взаємних розрахунків за січень 2015 р. - березень 2017 р., відповідно до якого за даними ПП "ЕЛЬТАН" станом на 31.03.2017 року заборгованість на користь ТОВ "ЗЕРІС" складала 258585,62 грн.

В подальшому зазначений вище товар реалізовано ДП "Харківський бронетанковий завод", що підтверджується видатковою накладною № РН-260602 від 26.06.2015 р., на товар - масло ТСЗП-8 - на суму 36840,0 грн. Також товар - паливо для реактивних двигунів РТ на загальну суму 140852,0 грн., реалізовано Харківському аероклубу ім. В. С. Гризобудової, що підтверджується видатковою накладною №РН-130602 від 13.06.2015 р. та товарно-транспортною накладною №РРН-1306 від 13.06.2015 р., видатковою накладною № РН-130601 від 13.06.2015 р. суму 200928,0 грн. та товарно-транспортною накладною №РРН-1306 від 13.06.2015 р. Судом встановлено, що рух матеріальних активів підтверджено випискою по особовим рахункам, платіжними дорученнями.

У фінансово-господарських відносинах, які склалися між ПП "ЕЛЬТАН" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ", ТОВ "ТЕХНОБУД УА", ТОВ "ЗЕРІС" наявні достатні та допустимі докази реалізації в подальшому товару ПП "ЕЛЬТАН". Реалізація товару здійснювалася відповідно до договорів, в яких позивач є постачальником: договір поставки №0311/14-1 від 03.11.2014 р., укладений з Державним підприємством "Харківський бронетанковий завод"(а.с.212-214 том 3); договір поставки №0801/15-1 від 08.01.2015 р., укладений з ТОВ "Завод рентгенівського обладнання "Квант" (а.с.214 том 3); договір поставки №0202/15-Г від 02.02.2015 р., укладений з ТОВ "Руяна" (а.с.215 том 3); договір поставки №0302/15-1 від 03.02.2015 р., укладений з ТОВ Фірма "Систем-А" (а.с.216 том 3); договір поставки №1902/15-1Г від 19.02.2015 р.,(а.с.217 том 3) укладений з ТОВ "Укрнафко-Трейд"; договір поставки №2402/15-1 від 24.02.2015 р., укладений з Фермерським господарством "Фортуна"(а.с.218 том 3); договір поставки №15 від 11.12.2015 р., укладений з КП "Ритаул" Харківської міської ради (а.с.219 том 3); договір поставки №0603/15-1Г від 06.03.2015 р., укладений з ДП "Івашківський спиртзавод" (а.с.220 том 3); договір поставки №1203/15-1Г від 12.03.2015 р., з ТОВ СП "Богодухівський Комбікормовий завод" (а.с.221 том 3); договір поставки №2603/15-2Г від 26.03.2015 р., укладений з Харківським аероклубом ім. В. С. Гризодубової (а.с.222 том 3); договір поставки №2703/15-1Г від 27.03.2015 р., укладений з С(Ф)Х "Прогрес-92" (а.с.223 том 3); договір поставки № 0204/15-1Г від 02.04.2015 р., укладений з Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Рублене"(а.с.224 том 3); договір поставки № 2603/15-1Г від 26.03.2015 р., укладений з ДП Дергачівської ВК № 109 (а.с.225 том 3).

Транспортування товару здійснювалося на підставі договору перевезення автомобільним транспортом №010714/1 від 01.07.2014 р. (а.с.226-227 том 3) на підставі якого ПП "ЕЛЬТАН" користується послугами ФОП ОСОБА_2 Виконання договору підтверджують заявки на надання послуг з перевезення договору та акти надання послуг. Для ведення своєї господарської діяльності ПП "ЕЛЬТАН" орендувало асфальтований майданчик у ТОВ "Харківбудресурси" за умовами визначеними договором № 1/15 від 30.12.2014 р. (а.с.228-229 том 3). Зміна майнового стану вбачається з банківських виписок та виписок по особовому рахунку. Також відповідні зміни відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 109 за 2015 р.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте, як у спірному випадку, містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Надані суду первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. №168/704, спричиняли втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи зазначену норму права, суд вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.04.2018 р. по справі № 808/1077/17, в якій зазначено що "…об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід незалежно від форми його отримання. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції".

Враховуючи вищевикладене, суд також звертає увагу на те, що контролюючий орган базував свої висновки про визнання нереальними господарські операції між ПП "ЕЛЬТАН" та TOB "ЗЕРІС" (по ланцюгу постачання від ТОВ "КОМПАНІЯ АДОМАНТ", ТОВ "ЕМЕРАЛЬД ІНВЕСТ"); ТОВ "ТЕХНОБУД УА"; ТОВ "ТД КАПІТАЛ - ІНВЕСТ" на підставі податкової інформації, а саме:

- лист ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 14.05.2015р. №4469/7/20-30-22-03/39437983 про надання податкової інформації суб'єкта господарювання ТОВ ТД "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39437983) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами за січень 2015 року;

- податкова інформація 19.11.2015 р. №850/20-30-22-03 від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ТУ ДФС у Харківській області щодо ТОВ ТД "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ";

- податкова інформація ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13.08.2015 №510/26-55-22-06/39422390 щодо TOB "ЗЕРІС" код за ЄДРПОУ 39422390 за звітні періоди декларування ПДВ червень 2015р. з питань проведення фінансово- господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.06.2015 по 30.06.2015 р.

Суд зазначає, що контролюючий орган не проводив документальні перевірки ані контрагентів-постачальників позивача, а ні його покупців, позаяк висновки відповідача про нереальність операцій ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду по справі К/9901/2558/18 від 16.01.2018 р., де вказано: "...акти про результати проведення податкових перевірок контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов'язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення. Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем…".

Враховуючи той факт, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на наступних рішеннях Європейського Суду з прав людини, в яких викладена така ж сама правова позиція, що й в рішенні Верховного Суду по справі К/9901/2558/18 від 16.01.2018 р. Зокрема, у справах "Інтерсплав проти України", "БУЛВЕС" АД проти Болгарії", "Бізнес Суппорт центр проти Болгарії", "Сєрков проти України", "Рисовський проти України". В зазначених справах, Європейський Суд з прав людини в ratiodecidendi дійшов до висновку, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно п.36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Таким чином Податковим кодексом України та судовою практикою закріплено принцип індивідуалізації відповідальності платника податків.

Як вбачається з аналізу складеного контролюючим органом акту перевірки, останнім не було наведено жодних доказів того, що на момент проведення господарських операцій контрагенти позивача були фіктивними підприємствами; вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держав і суспільства. Також контролюючим органом не наведено жодних суттєвих порушень форми чи змісту первинних документів. Зазначене дає підстави для висновку суду про реальність господарських операцій між ПП "ЕЛЬТАН" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КАПІТАЛ-ІНВЕСТ ", ТОВ "ТЕХНОБУД УА", ТОВ "ЗЕРІС".

Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом встановлено та викладено в акті перевірки №8411/20-40-14-03-07/34755322 від 26.07.2017 р., що ПП "ЕЛЬТАН" списувало до складу виробництва готової продукції сировину, з якої не вироблена готова продукція, але її вартість ввійшла в суму собівартості готової продукції за рахунок чого була завищена собівартість готової продукції на суму витрат, по яким не отримано доходів. Згідно з накладними на внутрішнє переміщення сировини у виробництво, даних виробничих звітів щодо кількості та асортименту виробленої продукції встановлено завищення собівартості готової продукції.

Дослідивши надані до суду позивачем документи та висновки контролюючого органу, викладені в акті та в відзиві на уточнений адміністративний позов, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - П(С)БО 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно п. 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, а витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Судом встановлено, що в перевіреному контролюючим органом періоді позивач виготовляв готову продукцію (борошно, висівки). За даними бухгалтерського обліку витрати на виготовлення готової продукції обліковуються по дебету рахунку 23 "Виробництво".

З метою проведення своєї господарської діяльності, яка в свою чергу потребувала видаткового матеріалу, між ПП "ЕЛЬТАН" (в якості покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-ПАК" (в якості постачальника) укладено договір поставки №23 від 13.02.2015 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується систематично або одноразово поставляти покупцю визначений цим договором товар (мішки поліпропіленові, рукав тканий поліпропіленовий), а покупець зобов'язується приймати названий товар та оплачувати його. Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у рахунках (специфікаціях), підписаних постачальником та прийнятий покупцем до оплати.

Ціни на товар, що поставляється постачальником, є вільними відпускними і вказуються у специфікаціях постачальника. Сторони визначають, що ціни на товар, вказані у специфікаціях, є дійсними на дату виставлення відповідного рахунку на підставі отриманої заявки покупця.

Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії товару. Сума цього договору складається із суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього Договору та вказаних у накладних.

Договір діє до 31.12.2014 р., а в суті обов'язків, до повного виконання сторонами усіх обов'язків. У випадку ненадходження заявок на поставку товару від покупця протягом 12 місяців поспіль цей договір вважається розірваним.

Судом встановлено, що з метою проведення своєї господарської діяльності позивач уклав низку договорів аналогічних з договором поставки №23 від 13.02.2015 р. Так, судом були досліджені наступні договори:

договір поставки №11/15 від 13.05.2015 р., де Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "ПОЛІПАК ЛТД", зобов'язалася поставляти ПП "ЕЛЬТАН" товар - нитки, шпагати, полімерні печатні форми тощо;

договір поставки №7/12-2015-01 від 07.12.2015 р., відповідно до якого Приватне підприємство "ІМПЕКСМАШ", зобов'язалося поставляти ПП "ЕЛЬТАН" товар - глютен;

договір поставки №03/11/2015 від 18.11.2015 р., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Вибір Регіон", зобов'язалося поставляти ПП "ЕЛЬТАН" товар - пшеничний глютен;

договір поставки №Ха-269 від 29.01.2015 р., в якому Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ХАЗАР ЛТД" зобов'язалося поставляти ПП "ЕЛЬТАН" товар - нитки.

На виконання умов договорів судом були досліджені наступні видаткові накладні: №Ха-0000028 від 30.01.2015 р., на загальну суму 2992,50 грн., в тому числі з урахуванням ПДВ на суму 498,75 грн. № ДП-0000075 від 13.02.2015 р., на загальну суму 2200,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 366, 67 грн.; № 97 від 24.02.2015 р., на загальну суму 746,70 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 124,45 грн.; № РН-0000015 від 25.02.2015 р., на загальну суму 560,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 93,33 грн.; № РН-0000142 від 08.05.2015 р., на загальну суму 1900,80 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 316,80 грн.; № Ха-0000254 від 27.07.2015 р. на загальну суму 3175,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 529,17 грн.; № РН-0000039 від 03.07.2015 р., на загальну суму 588,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 98,0 грн.; № Ха-0000170 від 25.05.2015 р., на загальну суму 2981,26 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 496,88 грн.; № 22/5 від 29.05.2015 р., на загальну суму 12510,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 2085,0 грн.; № РН-0000034 від 09.06.2015 р., на загальну суму 1176,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 196,00 грн.; № РН-0001034 від 22.09.2015 р., на загальну суму 30000,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 5000,00 грн.; № РН-0000932 від 31.08.2015 р. на загальну суму 57000,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 9500,0 грн.; № РН-0000692 від 14.07.2015 р. на загальну суму 36780,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 6130,0 грн.; № РН-0001489 від 25.12.2015 р. на загальну суму 34800,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 5800,0 грн.; № РН-0000625 від 26.06.2015 р. на загальну суму 4560,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 760,0 грн.; № РН-000629 від 30.06.2015 р., на загальну суму 23100,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 3850,0 грн.; № РН-0000466 від 20.05.2015 р., на загальну суму 46200,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 7700,0 грн.;№ РН-0000269 від 24.03.2015 р., на загальну суму 49200,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 8200,0 грн.; № РН-0000043 від 19.02.2015 р., на загальну суму 48000,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 8000,0 грн.; № РН-0000220 від 07.10.2015 р., на загальну суму 49008,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 8168,0 грн.; № РН-0001116 від 07.10.2015 р. на загальну суму 20040,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 3340,0 грн.; №Рнк/НЗ-0007913 від 30.12.2015 р. на загальну суму 684,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 114,0 грн. ;№ РН-0000339 від 08.12.2015 р. на загальну суму 6816,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 1136,00 грн.;№ РН-0000348 від 14.12.2015 р. на загальну суму 6816,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 1136,00 грн.; № Ха-0000446 від 15.12.2015 р., на загальну суму 3339,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 556,50 грн.; № 505 від 15.12.2015 р. на загальну суму 100000,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 16666,67 грн.; № РН-000156 від 16.12.2015 р. на загальну суму 600,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 100,0 грн.; № РН-0000355 від 24.12.2015 р. на загальну суму 17280,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 2880,0 грн.; № РН-0000093 від 09.10.2015 р. на загальну суму 1710,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 285,0 грн.; №Ха-0000358 від 13.10.2015 р. на загальну суму 3049,50 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 508,25 грн.; № РН-0000118 від 27.10.2015 р. на загальну суму 3060,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 510,00 грн.; № РН-0000127 від 06.11.2015 р. на загальну суму 300,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 50,0 грн.; № РН-0000130 від 10.11.2015 р. на загальну суму 600,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 100,0 грн.; № РН-0001268 від 12.11.2015 р. на загальну суму 43644,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 7274,0 грн.; № РН-0000262 від 18.11.2015 р. на загальну суму 49500,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 8250,0 грн.; № 436 від 18.11.2015 р. на загальну суму 94000,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 15666,67 грн.;№530 від 07.12.2015 р. на загальну суму 106600,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 17766,67 грн.; № РН-0001209 від 29.10.2015 р. на загальну суму 45600,0 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 7600,0 грн.; ТТН: № 1ТН-1034 від 22.09.2015 р.; №1ТН-932 від 31.08.2015 р.; № 1ТН-691 від 14.07.2015 р.; № 1ТН-1489 від 25.12.2015 р.; №1ТН-625 від 26.06.2015 р., №1ТН-629 від 30.06.2015 р.; №1ТН-466 від 20.05.2015 р.; № 1ТН-258 від 24.03.2015 р.; № 25 від 19.02.2015 р. № 120 від 07.10.2015 р.; № 1ТН-1116 від 07.10.2015 р.; №1ТН-1268 від 12.11.2015 р.; № 144 від 18.11.2015 р.; № Р436 від 18.11.2015 р.; № 1ТН-1209 від 29.10.2015 р.

Також в матеріалах справи містяться сертифікати якості, протоколи випробувань та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Зміна майнового стану позивача вбачається з оборотно-сальдових відомостей по рахунку 201 за 2015 р. та по рахунку 631 за 2016 р. Окрім того, судом встановлено, всі операції пов'язані із списанням товарно-матеріальних цінностей на поліпшення та ремонт основних засобів загальновиробничого призначення оформлювались позивачем актами списання (з 19.01.2015р. по 30.11.2015 р.), що містяться в матеріалах справи.

Згідно п.16 П(С)БО 16 Витрати загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.

Відповідно до договорів поставки ПП "ЕЛЬТАН" придбані такі речі як підшипник, пас, апарат пакувальний брус, болт, гайка, лампа світодіодна, манжета, шайба тощо. Реальність придбання цих речей підтверджується видатковими накладними. Зміна майнового стану прослідковується з оборотно-сальдових відомостей по рахунку 221 за 2015 р. та 231 за 2016 р. Ці печі є малоцінними. Відповідно до ст. 12.1 Закону №996 3.1.1 (акту) до основних фондів відносяться матеріальні активи підприємства, використовувані для ведення господарської діяльності, строк корисного використання яких перевищує один рік і вартість яких - понад 2500,00 грн. Активи вартість менше 2500,00 грн. і терміном корисного використання більше одного року (або операційного циклу) враховувати як малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА).

Контролюючий орган також зробив висновок, що ПП "ЕЛЬТАН" виробництво продукції здійснювало на орендованих виробничих потужностях, але затрати на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо) не відображено як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших матеріальних активів (п.8 П(С)БО 14 "ОРЕНДА") за дебетом субрахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних активів", а в повному обсязі віднесли на дебет рахунку "23" виробництво. Однак, всі витрати, вартість яких була виключена із складу витрат підприємства не були капітальними інвестиціями, а були витратами для підтримання об'єктів у придатному робочому стані. Згідно п15 (П(С)БО 7 "ОСНОВНІ ЗАСОБИ" витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Крім того, всі товарно-матеріальні цінності, які були списані за статтею "Поліпшення та ремонт основних засобів загальновиробничого характеру" були оприбутковані на рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та відповідно до п. 23 П(С)БО 9 виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

При дослідженні доказів, судом встановлено, що всі затрати підприємства за статтею "Поліпшення та ремонт основних засобів загальновиробничого характеру" є нерозподіленими постійними загальновиробничими затратами, які повинні бути включені до складу собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення (Дт 90 Кт 91), а не відноситись до складу затрат на виробництво.

Судом встановлено, що до статті "Поліпшення та ремонт основних засобів загальновиробничого характеру" позивачем віднесена вартість тарних мішків, ниток та товарних ярликів. Відповідно до ст.19 П(С)БО 16 "Витрати" вартість пакувальних матеріалів для готової продукції, витрати на ремонт тари, витрати на передпродажну підготовку товарів включаються до витрат на збут (Дт93 Кт 20,22), які відносяться на результат діяльності періоду, в якому вони були здійснені.

Суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести на затрати діяльності всі товарно-матеріальні цінності, які відображені за статтею затрат "Поліпшення та ремонт основних засобів загальновиробничого характеру" на загальну суму 2 287 887грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 1 307 935грн., за 2016 рік на суму 979 952 грн.

Окрім того, перевіркою встановлено заниження ПП "ЕЛЬТАН" суми доходів в розмірі 3119276 грн., у тому числі за 2015 р. в сумі 3093291 грн., за 1 квартал 2016 р. в сумі 894 грн. за 1 квартал 2017 р. в сумі 25091 грн., в результаті не включення до складу інших доходів сум безнадійної кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги) по який минув строк позовної давності в розмірі 3119276 грн. (рахунок 631).

Судом досліджені документи по взаємовідносинам ПП "ЕЛЬТАН" з контрагентами: ТОВ "БУДМАІІІПОСТ", ОСОБА_3, ТОВ "ЖЕСТЕН", ТОВ "СІНЕРГГЯ-А", ОСОБА_4, ПП "ОЛЕКСАНДРІЯ 2007", ТОВ "БУДСПЕЦТЕХНОЛОГІЯ-З", ПП "ВКФ "УКРПРОМСНАБ", ТОВ "ЕТАЛОН-СТРОЙ-СЕРВІС", ТОВ "НАФТАОПТТОРГ", ОСОБА_5, ТОВ "ТД АГРІНОЛ", ПП "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "РЕМБУД", ТОВ "ПММ СЕРВІС -1". Так судом встановлено, що у ПП "ЕЛЬТАН" утворилася кредиторська заборгованість, яку бухгалтер, за даними перевірки, списала як безнадійну у грудні 2015 року.

Контролюючий орган зазначив, що подібне списання відображено лише у бухгалтерському обліку і не відображено у фінансовій звітності. Також він наголосив на тому, що неправомірним є подібне списання заборгованості підприємством через те, що останнім не проведено інвентаризацію безнадійної заборгованості у передбаченому законом порядку, а саме не видано відповідний наказ, не складено відповідні акти.

Судом встановлено, що кредиторська заборгованість ПП "ЕЛЬТАН" перед зазначеними підприємствами виникла у 2009, 2010 роках і тому трирічний строк позовної давності закінчився у 2012, 2013 роках.

Приписами п.102.1 ст.102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виникнення безнадійної заборгованості у 2012 році, граничним строком подачі декларації є лютий 2013 року, а у разі виникнення безнадійної заборгованості у 2013 році - лютий 2014 року. Термін виникнення безнадійної заборгованості у такому разі виходить за межі перевірки та фактично за строк у 1095 днів.

Попередньою плановою перевіркою, яка проводилась контролюючим органом з 07.04.2015 р. по 28.04.2015 р., та результати якої були викладені в акті №1602/20-38-22-01-04/34755322 від 07.05.2015 р. "Про результати планової виїзної документальної перевірки ПП "ЕЛЬТАН", податковий номер 34755322, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р." господарські відносини між позивачем та ТОВ"ПРОМТЕХ-ТРЕЙД" та ТОВ"СЕОЛАН" вже перевірялися. Між позивачем та зазначеними контрагентами попередньою плановою перевіркою жодних порушень з цього питання встановлено не було.

Такі суб'єкти господарської діяльності як ТОВ "ПММ Сервіс-І" (припинено на підставі рішення суду 28.10.2011р.), ПП "Будівельна компанія "Рембуд" (припинено на підставі рішення суду 30.03.2012р.), ТОВ "Нафтооптторг" (припинено на підставі рішення суду 23.10.2013р.), ТОВ "Будспецтехнологія - 3" (припинено на підставі рішення суду 17.12.2013р.), ФОП ОСОБА_4 (припинено на підставі рішення суду 05.11.2013р.), ТОВ "Будмашпост" (припинено на підставі рішення суду 19.03.2014р.), ТОВ "Жестен" (припинено на підставі рішення суду 24.03.2014р.) припинені внаслідок процедури банкрутства.

Відповідно до приписів п.п.3 п.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначене є самостійною підставою для визнання заборгованості безнадійною. У даному випадку ліквідація юридичної особи та припинення юридичної особи у процедурі банкрутства є також самостійними підставами для визнання боргу безнадійним.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За визначенням ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розподіл судового збору здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням прийнятого судом рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Виходячи зі змісту вказаних норм, слід дійти висновку, що подання заяви та відповідних доказів має певні строкові обмеження, а саме така заява подається:

1) до закінчення судових дебатів у справі;

2) або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови надання стороною відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст.132 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 ст.134 КАСУ).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат позивачем надані суду: договір №/н від 05.10.2018р. про надання правової допомоги адвоката; акт наданих послуг №1 від 26.03.2019 р. та рахунок на оплату №1 від 26.03.2019 р.

Сума у розмірі 20000,0 грн. сплачена платіжним дорученням №2526 від 28.03.2019 р.

Проаналізувавши надані представником позивача документи, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку, що до належних та підтверджених позивачем належать судові витрати на правову допомогу в сумі 20000,0 грн., оскільки усі перелічені послуги, згідно матеріалів справи, дійсно надані позивачу, є доцільними, та мали вплив на хід розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,0 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства "ЕЛЬТАН" (61068, м. Харків, в'їзд Фесенківський, буд. 9, кв. 108, код ЄДРПОУ 34755322) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0002571403, №0002581403 №0002591403 від 21.08.2017 р., що прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Приватного підприємства "ЕЛЬТАН" (61068, м. Харків, в'їзд Фесенківський, буд. 9, кв. 108, код ЄДРПОУ 34755322) суму сплаченого судового збору у розмірі 26685,18 грн. (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень 18 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Приватного підприємства "ЕЛЬТАН" (61068, м. Харків, в'їзд Фесенківський, буд. 9, кв.108, код ЄДРПОУ 34755322) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,0 грн. (двадцять тисяч гривень).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.