Рішення

від 19.11.2018 по справі 826/16324/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 листопада 2018 року № 826/16324/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії

за участю представника позивача - Максименко Л.С.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Пральний комплекс" має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення в сумі 4.734.341,00 грн.

Ухвалою суду від 10.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл, протоколу автоматичного розподілу - справу передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалою суду від 03.08.2018 справу прийнято до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 17.08.2018, з урахуванням суми, на яку позивач просив зобов'язати відповідача збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання. Ухвалою від 27.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позов обґрунтовано тим, що бездіяльність ДФС України щодо незбільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ТОВ "Пральний комплекс" має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення 4.734.341,00 грн. є протиправною, позаяк не було виявлено будь-яких помилок щодо відображення такої суми у податковій звітності платника податків з серпня по вересень 2016 року.

Під час судового розгляду справи, представник позивача позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що позивачем було допущено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до податкових накладних, відповідно суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відображені вірно. У запереченнях зазначено, що згідно пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України "реєстраційна сума" збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення показників такої звітності, а результати уточнення показників звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року в частині збільшення рядка 24 декларації з податку на додану вартість підлягають відображенню в податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок. Відповідно, від'ємне значення, задеклароване в рядках 21 уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року не враховується в формулі розрахунку суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Як убачається зі змісту позовних вимог, що 10.10.2016, з метою збільшення суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, позивач подав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року, на загальну суму від'ємного значення 4.734.341,00 грн.

Вказані уточнення відповідачем прийняті були, проте збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 4.734.341,00 грн. відповідачем не було здійснено.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо незбільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість такою, що порушує право реєструвати накладні та/або здійснювати розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення в сумі 4.734.341,00 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до змін, внесених до ПК України Законом України від 16.07.2015 №71-VIII, з 01.07.2015 на постійний основі запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість.

29.07.2015 набрав чинності також Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", спрямований на вдосконалення роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яким внесено зміни до статті 200-1 та розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України щодо адміністрування податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових, що були сформовані починаючи з 01.07.2015.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Слід звернути увагу, що наведені норми не містять застережень та/або обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів, тобто до 01.07.2015, як і не містить заборон щодо коригування вказаних сум шляхом подання уточнюючих розрахунків внаслідок самостійно виявлених помилок. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.06.2018 по справі №820/4414/16.

Отже, суд вважає помилковими доводи представника відповідача, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків.

Відповідно до статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1 ПК України).

Форми і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у період виникнення спірних правовідносин були встановлені наступними нормативно-правовими актами: "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), який був чинний до 31.01.2016; з 01.02.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

Згідно з "Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" у податковій декларації з податку на додану вартість у рядку 24 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке виникло починаючи з лютого 2015 року, а в рядку 31 сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яке виникло у податкових періодах до 01.02.2015.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначається у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX ПК України обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015) не містять, у тому числі, заборон щодо її коригування відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов'язок платника податку.

Згідно з пунктом 8 розділу 1 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Тобто, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з плати на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний періоди січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники (зокрема рядку 31) повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення, зокрема за червень 2015 року (наприклад, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2018 справа №826/7659/16).

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" ("Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість").

Відповідно до пункту 13 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

За визначенням, наведеним у пункті 2 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Наведене свідчить, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Відтак, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем 10.10.2016 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, тому сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року.

Як встановлено судом, позивач з метою збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку останній має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення в сумі 4.734.341, 00 грн., подав 18.07.2015 через засоби телекомунікаційного зв'язку до Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року.

Уточнюючі декларації Відповідачем прийняті не були з причин помилки, що підтверджується квитанцією №2 щодо результатів перевірки та прийняття уточнюючої Декларації.

10.10.2016, з метою збільшення суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, позивач повторно подав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2015 року, на загальну суму від'ємного значення 4.734.341,00 грн.

Вказані уточнення відповідачем були прийняті, що підтверджується відповідними квитанціями, проте збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку останній має право реєструвати накладні у розмірі від'ємного значення 4.734.341,00 грн., відповідачем не було зараховано.

Згідно з актом звірення рахунків платника податків від 25.09.2015 №6306-20 відповідачем визнано право позивача на суму від'ємного значення з податку на додану вартість станом за перше піврічна 2015 року в сумі від'ємного значення 4.734.341,00 грн. Сума від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 4.734.341,00 грн. не зазначалась позивачем у податковій декларації за січень, лютий, березень, квітень, травень або червень 2015 року, проте у подальшому вона зазначалася в уточнюючому розрахунку за вказаний період.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем задекларовані показники, сума податку, на яку останній має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, підлягала автоматичному збільшенню у системі електронного адмініструванні податку на додану вартість на суму 4.734.341,00 грн., тому позовні вимоги про зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Пральний комплекс" має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення в сумі 4.734.341,00 грн., підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 71015,10 грн. (квитанція №1895 від 03.11.2016 р.). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 71015,10 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для ДФС України.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення в сумі 4.734.341,00 грн. (чотири мільйони сімсот тридцять чотири тисячі триста сорок одна грн. 00 коп.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 71015,10 грн. (сімдесят одна тисяча п'ятнадцять грн. 10 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" (ідентифікаційний код 34344528, місцезнаходження: 04211, місто Київ, вулиця Йорданська, будинок 6).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя В.А. Донець